Куди інвестувати під час війни

Нерухомість можуть знищити ворожі ракети, криптовалюти «просідають», акції теж втрачають у вартості – графік того самого S&P 500 за пів року впевнено рухається вниз… Невже все так погано?

Finance.ua вирішив поцікавитися в експертів, куди зараз можна вкласти свої гроші, щоб не піймати облизня.

Таку рекомендацію надав заступник директора з питань торгівлі цінними паперами інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса.

Узагалі у своєму коментарі він був доволі стриманим. Фурса звернув увагу, що криптовалюти ніколи й не були активом для інвестування.

«А в кризу, в принципі, важливе правило Cash is the King – (з англ. «Готівка є королем». – Ред.). Якщо ціни різко «просіли», можна подумати про сільськогосподарську землю. І подивитись у сторону єврооблігацій. Але тільки в разі, якщо у вас гроші за кордоном», – заявив він Finance.ua.

За словами СЕО та засновника компанії «Твоє коло» Андрія Усенка, інвестування в землю має кілька значних переваг перед іншими активами:

• інвестор одразу отримує право власності на нерухоме майно – не потрібно чекати, це реальний фізичний актив, яким ви володієте одразу;
• земля – актив, що працює з першого ж дня придбання, тому що 95% земель України обробляється агрокомпаніями. Ви купуєте земельну ділянку, яка вже має договір оренди;
• від 8% річних – гарантований орендний дохід інвестора;
• ціна на землю зросте на 70% у найближчі 3 роки – на думку аналітиків. Та як свідчить досвід інших країн;
• земля – надійний актив, навіть у разі воєнних дій його швидко повертають до стану, придатного до обробки;
• аграрний бізнес менше піддатливий до криз, ніж будь-який інший.

Що треба знати про інвестиції в землю:

• придбати землю можуть виключно громадяни України;
• максимальний розмір інвестиції: 100 га;
• обов’язкове нотаріальне оформлення угоди;
• оплата відбувається виключно у безготівковій формі;
• обов’язкова нотаріальна перевірка джерела походження коштів.

А про те, як обрати та перевірити землі під інвестування й убезпечити себе від шахраїв, читайте в нашій статті.

Кандидатка економічних наук, доцентка Кафедри міжнародної економіки та маркетингу КНУ ім. Тараса Шевченка Оксана Булкот окреслила п’ять напрямків, які наразі є цікавими для інвестування в тих реаліях, у яких Україна живе з 24 лютого. Нижче наводимо аргументацію пані Булкот.

Як би не дивно це звучало, враховуючи перманентну загрозу ракетних обстрілів, але ринок нерухомості розвиватиметься, особливо якщо йдеться про сектор житлового будівництва.

Значна частка житлового фонду знищена в результаті воєнних дій, але держава планує його відновлення – наразі, розробляються відповідні програми.

Крім того, відбудови потребуватимуть і пошкоджені інфраструктурні об’єкти.

Тут можна говорити про два типи інвестицій:

• капіталовкладення на вторинному ринку, де ціни значно знизились, порівняно з довоєнним періодом;
• реальні інвестиції у створення будівельних підприємств, які ці об’єкти відновлюватимуть.

Що цікаво, тут ми можемо говорити про виникнення зокрема й нових форм взаємодії «держава-приватний підприємець», які у повоєнній відбудові призведуть до досягнення не тільки економічних і соціальних ефектів (будівництво соціального житла), а й забезпечать реалізацію цілей сталого розвитку та можливості входження в доволі «закритий» ринок нерухомості нових гравців.

Звісно, такі інвестиції сьогодні є занадто ризиковими, але це зовсім не означає відсутність інвестора, схильного до такого ризику.

Багато логістичних потужностей було знищено, проте потреба в них не зменшилась.

Знову ж таки, якщо говорити про повоєнну відбудову, потреба в розвинутому логістичному ланцюгу, здатному забезпечити повний цикл логістичної (особливо міжнародної) операції буде невпинно зростати.

Водночас акценти в таких логістичних мережах теж мають зміщатися від класичної транспортної та складської логістики, до ширшого, інновативного сервісного забезпечення.

Зрозуміло, що наразі такі логістичні мережі будуть переважно локалізовані у відносно безпечних територіях заходу України.

