Шахрайство під час війни: схеми, що діють зараз

Якщо в мирний час шахрайство – злочин кримінальної площини, то під час війни – це більше скидається на мародерство, яке огидне не тільки з точки зору закону, а й моралі.

Finance.ua зібрав в одному матеріалі найпопулярніші шахрайські схеми, які злочинці почали активно використовувати у воєнний час, а також рекомендації, як не стати жертвою аферистів.

Збором коштів на потребу армії, територіальної оборони, переселенців й інших нужденних з першого дня повномасштабної війни почали займатися не лише офіційні структури чи благодійні фонди. У ці ряди стали також небайдужі громадяни, які мали змогу закуповувати та доставляти необхідні, часом дефіцитні речі. Проте активізувалися й шахраї.

Одна з показових історій сталася наприкінці квітня. Такий собі Дмитро Попов з Кропивницького опублікував у Facebook оголошення про те, що збирає гроші на мікроавтобус, який нібито необхідний для хлопців з полку «Азов», щоб «кожний поранений вчасно отримав медичну допомогу».

Зрозуміло, що всі кошти, які надходили на картку, Дмитро Попов просто привласнював. Утім, доволі швидко «фарт» закінчився, і шахраєві в кайданках довелося вибачатися на камеру. Зрозуміло, що жодного стосунку до «Азова» Дмитро Попов ніколи не мав.

Не перераховуйте гроші абикому. Це дуже просто, але від цього не менш дієво.

Якщо хочете фінансово допомогти армії, ви завжди можете скористатися офіційними каналами, яких на сьогодні немало. Finance.ua раніше публікував статтю з доступними варіантами.

Якщо ж ви плануєте переказати кошти конкретному волонтеру, то робіть це тільки в тому разі, якщо довіряєте людині. У разі особистого з нею знайомства, питання довіри, мабуть, не стоятиме. Якщо ні – проведіть невеличке дослідження:

• пошукайте ім’я волонтера в ґуґлі;
• попитайте знайомих, чи не знають вони цю людину, яку характеристику можуть їй дати;
• погортайте сторінку волонтера в соцмережах, почитайте коментарі, зверніть увагу на попередні дописи про збір коштів – чи публікувалися по них звіти, адже відповідальні волонтери зазвичай їх публікують;
• у разі збору коштів від імені тієї чи іншої організації не зайвим буде зв’язатися з цією організацією з уточненням, чи дійсно ця людина уповноважена збирати кошти. Але не забудьте також перевірити саму організацію в тому ж ґуґлі.

Детальніше про волонтерські організації та як їм допомогти – читайте в нашій статті.

29 квітня співробітники Дарницької окружної прокуратури Києва повідомили про підозру 18-річному мешканцю Ворзеля у вчинені шахрайства в особливо великих розмірах.

Молодик під вигаданим жіночим ім’ям розмістив у Telegram оголошення про вивезення громадян до безпечніших місць.

«На оголошення відгукнувся чоловік, який хотів евакуювати з Києва хвору бабусю. Однак після здійснення ним передоплати, особа, яка обіцяла здійснити перевезення, зникла, не виконавши домовленостей», – повідомили в пресслужбі прокуратури.

Правоохоронці встановили особу шахрая та перевіряють його причетність до вчинення понад десяти аналогічних злочинів. Хлопцю загрожує від 3 до 8 років позбавлення волі.

Як і у випадку з фейковим збором грошей, не перераховуйте кошти, якщо не маєте цілковитої впевненості, куди вони підуть. Турбуючись про безпеку своїх рідних і близьких, люди готові віддати останнє, щоб уберегти їх. Саме на цьому почутті й грають шахраї, розміщуючи такі оголошення.

Евакуаційні рейси з небезпечних районів організовує держава. Вони безкоштовні. Також є багато небайдужих людей, які власним транспортом вивозять тих, хто цього потребує. Зазвичай вони гуртуються в тематичних спільнотах у соціальних мережах і передоплати не беруть.

Якщо й доведеться щось сплатити за послугу, наприклад, відшкодувати пальне, то тільки по факту, коли людину вивезуть.

Ми не можемо стверджувати, що всі, хто просять передоплату за евакуаційні перевезення, – обов’язково шахраї. Але наявність такої умови має насторожувати.

Не поспішайте переказувати гроші та спробуйте домовитися про фактичний розрахунок. Чесну людину це навряд чи злякає.

Війна змусила мільйони українців кинути свої оселі та шукати прихистку деінде. Цим і користуються шахраї. Вони публікують оголошення про здачу житла в оренду у відносно безпечних регіонах країни (наприклад на заході України) та просять зацікавлених вислати передоплату на картку. Аферисти пояснюють необхідність передплати великим попитом, а внесена заздалегідь сума, мовляв, стане такою собі гарантією для обох сторін. Чим усе закінчується, думаємо, пояснювати не потрібно.

Як і в попередньому випадку, правило просте: не переказуйте гроші наперед. Будь-які розрахунки з орендодавцем мають відбуватися лише після того, як ви переконаєтесь, що квартира, по-перше, дійсно існує, по-друге, готова до заселення.

Ідеальний варіант – укласти письмову угоду про оренду. Якщо ж це неможливо, то:

• у разі готівкового розрахунку, попросіть орендодавця написати розписку, що взяв у вас гроші;
• під час переказу коштів з картки на картку зазначте призначення платежу: наприклад, «Оренда», або «Сплата за проживання за період…».

