Держбюджет-2023: основні цифри

«Це рекорд по найбільш завчасному прийняттю бюджету за історію України. Сподіваємося, що міжнародні партнери оцінять нашу пунктуальність і повністю профінансують закладений, теж рекордний, дефіцит у розмірі 38 млрд дол.», – прокоментував у своєму телеграм-каналі Ярослав Железняк – депутат з фракції «Голос».

Нагадаємо, за день до фінального голосування бюджетний комітет ВР рекомендував депутатам схвалити проєкт державного бюджету на 2023 рік у другому читанні.

Серед змін, що з’явилися в проєкті бюджету після першого читання:

• збільшення видатків на Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини (+116 млн грн);
• фінансування політичних партій (+519,4 млн грн);
• фінансування телеканалу Рада та газети «Голос України» (+120 млн грн);
• додаткове фінансування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (63 млн);
• на заходи з приватизації – 40 млн грн.

Finance.ua підготував для ознайомлення основні цифри, за якими житиме держава наступного року.

Загалом держбюджет-2023 – тотальна економія на всьому, окрім безпекового сектору й армії. На ці напрямки піде 40% коштів.

Доходи державного бюджету у 2023 році очікуються на рівні 1,3 трлн грн, а видатки – 2,6 трлн грн. Прогнозований дефіцит бюджету складатиме понад 20% ВВП.

«Будемо покривати його коштом допомоги партнерів. Нам потрібно залучити 38 млрд доларів. Отримаємо їх від ЄС, США, МВФ та інших донорів. Рухаємося в цьому напрямку і маємо всі підстави розраховувати на прогрес», – зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

У фінальну версію документа уряд заклав підвищення доходів від податків. Цього не було в проєкті після першого читання:

• імпортний ПДВ +27,1 млрд грн;
• ПДФО +14,8 млрд грн;
• акциз із пального +7 млрд через збільшення акцизного податку з 7% до 20%.

Утім, доходи від податку на прибуток зменшаться на 21,3 млрд грн, а від внутрішнього податку на додану вартість – на 6 млрд грн.

Відповідно до розрахунків, номінальний валовий внутрішній продукт України у 2023 році становитиме 6,27 трлн грн. Зростання реального ВВП очікується на рівні 3,2% після падіння на 32% у 2022-му.

Зростання споживчих цін у прийдешньому році очікується на рівні 28% після інфляції у 29,3% у 2022 році. Отже, гривня приблизно втратить дві третини своєї вартості.

Середній курс долара на 2023 рік у законі про держбюджет закладений 42,2 грн/дол. Загалом же на кінець прийдешнього року, відповідно до прогнозу, курс зросте до 45,8 грн/дол.

У проєкті для першого читання курс закладався на рівні 50 грн/дол.

Така різниця пояснюється «більш оптимістичними очікуваннями щодо фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів».

Проте бюджетний прогноз ніяк не впливає на рішення НБУ щодо офіційного курсу. Поки він залишається без змін – 36,56 грн/дол.

У 2023 році мінімальна зарплата в Україні не збільшуватиметься. Закон про держбюджет установлює з 1 січня 2023 року мінімальну заробітну плату:

• у місячному розмірі – 6 700 грн;
• у погодинному розмірі – 40,46 грн.

Тобто лишаються ті ж показники, які набули чинності з 1 жовтня 2022 року.

Загалом очікується, що середньомісячна номінальна заробітна плата брутто (тобто до сплати податків) зросте до 18 261 грн. Але через інфляцію у 28,4% реальна зарплата зросте лише на 1,4%. Цей показник і закладений в бюджет.

Зарплати бюджетників підвищувати не планують.

Розмір прожиткового мінімуму у 2023 році також не зміниться. На 1 січня 2023-го місячний прожитковий мінімум на одну особу вставлений у розмірі 2 589 грн.

Для основних соціальних і демографічних груп показники такі:

• діти до 6 років – 2 272 грн;
• діти від 6 до 18 років – 2 833 грн;
• працездатні особи – 2 684 грн;
• особи, які втратили працездатність (мінімальна пенсія) – 2 093 грн.

Загалом на фінансування пенсій та соціальних виплат уряд заклав майже 874 млрд грн.

Видатки Пенсійного фонду збільшили (+38,9 млрд грн) у порівнянні з проєктом першого читання, щоб забезпечити індексацію пенсій наступного року.

На житлові субсидії 2023 року спрямують 37,9 млрд гривень. Це на 9,2% менше, ніж у 202-му.

На пенсії, субсидії, допомогу малозабезпеченим родинам, виплати внутрішньо переміщеним особам, витрати на медицину й освіту піде 35% всіх видатків бюджету.

Загальний ресурс на нацбезпеку й оборону складає 1,14 трлн грн, що в чотири рази більше, ніж було закладено в держбюджет-2022.

«Спрямовуємо на боротьбу з окупантами понад 1 трлн грн, це понад 18% ВВП. Фінансуємо українську армію самостійно коштом внутрішніх ресурсів», – заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Також у 2023 році в державному бюджеті передбачено 35,5 млрд грн на Фонд ліквідації наслідків збройної агресії.

Відповідно до закону про бюджет, станом на 31 грудня 2023 року граничний обсяг державного боргу складатиме 6 трлн 422,7 млрд грн, тобто 106% від номінального ВВП.

Аналітики пов’язують це не стільки зі збільшенням самого боргу держави, скільки із сильним падінням ВВП.

Довідково:

• Японія має держборг у 250% від ВВП;
• США – понад 150% від ВВП.

Обсяг коштів на Державний дорожній фонд закладається у розмірі 64,3 млрд грн. Очікується, що у 2023 році приватизація принесе бюджету 6 млрд грн. Національний банк наступного року має перерахувати до бюджету частину прибутку до розподілу у розмірі не менш як 71 млрд грн.

Наступного року багато чого залежатиме від наших партнерів і їхньої своєчасної підтримки, адже саме завдяки ній сподіваються покрити дефіцит бюджету.

Найбільше грошей піде на соціальну сферу та національну оборону, що й не дивно в умовах війни.

Позитив – це фінансування безпекової сфери власним ресурсом, адже народ, який не хоче годувати власну армію, годуватиме чужу. А саме від українського війська залежатиме, як житиме держава у 2023 році.