Що робити, якщо дошкуляють колектори?

У квітні 2016 року Алла Романєєва, держслужбовець з Харкова, позичила 3000 гривень в одній з мікрофінансових організацій (МФО). Брала не вперше. Раніше вона вже позичала 500 гривень і без затримок повертала кредит.

Але тієї весни вона прохворіла два тижні і не змогла вчасно повернути позику. Через чотири дні після прострочення вона отримала смс: «Якщо не віддаси кредит, ВБ'ЄМО». «Я відразу навіть не зрозуміла що це, – зізнається харків'янка. – Думала, може, хтось помилився. Я зателефонувала доньці. Вона каже: «Мені телефонували з приводу тебе».

Телефон своєї дочки, відомого в Харкові фотографа, Романєєва залишила в МФО під час оформлення кредиту, проте дочці про позику не говорила. Довелося пояснювати вже постфактум. Дочці зателефонував якийсь Олександр з юридичного відділу МФО і сказав, що її мати взяла кредит і не повертає.

Романєєвій натомість спочатку йшли смс і дзвінки з погрозами, до неї зверталися на «ти» і з матами. Надалі з нею розмовляв і Олександр. Вона відповіла, що не відмовляється від боргу, отримає зарплату і все погасить. Потім позичальниця стала отримувати смс з сумою боргу, яка зростала на 2000 гривень на день: через сім днів було 10 000 гривень, наступного дня вже 12 000 грн, потім 14 000 і 16 000.

Харків'янка отримувала по 10-15 повідомлень на день, телефон також постійно розривався від дзвінків з незнайомих номерів. Дочку теж не залишали в спокої. А потім зателефонували матері чоловіка дочки, яка живе під Харковом, і сказали, що через те, що її родичка не погасила кредит, у неї відберуть будинок. «Потім моїй начальниці почали смс надходити. І пишуть: «Твій борг становить 16 000 гривень». Мало того, вони не тільки їй писали, а й її чоловікові. Я його в очі не бачила і навіть не знаю, як його звуть», – розповідає харків'янка.

Романєєва з дочкою подали заяву в поліцію з приводу погроз. Як докази вони надали смс і одну із записаних розмов.

Останньою краплею в цькуванні позичальниці стало те, що зловмисники зламали сторінку її дочки в одній із соцмереж і написали, що дівчина хвора на ВІЛ і потрібно зібрати гроші на її лікування, оскільки її мати їй допомогти не може, адже навіть не платить за кредитом. Жінки знову прийшли в поліцію, і тут Романеєвій стало погано. Її забрали в передінфарктному стані в лікарню.

У лікарні харків'янка пролежала близько трьох тижнів. Дочка забрала її сім-картку і далі сама продовжувала спілкуватися з кредиторами. А ті вже писали борг у 25 000 гривень. Дівчина також зв'язалася зі знайомими, які працювали в приватному детективному агентстві, і саме вони допомогли вибратися з ситуації, що склалася.

Перш за все, детективи сказали жінці нічого не платити, поки вони не вивчать ситуацію. Харків'янка отримала зарплату і хотіла відразу внести 4 000 гривень в рахунок погашення кредиту. Детективи дізналися, що телефонували позичальниці кілька ув'язнених з в'язниць у Миколаєві та Києві. При ній детективи поспілкувалися з одним з них і розповіли йому про членів його сім'ї.

Після цього дзвінки і смс з погрозами різко припинилися, а потім подзвонив Олександр і сказав дочці, що вони «прощають» її матері весь борг, що «набіг», і вона повинна погасити тільки тіло кредиту – 3000 гривень – і відсотки за два тижні, до того моменту, як вона потрапила в лікарню через цькування. Погашала кредит Романєєва в присутності дочки і двох детективів. Вся ця історія тривала близько двох місяців.

В цьому випадку в’язні виступали в ролі псевдоколекторів, намагаючись шляхом шантажу, залякування і приниження гідності змусити позичальника погасити кредит. При цьому МФО, «наймаючи» їх на таку діяльність, порушила як мінімум кілька статей Кримінального кодексу (ст.182 «Недоторканність приватного життя», ст. 189 «Вимагання», ст. 355 «Примус до виконання або невиконання цивільно-правових зобов'язань»).

Подібні ситуації з психологічним тиском як на позичальників, так і на їхнє оточення далеко не рідкість в Україні. Пов'язано це, перш за все, з відсутністю профільних законів про діяльність колекторів. «Ринок колекторських послуг в Україні ніяк не регулюється. Хто що хоче, те й робить. Для них немає жодних обмежень», – говорить Михайло Можаєв, адвокат і керівний партнер компанії «Можаєв та Партнери», який вже багато років займається захистом прав боржників перед кредиторами.

