Рішення та закони 2021 року, які вплинули на гаманці українців

Цьогоріч мінімалка підвищувалася двічі. З 1 січня вона виросла з 5 до 6 тис. грн, а з 1 грудня – до 6,5 тис. грн. У погодинному розмірі – 36,11 грн і 39,12 грн, відповідно.

Разом із мінімальною зарплатою збільшився і прожитковий мінімум. Для працездатних осіб він наразі складає 2 481 грн.

До цих показників прив’язані зокрема ставки податків, розмір ЄСВ, суми пені та штрафів, розмір аліментів, розмір допомоги по безробіттю, допомоги по вагітності та пологах тощо.

Зросла також і пенсія. З 1 грудня 2021 року з 2 400 грн до 2 600 грн збільшилася мінімальна пенсія за віком для осіб від 65 років, які мають повний стаж і не працюють.

Максимальний розмір пенсії з 1 грудня становитиме 19 340 грн.

З 19 грудня в Україні запрацювала «єПідтримка» – ініційована президентом державна програма допомоги бізнесу, який зазнав найбільших втрат через карантинні обмеження.

У її межах кожен вакцинований двома дозами від COVID-19 повнолітній громадянин може отримати з державного бюджету 1 тис. грн і витратити її на квитки до кінотеатрів, театрів, музеїв, виставкових центрів, на концерти; залізничні та авіаквитки в межах України; абонемент у спортзал; книжки в книгарнях.

Українцям уже виплатили 2,4 млрд грн.

З 1 липня 2021 року в Україні стартував ринок купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення. Ці земельні ділянки нарешті набули повноцінного статусу товару, тобто можуть бути як продані їхніми власниками, так і придбані тими, хто цього прагне.

Отже, стаття 317 Цивільного кодексу України набула свого повного значення щодо сільськогосподарських земель: «Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном».

Найвища середня вартість ділянки станом на листопад 2021 року зафіксована в Київській області – 52 тис. 731 грн за гектар. Найдешевша земля у Волинській області – середня вартість гектара становила 21 тис. 466 гривень. Середньозважена ціна земельної ділянки в Україні становить близько 34 тис. грн за гектар.

Станом на кінець року продали вже майже 200 тис. гектарів сільгоспземлі.

1 вересня 2021 року запрацювала податкова амністія. Автори закону вважають, що в такий спосіб держава надає можливість усім, хто в результаті життя в українських реаліях отримував зарплату «в конвертах», сірим способом монетизував доходи від роботи в інтернеті, не декларував криптовалюту та її продаж, легалізувати свої кошти і в подальшому користуватися ними на свій розсуд і не боятися фінансового моніторингу.

Для активів встановлений такий собі «поріг», нижче якого можна їх не декларувати (вважається, що з них вже сплачені податки).

Відповідно до закону, це:

• валютні цінності вартістю до 400 тисяч гривень (в еквіваленті);
• нерухомість або майнові права на неї – квартира площею до 120 кв. м, житловий будинок площею до 240 кв. м або незавершене будівництво;
• нежитлова нерухомість некомерційного призначення площею до 60 кв. м;
• земельні ділянки в межах норм безкоштовної приватизації;
• один транспортний засіб з об'ємом двигуна до 3000 куб. см і середньоринкової вартістю до 400 тисяч гривень або мотоцикл з об'ємом двигуна до 800 куб. см.

Все, що перевищує ці межі, задекларувати доведеться.

Станом на 30 грудня у межах податкової амністії українці задекларували активів на 1,1 млрд грн. Сума збору до бюджету становила 67,4 млн грн.

30 листопада 2021 року Верховна Рада ухвалила закон 5600, до якого подали 11,5 тис. пропозицій і правок – це найбільша кількість за всю історію законотворення.

Закон вносить низку змін до Податкового кодексу України. Зокрема змінюються ставки ренти на видобуток руди. Також змінюється система оподаткування сільгоспвиробників і фермерів, операцій з продажу нерухомості, вносяться зміни до екологічного й акцизного податків.

Документ набрав чинності з 1 січня 2022 року.

З 1 січня 2021 року запрацював новий порядок подання суб'єктами первинного фінансового моніторингу до Держфінмоніторингу інформації, необхідної для взяття їх на облік.

Мета первинного фінансового моніторингу – ідентифікація та верифікація клієнтів. Здійснивши верифікацію відповідно до міжнародних стандартів AML (Anti Money Laundering), первинний суб'єкт передає інформацію про окремі фінансові операції (наприклад, підозрілі) на розгляд у Держфінмоніторинг.

З квітня в Україні також запрацював закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового знищення».

Зокрема були виокремлені 4 ознаки, згідно з якими операція обов’язково підлягає моніторингу:

• з готівкою;
• за кордон;
• за участю політично значущих осіб (чи їхніх родичів та інших пов'язаних осіб);
• зв'язок з державою, що порушує міжнародні рекомендації у сфері фінансового моніторингу.

16 листопада 2021 року перший заступник голови КМДА Микола Поворозник повідомив, що місто планує підвищити вартість проїзду в громадському транспорті. Разова поїздка коштуватиме 20 грн, для пасажирів, які купують поїздки за допомогою електронного квитка, вартість проїзду складатиме 15 гривень (при купівлі 50 поїздок). Для власників картки киянина – 12 грн.

Нові тарифи мали запрацювати вже з 1 січня 2022 року, але після обурення містян київський міський голова Віталій Кличко пообіцяв не підвищувати вартість проїзду принаймні до кінця опалювального сезону.

За розрахунками «Київпастрансу», економічно обґрунтований тариф у наземному транспорті зараз становить 22,30 грн. За розрахунками «Київського метрополітену», у підземці – 22 грн.