Цифри, які найбільше вдарили по гаманцю українців у 2022 році

Масові руйнування, потік біженців за кордон і переселенців у середині країни, загибель людей на фронті та в тилу, окупація низки територій, безробіття призвели до колосального падіння економіки, що напряму позначилося на фінансових спроможностях кожного з нас.

Втратили всі, навіть найзаможніші українці, тих, кого ми звикли називати олігархами. До речі, про них читайте в окремому матеріалі за посиланням.

В цьому матеріалі Finance.ua вирішив загадати 2022 рік у головних цифрах. Ми також поглянемо на 2023 рік на основі наявних прогнозів.

Перше, що зробив Національний банк України у 2022 році в умовах повномасштабної війни – зафіксував курс валют, щоб уникнути спекуляцій і критичного знецінення гривні.

Вранці 24 лютого НБУ встановив офіційний курс на рівні 29,2549 грн/дол., хоча ринковий курс перебував у межах 37 грн за долар. Це викликало великий розрив, від якого страждали експортери та айтівці.

Врівноважити ситуацію Національний банк вирішив 21 липня, піднявши офіційний курс одразу на 25% – до 36,5686 грн за долар.

І хоча таке рішення регулятора було очікуваним та прогнозованим, на готівковому валютному ринку почалася паніка. Протягом буквально кількох годин курс в обмінниках злетів до 39-40 грн/дол.

На кінець 2022 року курс так і тримався на рівні 40 грн за долар, що насамперед вплинуло на вартість імпортних товарів і послуг, адже вони прив’язані до американської валюти.

Порахуємо на прикладі вартості iPhone 13. Він як коштував у межах 870 дол., так і коштує. Але якщо станом на 23 лютого це 25 тис. 219 грн, то наразі вартість «яблучного» смартфона складає понад 34 тис. грн.

Середній курс долара на 2023 рік у законі про держбюджет закладений на рівні 42,2 грн/дол.

При плануванні бюджетів на 2023 рік керівники компаній закладали вартість валюти в середньому на рівні 43 грн/дол.

Відповідно до розрахунків НБУ, інфляція на кінець 2022 року складає 30%. За словами голови Національного банку Андрія Пишного, в умовах війни це відносно невеликий рівень.

«Інфляційні процеси вдалося вгамувати», – наголосив він, додавши, що «рівень інфляції, бачимо, зростає, але він навіть нижче прогнозованих в жовтні темпів».

Для порівняння Пишний навів Молдову, де інфляція без війни складає 34,5%, та Польщу – 17,5%.

Лідером здорожчення стали яйця. Відповідно до даних Держстату, у річному розрізі вони додали 98,8% у вартості.

Також значно подорожчали фрукти й овочі (63,9%, 63,2%, відповідно), що пояснюється окупацією південних регіонів нашої країни.

Додали у вартості:

• риба та рибні продукти – 45,5%;
• хліб і хлібопродукти – 32%;
• цукор – 29,7%;
• макаронні вироби – 29,6%;
• масло – 27,3%;
• сир – 24,2%;
• молоко – 19,8%.

Безалкогольні напої подорожчали на 35,1%. Алкогольні напої та тютюнові вироби – на 22,1%.

Падіння валового внутрішнього продукту України за результатами 2022 року складає 32%.

За словами міністерки економіки Юлії Свириденко, реальність видалася оптимістичнішою, ніж прогнозувалося наприкінці лютого, після повномасштабного вторгнення. Тоді падіння ВВП розраховували на рівні 50%.

Мінекономіки на 2023 рік прогнозує зростання ВВП на рівні 3,2%, а зростання споживчих цін, відповідно до розрахунків держбюджету, очікується на рівні 28%.

Національний банк України, рятуючи гривневі доходи та заощадження українців, 2 червня 2022 року підвищив облікову ставку з 10% до 25%.

У липні, вересні, жовтні та грудні НБУ повертався до питання облікової ставки, але залишив її на тому ж рівні, попри очікування декотрих банкірів.

Як пояснює регулятор, це сприятиме посиленню монетарної трансмісії, підтриманню курсової стабільності та поступовому зниженню інфляції у 2023 році.

Через підвищення облікової ставки банки почали підіймати відсотки за депозитами в гривні, адже рефінансування НБУ стало значно дорожчим – набагато вигідніше залучити вільні гроші у населення.

Найнижча облікова ставка – 6% – застосовувалася з 12 червня 2020 року до 5 березня 2021-го. Найвища облікова ставка була в жовтні-листопаді 1994 року – 300%.

З 1 жовтня 2022 року в Україні зросла мінімальна заробітна плата до 6700 грн (до того вона становила 6500 грн. – Ред.). Підвищення не значно вплинуло на гаманці українців, але до мінімалки прив’язані інші показники. Наприклад, ЄСВ.

Отже, з 1 жовтня мінімальний страховий внесок становить 1474 грн – 22% від мінімальної зарплати.

До речі, з 15 березня ФОПи можуть добровільно сплачувати ЄСВ. Період несплати не зараховуватиметься до страхового стажу, що впливатиме на пенсію.

У 2023 році мінімальна зарплата в Україні не збільшуватиметься. Очікується, що середньомісячна номінальна заробітна плата брутто (тобто до сплати податків. – Ред.) зросте до 18 261 грн. Але через інфляцію у 28,4% реальна зарплата зросте лише на 1,4%. Цей показник закладений в бюджет.

На кінець 2022 року фактичне безробіття в Україні, за словами заступниця міністра економіки Тетяна Бережна, було на рівні 2,6 млн безробітних. Відповідно до прогнозу, у 2023-му очікується понад 2,8 млн безробітних осіб.

Міжнародна організація праці раніше повідомляла, що з 24 лютого майже 5 млн людей в Україні втратили роботу.

За словами голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, нині найбільше безробіття за всю історію – 30%. Одна з проблем – еміграція висококваліфікованих працівників.

До речі, відповідно до даних ООН, після початку повномасштабної війни з України виїхали майже 13 млн людей, повернулися 8,12 млн, а 4,77 млн осіб отримали статус тимчасового захисту в країнах Євросоюзу.

Що цікаво, українські біженці в Польщі з початку повномасштабної війни сплатили податків на понад 2 млрд євро, що втричі більше, ніж країна витратила на допомогу нашим співгромадянам.

У звіті консалтингової компанії Deloitte йдеться, що завдяки біженцям з України ВВП Польщі може зрости на 3,5%.

Власне основна проблема біженців полягає зараз не в тому, що після війни буде нікуди повертатися, а економіка країни буде підірвана, а в тому, що українці знаходять собі роботу в Європі, яка більш високооплачувана, ніж в Україні.

Ось таким видався 2022 рік. Але попри всі виклики, з якими довелося зіткнутися як державі, так і рядовим українцям з початком повномасштабної війни, ми з оптимізмом входимо в 2023-й.