Що буде з інфляцією в Україні

У проєкті Державного бюджету на 2023 рік уряд закладає такий самий рівень – понад 30%.

«Інфляційні процеси до кінця поточного року та у 2023 році значною мірою залежатимуть від того, наскільки баланс попиту та пропозиції на валютному ринку, рівень резервів НБУ й інші чинники дозволятимуть нам підтримувати курсову стабільність», – зазначив в інтерв’ю delo.ua заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук.

Finance.ua розбирався, що це означає для пересічного українця, і як інфляція вплине на його гаманець.

Інфляція зростає не тільки в Україні – це загальносвітовий тренд. Наприклад, у Туреччині вона досягла 24-річного максимуму та склала 83,45%. Водночас незалежні експерти оцінюють турецьку інфляцію ще вище – 186,27% у річному вимірі.

У країнах єврозони за підсумками серпня інфляція прискорилася до 9,1%. А в США, хоч і спостерігається сповільнення, інфляція все одно залишається в рекордних межах – 8,1%.

Серед головних причин, які виділяють експерти, – ціни на енергоносії і збої в ланцюжках постачання, спричинені повномасштабною війною, яку росія розв’язала проти України.

Як пише The Wall Street Journal, наступного року світова торгівля товарами сповільниться більш різко, ніж очікувалося раніше, що, можливо, послабить інфляційний тиск, але підвищить ризик глобальної рецесії.

Також у статті йдеться, що глобальні темпи інфляції, вірогідно, досягли піка, за винятком Європи, де дефіцит природного газу, викликаний вторгненням росії в Україну, продовжує підштовхувати ціни до зростання.

У своєму липневому звіті НБУ прогнозував, що у 2023 році українська економіка повернеться до зростання, а інфляція почне знижуватися через пригнічений споживчий попит.

«У нас майже 10% інфляція в США та Європі. Інфляція 20-30% в emerging markets (ринки, що розвиваються. – Ред.) – це не така визначна величина. Є приклад Туреччини. Якщо дивитися на промислову інфляцію в Європі, вона в багатьох країнах 40% плюс. Нічого страшного не відбувається. Ми йдемо у фарватері міжнародних тенденцій», – переконаний директор департаменту казначейських-інвестиційних послуг Укрексімбанку Антон Болдирєв.

Відповідно до даних Держстату, інфляція в Україні в річному вимірі зросла до 23,8%.

У серпні ціни на харчі та безалкогольні напої на споживчому ринку зросли на 0,7%.

Найбільше здорожчали яйця – на 15,4%. Ціни підняли також на цукор, сало, свинину, фрукти, рис, рибу та продукти з риби, м’ясо птиці.

Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,2%.

«В кожного з нас своя інфляція. У когось 50% в кошику дорого імпорту, а в когось 10%. Загальний рівень інфляції – це як середня температура по лікарні. Поки що суттєвого здорожчення борошна, м’яса, круп (крім гречаної) та по інших традиційних товарних групах я не бачу. Значно дорожчі ніж рік тому тільки овочі та фрукти, також подорожчав алкоголь», – зазначив у коментарі Finance.ua фінансовий експерт, аналітик Віталій Шапран.

Узагалі ж, за його словами, у перші місяці після початку повномасштабної війни інфляцію підживлював дефіцит товарів. Руйнування баз з пальним, складів і т. д. – все відбивалось на цінах для кінцевого споживача.

«Потім проявився фактор розпаду логістичних ланцюжків. Наприклад, Дніпро, Київ, Харків та інші великі міста звикли раннім літом до овочів та фруктів з півдня України, з Херсонщини. Але цього літа їх місце на полицях зайняли імпортовані продукти. Вони дорожчі, залежні від курсу гривні, та причини їх появі цілком зрозумілі», – пояснює Шапран.

Експерти очікують що за підсумками вересня та в жовтні інфляція буде вищою за серпневу, адже в цей період традиційно підвищується споживчий попит через завершення польових робіт.

Загалом інфляція має два типи:

• інфляція попиту – це коли населення має високі доходи, а на ринку виникає дефіцит товарів;
• інфляція пропозиції – низькі доходи населення, здорожчення собівартості товару на ринку.

В Україні зараз саме інфляція пропозиції.

У звіті Міжнародної організації праці йдеться, що в Україні 4,8 млн людей втратили роботу (дані станом на травень. – Ред.). Майже 7 млн людей – внутрішньо переміщені особи, більшість з яких втратили роботу. Очевидно, що грошей у населення стало в рази менше.

Також ціни зростають переважно через зростання цін на енергоресурси – це обов’язковий елемент собівартості у всіх без винятку товарів і послуг.

Свою роль також зіграла й емісія гривні. В інтерв’ю Фокусу голова комітету Верховної Ради з податків Данило Гетманцев заявив, що цьогоріч надрукують 400 млрд грн.

Чим більше грошей, тим більше вони знецінюються. Тобто знижується обсяг товарів, який можна було купити на ту саму суму грошей раніше. Це виявляється насамперед у зростанні цін на все, включно з товарами першої потреби.

Також потрібно зважати на курс валют. За словами директора департаменту ринків капіталу ПриватБанку Антона Коваленка, зв’язок між інфляцією і курсом – один до п’яти:

«Якщо девальвація чи ревальвація на 5%, то очікуйте інфляцію в один чи інший бік 1%. Якщо курс був змінений на 25%, то очікуймо інфляцію 5%. При курсі 29 грн/дол. інфляція була на рівні 22%. Тож треба додати ці 5% до 22% – проста арифметика. Враховуючи світові тенденції, 30% вважаю справедливим рівнем».

