Відтермінування виходу на пенсію: чи вигідний такий крок пересічним українцям

Так, згідно із законодавством України розмір пенсії може зрости внаслідок додаткового страхового стажу, набутого після виходу на пенсію.

Проте, у цьому питанні виявилося не все так просто: є свої плюси та мінуси.

Finance.ua вирішив за допомогою експертів розібратися у цій доволі складній математично та заплутаній темі щодо збільшення пенсійних нарахувань.

Андрій Дзісь, адвокат, експерт з пенсійного права ЮК «Мережа права» зазначає Finance.ua, що чинне пенсійне законодавство України передбачає можливість збільшення розміру пенсії для осіб, які після її призначення продовжують працювати та набувають додатковий страховий стаж такими нормативно-правовими актами: Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV; постановами КМУ щодо порядку обчислення стажу та заробітної плати; роз’ясненнями Пенсійного фонду України, що деталізують механізм перерахунку.

«Проте ключова норма — стаття 42 Закону № 1058-IV, де зазначено, що пенсія може бути перерахована кожні два роки, якщо пенсіонер продовжує працювати. Водночас враховується: новий страховий стаж, за бажанням пенсіонера — нова заробітна плата (якщо вона вища). У більшості випадків перерахунок підвищує пенсію щонайменше на 3−10%», — додає він.

Законодавством передбачено автоматичний перерахунок пенсіонерам, які працюють 1 квітня кожного року, а також пенсіонер може подати відповідну заяву про перерахунок пенсії як пенсіонер, який працює. У будь-який термін після спливу дворічного терміну праці.

Додатковий стаж після виходу на пенсію дійсно може збільшити розмір пенсії, зазначає у своєму коментарі Finance.ua директор ТОВ «Центр Пенсійного Права» Марина Медведєва.

«А саме, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ № 1058 за кожен повний рік страхового стажу понад 35 років у чоловіків та 30 років у жінок пенсія за віком збільшується на 1%, але не більше ніж 1% мінімальної пенсії за віком. Тобто, по суті, надбавка рахується від мінімальної пенсії, а не від усієї суми пенсії», — каже вона.

^{Джерело фото: pixabay}

Зазначимо, що мінімальний розмір пенсії 2025 року становить 2 361 грн для пенсіонерів, які продовжують працювати.

Таким чином, 1% від 2 361 грн = 23,61 грн. Наприклад, якщо пенсія становить 10 тис. грн, а людина має два роки стажу понад норму, то за чинних на 2025 рік показників це дасть орієнтовно +47,22 грн до пенсії. Отже, надбавка за стаж справді може збільшити розмір пенсії, але не суттєво.

У законі йдеться про відстрочення часу призначення пенсії за віком (ст. 29 Закону № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Тобто «пізніше» означає:

• людина вже досягла пенсійного віку за ст. 26 Закону № 1058 (зараз, як правило, 60 років за наявності потрібного страхового стажу);
• але не подала заяву на призначення пенсії, а продовжує працювати (або іншим чином набувати страховий стаж);
• заява на призначення пенсії подається через певний час — через рік, три, п’ять тощо.

Відповідно до ст. 29 Закону № 1058, передбачено підвищення пенсії для тих, хто звертається за її призначенням пізніше. Якщо людина після досягнення пенсійного віку (зараз, як правило, 60 років) не оформлює пенсію, а продовжує працювати й набувати страховий стаж, розмір її пенсії за віком під час фактичного звернення збільшується відповідно до статті 29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»:

• на 0,5% за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи від місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку, якщо відстрочка до 60 місяців;
• на 0,75% за кожний повний місяць страхового стажу понад 60 місяців, якщо пенсія відкладена на більший термін.

«Наприклад, якщо базовий розмір пенсії становить 10 тис. грн і людина звертається за її призначенням через 5 років після досягнення пенсійного віку, її пенсія зросте приблизно до 13 тис. грн», — зазначає Марина Медведєва.

Юристка та адвокатка з пенсійного права Руслана Головінова пропонує читачам Finance.ua розглянути іншій цікавий та водночас заплутаний приклад зі складною арифметикою, але він є яскравим.

