Зобов'язання України перед МВФ: плани та реальність

14 грудня 2023 року Україна отримала від МВФ третій транш за програмою розширеного фінансування EFF (Extended Fund Facility) у розмірі 900 млн доларів США.

Гроші були надані Україні після того, як виконавча рада МВФ провела другий перегляд програми EFF. Навіть деякі затримки у виконанні «структурних маяків» не завадили сформувати позитивного висновку технічної комісії МВФ. Термін виконання було просто перенесено на березень 2024 року.

Програма розширеного фінансування передбачає, що Україні буде виділено 15,6 млрд доларів, з яких уже отримано близько 4,5 млрд доларів.

Що ж має зробити Україна, щоб фінансування від Міжнародного валютного фонду за програмою EFF продовжилося? Finance.ua розбирався.

Виконані вимоги належать до фіскальної та монетарної політики, а невиконані – до антикорупційної та державної. Наприклад, закон про відкриття декларацій, зміни до закону про протидію відмиванню коштів, законопроєкт про податкову політику та адміністрування ухвалили із затримкою. Усі ми пам'ятаємо, які гарячі суперечки точилися довкола того, які декларації робити надбанням громадськості, а які – ні.

Зміни в антикорупційній політиці держави, перезапуск Бюро економічної безпеки, а також дії щодо оптимізації бюджету та банківської сфери – це завдання на віддалену перспективу.

Оновлений перелік структурних маяків, які мають бути виконані наступного року, має такий вигляд:

1. Підвищити доходи на 0,5% ВВП для включення до бюджету 2024 року (дедлайн – кінець лютого 2024 р.);
2. Внести зміни до процесуального кодексу з метою раціоналізації справ, які мають розглядатися в першій інстанції одним антикорупційним суддею або колегією із трьох антикорупційних суддів (дедлайн – кінець березня 2024 р.);
3. Визначити заборгованість підприємств центрального теплопостачання (дедлайн – кінець червня 2024 р.);
4. Перезапустити Бюро економічної безпеки (БЕБ) (дедлайн – кінець червня 2024 р.);
5. Запровадити методологію оцінки наглядових ризиків для визначення пріоритетів наглядової діяльності (дедлайн – кінець червня 2024 р.);
6. Підготувати оцінку ефективності податкових пільг, включаючи їхню вартість для бюджету (дедлайн – кінець липня 2024 р.);
7. Ухвалити закон про створення нового суду, який розглядатиме адміністративні справи проти національних державних органів (наприклад, НБУ, НАБУ, НАЗК) (дедлайн – кінець липня 2024 р.);
8. Розробити політику державної власності на держпідприємствах, дивідендну політику та стратегію приватизації (дедлайн – кінець серпня 2024 р.);
9. Завершити зовнішній аудит ефективності Національного антикорупційного бюро (дедлайн – кінець вересня 2024 р.);
10. Визначити основні державні компанії, які серйозно постраждали від війни, та підготувати огляд потенційних фіскальних та квазіфіскальних витрат (дедлайн – кінець вересня 2024 р.);
11. Переглянути політику середньострокового державного планування у співпраці з МВФ (дедлайн – кінець жовтня 2024 р.);
12. Внести зміни до державних інвестиційних програм (дедлайн – грудень 2024);
13. Підготувати концепцію оздоровлення банків (перенесено на грудень 2024 року).

Очевидно, що всі банки з мажоритарною державною власністю залишаються в управлінні Мінфіну, а націоналізовані несистемні банки будуть передані Фонду гарантування вкладів.

Розглянемо детальніше ключові моменти.

Однією з найважливіших умов, яку ставлять перед Україною західні кредитори, є ефективне управління тим, чим володіє держава.

Державні підприємства мають приносити прибуток. Найчастіше ця умова не виконується: наприклад, через занижені тарифи на електроенергію (вона може продаватися нижче за реальну собівартість) державні енергетичні компанії зазнають постійних збитків.

