Чи є сенс зберігати гроші на депозиті

У грудні 2021 року інфляція, за даними Національного банку України, сповільнилася до 10% у річному вимірі. Середня ставка по довгострокових депозитах для фізичних осіб у гривні на кінець минулого року так само склала 10% річних.

Утім, умови змінилися після того, як росія розв’язала повномасштабну війну 24 лютого.

12 квітня президент підписав закон про стовідсоткові гарантії вкладів на час війни.

Зі свого боку Національний банк, рятуючи гривневі доходи та заощадження українців, 2 червня підвищив облікову ставку з 10% до 25%.

21 липня НБУ знову ухвалив рішення щодо облікової ставки, залишивши її без змін. На рівні 25%, згідно з базовим сценарієм макроекономічного прогнозу, її триматимуть щонайменше до ІІ кварталу 2024 року.

Підвищення облікової ставки до 25% зокрема означає, що банки зможуть отримати рефінансування під 27% річних (плюс 2 відсоткові пункти), а це, за словами фінансового аналітика групи ICU Михайла Демківа, призведе до того, що банки будуть дуже обережно брати рефінансування, лише за крайньої потреби.

«Через деякий час банки будуть вимушені йти на підвищення ставок за депозитами у гривні», – переконаний він.

То чи є сенс зараз нести гроші в банк, і до яких рівнів можуть зрости відсотки за депозитами? Відповідь на це питання Finance.ua шукав разом з експертами.

Справді, після підвищення облікової ставки банки дещо збільшили ставки по своїх депозитах. Насамперед це зробили невеликі банки з депозитним портфелем фізосіб до 2 млрд грн. А от «мастодонти» ринку не поспішають з підвищенням.

Утім, рівень відсотків, які пропонують банки, все ще не дотягує ні до рівня самої облікової ставки, ні до рівня інфляції, яка в червні пришвидшилася до 21,5% (максимум за останні шість років. – Ред.), а до кінця року, за словами голови НБУ Кирила Шевченка, сягне 31%.

«Головне не залучення депозитів, а кредитування. Його зараз майже немає. Ми вважаємо, що облікова ставка має зменшитися, щоб активізувалося кредитування. Але ми не знаємо всієї інформації щодо макроекономічної моделі, тому у нас стримані підходи. Національний банк зараз дав банкам інструмент залучення ресурсів. Вони залучають під продаж депозитних сертифікатів дуже дорого гривню. Але термін розміщення один день. Тому залучати довгий і дорогий пасив, не кредитуючи, – дуже ризиковано», – каже голова правління банку Глобус Сергій Мамедов.

За словами голови правління РВС Банку Оксани Котляревської, саме маленькі банки швидко реагують на ситуацію на ринку.

«У нас є депсертифікати 23% – облікова ставка мінус 2% – дохідність, яку дає в банківській системі Національний банк. І ми залучаємо депозити фізичних осіб під 20%. Це оптимістична ставка, яку ми залишаємо ще в маржинальному прибутку. Ми підвищили ставки тільки по коротких депозитах, бо сподіваємося, що НБУ не довго зберігатиме таку високу облікову ставку, адже кредитувати бізнес потрібно, а це напряму впливає на ставку кредитування бізнесу в країні», – каже вона.

Невеликі банки змушені пропонувати вищі ставки за депозитами – 18-18,5%, стверджує заступник голови правління Таскомбанку Артур Муравицький. А от банки, які мають більшу клієнтську базу та добре розвинуті бренди, пропонують ставки на 5-7% нижчі.

«Уже пройшов перший етап, коли відбулася переоцінка гривневих депозитів. І всі, хто хотів відкоригувати свою позицію, це зробили. З великих державних банків ми лише по ПриватБанку не побачили змін. Усі інші, навіть державні банки, змінили процентні ставки в сторону підвищення», – констатує він.

Майже вдвічі підняв депозитні ставки Укргазбанк: максимальний відсоток, який можуть отримати звичайні громадяни – 13%, а військові – 15%. Експерти пояснюють це дорогим рефінансом. У такий спосіб Укргазбанк зміг на початку липня достроково повернути 2 млрд грн рефінансування.

