Що буде з курсом валют в Україні

Фінансові аналітики, банківські працівники та представники Національного банку України протягом кількох годин обговорювали та пояснювали нові валютні реалії, в яких опинилася наша країна. До вашої уваги стислий виклад виступів декотрих спікерів.

Ви також можете придбати доступ до повного запису форуму. Для цього перейдіть за посиланням.

Заступник директора з питань торгівлі цінними паперами інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса вважає долар по 40 грн цілком оптимальним, адже цьогоріч долар посилюється до всіх валют.

«Це девальвація приблизно на 30%. Враховуючи, що у нас уже пів року йде війна, враховуючи втрати для української економіки, думаю, що це дуже оптимістична цифра. Тим паче коли ми порівнюємо з тим, що відбувається у світі», – зазначив він.

Як приклад Фурса навів японську єну, яка з початку року щодо долара втратила майже 20%: «Наші 30% мають доволі потішний вигляд на цьому тлі».

За його словами, те, що відбувається в глобальному контексті є рівномірним послабленням гривні.

«Зовнішній фон такий самий, як те, що відбувається у нас всередині країни з валютою. Поки що у нас не накладається один фактор на інший. Вони могли би посилювати один одного. Наразі цифра 40 є супероптимістичною, враховуючи, що відбувається. Якщо ми згадаємо, що було 2014 року, то девальвація з 27 до 40 – узагалі ні про що. Гривні насправді потрібно девальвувати, щоб якось зберігати паритет з валютами країн, що розвиваються», – пояснив Сергій Фурса.

Шок девальвації Україна вже переживала тричі, 2014 рік, коли росія анексувала Крим і розпочала війну на Донбасі, – дуже показова історія.

«Гривня буде під тиском. Задача Нацбанку зробити так, щоб швидкість була мінімальною. НБУ не зможе зупинити подальшу девальвацію гривні в довгостроковій перспективі. Після перестановки курсу на 36,6, потрібно там зафіксуватися і розтягти в часі той момент, коли доведеться наново бачити девальвацію», – додав Фурса.

Національний банк поки не планує переглядати офіційний курс.

«У нас немає таких планів (змінювати курс. – Ред.). Розраховуємо, що новий курс діятиме як мінімум так само довго, як попередній», – заявив директор департаменту відкритих ринків Національного банку України Олексій Лупін.

Утім, чи збережеться чинний офіційний курс до кінця року наразі сказати неможливо. За словами Лупіна, «прогнозувати важко».

Для цього, за словами Олексія Лупіна, потрібно досягти певних важливих обставин. Перша з них – збалансування ринку.

«Практично весь воєнний час Національний банк продає іноземну валюту з резервів. Плаваючий курс передбачає, що ситуація «попит-пропозиція» змінюється щодня. Наприклад, сьогодні у нас переважає попит, а завтра – пропозиція. Коли на ринку постійно переважає попит, «плавання» не відбувається, тому що це фактично повзуча девальвація, яка залежатиме від того, по яких курсах Національний банк продає валюту», – пояснив представник НБУ.

Збалансувати ринок можна через збільшення експорту. Раніше Україна підписала так звану «зернову угоду», щодо деблокади вітчизняних портів на Чорному морі. А вже 1 серпня з порту Одеси до Лівану вийшло перше судно з 26 тис. тонн кукурудзи на борту. Розблокування портів принесе Україні більше валютного виторгу.

До речі, сьогодні найбільше валютного виторгу в Україну заводять аграрії та IT-сектор. Гірничо-металургійний комплекс, який до повномасштабної війни росії проти України також був стовпом вітчизняного валютного виторгу, на жаль, найбільше постраждав від воєнних дій. Чого лишень варті пошкодження/знищення Азовсталі та ММК ім. Ілліча в Маріуполі.

Емал Бахтарі – директор департаменту продажів фінансових інструментів Райффайзен Банку Україна – називає нашу IT-галузь феноменом:

«У нас за 15 років фактично з нуля побудувалася нова галузь, яка дозволяє нам навіть в умовах війни отримувати валютні надходження. Це дуже нас врятувало та продовжує рятувати. Добре, що крім цих двох сировинних галузей у нас з’явилася ще високотехнологічна галузь з високою доданою вартістю. Вона дуже суттєво впливає на наш ринок, дуже рятує тим, що надходження по валюті йдуть стабільно».

За його словами, ця галузь найменше втратила по валютного виторгу через війну, не більше 5-10% у порівнянні з довоєнним періодом. Саме інформаційні технології мають усі шанси стати однією з ключових експортних галузей України.

«Другий варіант для збалансування ринку – зменшення імпорту. Тобто підвищення облікової ставки, українські товари стають більш конкурентоспроможними з точки зору ціни, відповідно попит на імпорт зменшується. Ситуація, коли чеське пиво в магазинах коштує менше, ніж «Чернігівське» – це ненормально», – зазначив Олексій Лупін.

І другий важливий момент у питанні плаваючого курсу, на думку функціонера НБУ, – альтернативні шляхи для гривні, «щоб люди мали якісь інвестиційні можливості за нормальними процентними ставками цю гривню інвестувати, щоб у такий спосіб знизити також попит на іноземну валюту».

Голова ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова вважає, що зараз відпускати курс у вільне плавання точно не варто.

