Купівля ОВДП через «Дію» або банк: що вигідніше?

Після 2022 року запит українців змінився: нам потрібні не «високі прибутки за будь-яку ціну», а передбачуваність і повага до власного часу. Облігації внутрішньої державної позики — той рідкісний інструмент, у якому простота сходиться з надійністю: ви позичаєте кошти державі, а держава зобов’язується повернути номінал і відсотки у визначені дати.

Наразі придбати їх можна двома способами — через застосунок «Дія» або у банків чи брокерів. Механіка обох варіантів зрозуміла. «Дія» від осені 2022 року відкрила для громадян можливість купувати ОВДП у кілька кліків — по суті, це маркетплейс, де ви обираєте фінансового партнера, підписуєте електронний пакет документів, оплачуєте й за добу-дві бачите папери на рахунку.

Усі операції по-справжньому виконує не «Дія», а банк чи інвесткомпанія, яку ви обрали всередині сервісу. «Дія» лише об’єднує інтерфейс, ідентифікацію та повідомлення. Для першої спроби це майже ідеальна форма: низький поріг входу (номінал однієї облігації — 1 тис. грн), зрозумілі сповіщення, можливість зробити це з телефона, без візиту у відділення. Саме так і має працювати фінансова демократія: будь-хто може стати кредитором своєї держави за кілька хвилин.

Проте інвестування — це не лише вхід, а й життя «після купівлі». І тут відмінності стають відчутними. У «Дії» ви отримуєте спрощений набір параметрів і фактично фіксовану логіку «купив — дочекався погашення». Якщо вам потрібна свобода — обирати строк, валюту, тип виплат, а головне — мати можливість продати папери раніше строку на вторинному ринку — комфортніше працювати через банк або брокера.

В екосистемах на кшталт Privat24 чи ICU Trade це відчувається буквально з перших хвилин: у вас з’являється кабінет з випусками, календарями погашень і купонів, орієнтирами ринкової дохідності, а інколи й базовими графіками кривої. Для пасивного інвестора базових даних «Дії» достатньо; для того, хто мислить портфелем, — потрібні глибші інструменти.

Є ще один аспект, про який варто сказати публічно: ОВДП — це не депозит, навіть якщо відчуття дуже схожі. Якщо ви тримаєте папери до погашення, отримаєте той дохід, який закладався. Якщо ж плануєте достроковий вихід, варто думати про ліквідність і ринкову ціну: інколи вона може бути нижчою за вашу покупку, і це нормально для ринку боргових інструментів.

Саме тому людям з динамічним грошовим потоком і змінним сервісним графіком (зокрема військовим) рекомендується або брати строк «під подію», або відразу відкривати кабінет у банку/брокера з доступом до вторинки. Це не «краще чи гірше» за «Дію» — це просто інша ступінь керованості.

Щодо дохідності — на практиці різниця виникає не стільки від «де купили», скільки від «що саме обрали». Через банки й брокерів зазвичай доступніші ширші полиці випусків: гривневі з різними строками (різниця між 6 і 18 місяцями в дохідності може бути відчутною), валютні з номіналом у доларах або євро, військові випуски з чіткими датами.

^{Джерело фото: pixabay}

«Дія» навмисно стандартизує вибір, щоб не перевантажувати початківця деталями; це плюс на старті та мінус для портфельної оптимізації. Податковий режим приємний у будь-якому варіанті: дохід фізичних осіб від ОВДП звільнений від ПДФО та військового збору, і банки прямо акцентують на цьому у відкритих матеріалах.

Чи є сенс переплачувати комісії за «професійність»? Відповідь залежить від суми, частоти операцій і вашого стилю. У публічних умовах низка установ декларує нульові комісії для фізосіб у разі купівлі через онлайн-канали. У будь-якому разі радимо дивитися не лише на «комісію за ОВДП», а на повну картину руху коштів: переказ із банку на інвестрахунок, конвертацію для валютних випусків, ліміти чи тарифи за окремі платежі.

«Нуль» у карточці інструменту — це добре, але прозора загальна вартість — ще краще. Не раз доводилося бачити, як новачок «з'їдає» частину очікуваного відсотка на конвертації або непомітних сервісних платежах, хоча формально «комісія за купівлю» дорівнювала нулю.

Найздоровіша траєкторія виглядає так. Спершу — невелика сума через «Дію» заради практики і відчуття процесу; потім — відкриття інвестрахунку в банку чи брокера, де все зібрано в одному кабінеті, і поступовий перехід до вибору строків, валют і реінвестування купонів.