Перша колекторська компанія в Україні з'явилася в 2006 році. А вже через два роки спостерігався справжній бум з їх створенням. Тоді у банків після фінансової кризи 2008 року виникла серйозна проблема з погашенням валютних кредитів.

У грудні 2008 року 10 колекторських компаній, які займали тоді 80% ринку, об'єдналися в Асоціацію учасників колекторського бізнесу. Члени Асоціації ухвалили етичний кодекс як внутрішні правила роботи.

Найбільшими учасниками ринку колекторів є компанії «УкрБорг», «Collection Group» (CCG), «Verdict», що входить до групи компаній «eCall», «Європейське агентство з повернення боргів», «Універсальна колекторська група», «Укрфінанси».

За даними компанії «УкрБорг», яка обслуговує 80% банків України і займає третину ринку, обсяг проблемних кредитів, які перебувають в роботі у колекторів, перевищив 100 млрд гривень.

В Україні зараз існує кілька різновидів колекторської діяльності, які можна розділити на два основні напрямки:

1. колектори за договором з банком на умовах аутсорсингу надають послуги кол-центру, відвідування боржників, збирання інформації, ведення досудового і судового процесу, стаючи сполучною ланкою між кредитором і боржником. При цьому сам кредит залишається в банку, кредитор не змінюється. При співпраці з банками за агентськими договорами гонорар становить 20-30% від повернутих боргів.
2. колектори викуповують проблемні кредити, часто з солідним дисконтом до 50% від реальної вартості, стаючи новими кредиторами боржника.

Як правило, банки продають проблемні кредити на 60-90 день від початку прострочення. «Для банків набагато вигідніше позбавлятися проблемних кредитних портфелів, ніж вивчати способи повернення проблемної заборгованості, наймати штат співробітників і ставити під загрозу ділову репутацію», – розповідає Анна Резнікова, кандидат юридичних наук, адвокат Департаменту Безпеки Бізнесу юридичної компанії Juscutum.

На продажу прав кредитора, наприклад, концентрується один з лідерів банківського ринку України – Райффайзен Банк Аваль, що має у своєму портфелі незначну частину проблемних кредитів, близько 6,3%. «Наразі банк не залучає колекторські компанії до управління своїм проблемним кредитним портфелем, не передає його на тимчасовий супровід. Разом з тим ми співпрацюємо з фінансовими/факторинговими компаніями в напрямку відступлення прав вимоги», – зазначили в Департаменті роздрібних ризиків Райффайзен Банку Аваль.

В Україні досі немає окремого закону, який би визначав і регламентував діяльність колекторів. Єдиним документом, де прямо акцентується увага на такій діяльності як легальній, є лист Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва № 7747 від 27 серпня 2013 року.

У своїй роботі колектори як суб'єкти господарської діяльності керуються, зокрема, окремими статтями Конституції, господарського, кримінального та Цивільного кодексів, законів «Про захист прав споживачів», «Про інформацію», «Про захист персональних даних», «Про банки і банківську діяльність».

У грудні 2019 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №2133 «Про захист прав і законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності». Якщо він буде ухвалений остаточно, то стане першим законом, що регламентує колекторську діяльність в Україні.

Однак його, на думку експертів, необхідно доопрацювати. У ньому не враховані багато технічних моментів. «Не прописана відповідальність за порушення закону; не прописаний порядок взаємодії колекторів з фінансовими установами; не прописаний порядок укладення договорів на проведення колекторської діяльності», – перераховує недоліки законопроєкту в нинішньому вигляді Олександр Камша, адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери».

Скільки зараз колекторів працює на ринку, не знає ніхто. У пояснювальній записці до згаданого законопроєкту йдеться, що в Україні налічується понад 200 підприємств, що надають послуги з повернення боргів. Частина з них є фінансовими компаніями, діяльність яких ліцензована і контролюється Нацбанком. Контроль над компаніями небанківського фінансового сектору перейшов до НБУ з 1 липня 2020 року від розформованої Національної комісії з регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).

НБУ зараз бере участь у робочій групі при парламентському комітеті з метою напрацювання законодавства щодо врегулювання колекторської діяльності. «В першу чергу цей ринок вимагає наявності регулювання – як мінімум визначення, хто такі колектори, встановлення для колекторів і кредиторів правил етичної поведінки при взаємодії з боржником, впровадження нагляду за колекторською діяльністю», – повідомили Finance.ua у прес-центрі центробанку.