Так, приміром, умовний чоловік 60 років, народився у липні 1964 року, має 40 років стажу і непогану заробітну платню — вище середньої. Розмір його пенсії розраховується 2024 року таким чином: 13359,41 (затверджений органами Пенсійного фонду показник заробітку 2024 р.)*1,5 (коефіцієнт заробітку)*0,40 (коефіцієнт стажу = 8135 грн. + доплата за 5 років понаднормативного стажу — 118 грн. Таким чином, 2024 року розмір пенсії його складатиме 8253 грн.

«Уявимо, що цей чоловік вирішив вийти на пенсію на 12 місяців пізніше, уже 2025 року. Кожного року Пенсійний фонд України затверджує показник середньої заробітної плати за три роки, які передують року звернення. 2025 року цей показник звичайно збільшився і склав 15057,09 грн. Отже, 15057,09*1,5*0,41=9260,11+141,66 грн за 6 років понаднормативного стажу. Всього пенсія 9401,77 грн.

Прорахуємо підвищення за більш пізній вихід на пенсію на 12 місяців. 9401,77*0,5%*12 (міс.) — 564,11 грн. Тож підсумуємо, розмір пенсії 2025-го складе 9401,77+564,11 = 9965,87 грн.

Як ми зазначали вище, 2024 року розмір пенсії складав би 8253 грн. Різниця 1700 грн. З яких доплата за більш пізній вихід на пенсію складе всього 564,11 грн", — каже вона.

Єдиним виключенням буде звернення за пенсією для осіб, які народилися в жовтні-грудні відповідного року. Ці особи мають право подати документи вже наступного року, з дотриманням встановленого тримісячного строку.

Наприклад, особа, що народилася 10 жовтня 1965 року, може подати документи в проміжку з першого по десяте січня 2026 року і отримувати пенсію в більшому розмірі (користуючись з показника середнього заробітку, який затверджує пенсійний. — Ред.). Разом із цим особа не втратить суми пенсій від дня народження. Так, можна отримати пенсію на 700−1500 грн більше, що є доцільним.

Медведєва пропонує звернутися до логіки «інвестиції» у майбутню пенсію. Так, приміром, за умови її відстрочки на 5 років (60 місяців):

• підвищення = 0,5% x 60 = 30%;
• якщо базова пенсія була б 10 тис. грн, то з надбавкою — 13 тис. грн.

«Тобто людина як би „вкладається“ відсутністю пенсії зараз, щоб мати більший розмір щомісяця в майбутньому. І тепер найважливіше, про що зазвичай мовчать у популярних статтях. Це — втрати через недоотримані виплати. Приклади на тій же умовній пенсії 10 тис. грн: якщо оформити пенсію одразу в 60 років: за 5 років людина отримала б 10 тис. грн x 60 місяців = 600 тис. грн. А от, якщо відкласти на 5 років (до 65) і отримувати 13 тис. грн, то перші 5 років — 0 грн пенсії. А пенсія так би мовити, починається від 65 років у розмірі 13 тис. грн. Тобто „точка беззбитковості“ — приблизно 81−82 роки. Лише після цього моменту людина за сумою отриманої пенсії починає вигравати від відстрочки. Багато людей не доживають до цього віку», — зазначає вона.

^{Джерело фото: pixabay}

Також треба врахувати й те, що пенсійне законодавство в Україні постійно змінюється, і у майбутньому можуть змінити формулу розрахунку пенсії, індексацію, підходи до максимальних пенсій тощо. Немає гарантії, що за 5−7 років пенсія буде така ж вигідна, як зараз.

До того ж максимальний розмір пенсії в Україні 2025 року становить 23 610 грн. Ця сума не залежить від стажу чи віку і є максимальною межею для пенсійних виплат. Якщо людина і так отримує максимальну пенсію за розміром, відстрочка може не дати реального збільшення виплати — ПФУ просто обріже суму до максимуму.

«Якщо ж говорити про невелику пенсію в 3−5 тис. грн, то за такою схемою взагалі недоцільно відтермінувати вихід на пенсію. Оскільки суми пенсій від дня народження будуть втрачені, а пенсія збільшиться дуже мало. Отже, моя відповідь як адвоката — це не найкращий варіант і скористатися ним можна лише в тому випадку, якщо якісь особисті ситуації завадили оформити пенсію», — резюмує Руслана Головінова.

