Благодійність: як і куди допомагати правильно

Найчастіше нас просять відгукнутися на чужу біду і допомогти грошима на лікування. Такі заклики ми можемо бачити скрізь: в соцмережах, вони лунають з екранів телевізора, з білбордів на нас дивляться виснажені дитячі обличчя, в магазинах встановлені скрині для збирання пожертвувань, на вулицях нас намагаються перехопити якісь люди з такими ж скриньками і купою незрозумілих довідок з печатками.

І всі вони закликають пожертвувати гроші на благородну місію. Найчастіше – на порятунок дитини від страшної хвороби. Але зустрічаються і ті, хто збирає на інші цілі: армію, притулок для тварин, допомогу самотнім людям похилого віку і так далі.

Часто наша рука тягнеться до гаманця або банківської картки, і ми із співчуття і жалості ділимося своїми кровними, вірячи, що творимо добру справу.

На жаль, в більшості випадків ми просто годуємо чергових шахраїв. І справжня кількість таких аферистів, які паразитують на кращих людських почуттях, невідома нікому.

Але при всьому при цьому потреба робити добро в нас не зникає. Як і люди, яким це добро дійсно необхідно. І тому постає запитання: як не віддати гроші шахраям, а допомогти тим, хто дійсно потребує?

Насправді зробити це досить просто. Звичайно, від помилок не застрахований ніхто, але мінімальні зусилля, зроблені перед тим, як кинути гроші в скриню для пожертвувань або ж перерахувати їх на банківську картку, вбережуть вас від шахраїв майже зі стовідсотковою ймовірністю.

У разі, якщо ви допомагаєте тим, кого знаєте особисто, або ж живете в невеликому містечку, де всі один одного знають, потрапити на вудку шахраїв складно. Та й перевірити інформацію набагато простіше.

Але жителям великих міст або ж тим, хто вирішує допомогти за покликом у соцмережах, наш матеріал буде незайвим.

Найголовніше правило – критичність мислення. Не піддавайтеся емоціям – а саме на них тиснуть абсолютно всі шахраї, що працюють під маркою збирання грошей на благодійні цілі.

Запам'ятайте: ви нікому нічого не винні. Ви не зобов'язані ділитися своїми грошима ні з ким. І якщо вам пропонують «замість чашки кави допомогти дитині», то це все той самий тиск на емоції. Не дозволяйте нікому вирішувати, на що витрачати ваші гроші – на каву чи допомогу дитині (пенсіонеру, солдату, котику, хворому і т.д.).

Але якщо ви все ж таки вирішили взяти участь у зборі грошей – не поспішайте. Від того, що ви перерахуєте або кинете в скриню сто гривень не сьогодні, а завтра або післязавтра, не постраждає ніхто. Але зате ви зможете переконатися, що ваші гроші підуть саме туди, куди ви хочете, а не в кишеню чергового покидька.

Прийоми, за допомогою яких з нас намагаються «видоїти» гроші, загалом стандартні. У більшості випадків це:

• збір за допомогою інтернету;
• стаціонарні точки в торгових центрах, кафе, на ринках та інших місцях масового скупчення людей;
• так звані волонтери, які курсують вулицями або в метро, чергують під ТРЦ, супермаркетами з купою паперів і «опломбованими» скриньками для пожертвувань;
• обдзвін по телефону;
• різноманітні оголошення в ЗМІ з номерами рахунків і поясненнями, для кого і навіщо проводиться збір.

Варіантів насправді не так вже й багато.

Найпростіше з телебаченням: зазвичай телеканали перед тим, як розповісти про чиюсь біду і оголосити збір пожертвувань, ретельно перевіряють інформацію. Тому в переважній більшості випадків їм можна вірити.

Складніше з іншими – інтернетом, друкованими ЗМІ, бордами, вулицею, волонтерами і так далі.

Зазвичай збір грошей проводиться або під маркою благодійного фонду, або за допомогою родичів або групи «небайдужих громадян», які називають себе волонтерами. Часто це відповідає істині, але далеко не завжди.

Власне, потрібно перевіряти все. І спосіб збирання грошей не важливий: вулиця, телефон або інтернет – але сценарій схожий у всіх випадках.

Зазвичай таким способом збирають гроші для когось конкретного. І у тих, хто цей збір організовує, на руках є ціла купа відповідних документів:

• фото нужденних;
• лікарські виписки і діагнози;
• ксерокопії документів;
• історія, здатна розжалобити навіть камінь.

Перший маркер потенційного обману – терміновість. Якщо вам наполегливо твердять, що важливі буквально хвилини і від того, наскільки швидко ви дасте гроші, залежить життя і смерть, будьте впевнені – вас обманюють.

