Якщо допомоги від США не буде: де Україні взяти гроші

Сумні реалії закладалися навіть у державний бюджет, доходи якого 2024 року складатимуть 1,76 трлн грн, а видатки – 3,35 трлн грн. Потреба у зовнішніх запозиченнях, згідно з підрахунками Міністерства фінансів, – 41 млрд дол.

Білий дім ще в жовтні минулого року звернувся до Конгресу США з проханням схвалити додаткове фінансування – 61,4 млрд дол. для України. Утім, хура й досі там, адже питання забуксувало в Сенаті через суперечки між республіканцями та демократами щодо безпеки кордону з Мексикою.

Українська держава не змінює своїх очікувань – міжнародна допомога буде, але пізніше.

«Попри затримки з надходженням міжнародної допомоги на початку року, очікується, що її ритмічність буде відновлена у найближчі місяці. За базовим сценарієм прогнозу НБУ, Україна у 2024 році отримає близько 37 млрд дол. США у вигляді зовнішніх кредитів і грантів», – наголосив на нещодавньому пресбрифінгу голова Нацбанку Андрій Пишний.

А міністр закордонних справ Дмитро Кулеба раніше заявив в інтерв’ю американському телеканалу CNN, що Україна не розглядає альтернативи отриманню військової допомоги від США:

«У нас немає плану Б. Ми впевнені в плані А».

Проте з огляду на останні події в Сполучених Штатах, план Б краще таки мати. І не тому, що план А обов’язково не спрацює, зайвим він точно не буде. Тим паче, що речник Білого дому Джон Кірбі раніше сказав, що адміністрація Байдена «не може пообіцяти Україні фіндопомогу, враховуючи те, що відбувається на Капітолійському пагорбі».

Республіканська партія США готова голосувати за надання грошей для України, але за умови зміни американської імміграційної політики. Ідеться про зміцнення кордону з Мексикою.

Тільки в грудні 2023 року американсько-мексиканський кордон нелегально перетнули 225 тис. осіб, що стало рекордом з 2000 року.

Увесь цей час, тобто з жовтня минулого року, демократи та республіканці працювали над компромісною угодою, яка б улаштувала всі сторони. І останнім часом від конгресменів надходили обережні сигнали, що обидві партії близькі до компромісу. Але спікер Палати представників республіканець Майк Джонсон нещодавно заявив, що угода мертва.

Окрім того, на республіканців почав тиснути Дональд Трамп – імовірний кандидат у президенти США. Він закликав не укладати нинішньої компромісної угоди.

Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з 45-м президентом США Дональдом Трампом на полях 74-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Нью-Йорк, 25 вересня 2019 року. Фото: Reuters

Хмизу в багаття підкинули й події у Техасі. Річ у тім, що ділянка кордону з Мексикою, яка проходить у цьому південному штаті, укріплена доволі погано, чим користуються нелегальні мігранти, контрабандисти та наркокартелі.

За попередніми даними, за весь 2023 рік до Техасу загалом прибули близько 3 млн нелегалів. Щоб покласти цьому край губернатор Техасу республіканець Грег Еббот наказав місцевим підрозділам Національної гвардії взяти кордон під свій контроль і почати зводити укріплення з колючим дротом. Водночас нацгвардійці Техасу відмовляються пускати на кордон прикордонників федеральних сил.

Окрім того, Еббот активував статтю 1 розділу 10 пункту 3 Конституції США, яка дозволяє оголосити воєнний стан у штаті та діяти без огляду на федеральний уряд.

Позицію Еббота підтримала влада 25 штатів, губернатори яких належать до Республіканської партії. У спільному зверненні вони наголосили, що Техас має конституційне право на самозахист. На бік техаського губернатора став і Трамп.

«Усі американці повинні підтримати заходи техаської влади, спрямовані на захист безпеки, суверенітету Техасу й американського народу», – наголосив він у своїй соцмережі Truth.

Заголовки світових квітнуть словосполученнями «Громадянська війна», утім, навряд чи до цього дійде, адже на кону значно більше за кілька мільярдів доларів.

Президент США Джо Байден повідомив, що два місяці тому доручив своїй команді розпочати переговори з двопартійною групою сенаторів, щоб нарешті серйозно вирішити прикордонну кризу. За його словами, це буде «найжорсткішим і найсправедливішим набором реформ для захисту кордону, який коли-небудь був у США».

Він також закликав Конгрес нарешті надати фінансування, яке запитував ще в жовтні 2023 року, адже окрім грошей для України й Ізраїлю, там враховані кошти для убезпечення американського кордону.

Ідеться про залучення додаткових 1,3 тис. прикордонників, 375 імміграційних суддів, 1,6 тис. співробітників служби притулку та понад 100 найсучасніших машин, які допоможуть виявити та зупинити потік до США фентанілу – синтетичного опіоїда, який у 50 разів сильніший за героїн і в 100 разів сильніший за морфін.

Чи матимуть ефект зусилля команди Байдена стане зрозуміло цього тижня, бо, як очікується, тоді буде оприлюднена угода двопартійної групи сенаторів. Це ж має зрушити питання американських грошей для України з мертвої точки.