«Погашення відбулося завдяки позитивній динаміці залучення коштів юридичних і фізичних осіб у червні цього року», – пояснили в банку.

Згідно з даними НБУ, у червні депозитний портфель по банківській системі в національній валюті виріс на 5,4%, а саме на 27,8 млрд грн, і складає 537,2 млрд грн.

«Пів процента, один чи півтора відсотка справді впливають на очікування людей. Вони дійсно на один місяць чи навіть два тижні вже готові вкладати кошти та тримати їх на депозитних рахунках. У маленьких банках додаткові 1-1,5% є значущими для клієнтів», – стверджує член правління Альтбанку Дмитро Симоненков.

За словами Оксани Котляревської, спостерігається перетікання коштів з поточних рахунків на депозити.

«Навіть на цей короткий термін, який ми даємо на один (18%) і три місяці (20%), люди перекладають на депозитні рахунки. Дохідність пасивних доходів зараз для фізосіб і ФОПів дуже важлива», – пояснює вона.

Котляревська також додала, що зараз довіра фізичних осіб і ФОПів до банківської системи дуже велика, що зокрема пов’язано зі 100-відсотковою гарантією вкладів:

«Сьогодні клієнт не звертає увагу, чи це системний державний банк, чи комерційний з приватним капіталом. Ми бачимо, що старі клієнти повертаються і несуть нові вклади. Клієнти, які мали вклади до моменту підняття депозитної ставки, додатково відкривають нові депозити. У нас приріст по місяцю – плюс 10%».

Загалом, каже Симоненков, клієнти поділилися на дві категорії:

• ті, які хочуть максимізувати прибуток і мати доступ до грошей 24/7 з можливістю їх витратити;
• ті, хто продовжує довіряти банку та не забирає свій вклад.

«Клієнти, які хочуть максимізувати прибуток, ходитимуть по банках і шукатимуть, де на 0,5-1% більше й вже там залишатимуться на короткий термін», – переконаний він.

У Національному банку переконані, що облікова ставка все ще впливає на ставки за депозитами, однак ефект очікується трохи згодом, мовляв, банкам завжди потрібний час, щоб пристосуватися.

«Протягом кількох місяців ставки за депозитами банків мають досить відчутно відреагувати на підвищення облікової ставки НБУ, і поки що все більш-менш йде за цим сценарієм», – каже заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

А от банкіри роблять невтішні прогнози: середні депозитні ставки на ринку можуть збільшитися хіба що до половини поточного розміру облікової ставки НБУ.

«Усіх цікавить питання, чому ставка депозиту не піднялася до рівня облікової ставки. Тому, що в банківській системі зараз є ліквідність. Банки почувають себе впевнено й тому не готові сьогодні переплачувати за депозити більше. Ці кошти треба потім десь вкладати з вищою відсотковою ставкою, щоб на цьому заробити», – пояснює Артур Муравицький.

Наразі банками видається лише десята частина від довоєнних обсягів кредитів, і в умовах спаду кредитування, стверджує Муравицький, банки не можуть пропонувати дуже високі ставки:

«Я не думаю, що зараз слід очікувати на радикальне зростання ставок за депозитами, тому що дуже обмежені можливості для вкладання цих коштів. В системі є ліквідність. З іншого боку, обмежено кредитування, і ці кошти, якщо би були під 25%, потрібно було б кудись вкладати з вищою ставкою, яку сьогодні ні бізнес, ні фізособи не готові оплачувати».

Дмитро Симоненков звертає увагу, що все залежатиме від рівня облікової ставки. Якщо НБУ не поспішатиме її знижувати, ставки за депозитами зростуть.

«Треба знижувати облікову ставку та кредитувати реальний сектор економіки. Але якщо цього не відбудеться, то ставки за депозитами поступово, планомірно, але зростатимуть, і це буде в середньому десь 12-13% річних», – каже він.

І в цьому питанні більшість банків фокусуватиметься на коротких ресурсах строком до шести місяців, очікуючи рішення НБУ, прогнозує керівник відділу депозитів ПУМБ Микита Малясов.

«Зараз середні ставки коливаються від 7% до 9% в залежності від строку. І середня ставка по ринку до вересня перейде рубіж у 10%», – уточнює він.