На якомусь етапі з’являється стратегія: наприклад, «драбина» погашень кожні три-шість місяців, щоб мати регулярний грошовий потік і мінімізувати потребу «ламати» папери на вторинці. Можна додавати валютні облігації як «якір» для доларових цілей, хоча їхня номінальна ставка нижча — зате це стабільність у валюті цілі. Звідси й базова теза: «Дія» — чудовий шлюз у світ державних паперів, але стратегія народжується там, де з’являються параметри й вибір.

Окремо — про роль ОВДП у фінансовій безпеці військових і тих, хто живе в умовах регулярних ротацій. Тут важлива не лише економіка інструменту, а й психологія процесу. Коли ваш дохід нерівномірний, а час — дорогий, немає сенсу перетворювати інвестиції на додаткову роботу.

ОВДП у режимі «взяв — чекаю на погашення» добре знімає напруження: ви точно знаєте, коли й скільки отримаєте, і не витрачаєте емоційну енергію на спостереження «як там ринок?».

Для більшості військових саме це і є головною перевагою. А тим, хто відчуває потребу в гнучкості, варто одразу додати можливість вторинного продажу через брокера — не для того, щоб «грати», а щоб у разі непередбачуваних обставин мати резервний вихід без паніки.

Часто питають: «А де вигідніше — у „Дії“ чи в банку?» Правильніше ставити питання інакше: «Де вигідніше конкретно мені в моїй ситуації?» Якщо ви робите першу операцію на кілька тисяч гривень або просто хочете дисципліновано відкласти невелику суму «на державу» — «Дія» чудово виконує це завдання.

Якщо ви плануєте формувати «ядро» портфеля на сотні тисяч і вище, якщо вам важливо поєднати гривневі та валютні випуски, підбирати строки «під події», реінвестувати або іноді продавати раніше — комфортніше відразу мати повноцінний кабінет у банку чи брокера з прозорою вторинкою й аналітикою.

Насправді найрозумніший вибір — комбінувати: залишити «Дію» як простий і швидкий канал (зокрема для освітніх цілей членів сім’ї), а основну роботу з портфелем перенести туди, де більше керованості.

Є й кілька «підводних каменів», про які скажемо чесно. По-перше, не плутайте «нульову комісію» з «нульовою вартістю» — звертайте увагу на тарифи переказів та конвертацій.

По-друге, гаряча дохідність — не обов’язково правильний вибір: інколи на два процентні пункти нижче, але з коротшим строком і кращою ліквідністю — раціональніше.

По-третє, зберігайте порядок у документах: виписки, договори, підтвердження — не для податкової (доходи з ОВДП для фізосіб звільнені), а для власного контролю й можливих комплаєнс-перевірок банку.

Нарешті, якщо обираєте валютні папери, не забудьте тверезо оцінити курсовий фактор: це вже не просто «купив під відсоток», це ще й рішення щодо тримання частини капіталу в іншій грошовій одиниці.

^{Джерело фото: pixabay}

З погляду держави цей інструмент — теж тест на довіру. «Військові» випуски стали каналом прямої допомоги обороні, а маркетплейс у «Дії» — добрим прикладом того, як прозора цифрова держава скорочує дистанцію між громадянином і публічними фінансами.

З погляду інвестора — це спосіб повернути собі відчуття суб’єктності: гроші більше не залякані інфляцією й коливаннями, вони дисципліновано працюють у зрозумілій моделі. Саме тому я називаю ОВДП «тихою бронею» портфеля: вони не блищать, але тримають удар.

Отже, якщо вам потрібен «безболісний старт» — беріть «Дію» і не сумнівайтеся. Якщо вам потрібне «кероване ядро портфеля» — відкривайте рахунок у надійному банку чи брокера, де є вторинка й аналітика, і будуйте драбину строків під свої життєві події.

Якщо ви військовий або працюєте в умовах високої турбулентності — зробіть ставку на передбачуваність: краще трохи нижчий відсоток, але більше контролю над грошовими потоками.

У будь-якому сценарії пам’ятайте, що головний результат тут не цифра купона, а звичка діяти системно. Саме ця звичка і є справжнім капіталом — тим, що переживе будь-які новини.

Для довідки й поглиблення нюансів рекомендую тримати під рукою офіційні джерела: розділи Мінфіну і НБУ про ОВДП та інвестування громадян, сторінку сервісу в «Дії» з коротким поясненням механіки, а також відкриті матеріали великих гравців (наприклад, публічні сторінки ПриватБанк з акцентом на безоподатковуваності доходу для фізосіб або інформаційні розділи ICU з оглядами ринку та прикладами портфельних рішень). Усе інше — справа вашої дисципліни та здорового глузду.