Держбюджет України на 2024: основні цифри
Кожна гривня піде на захист держави
Доходи бюджету збільшили на 22 млрд грн. Вони становлять 1,76 трлн грн.
Цього вдалося досягти через збільшення в основному ПДВ з ввезених в Україну товарів, а також податку на прибуток банків, ввізного мита та рентної плати.
Видатки складають 3,35 трлн грн.
Дефіцит державного бюджету зменшили до 1,57 трлн грн.
Фінансування державного бюджету буде здійснюватися завдяки зовнішнім запозиченням – 1,67 трлн грн, розміщенню ОВДП – 525,9 млрд грн та надходжень від приватизації – 4 млрд грн.
До другого читання змінився й макропрогноз, який закладається в основу бюджетних розрахунків. Так, реальне зростання ВВП прогнозується на рівні 4,6% (у першому читанні було 5%).
Нагадаємо, що 2022 року ВВП впав на понад 30%, тоді як у своєму інфляційному звіті за жовтень НБУ поліпшив прогноз зростання реального ВВП з 2,9% до 4,9% у 2023 році.
Очікувана інфляція наступного року – 9,7%, тоді як у першому читанні прогноз складав 10,8%.
До другого читання були скориговані припущення щодо курсу. Так, середній курс за рік очікується на рівні 40,7 грн за дол. США, тоді як у першому читанні прогноз був 41,4 грн/дол.
Бажаєте знати що з курсом? Та чи буде долар дорожчати? Підписуйтесь на безкоштовну валютну розсилку від Finance.ua для тих, хто слідкує за валютним ринком, та хоче розуміти й аналізувати пов’язані з валютним курсом події.
У бюджеті на 2024 рік закладена індексація пенсій, а також зростання мінімальної зарплати.
Планується, що підвищення мінімалки відбуватиметься в два етапи:
- з 1 січня 2024 року мінімальна зарплата становитиме 7,1 тис. грн;
- з 1 квітня – 8 тис. грн.
Також з 1 січня зросте прожитковий мінімум до 2 тис. 920 грн, а це потягне за собою підвищення так званої мінімальної пенсії, адже від розміру прожиткового мінімуму залежить розмір зарплат бюджетників, пенсій та соціальних виплат.
Для основних соціальних і демографічних груп населення в бюджеті закладені такі виплати:
- дітей віком до 6 років – 2 563 грн;
- дітей віком від 6 до 18 років – 3 196 грн;
- працездатних осіб – 3 028 грн;
- осіб, які втратили працездатність – 2 361 грн.
Загалом на соціальний захист буде спрямовано майже 470 млрд грн.
Це основна стаття видатків. На сектор безпеки й оборони спрямують 1,69 трлн грн, тобто практично всі доходи, закладені в бюджет на 2024 рік.
«Передбачені також видатки на розвиток оборонно-промислового комплексу: 43 млрд грн на виробництво БПЛА, а також 43 млрд грн на виробництво боєприпасів та зброї в Україні. Кошти на сектор національної безпеки й оборони покриваються виключно внутрішніми надходженнями: податками, митними платежами, дивідендами держкомпаній, приватизацією та коштами від розміщення ОВДП», – пояснює голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа.
На підтримку ветеранів буде спрямовано вдвічі більше ніж торік – майже 15 млрд грн, з яких 1 млрд грн – на протезування воїнів.
Відповідно до закону, станом на 31 грудня 2024 року граничний обсяг державного боргу визначений на рівні 8 трлн 183,86 млрд грн, а граничний обсяг гарантованого державою боргу – 476,67 млрд грн.
Нагадаємо, сукупний державний борг України в серпні 2023 року зріс на 3,1% до нового історичного максимуму: у доларовому вираженні – на 4 млрд дол. до 132,92 млрд дол., у гривневому – на 146,2 млрд грн, до 4 трлн 860,6 млрд грн.
Видатки державного бюджету на медицину й освіту складуть 201 млрд грн та 69 млрд грн відповідно. Тобто кожна з галузей отримає на 20 млрд грн більше, ніж цьогоріч.
Для підтримки бізнесу передбачається понад 40 млрд грн.
Окрім того, за словами Підласої, при підготовці до другого читання бюджетний комітет уточнив редакцію законопроєкту, подану урядом на ІІ читання, зокрема:
- додали 1 млрд грн на розмінування с/г земель;
- доручили уряду розробити механізм щодо врегулювання списання заборгованості за середньостроковими позиками, наданими місцевим бюджетам у 2009-2014 роках Державним казначейством (замість списання такої заборгованості коштом вільних залишків);
- вилучили норму про репрофайлінг ОВДП у власності НБУ, оскільки таке питання потребує погодження з МВФ.
Мінфін до другого читання врахував пропозицію членів Комітету ВРУ з питань бюджету та створив додаткову субвенцію на будівництво укриттів в лікарнях – у сумі 1 млрд грн.