Як працює «друкарський верстат»

До речі, гривні в Україні друкують два держпідприємства: Фабрика банкнотного паперу та Банкнотно-монетний двір. Щорічно Монетний двір випускає близько 1,8 млрд банкнот, а разом в обігу перебувають близько 3 млрд банкнот.

Журналісти вкладають у сполучення «друкарський верстат» зовсім інше поняття, таким чином позначаючи грошову емісію, яку здійснює головний банк країни та регулятор банківської системи – Національний банк України.

Національний банк у міру потреби емітує (тобто пускає в обіг) безготівкову національну валюту – гривню.

Це може відбуватися різними способами:

• або шляхом викупу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку (у цьому випадку НБУ збільшує свої золотовалютні резерви);
• або шляхом купівлі цінних паперів, що випускаються в обіг Міністерством фінансів – облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

У першому випадку Національний банк емітує суворо визначену кількість нацвалюти, що відповідає обсягу валюти, що надходить до країни.

У другому відбувається так звана незабезпечена емісія. В результаті – у країні стає більше грошей, які відповідно знецінюються.

Мета незабезпеченої емісії – надати Міністерству фінансів та Держказначейству підтримку у процесі наповнення державного бюджету.

На самому початку повномасштабної війни, чітко розуміючи, що війна вимагатиме великої кількості грошей, які просто більше не буде звідки взяти, було ухвалено рішення надрукувати військові облігації на загальну суму 400 млрд гривень. Їх і має викупити Національний банк України.

Наразі (27 липня) НБУ вже купив військових ОВДП на суму 240 млрд гривень. До кінця року, згідно з планом, він придбає цінних паперів ще на суму 160 млрд гривень, тобто «друкуватиме» понад 30 млрд гривень щомісяця.

Крім того, Національний банк цього року перерахував до бюджету прибуток від своєї діяльності у розмірі 19 млрд гривень. Таким чином, за сім місяців року фактично «надрукував» 259 млрд гривень.

Наразі кошти, що надходять від НБУ шляхом емісії, становлять майже чверть усіх надходжень до бюджету країни.

Головний результат подібної емісії – гроші стрімко втрачають свою ціну. Знижується обсяг товарів, який можна було купити на ту саму суму грошей раніше. Це виявляється насамперед у зростанні цін на все, включаючи товари першої потреби.

Безконтрольна емісія часто спричиняє гіперінфляцію, коли ціни зростають у десятки, сотні, а часом – і в тисячі разів. У цьому випадку національна валюта, яку друкують таким чином, перетворюється на справжній «папір».

Яскравим прикладом подібної гіперінфляції та її результатів може бути, наприклад, Зімбабве, де кілька років тому друкувалися трильйони зімбабвійських доларів. Кадри з візками, на яких зімбабвійці возили пачки грошей, облетіли весь світ:

Україна вже переживала гіперінфляцію 1993 року. Економіка тоді впала на понад 14%, а ціни зросли на 10155%. Зупинити її вдалося лише після впровадження в обіг гривні 1996 року.

У НБУ впевнені, що гіперінфляція Україні не загрожує.

«По-перше, ми робимо все, щоб цього не сталося. І я впевнений, що нам вдасться уникнути такого сценарію. Саме тому ми вже зараз говоримо про небезпеку покриття дефіциту бюджету емісійними грошима, щоб вирішити це питання якнайшвидше», – заявив в інтерв'ю ВВС News Україна заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук.

За його словами, інфляція хоч і зростає, але перебуває під контролем.

«Мені зрозуміло, звідки це питання постало в інформаційному просторі – більшість із нас досі пам'ятають 90-ті. Але зараз інфляція перебуває під контролем – попри її прискорення. Національний банк має досвід боротьби з інфляцією, тому я вірю, що досвід проходження цієї війни дозволить нам продемонструвати, що такі речі, як гіперінфляція, залишилися для нашої незалежної та розвиненої країни в минулому», – зазначив Миколайчук.

На початку війни рішення про випуск «військових облігацій» та купівлю їх Нацбанком, безперечно, мало сенс. Рішення щодо монетизації дефіциту держбюджету для фінансування критичних потреб було фактично безальтернативним.

Однак цей шлях досить небезпечний. На думку голови НБУ Кирила Шевченка, це рішення, яке дає змогу виграти час, але не вирішити проблеми економіки та держбюджету.

В Україні зараз уряд, на жаль, все більше покладається на емісію грошей Національним банком. Поступово вона перетворюється на основне джерело фінансування дефіциту бюджету.

Перше, що впадає в око навіть людині, далекій від економіки та фінансів, – це падіння національної валюти до іноземних (зокрема, американського долара та євро). Долар сьогодні подолав позначку 40 гривень, а євро сягнув 41 гривні.

Зростання вартості долара означає зростання ціни всього імпорту. А оскільки через знищення нафтопереробних заводів весь бензин у нас завозиться з-за кордону, це неминуче призведе до зростання вартості ПММ. Слідом за ними зростуть ціни і на все інше: продукти, ліки, одяг тощо.

Таким чином, наслідки незабезпеченої емісії пересічні українці відчувають дуже швидко.

Проте припинити друкувати гроші Національний банк не може, поки триває війна.

Єдиний вихід із ситуації – спочатку перемогти ворога, а потім за допомогою зарубіжних друзів перезапустити українську економіку. У разі нормалізації надходжень до бюджету хоча б на довоєнному рівні потреба в нестримному друкуванні грошей зникне.