Які продукти подорожчали найбільше за рік

Пригадаймо, як за час війни змінились ціни на продукти, що стало причиною неочікуваних дефіцитів і чи є в найближчому майбутньому шанс знизити вартість.

Серед спільних складнощів підприємств продовольчої галузі:

• загроза обстрілів;
• значно більші витрати;
• суттєве зменшення персоналу та споживачів через еміграцію;
• окупація великих регіонів, важливих з точки зору вирощування продукції;
• зламані логістичні ланцюжки;
• подорожчання пального та енергоносіїв;
• неготовність до відключення електроенергії та перехід на генераторний режим.

Оці фактори впливають на зростання цін, яке українські підприємства намагаються загальмувати, поступово знаходячи власний рецепт ведення бізнесу та зниження собівартості продуктів.

Нижче наведена таблиця з Держстату з порівнянням того, як змінювались ціни на певні групи продуктів протягом року.

Для ясності розберемо на прикладі хліба і яєць (№9 та №16 в таблиці).

У листопаді індекс споживчих цін (ІСЦ) в першому випадку склав 119,9%. Це означає, що порівняно з груднем 2021 року ціна на хліб виросла на 19,9% (показник грудня вважається базовим і дорівнює 100%).

У випадку з яйцями видно, що ціна на них різко падала в лютому та червні 2022, але порівняно з іншими товарами в межах року їх вартість виросла найбільше – на 80,7%.

Кожний зліт цін на продукти має очевидні та неочевидні підстави. Так, наприклад, в травні 2022 року в Україні зникла звична нам сіль. Підприємство «Артемсіль» було найбільшим вітчизняним виробником солі, розташованим в Соледарі (Донецька область).

Обстріли, руйнування рудників та складів, евакуація населення з міста зробили неможливим діяльність – завод закрився, через це стався дефіцит продукту на ринку. Згодом полиці магазинів заполонив турецький і польський імпорт.

Стрибки цін на яйця пов’язані з тим, що Україна втратила близько 20% промислового виробництва: зменшилась загальна кількість птахоферм, що працюють, потужні виробники скоротили обсяги діяльності, а найбільші птахокомплекси опинились в окупації або зруйновані внаслідок ведення бойових дій.

Одна з найбільших вітчизняних птахоферм втратила поголів’я курей та всі потужності, бо знаходилась між селом Чорнобаївка та Херсоном.

Крім того, зростання вартості яєць на 70% залежить від собівартості комбікормів для годування птахів, тобто від зернових культур, зокрема кукурудзи.

Протягом року ціна на зернові зростала, а отже, зростала й продовжує зростати цінник на хліб та хлібопродукти, крупи, макаронні вироби, корми для тварин та птахів.

Подорожчання спричинене тим, що шлях від виробника до споживача став довшим і витратнішим: ускладнена логістика, імпортоване пальне, брак водіїв, багато з яких воює в складі ЗСУ.

Гречка імпортувалась з росії та Казахстану (50% від внутрішньоукраїнського попиту), а отже через дефіцит її ціна зросла. Інші крупи, наприклад, рис, подорожчали через падіння курсу гривні та витрат на логістику.

Відвалився великий плодово-овочевий регіон (Херсонщина та частина Запорізької області), який закривав до 30% внутрішнього попиту, наприклад, на помідори, перець, моркву, цибулю, та до 70-80% всіх сезонних осінніх овочів.

Ці продукти зараз імпортуються, але їх ціна набагато вища за середню, характерну для конкретного сезону. Частково через погані врожаї та посухи в країнах ЄС, перевантаженість шляхів фурами з гуманітарною європейською допомогою та надто складну тепер логістику з Азії.

А ця інфографіка показує, як змінювалася середньомісячна ціна на інгредієнти для борщу з м’ясом.

Зниження цін на борщові набори під кінець року відбулось завдяки вчасній реакції фермерів та агропідприємств в регіонах без бойових дій. Кмітливі українці навесні висадили більше картоплі, буряку та моркви, тому наші врожаї частково запобігають дефіциту.

На ціну фруктів та ягід сильно вплинули масштаби окупованих на півдні територій, де раніше вирощувалась значна частина кавунів, динь, черешні, полуниці, абрикос та слив.

Характерно, що в сезон ціна типово знижувалась, але зараз і до кінця року вартість буде зростати. Бо, наприклад, дощова погода «посприяла» низькій якості яблук і зменшила обсяги збору.

Крім того, сьогодні на збереження імпортованої та зібраної в Україні продукції впливає ситуація з електрикою. Сховища, в яких зберігаються овочі та фрукти, споживають велику кількість електроенергії, до того ж через відключення їх робота нестабільна, що часто веде до псування сировини.

