Що втратили українські олігархи під час війни
І на скільки скоротилися їхні статки
Попри анонсоване Секретарем РНБО на початку року створення Реєстру олігархів, він досі не сформований. Тому ми будемо користуватися у своєму матеріалі даними журналу Forbes, який досить точно оцінює статки багатіїв. Також дослідженнями Центру економічної стратегії «Олігархічний український капітал».
Довідково:
Українські олігархи – група осіб, яка часто нечітко визначена у політичних колах та ЗМІ як «олігарх», що набула статків чи збагачується завдяки контролю влади в цілому або її гілок, корупції та іншими нелегальними шляхами, яка з'явилася на економічній і політичній арені України після здобуття нею незалежності в 1991 році. Особи, які стали надбагатими не шляхом економічної діяльності, створення матеріальних цінностей чи росту промисловості, а через розграбування вже створеного іншими людьми національного багатства. Поняття часто плутається з бізнесменами, які створили свій бізнес легальним шляхом та не завдяки своїм позиціям у владі, створивши конкурентноздатні компанії, що спроможні працювати у ринковій економіці.
Загалом до списку Forbes потрапило кількадесят людей, але ми обмежимося першою десяткою. Отже, станом на 2021 рік найбагатшими українцями називали:
- Ріната Ахметова;
- Віктора Пінчука;
- Костянтина Жеваго;
- Ігоря Коломойського;
- Геннадія Боголюбова;
- Олександра і Галину Герег;
- Петра Порошенка;
- Вадима Новинського;
- Олександра Ярославського;
- Юрія Косюка.
Джерело: Forbes
А зараз спробуймо підрахувати втрати.
Його статки оцінювалися в 7,6 мільярда доларів. Він же є й абсолютним лідером по втратах – йдеться про, як мінімум, про понад 3,8 мільярда доларів.
Найбільші активи – Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та завод «Азовсталь» – зруйновані повністю. На ММК Ахметов втратив 2 мільярди 30 мільйонів доларів, загибель «Азовсталі» йому коштувала 1 мільярд 549 мільйонів. І це лише прямі втрати.
Крім того, Ахметову належить ДТЕК, інфраструктура якого постійно зазнає руйнувань внаслідок обстрілів. Також Рінат Ахметов має інтереси в інших галузях, які теж зазнають втрат. Це зокрема, Авдіївський коксохім, Луганська ТЕС тощо.
Тому точну цифру, на яку збіднів олігарх, порахувати не можуть навіть в його бізнес-імперії. Деякі експерти кажуть, що олігарх втратив до 70% своїх активів.
Його статки оцінювали у 2,5 мільярди доларів. Як не дивно, даних про втрати Віктора Пінчука станом на грудень у відкритому доступі знайти не вдалося. У березні ж повідомлялося, що його збитки становлять 700 мільйонів доларів.
Відомо, що 92% активів Віктора Пінчука зосереджені у Дніпропетровській області. Це насамперед металургійна промисловість, що входить до його групи «Інтертайп». Найбільшим за обсягом активів таким підприємством є «Дніпросталь» у Дніпрі. Ще 900 мільйонів доларів припадає на нерухомість за кордоном, близько 500 млн – на готівкові кошти та інші ліквідні активи.
Дніпровщина постраждала від війни відносно мало, а про великі руйнування об’єктів, що належать Віктору Пінчуку, не повідомлялося. Але в тому, що він «схуд» фінансово, можна не сумніватися, адже війна – це не лише збитки від прямих руйнувань підприємств, а ще й падіння збуту. Точна сума його втрат наразі невідома.
До війни олігарх «коштував» 2,4 мільярда доларів. Станом на 1 грудня його оцінюють рівно на мільярд «дешевше» – у 1,4 мільярда.
Найбільші втрати стосуються компанії Ferrexpo, до якої входять Полтавський та Єристівський гірничозбагачувальні комбінати.