Уряд України, який оголосив мораторій на підвищення цін на комунальні послуги для населення до кінця війни, опинився в непростій ситуації, коли Захід тисне, вимагаючи вирішити це питання і підняти вартість електроенергії, що продається, хоча б до рівня її собівартості плюс мінімальна рентабельність.

Кабінет Міністрів пообіцяв запровадити «Стратегію приватизації» держпідприємств, покликану вирішити цю проблему.

Насправді, це досить непросте завдання. У країні, де активно ведуться бойові дії і в об'єкт критичної інфраструктури будь-якої миті може прилетіти ворожа ракета або дрон-камікадзе, неможливо продати об'єкт за прийнятну ціну. Часто під питанням взагалі просто знайти покупця.

Крім того, Міжнародний валютний фонд наполягає на глобальному перегляді механізму управління державними інвестиціями, прийнятті стратегій доходів, збільшенні надходжень до держбюджету на 0,5% ВВП, що становить близько 38 млрд грн.

Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» стала одним із важливих факторів стабільності фінансової системи в Україні. Її реалізація, за даними Фонду розвитку підприємництва, за 17 місяців збільшила обсяги кредитування на 63 млрд гривень, тобто з січня 2023 року фінансування за нею збільшилось у два рази.

Нові умови програми «Доступні кредити 5-7-9%», ухвалені Кабміном у вересні, стали відповіддю на нові виклики в економічній ситуації, що склалася на ринку. Найбільш відчутні зміни – зосередження програми підтримки бізнесу на деокупованих територіях.

За час війни багато підприємств, що розташовані на віддалених від ведення бойових дій територіях, змогли перебудуватися та адаптувати бізнес до воєнного часу, відновили ланцюжки поставок та процеси виробництва.

Зараз логічним є зосередження на підтримці саме тих компаній, які найбільше постраждали: зазнали руйнувань, втратили або майже втратили виробничі потужності.
Такі підприємства зможуть платити за новими умовами програми відсотки до рівня 1% у перші два роки, 5% з наступного року на інвестиційні потреби та 3% на фінансування оборотного капіталу. Таким підприємствам підвищили можливий ліміт фінансування з 60 до 150 млн грн.

Для інших компаній, які вже адаптувалися до поточних умов, процентна ставка залишається на рівні 7% або 9% на інвестиційні потреби та підвищується до 13% річних на фінансування обігових коштів.

Зміни за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» щодо концентрації на малому та середньому бізнесі – єдиний «структурний маяк», дедлайн за яким не був виконаний і в результаті перегляду програми EFF перенесений на кінець березня 2024 року.

Досвід попередніх років показує, що середньострокове бюджетування в Україні вимірюється одним роком. Як наслідок, складно реалізувати якусь стратегію, якщо бюджет складається лише на один рік.

Тому найближчим часом уряду необхідно буде розробити та реалізувати такі підходи, які б забезпечили зв'язок між стратегічними планами та затвердженими в бюджетах різного рівня (передусім, звичайно, – у держбюджеті) цифрами. Це дуже важливо при розробці та впровадженні середньорічної стратегії відновлення держави.

Одним із найскладніших завдань та ключових пріоритетів є реальне (а не показне) посилення боротьби з корупцією в Україні. На необхідності підвищення ефективності антикорупційних функцій спеціалізованих держорганів наголошує і Міжнародний валютний фонд.

Україна пообіцяла до кінця вересня 2024 року провести зовнішній незалежний аудит Національного антикорупційного бюро (НАБУ) із залученням трьох міжнародних експертів та опублікувати звіт. Це дозволить дати оцінку діяльності НАБУ та визначити напрями для подальшого вдосконалення його роботи.

Як бачимо, міняти потрібно не просто багато. Міняти треба все. І це зрозуміло: міжнародні інституції (і насамперед МВФ) не кредитуватимуть країну, в якій неефективно використовуються бюджетні кошти, «цвіте буйним цвітом» корупція і не видно перспектив виходу із ситуації.