Президент США Джо Байден і президент України Володимир Зеленський під час зустрічі в українській столиці. Київ, 20 лютого 2023 року. Фото: Офіс президента України

Окрім того, Сполучені Штати пропрацьовують альтернативні можливості. Так, держсекретар США Ентоні Блінкен надіслав листа премʼєр-міністру Греції Кіріакосу Міцотакісу, в якому запропонував додаткові кошти для грецької армії (200 млн дол. – Ред.) в обмін на пакет військової допомоги для України.

Греція має один із найбільших арсеналів радянських систем протиповітряної оборони на Заході. На озброєнні країни стоять 12 комплексів С-300, 25 систем «Тор-1М» і 38 установок малого радіуса дії «Оса». Усі вони разом зі снарядами будуть передані Україні – вже надані необхідні вказівки.

В інтерв’ю виданню Politico прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Україна заручилася гарантіями США, що заморожені на Заході активи росії будуть вилучені та передані Києву.

В юрисдикціях країн-членів ЄС арештовані активи приватних російських компаній на суму майже 28 млрд євро та ще 207 млрд євро коштів Центрального банку рф. Загалом у світі заморожено близько 300 млрд дол. російських грошей.

Остаточне рішення щодо передачі цих коштів Україні ще не ухвалене – це предмет дискусій як в США, так і в ЄС. Уся заковика саме в механізмі передачі грошей, над яким Захід працює ледь не від самого початку повномасштабної війни.

Водночас радник керівника Офісу президента України Тимофій Милованов раніше розповідав Фокусу, що наша країна може роздобути переважно активи олігархів – майже 30 млрд дол., які фігурують у звіті REPO та кошти, конфісковані за порушення санкцій. Гроші надаватимуть Україні як технічну допомогу.

Тим часом міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що Європейський Союз уже 1 лютого може виділити Україні 50 млрд євро. Про це він повідомив після переговорів із литовським колегою Габріелюсом Ландсбергісом, який 25 січня завітав до Києва.

«Є прогрес у відкритті Європейського фонду миру, щодо якого ситуація була тривало заблокована через позицію окремих членів ЄС. Ми працюємо над розблокуванням, і є кроки в цьому напрямку», – зазначив Кулеба.

Зі свого боку високий представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель зазначив, що Європейський Союз упродовж наступних кількох днів може ухвалити рішення щодо виділення для України додаткових 5 млрд євро з Європейського фонду миру для відповіді на нагальні потреби у забезпеченні війська.

«Щодо заблокованих російських активів ми також завершуємо роботу, я докладаю зусиль, щоб це рішення відбулося до наступної Ради міністрів ЄС із закордонних справ», – зазначив високий представник ЄС.

Наприкінці минулого року віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко в коментарі для Financial Times попередила, що без допомоги Заходу може статися затримка з виплатою зарплат і пенсій для майже 12 млн осіб.

За її словами, дефіцит зовнішньої підтримки відкине українську економіку до режиму «виживання», після того, як вона почала відновлення у 2023 році.

Утім, прем’єр-міністр Денис Шмигаль запевнив, що зарплати та пенсії виплачуватимуть вчасно.

«Маємо домовленості з 11 державами про багаторічні програми фінансування. Маємо програму розширеного фінансування з МВФ та підтримку інших міжнародних фінансових організацій», – наголосив він.

Крім того, Україна шукає можливості для наповнення бюджету і всередині країни. Наприклад, торік був запроваджений податок на надприбутки банків. Нацбанк же зі свого боку пропонує запровадити додатковий податок на некритичний імпорт, хоча ця ідея і стикається з критикою економістів. Також мають підвищити акцизи на автогаз, тютюн і алкоголь – це теж принесе додаткові гроші в бюджет.

Придивляються можновладці й до інших напрямків, які можна було б оподаткувати. Так, наприклад, очільниця комітету Верховної Ради з питань бюджету та нардепка від «Слуги народу» Роксолана Підласа виступила з пропозицією нового податку «на розкіш». За її словами, потрібно збільшити військовий збір до 3% для людей, які заробляють понад 20 тис. грн на місяць, а для нардепів це може бути й 5%.

Ще є перерозподіл коштів місцевих бюджетів. Тим паче, що парламент уже схвалив закон, який забирає в громад ПДФО, сплачений з доходів військовослужбовців.

У разі ж гострої потреби гроші можуть попросту надрукувати. Проте, як стверджує голова Національного банку Андрій Пишний, наразі в цьому нема потреби.

Тим паче, що в планах Нацбанку – зберегти помірну інфляцію у 2024 році та привести її до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. Хоча й очікується, що наприкінці року вона становитиме 8,6%. Якщо ж зараз увімкнути «друкарський верстат», цей показник буде в рази, а то й у десятки разів вищий.

Проте в березні, якщо міжнародної допомоги так і не буде, питання емісійного наповнення бюджету знову стане на порядку денному. Зокрема таку думку в ефірі телемарафону висловив кандидат економічних наук, експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.

Досвід друкування гривні є – у розпал повномасштабної війни з росією у 2022 році до того, як партнери почали надавати нашій країні фінансову допомогу, Україна покривала дефіцит бюджету саме за допомогою друкування грошей. І на той момент це був виправданий крок.