Оцінка Ferrexpo впала з 1,37 мільярда доларів до 510 мільйонів. Також впала оцінка фармкомпанії Жеваго Arterium – з 310 до 210 мільйонів доларів, та портового активу «ТІС-Руда».
Втрати Коломойського, статки якого оцінювалися у 1,8 мільярда доларів, можна назвати найбільшими. Хоча й не лише у грошовому вираженні.
Окрім мільярда доларів, на які «схудли» статки Коломойського, він втратив найцінніші свої активи та на додачу – український паспорт.
Разом з Ігорем Коломойським варто розглядати його партнера Геннадія Боголюбова, статки якого оцінювали у 1,7 мільярда доларів. Найбільш болючою є втрата «Укрнафти» та «Укртатнафти», які в олігархів забрала держава.
До націоналізації 50%+1 акція «Укрнафти» належала державній «Нафтогаз України»; групі «Приват» Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова – близько 42% акцій.
В «Укртатнафті» частка Коломойського та Боголюбова становила 28%, стільки ж – в Олександра Ярославського, решта – у НАК «Нафтогаз України».
До війни Forbes оцінював «Укрнафту» майже в півтора мільярда доларів. Зараз вартість компанії – 748 мільйонів. «Укртатнафта» коштувала 830 мільйонів доларів, зараз – 178 мільйонів.
На початку листопада 2022 року акції «Укрнафти» та «Укртатнафти» були відчужені на користь держави. Ці активи є вагомою складовою бізнес-імперії неформальної групи «Приват» Коломойського та Геннадія Боголюбова. Крім того, разом з НПЗ в олігархів відібрали понад 500 АЗС, що належать «Укрнафті».
Були й інші втрати – у металургії (близько 200 мільйонів доларів), енергетиці (близько 40 мільйонів доларів), на портовому бізнесі група втратила понад 20 мільйонів.
Станом на 1 грудня статки Ігоря Коломойського оцінюються у 850 мільйонів доларів. Його партнер Геннадій Боголюбов втратив приблизно стільки ж, тому його оцінюють у 750 мільйонів.
Статки власників мережі гіпермаркетів «Епіцентр» Олександр та Галина Гереги оцінювалися у 1,7 мільярда доларів. Після початку повномасштабної війни Гереги втратили статус мільярдерів – Forbes оцінює їхні статки у 500 млн доларів.
Відомо, що ще в перші місяці повномасштабної війни російські окупанти знищили три торгові центри Епіцентр: у Чернігові, Маріуполі та Бучі загальною площею 59 157 кв. м. Ще два – у Києві та Харкові – зазнали пошкоджень.
Після потрапляння російської ракети до столичного ТРЦ Retroville зруйнували п'ять магазинів групи: Intersport, 4F, TAF, E.Pic та Галереї Деко. Прямі збитки тоді оцінили у 60 мільйонів доларів, однак непрямі були значно більшими, оскільки Гереги «вилетіли» зі списку мільярдерів.
П’ятого президента оцінювали у 1,6 мільярда доларів. Найбільший і найвідоміший його актив – корпорація «Рошен», основні підприємства якої перебувають на території, де не ведуться бойові дії, а також у Литві й Угорщині.
Отже, прямих втрат бізнес-активи Порошенка не зазнали, однак він теж перестав бути мільярдером ще в березні. Його активи втратили в ціні принаймні у два з половиною рази та становлять наразі не більше 700 мільйонів доларів.
Зі своїх торішніх 1,4 мільярда доларів власник Smart Holding та співвласник металургійного холдингу «Метінвест» Вадим Новинський втратив близько третини своїх грошей.
Що цікаво – у лютому 2022-го його статки зросли до 3,5 мільярдів доларів. Причина – рекордні ціни на руду й метали. Однак росіяни швидко «навели лад» і зруйнували частину активів Новинського.