Другий –жалість. Для того щоб розжалобити потенційну жертву, їй треба розповісти якомога більш страшну, сумну історію. І максимально натиснути на емоції. Зазвичай все це підкріплюється моторошними фотографіями.

Третій маркер – той, хто збирає гроші, не може відповісти на елементарні запитання і плутається у відповідях. Він може плутати або забувати ім'я та прізвище того, кому збирає гроші, мету такого збору, плутається в діагнозах і місцях проживання, лікарях, необхідному лікуванні і так далі. Часто навіть не може назвати благодійну організацію, від якої нібито проводить збір.

Четвертий – невідповідність в документах. Як вже говорилося, всі прохання про допомогу зазвичай підтверджуються документами. Не полінуйтеся їх переглянути – часто це прості ксерокопії, на яких взагалі неможливо щось прочитати. Мокрі печатки й елементи захисту на документах теж нічого не гарантують – фотошоп і кольорові принтери ще ніхто не відміняв.

Але зазвичай ретельною підготовкою цих папірців ніхто не морочиться, тому в більшості випадків відрізнити підробку просто. І, до речі, чим більше цих «документів», тим більша ймовірність обману.

П'ятий маркер –нав'язливість. Якщо вам не дають спокою і дзвонять по сто разів на день, всіляко схиляючи до перерахування грошей, або того гірше – роблять це за допомогою візитів додому, на роботу або перехоплюють вас на вулиці – негайно звертайтеся в поліцію. Це вже навіть не шахрайство, а класичне вимагання.

Головне правило в такій допомозі – не поспішайте.

Якщо ви вирішили все-таки допомогти:

• візьміть контакти волонтера;
• запишіть дані того, для кого проводиться збір;
• випишіть назви лікувальних установ та благодійних організацій, які зазначені в документах;
• зафіксуйте діагнози, телефони, номери карток, на які перераховуються гроші.

Загалом – зберіть максимум інформації.

І перевірте все це, просто вбивши в рядок пошуковика. Ви будете просто вражені результатами: гроші збирають для вже мертвих людей. А лікарень, в яких «лікуються» постраждалі, часто просто не існує. Як і «благодійних організацій», які збирають гроші.

Кіберполіція настійно рекомендує перевіряти номери карток, на які збирають гроші, в розділі STOP FRAUD на своєму сайті. Там же можна перевірити і номери телефонів.

До речі, якщо вам не хочуть давати всі ці дані і всіляко заважають сфотографувати документи – просто йдіть або припиняйте спілкування. Якими б причинами ця відмова не мотивувалася. Це стовідсотковий обман.

У багатьох випадках збір грошей проводиться за допомогою благодійних фондів. В цій ситуації треба розуміти: благодійний фонд має бути зареєстрований у державних органах. Є кілька механізмів такої перевірки, всі вони відрізняються набором функціоналу.

Це можна зробити на сайті Мін'юсту у відповідному розділі. Якщо в реєстрі Мін'юсту благодійного фонду, що збирає гроші, немає – це шахраї, а самого фонду, звісно, просто не існує в природі. Але і наявність фонду в реєстрі ще нічого не гарантує, крім того, що він зареєстрований належним чином.

Тому пошукайте далі.

Необхідно також перевірити наявність організації в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Не забудьте скористатися ресурсами Опендатабот і YouControl, які мають більш широкий набір функцій і в більшості випадків дають можливість відстежити історію організації, наявність судових рішень, санкцій і репутацію в медіа.

До того ж користування цими ресурсами досить просте, а безкоштовних функцій цілком достатньо, щоб зрозуміти, що за організація перед вами.

Крім того, самі благодійні організації, що працюють сумлінно, намагаються захистити себе від шахраїв і об'єднуються у формальні та неформальні асоціації, де діляться інформацією як про свою діяльність, так і про шахраїв.

Прикладами таких об'єднань можуть бути:

• Українська Біржа благодійників
• Національний рейтинг благодійників
• Український форум благодійників

Також варто пошукати сторінку благодійної організації в інтернеті. Чим більше на ній інформації і чим прозоріша ця інформація – тим більше шансів, що перед вами чесні і порядні люди.

І найголовніше: сумлінний фонд завжди готовий надати жертводавцю максимум інформації і охоче йде на контакт.

Незважаючи на все вищевикладене, не варто підозрювати в кожному, хто займається благодійністю, шахрая. Але і поспішати розлучатися зі своїми грошима, піддавшись хвилинній емоції, теж не варто.

Тому ваше рішення про допомогу нужденному має бути усвідомленим. Скільки б грошей ви не дали – десять гривень або десять тисяч. Ви повинні бути впевнені, що ваші кошти дійдуть за призначенням.

Не поспішайте, думайте, перевіряйте. Тим більше, що зараз це можна зробити без особливих зусиль, витративши мінімум часу. Головне – зберігайте голову холодною, а серце – добрим.