У разі виникнення якихось спірних питань, такі документи стануть вам у пригоді. Як мінімум, ви зможете довести, що сплатили певній особі визначену суму.

У перші дні повномасштабного вторгнення російської армії в Україну президент Володимир Зеленський оголосив про старт програми фінансової підтримки, у межах якої громадяни із зони бойових дій могли подати заявку на отримання 6500 грн.

І хоча заявки приймалися до 31 березня через застосунок «Дія», а гроші виплачувалися на спеціальні картки «єПідтримка», шахраям нічого не завадило наплодити фішингових сайтів, які виманюють карткові дані.

Ось приклад. Автор статті отримав в одному з месенджерів посилання, в заголовку якого йшлося про виплати для всіх жителів України. Підозру викликав не тільки заголовок, але й адреса ресурсу.

Розрахунок, мабуть, був на те, що не всі знають справжню адресу сайту ТСН. І зверніть увагу на дату – 7 квітня, тобто за тиждень після того, як приймання заявок на отримання 6500 грн уже був закритий.

Декотрі отримували SMS-повідомлення зі змістом «Vam narahovana Groshova dopomoga PB24 6500. Zarahuvatu», а далі йшло посилання на один із таких фішингових сайтів.

Правило доволі радикальне: не відкривайте (принаймні під час воєнного стану) жодні посилання в месенджерах, соціальних мережах, SMS. Особливо це стосується скорочених посилань, наприклад, «bit.ly», адже ви не можете знати, що за ними приховано та куди вони ведуть.

Не вірте заголовкам, які обіцяють вам якісь виплати. Інформацію про програми підтримки від держави завжди публікують офіційні джерела (домен gov.ua). Також відповідні сповіщення з’являються в «Дії».

Не вводьте на сторонніх сайтах дані своєї картки. Навіть якщо ви маєте отримати гроші від держави, така заявка оформлюється через застосунок «Дія», усе підтягується автоматично.

Завжди перевіряйте інформацію з SMS. П’ять хвилин, які ви витратите, поґуґливши або зателефонувавши в банк, можуть зберегти ваші гроші та нерви.

Пам’ятайте, що фішинг розрахований на неуважних і технічно неосвічених людей, як правило старшого покоління. Тому попередьте своїх батьків, дідусів і бабусь, щоб вони не клацали на жодні посилання.

У разі підозри шахрайських дій в Інтернеті – повідомляйте про них кіберполіцію на електронну скриньку: callcenter@cyberpolice.gov.ua.

Секретаріат Кабінету міністрів нещодавно повідомив про ще одну схему шахрайства. Зловмисники створили на сайті, замаскованому під Урядовий портал, сторінку «Державні послуги онлайн» та підрубрику з виплати українцям грошей від ООН. Для підтвердження такого нібито «переказу» необхідно сплатити державне мито у визначеному розмірі.

«Наголошуємо, що на Єдиному вебпорталі органів виконавчої влади (https://www.kmu.gov.ua) зазначених послуг немає. Окремо звертаємо увагу, що при отриманні допомоги чи переказі коштів державне мито не сплачується», – ідеться в повідомленні.

Принцип такий самий, як і з іншими фішинговими сайтами. Ось іще кілька порад від кіберполіції:

• отримуйте інформацію, особливо щодо фінансових виплат, лише з офіційних джерел;
• уважно перевіряйте URL-адресу сайту, один непомітний символ може означати, що ви потрапили на фішинговий ресурс;
• не переходьте за сумнівними посиланнями та не вводьте реквізити платіжних карток на незнайомих і підозрілих вебсайтах;
• якщо ж фінансова інформація розголошена, негайно зверніться до банку та заблокуйте картку.

Схема стара, як світ, але в нинішніх умовах дефіциту пального вона знову актуалізувалася.

Наразі одна з можливостей заправитися – по заздалегідь придбаних талонах. От шахраї і продають такі талони.

Лишень вони не дійсні, а дізнатися про це можна вже на АЗС.

Або ж аферисти просять передплату на картку та зникають, залишаючи вас без талонів, пального, грошей.

Детальніше про схему з талонами на пальне ми писали ще до повномасштабної війни в цій статті.

Повторимо ще раз: не переказуйте кошти наперед, не переказуйте гроші тим, кому не довіряєте. Це універсальне правило вбереже ваші фінанси.

Ще одне із золотих правил: намагайтесь не купувати нічого «з рук». Бажання заощадити кілька гривень може зіграти з вами поганий жарт.

Якщо ж ідеться про щось дефіцитне, як от пальне, ретельно перевірте інформацію щодо продавця. Витрачений на це час, повірте, окупиться.

Мільйони українців у спільному пориві захистити свою країну від загарбницької навали з росії згуртувалися та проявили себе з найкращого боку.

Утім, знайшлися й ті, хто вирішив нажитися на біді, яка прийшла на наш поріг.

Шахраїв, звісно, набагато менше, ніж чесних, порядних людей. Але, на жаль, ніхто не застрахований від контакту з ними.

Якщо ви раптом стали жертвою аферистів або ж маєте підозри щодо чиєїсь доброчесності, обов’язково повідомте про це правоохоронцям. Не дайте ошукати себе й інших. Разом переможемо.