20 серпня на зустрічі з представниками небанківського фінансового сектору з питань врегулювання роботи колекторів НБУ заявив, що за перший місяць роботи отримав 535 звернень громадян з приводу неправомірних дій колекторів. Крім того, були представлені ключові моменти концепції щодо врегулювання роботи колекторських компаній:

• Колекторами пропонується вважати тільки юридичні особи, яких кредитори на умовах аутсорсингу залучають до роботи з повернення проблемної заборгованості. Якщо компанія викупила кредит, то вона виступає кредитором, а не колектором.
• Буде створено реєстр колекторських компаній. Їхні співробітники повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, встановленим НБУ.
• Якщо колектор не реагує на штрафи та письмові вимоги НБУ через порушення прав боржників, він виключається з реєстру.
• Кредитори повинні розкривати інформацію про залучених колекторів. Якщо колектора немає в реєстрі, кредиторам (банкам та іншим фінансовим організаціям) буде заборонено підписувати з ними договори. Також вони можуть розривати в односторонньому порядку підписані раніше Угоди про співпрацю з колекторами, яких виключили з реєстру.

Діяльність колекторів з повернення завислого боргу складається з кількох етапів:

1. Коли колектор телефонує боржнику і розповідає про структуру боргу, прострочені дні і пропонує визначити схему його погашення. Причому колектор повинен надати всі офіційні документи, в тому числі номер і дату договору, за яким борг був переуступлений, якщо він є новим кредитором боржника.
2. Якщо на першому етапі робота з повернення боргу була неуспішною, колектори приступають до етапу hard collection. На цьому етапі вони виїжджають на роботу або додому до боржника і намагаються при особистій зустрічі вирішити питання з погашенням заборгованості.
3. Якщо всі зусилля були марними, колектор подає на боржника до суду. Це так званий етап legal collection. Якщо колектор виграє суд, то стягненням заборгованості з боржника займається Державна виконавча служба.

Колектори, виходячи з норм українського законодавства, мають право:

• проінформувати боржника про непогашений кредит, його суму і відсотки, що набігли;
• дізнатися про причини неплатежів і розробити нову схему виплати позикових грошей;
• у ввічливій формі повідомити про відповідальність за непогашення кредиту, зокрема про подання судового позову;
• бути учасником судового процесу про завислий борг;
• контролювати виконання рішення суду, зокрема його передачу до виконавчої служби та стягнення нею заборгованості.

При цьому колекторам заборонено:

• розголошувати третім особам конфіденційну інформацію про боржника та обсяг його боргу;
• ображати, залякувати, шантажувати і принижувати людську гідність боржника;
• «бомбити» боржника нескінченними смс і дзвінками;
• телефонувати або відвідувати боржників під час відпочинку (після 22.00 і до 7.00);
• надсилати листи без зазначення повних контактних даних колекторської компанії, а також надавати документи в них без підписів і мокрих печаток;
• писати на конверті, адресованому боржнику, суму боргу;
• вилучати продукцію (у разі споживчого кредиту), заставне майно або іпотеку без відповідного судового рішення;
• неправомірно збільшувати суму боргу, нараховуючи різні штрафи. Наприклад, згідно зі статтею 21 Закону «Про споживче кредитування», пеня може бути не більшою, ніж 15% від тіла кредиту, а загальна сума неустойки (пені та штрафів) – не більшою за 50% суми кредиту.

Через відсутність спеціального законодавства про діяльність колекторів немає належного контролю за їхньою діяльністю. Як наслідок, дуже часто компанії з повернення проблемних боргів порушують права позичальників. «Незахищеними в цій ситуації виявилися саме боржники, які стали заручниками недосконалого законодавства у сфері надання фінансових послуг і відсутності дієвого захисту від недобросовісних колекторів», – говорить Анна Резнікова.
У разі неправомірних дій колекторів адвокат радить:

• Не панікувати, оскільки основний тактичний прийом колекторів – залякати боржника.
• Фіксувати процес взаємодії з колекторською компанією: записувати телефонні розмови, зберігати смс і листи тощо.
• Проконсультуватися з юристами про подальші дії в кожному конкретному випадку.
• Звернутися із заявою в поліцію.

Хоча ринок колекторських послуг в Україні почав розвиватися понад 10 років тому, досі немає спеціального законодавства, що регулює цю діяльність, як немає і заборони на її ведення.

Колектори як суб'єкти господарювання працюють за нормами широкого спектру законів. Виняток становлять фінансові компанії, які серед іншого можуть надавати і колекторські послуги. Їхня діяльність ліцензована і контролюється НБУ.

Через відсутність чітких законодавчих рамок роботи колектори нерідко порушують права боржників, вибиваючи завислі кредити всіма правдами і неправдами. Якщо позичальник став жертвою неправомірних атак кредиторів, потрібно взяти себе в руки і не реагувати на психологічний тиск, збирати доказову базу, звернутися в поліцію і зв'язатися з юристами.