На сьогодні близько 80% користувачів водних біоресурсів припинили або суттєво зменшили обсяги вилову риби, ракоподібних, молюсків тощо: через війну практично не залучені Азовське та Чорне моря, аквакультурні та спеціальні товарні рибні господарства зазнали втрат. Це є однією з причин зростання цін на рибу.

Обсяги цьогорічного імпорту менше ніж 27% порівняно з минулим роком (період січень-серпень 2022 року). Як наслідок, рибна продукція (особливо заморожена риба, яка є найбільш імпортованою) стає дефіцитною і дорожчає.

Через неконтрольовані відключення електроенергії страждає функціональність обладнання, необхідного для зберігання риби та м’яса (сировини та готової продукції).

Так само важко дотримуватись і технології виробництва, що впливають на безпеку здоров’я споживачів. Підприємства вимушені закуповувати генератори для дотримання стандартів якості своєї діяльності, що своєю чергою збільшує витрати на зберігання і, відповідно, ціну для споживача.

Нестача голів забійної кондиції, дорогі корми та високовартісна логістика, необхідність імпортувати – причини стабільного подорожчання м’яса усіх типів та м’ясопродуктів.

Свинина позначилась на гаманці українців найбільше: в країні припинило роботу майже 25% свиногосподарств і втрачено близько 10% всього поголів’я свиней через окупацію та бойові дії.

Молоко та молочні продукти коштують дорожче ще й через те, що третина усіх українських підприємств, що займались вирощуванням корів та заготівлею молока, знаходяться на територіях, де й досі точаться бої.

Завжди доступний цукор також здивував зльотом ціни. Причина – у неприйнятно високому тарифі на газ для підприємств, через який цукроваріння стає збитковим. На додаток сильні дощі, відсутність пального, добрив та дорогих фунгіцидів для оприскування спричинили розвиток хвороб цукрового буряка та розведення комах-шкідників, і відповідно зменшили обсяги якісних врожаїв.

Міжнародний валютний фонд розглядає можливість допомогти Україні зі зростанням цін на харчі. Така програма має компенсувати до 50% вартості на імпортовану продукцію.

Регіони без активних бойових дій можуть наростити виробництво певних позицій (морква, буряк, цибуля тощо), компенсуючи малу включеність південних областей. Активність невеличких вітчизняних фермерств також здатна зняти напругу на ринку харчування.

Внутрішній попит на коренеплоди найімовірніше буде закриватися через Польщу, в якій розповсюджені ті самі культури, що ми використовуємо для борщового набору. Туреччина допоможе з тепличними овочами.

У 2022 році відбулося різке подорожчання цибулі – у 2,5 раза за рік, а також суттєво подорожчала морква. Водночас підскочили ціни на всю імпортну плодоовочеву продукцію. У ягідному сегменті суттєво виросла суниця садова – до торішньої вартості додалось приблизно 40-45%.

На жаль, високі ціни на плодоовочеву продукцію у 2022 році – прогнозовані. Адже Україна втратила великі площі під овочами, а також сировину у холодильних комплексах через війну, розв’язану рф.

Українські порти заблоковані російськими окупаційними військами. Через терористичні атаки знищені сади, виробничі та зберігальні потужності агровиробників, зруйнована зрошувальна система на сході та півдні України.

Суттєво знизилася пропозиція українських овочів та фруктів внаслідок окупації південних регіонів України. Це також призвело до значного подорожчання всіх продуктів.

Відбулася і девальвація національної валюти, в середньому на 35% за рік. За оцінками аналітиків міжнародної плодоовочевої платформи EastFruit ціни на основний набір овочів та фруктів у гривні зросли на 47-48% порівняно з листопадом 2021 року.
А ціновий індекс, виражений у доларах США, показує зростання цін у середньому 12-13%.

Навесні 2022 року багато підприємств не були готові швидко переорієнтуватися на нове виробництво, наприклад, на овочі, щоб замістити потребу в тих позиціях, які не потрапили до українських споживачів внаслідок окупації південних регіонів. Тому власної продукції не вистачало, а на імпортовану вплинуло подорожчання логістики втричі.

Цінові прогнози на плодоовочеву продукцію у сезоні 2023 року залежать від воєнної ситуації в Україні. Якщо війна швидко закінчиться, то великі та малі підприємства й господарства зможуть більш впевнено інвестувати у виробництво, зможуть відбудувати власну справу та налагодити логістику. Це призведе до збільшення пропозиції місцевих овочів та фруктів і зниження цін на них.

Якщо логістика буде вигідною для імпорту недорогих овочів та фруктів, то на українському ринку збільшиться пропозиція імпортованої продукції.