Втрати Smart Holding від війни становлять сотні мільйонів доларів. Виробництво групи впало на понад 60%. Smart Holding тимчасово не контролює роботу торговельних центрів «Амстор» у Мелітополі та Бердянську, будівлі ТЦ у Маріуполі та Сіверськодонецьку майже повністю зруйновані.
Разом з тим 27 червня російська ракета зруйнувала один із найбільших ТЦ у Кременчуці. Під час окупації Херсону була зупинена херсонська корабельня суднобудівної компанії Smart Maritime Group. Стан активу після звільнення невідомий.
«Метінвест», де олігарх має 25%, втратив дві третини активів. Станом на грудень статки Новинського оцінюються в 1 мільярд доларів.
Олігарх не належав до клубу мільярдерів і мав «всього» 820 мільйонів доларів. На початку лютого Forbes переоцінив його статки в один мільярд. Однак радів вступу до клубу мільярдерів олігарх недовго: за 9 місяців війни вартість його активів упала на понад 60% – до 390 мільйонів.
Найбільше подешевшали активи, які були обстріляні російськими військовими. Аеропорт Харків втратив 81% вартості, Кременчуцький НПЗ – 78%, «Харківський тракторний завод» – 75%.
Єдиний з активів олігарха, який не втратив своєї вартості – шістдесятиметрова яхта Kaiser вартістю 50 мільйонів доларів. Ще на початку березня Ярославський пообіцяв її продати, а гроші направити на відновлення Харкова. За інформацією УП, яхта й досі належить бізнесмену.
Останнє, десяте місце серед найбагатших людей України посідав сільськогосподарський олігарх Юрій Косюк зі своїми 780 млн доларів.
Косюк є бенефіціарним власником у наступних підприємствах: ПрАТ «Миронівський хлібопродукт», WTI Trading limited, Raftan holding limited, ДП «Перемога нова» та ТОВ «Вінницька птахофабрика». Усі ці підприємства спеціалізуються на виробництві курятини, інкубаційних яєць, кормів чи рослинництві.
Близько 95% активів Косюка сконцентровані на Київщині, тож найбільше вони постраждали в перший місяць вторгнення, коли на території області йшли бої. Через ворожі обстріли 12 березня в с. Квітневе виникла пожежа на складі, де зберігалася заморожена м’ясна продукція МХП.
Пожежа знищила понад 3 тис. тонн продукції. Це був найбільший склад в Україні, який використовувався для зберігання заморожених продуктів.
Через бойові дії у Донецькій області у квітні МХП призупинила діяльність «Українського бекону» – м’ясопереробного підприємства потужністю 34 тис. т на рік.
З початку війни МХП зіштовхнулася з логістичними та інфраструктурними проблемами. Експортний продаж припинився через закриття морпортів, а експортні постачання автомобільним транспортом залишалися практично неможливими.
З огляду на це цілком зрозуміло, що особисті статки Юрія Косюка також значно зменшилися. Однак наразі точна цифра достеменно невідома. Втім, судячи з фінансових звітів основного активу олігарха – МХП, ситуація починає вирівнюватися і компанія подолала кризу. До довоєнних масштабів, звісно, ще далеко, але показники починають поступово зростати.
Всі олігархи України втратили ту чи іншу частину своїх активів після 24 лютого. Основні збитки припали на перші місяці повномасштабного вторгнення, коли були втрачені території, на яких активи олігархів перебувають.
Також варто зазначити, що більшість олігархів використовують свій статус і статки, щоб допомогти Україні перемогти у війні. Це можна пояснити не лише патріотичними почуттями олігархів, але й бажанням врятувати свої активи, які росіяни відберуть за умови поразки України.
Більшість українських олігархів надають фінансову та іншу підтримку ЗСУ, владі та суспільству. Однак є й такі, що залишилися байдужими та не підтримали Україну в жодний спосіб або публічно не заявили про таку підтримку. Серед них автори дослідження Центру економічної стратегії «Олігархічний український капітал», матеріали з якого були використані під час підготовки цього матеріалу, називають Коломойського, Боголюбова та Новинського.