Встановлення, наприклад, банальних сонячних панелей на дахах власних будинків, зараз може розглядатись не тільки як можливість автономного забезпечення електроенергією чи обігріву будинку, а і як інвестиції з можливістю отримання додаткового прибутку.

Якщо порівнювати з інвестиціями, скажімо, в нерухомість, то показник дохідність/ризиковість такого типу капіталовкладень набагато вище, капітальні витрати нижчі + маємо особисті «бонуси».

Для України це новий сегмент, який водночас досить швидко та якісно розвивається.

Ба більше, за деякими показниками, саме ці сегменти набагато випереджають європейські ринки.

Світова практика показує, що саме ці сегменти не тільки не «постраждали» від впливу пандемії ковіду, а й продовжили розвиватись, залишившись цікавими для світових інвесторів.

Звісно, що цей тренд посилився під час пандемії ковіду, і, очевидно, в умовах воєнних дій і повоєнної відбудови він тільки розвиватиметься: головне – зрозуміти як обрати «потрібний вагон» і як в нього «застрибнути».

Також, цікавими залишаються інвестиції в сталий розвиток та сталі фінансові інструменти.

А от щодо традиційних інвестиційних інструментів – акцій, облігацій, деривативів, індексів, фондів тощо Оксана Булкот закликає бути обережними, адже ці ринки наразі дуже волатильні й особливо чутливі до змін у міжнародних фінансових та інвестиційних середовищах:

«Зміни монетарного регулювання на ринках Європи та США, підвищення облікових ставок, зростання темпів інфляції, очікування рецесії в ЄС, скорочення оплати за газові контракти, деяка переорієнтація країн на посилення воєнних комплексів (а, отже, і перевага на фінансування саме цих потреб), вихід/припинення діяльності транснаціональних корпорацій на ринку росії можуть неоднозначно впливати на динаміку означеного ринку».

Це, на думку фінансиста, управителя активами 1st Family Office Василя Матія, оптимальний варіант інвестиції для довгострокового інвестора з України на сьогоднішній момент.

«Це дозволяє захеджувати (обмежити. – Ред.) валютні ризики, пов’язані з національною платіжною одиницею – гривнею, яка через війну має відчутну загрозу девальвації, яку ми вже можемо спостерігати.

Друге – інвестиції в іншу юрисдикцію, що забезпечує диверсифікацію інвестора по цьому принципу. Також це є ліквідний актив, який можна в будь-який момент реалізувати, щоб користуватися цими коштами», – пояснив він.

За словами Матія, поточна корекція фондового ринку в районі 20% навпаки є гарною нагодою для тих інвесторів, які мають вільні кошти та думають почати інвестувати.

«Дохідність фондів, які копіюють американський індекс S&P 500, куди входить 500 найбільших американських компаній, за останнє століття становить близько 10% річних. Для довгострокового пасивного інвестора корекція в розмірі 20% не має жодного значення. Адже завдяки волатильності, тобто коливання вартості активів у ціні, ми можемо розраховувати на довгострокову дохідність у розмірі 10%. Коли відсутня волатильність, на таку дохідність розраховувати неможливо», – зазначив експерт.

Утім, потрібно одразу обмовитися, що наразі в Україні неможливо напряму придбати іноземні цінні папери, адже з 10 травня в країні діють обмеження НБУ.

«Тимчасово заборонені розрахунки за кордоном з метою купівлі цінних паперів, акцій, облігацій та сплати брокерських послуг за цими операціями, що здійснюються з використанням карток, емітованих українськими банками. Відповідні зміни спрямовані обмежити непродуктивний відплив капіталу та захистити міжнародні резерви України», – пояснив своє рішення регулятор.

Тому цей інструмент підійде тим, хто має кошти за кордоном, або ризикне обійти обмеження НБУ.

Як пише сайт для інвесторів «Мінфін», свій брокерський рахунок у Фрідом Фінанс можна поповнити картковим переказом через Ощадбанк (інші банки такі операції не проводять).

Рахунки в Interactive Brokers та Арт Капітал вдасться поповнити через фінансові сервіси Wise та Payoneer.

Але й тут є каверза: Wise з 12 серпня не випускає нові цифрові картки в Україні. Наявні працюватимуть до закінчення їхнього терміну.