«Через війну, блокаду портів, мільйони вимушених переселенців ми маємо значне скорочення обсягів ринку, сильні дисбаланси, потенціал стрімких панічних рухів, через що волатильність в умовах вільного курсоутворення домінуватиме. Вільне плавання за таких умов означало б шалену волатильність курсу гривні, що мало б руйнівні наслідки для зовнішньоекономічної діяльності українських компаній і фінансової стабільності загалом. Гасити цю волатильність валютними інтервенціями було б дуже складно. Ми б спалили дуже багато наших резервів», – зазначила вона.

Коробкова додала, що фіксація курсу – саме те, що має відбуватися в нинішніх умовах:

«Фіксація курсу на певному рівні з періодичною корекцією до сьогоднішніх реалій балансу попиту-пропозиції якраз дає можливість відрізати щоденну волатильність і водночас не накопичувати якогось довгострокового дисбалансу».

Курс, за яким українці зараз купують валюту, – не сформований ринком, це не природний попит. Є місце для маніпуляції, переконаний директор департаменту ринків капіталу ПриватБанку Антон Коваленко.

«Попит не збільшився, він сталий, яким був тиждень-два тому. Готівкова маса не виросла, щоб треба було купувати по 42, 45 чи будь-яка інша цифра», – сказав він.

Голова ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова додала, що на готівковий ринок, зокрема, впливають логістичні проблеми:

«До війни готівку завозили літаками, а зараз це просто неможливо. Можна на пальцях однієї руки порахувати, скільки банків завозить валюту. Донині банки і не були надто зацікавлені взагалі цим займатися, адже їм дозволили продавати готівку лише з проданого клієнтами протягом операційного дня».

Утім, буквально за день до валютного форуму – 27 липня – НБУ дозволив банкам продавати в готівковому сегменті валютного ринку половину від купленої в українців з 13 квітня безготівкової валюти додатково до продажу придбаної з цієї ж дати готівкової валюти.

Фінансовий аналітик Віталій Шапран стверджує, що наразі курс певною мірою залежить від адміністративних дій Національного банку.

«В НБУ в резервах залишається понад 22 млрд дол. і провести інтервенцію на готівковому ринку для них посильно, щоб привести до значення 36,6. Інша річ, що вони не поспішають витрачати золото-валютні резерви, а це – адміністративне рішення, це залежить від них. Вони поки намагаються тим ресурсом, який є у банків закрити це питання. Можливо, їм вдасться це зробити», – сказав він.

А от курс на рівні 40+ грн Шапран вважає неприйнятним, бо «це вже панічні настрої», які могла навіяти корекція офіційного курсу до нинішнього показника.
«Не можна було ставити одразу 36,6», – наголосив експерт.

Так, директор департаменту ринків капіталу ПриватБанку Антон Коваленко вважає, що в ситуації, яка склалася на валютному ринку, є цілий прошарок тих, кому вигідний готівковий курс:

«Колись у нас був прем’єр-міністр, який казав про бюджетних «кровосісь» (ідеться про Миколу Азарова, який народився в Калузі та ніяк не міг опанувати українську мову, народжуючи під час своїх виступів те, що зараз називається «мем». – Ред.), я вважаю, що зараз сформувався в країні цілий прошарок «кровосісь», які звикли заробляти на різниці між офіційним курсом і курсом на готівковому ринку», – сказав він.

За словами Коваленка, різниця між готівковим та офіційним курсом – це негатив.

«Сформований попит на готівкову валюту задовольнявся на рівні 37 грн. Цей попит не виник учора чи позавчора, він сформувався протягом п’яти місяців. Чому готівкова валюта 40 з плюсом, я пояснюю лише одним – бажанням зберегти свою маржу», – наголосив банкір.

Яким буде курс? «Цього не скаже ніхто», – розводить руками Сергій Фурса.

Головне, каже він, що Україна буде, яким би не був курс валют.

А от Олена Коробкова з НАБУ каже, що наразі прогнозувати курс – це ворожити на кавовій гущі:

«Курс більше залежить від ситуації на фронті, строків розблокування аграрного експорту, темпів надходження міжнародної допомоги, ніж від якихось базових трендів у світовій торгівлі або руху приватного капіталу».

Коробкова підкреслила, що фіксований на адекватному рівні курс допомагає зберегти нам цінову та фінансову стабільність, допомагає уникнути якихось негараздів, перепадів і дисбалансів.

«Рішення про зміну офіційного курсу – очікуване. І воно не погане чи добре, це рішення, якого вимагали наші реалії», – пояснила експертка.

Загалом жоден з учасників форуму не озвучував жодних цифр щодо курсу. Сергій Фурса взагалі сказав, що будь-які озвучені цифри чи то від регулятора, чи то від експертного середовища – безвідповідальність, адже такі слова породжують очікування, що безпосередньо впливає на ринок.

Те, що відбувається на українському ринку валют, повністю відповідає загальносвітовому тренду, адже долар зміцнюється щодо всіх валют у світі – з початку року вони серйозно втрачають. Навіть євро зрівнявся у вартості з американською валютою, чого не було вже два десятки років.

Прогнозувати якийсь конкретний курс зараз не тільки неможливо, а й неетично, адже це може призвести до непередбачуваних наслідків на ринку, бо встановлює певні очікування.

Курс напряму залежить від ситуації на фронті та нашого експорту. Ключовими експортерами наразі є аграрії та айтівці. Фактична деблокада чорноморських портів розпочалася 1 серпня, коли з порту Одеси вирушило в Ліван перше судно з 26 тис. тонн кукурудзи на борту. IT-сектор з початком повномасштабної війни втратив найменше валютного виторгу – 5-10% від довоєнних показників, що робить галузь нашим рятівним колом.