У проєкті Держбюджету-2023 курс закладається на рівні 42,2 грн/дол. Отже, користуючись методикою Антона Коваленка, до нинішніх 23,8% потрібно буде додати ще 8,4%.

Безконтрольна емісія національної валюти часто спричиняє гіперінфляцію, коли ціни зростають у десятки, сотні, а часом – і в тисячі разів. У такому разі гроші, які друкують у такий спосіб, перетворюються на звичайнісінький папір.

Яскравим прикладом гіперінфляції та її результатів може бути Зімбабве, де кілька років тому друкувалися трильйони зімбабвійських доларів. Кадри з візками, на яких зімбабвійці возили пачки грошей, облетіли весь світ.

Україна вже переживала гіперінфляцію 1993 року. Економіка тоді впала на понад 14%, а ціни зросли на 10155%.

Утім, наразі ніщо не вказує, що історія 30-річної давнини може повторитися.

За словами Гетьманцева, наступного року надрукувати мають тільки 200 млрд грн, що позначиться на стримуванні інфляційних процесів. Окрім того, українське військо доволі успішно звільняє від російських окупантів схід і південь нашої країни.

«Гіперінфляцією на ринках, які розвиваються, вважається інфляція понад 100% річних. Багато залежить від своєчасності допомоги західних партнерів, від швидкості відновлення економіки та бездоганності роботи зернового експортного коридору. Утім, навіть за негативних сценаріїв розвитку цього року ми точно не наздоженемо Туреччину, де рівень інфляції складає вже 83,45%», – пояснив Віталій Шапран.

Згідно з прогнозом НБУ, у 2023-2024 роках вітчизняний ВВП зростатиме в межах 5-6% на рік. Правда, Світовий банк стриманіший у своїх прогнозах – там переконані, що ВВП України наступного року зросте на 3,3%, а у 2024 – на 4,1%.

Окрім того, США, як пише Bloomberg, готові до закінчення війни виділяти Україні 1,5 млрд доларів на місяць для підтримки її фінансів, а також переконують долучитися до цього Євросоюз.

Наприкінці вересня Україна домовилася про початок роботи над новою спеціальною програмою з Міжнародним валютним фондом. Цьогоріч наша держава має загалом отримати від МВФ 2,8 млрд доларів.

«В США та в інших розвинутих економіках найбільший захист від інфляції дає ринок акцій. В Україні він не є розвинутим. У нас найбільш наближений аналог – це здача нерухомості в оренду. У великих містах місячна вартість оренди 1-2 кімнатної квартири тримається на рівні трохи вищому за прожитковий мінімум в цих містах. Утім, війна внесла свої корективи й в цей алгоритм. Інші інструменти, такі як банківські депозити в іноземній валюті під час війни також можна використовувати як накопичення ліквідності з елементами заощаджень», – каже Шапран.

З чинними обмеженнями НБУ вийти на фондовий ринок не так просто. Скуповувати валюту, як це люблять робити українці в кризові моменти, зараз можна частково. Один зі способів – купувати під розміщення депозиту строком від трьох місяців. Чи це вигідно та які умови пропонують банки – читайте в нашій статті.

Як пише Forbes, за серпень-вересень населення купило у банків безготівкової валюти з подальшим розміщенням на депозит на суму понад 300 млн дол. Щоденно фізособи купують від 6 до 10 млн дол. безготівкової валюти.

Дійсно, купувати долари за курсом 36,9343 грн, коли в обмінниках віддають по 43 грн – безперечно, вигідно, враховуючи, що офіційний курс на наступний рік закладають на рівні 42 грн/дол.

Відсотки по гривневих депозитах не покривають сьогоднішній рівень інфляції в Україні, але скористатися навіть таким інструментом краще, ніж просто тримати гроші «під матрацом». Так, вони знецінюватимуться, але не так швидко.

Також гроші можна вкладати в землю і нерухомість. Однак потрібно розуміти, що через бойові дії така інвестиція стає куди ризикованішою, ніж у мирний час. Проте чим вищий ризик, тим, зазвичай, вищі прибутки.

Не зайвим буде придивитися до реального сектору економіки. Створення нових бізнесів покращить ситуацію з безробіттям і пришвидшить відновлення економіки України, що, своєю чергою, вплине й на інфляцію.

Криптовалюти сьогодні теж купити непросто, але варіанти є. Про них детальніше ми розповідали в цій статті.

Військові облігації – непоганий інструмент для збереження своїх заощаджень. Так, він, як і депозити, не покриває інфляцію. Але, викуповуючи ці цінні папери, ви допомагаєте нашій армії деокуповувати українські міста та наближаєте поразку росії. Від 3 жовтня військові облігації можна купити через Дію. Детальна інструкція, як це зробити та скільки можна заробити – за посиланням.

Одним словом, щоб зберегти свої накопичення, вони мають не лежати без діла, а працювати, в ідеалі, на вас і економіку України.

Хочете інвестувати, але не знаєте з чого почати – записуйтесь до Академії Мінфіну. Наразі вона пропонує п’ять онлайн-курсів як для інвесторів-початківців, так і для битих жаків світу капіталовкладень. Почитати про Академію можна в нашій статті.