Як було зазначено на початку статті, відповідно до базового сценарію макроекономічного прогнозу, облікову ставку на рівні 25% триматимуть щонайменше до ІІ кварталу 2024 року.

Утім, банкіри очікують на зменшення облікової ставки до 20% вже цього року.

«До вересня, найвірогідніше, облікова ставка НБУ залишиться незмінною. Восени ми очікуємо рішення Нацбанку щодо зниження облікової ставки, причому суттєве, можливо, навіть в межах 5% зниження. Якщо це відбудеться, ставки за депозитами до кінця року залишаться на рівні, якого вони досягнуть у вересні», – каже Микита Малясов.

За словами Артура Муравицького, перші рухи в напрямку зменшення облікової ставки мають бути вже в серпні-вересні.

«Ми очікуємо, що до кінця року буде певне коригування до 5% зниження облікової ставки. Це позитивний прогноз. Це призведе до того, що не буде зростання депозитних ставок. Можливо, навіть буде певний тренд до зниження», – додає він.

Оксана Котляревська звертає увагу, що як тільки зменшиться облікова ставка, ніхто не переплачуватиме за депозитами, адже «банкам не потрібні дорогі ресурси».

Вона переконана, що НБУ зменшить облікову ставку, але станеться це не раніше осені. І тоді «ставка за депозитами однозначно буде зменшуватися».

Топ-5 банків за обсягом депозитного портфеля:

• ПриватБанк – 6% (6 місяців і 12 місяців)
• Ощадбанк – 6% (12 місяців), 10,5% (6 місяців)
• Райффайзен Банк – 8,5% (12 місяців), 7,5% (6 місяців)
• Альфа-Банк – 8,5% (12 місяців), 12,5% (6 місяців)
• Універсал Банк (monobank) – 7% (12 місяців), 6% (6 місяців)

Топ-5 банків з найбільшими ставками:

• Комерційний Індустріальний Банк – 18,25% (12 місяців), 18,75% (6 місяців)
• Український капітал – 18% (6 місяців і 12 місяців) 
• РВС Банк – 18% (12 місяців), 16% (6 місяців)
• Альянс Банк – 18% (12 місяців), 18,5% (6 місяців)
• Укрбудінвестбанк – 15,5% (12 місяців), 17% (6 місяців)

Топ-5 банків за обсягом депозитного портфеля:

• ПриватБанк – 0,01% (6 місяців і 12 місяців)
• Ощадбанк – 0,4% (12 місяців), 0,3% (6 місяців)
• Райффайзен Банк – 0,01% (6 місяців і 12 місяців)
• Альфа-Банк – 1% (12 місяців), 0,5% (6 місяців)
• Універсал Банк (monobank) – 0,1% (6 місяців і 12 місяців)

Топ-5 банків з найбільшими ставками:

• РВС Банк – 3% (6 місяців і 12 місяців)
• Альянс Банк – 3% (12 місяців), 2,75% (6 місяців)
• Банк Січ – 3% (12 місяців), 2,5% (6 місяців)
• Акордбанк – 2,9% (12 місяців), 2,5% (6 місяців)
• Комерційний Індустріальний Банк – 2,85% (12 місяців), 1,75% (6 місяців)

Топ-5 банків за обсягом депозитного портфеля:

• ПриватБанк – 0,01% (6 місяців і 12 місяців)
• Ощадбанк – 0,2% (12 місяців), 0,15% (6 місяців)
• Райффайзен Банк – 0,01% (6 місяців і 12 місяців)
• Альфа-Банк – 0,25% (12 місяців), 0,1% (6 місяців)
• Універсал Банк (monobank) – 0,1% (6 місяців і 12 місяців)

Топ-5 банків з найбільшими ставками:

• РВС Банк – 3% (6 місяців і 12 місяців)
• Комерційний Індустріальний Банк – 2,55% (12 місяців), 1,75% (6 місяців)
• Український капітал – 2,5% (6 місяців і 12 місяців)
• Альянс Банк – 2,5% (12 місяців), 2% (6 місяців)
• izibank – 2% (12 місяців), 1,9% (6 місяців)

У написанні статті використовувалися матеріали з круглого столу на тему «Як підвищення облікової ставки вплинуло на депозитний ринок», який організував Фінансовий клуб.