Цікавим є також питання щодо надбавки 2,5% за кожні шість місяців після 55 років для жінок, які не отримували пенсію до 60 років. Але йдеться це лише про жінок, які народилися до 31 грудня 1961 року. Максимально це може дати до 25% від розміру пенсії, обчисленої за ст. 27 Закону.
Тут, як вважає Андрій Дзісь, йдеться про спеціальний стимул працювати довше, який справді діє для окремої категорії жінок.

«Якщо жінка після 55 років не отримувала жодної пенсії і не зверталась до ПФУ до досягнення 60 років, закон дозволяє застосовувати підвищений коефіцієнт 2,5% за кожні повні шість місяців відкладення звернення. Цю норму застосовують відповідно до прикінцевих положень Закону № 1058-IV. Вона дійсно дозволяє жінкам суттєво збільшити пенсію, але лише за умови: вони не отримували жодного виду пенсії чи соціальних виплат замість пенсії, працювали або мали страховий стаж у цей період. Це положення фактично стимулює продовження трудової діяльності та відтермінування виходу на пенсію», — зазначає правник.

Водночас це правило стосується лише жінок певних років народження, які мали право виходу в 55 років, і не застосовується до тих, хто вже скористався достроковою пенсією.

«Крім того, відмова від отримання пенсії у 55−60 років означає суттєві фактичні втрати за ці роки, і підвищена пенсія у 60 років «окупається» лише за досить тривалий період, а саме після 80 років. Тому це жінкам невигідно.

Тобто жінка за 5 років (від 55 до 60), якби оформила пенсію в 55 — отримала б: 100×60 міс. = 600 тис. грн. Вона відмовляється від цих 600 тис. грн заради того, щоб від 60 років мати на 2 500 грн більше щомісяця. Коли це «відіб'ється?» 600 000 / 2 500 = 240 місяців ≈ 20 років", — наголошує Марина Медведєва.

Тобто, щоб вийти «в нуль», треба отримувати підвищену пенсію приблизно до 80 років. Лише після цього моменту загальна сума, отримана в разі «очікування до 60 з надбавкою 25%», обжене варіант, коли жінка брала пенсію вже від 55.

Чи будуть цьому процесові сприяти у відділках Пенсійного фонду України, куди звертатимуться громадяни та особливо роботодавці. Чи будуть останні зацікавлені у цьому?

Співробітники первинного призначення пенсійного фонду зобов’язані: прийняти заяву, поінформувати про наявні права.

На практиці вони перевантажені роботою та мають формальний підхід. Щоб пояснити людині плюси та мінуси відстрочки, треба 10−15 хвилин, яких у них немає.

Тільки коли людина самостійно ставить питання про відтермінування оформлення пенсії, вони надають інформацію. У держави в цьому є власний інтерес — пізніше призначення пенсій зменшує поточні витрати бюджету.

У відділеннях ПФУ максимум можна розраховувати на інформування, але не на активне «просування» і тим більше — не на детальний прорахунок вигоди чи невигоди. Для цього люди, швидше за все, звертаються до приватних пенсійних консультантів.

«Для роботодавців відстрочка виходу працівника на пенсію не створює прямої економічної вигоди: розмір пенсії не впливає на розмір ЄСВ, який вони сплачують. Тому у більшості випадків вони будуть до цього питання нейтральними. Потенційно зацікавленими можуть бути лише великі або соціально відповідальні компанії, які інвестують у фінансову грамотність та добробут своїх працівників, але це радше виняток, ніж масова тенденція», — вважає пані Медведєва.

Андрій Дзісь погоджується зі своєю колегою, додаючи, що консультації щодо відстрочки часто обмежені та пенсіонерам нечасто пояснюють усі можливі сценарії збільшення пенсії, до того ж інформаційна підтримка відділень різниться між регіонами.

«Тому очікувати активного стимулювання від ПФУ не варто, оскільки Фонд працює в межах формальних процедур. Самі ж роботодавці зацікавлені насамперед у досвідчених працівниках, які залишаються в компанії після досягнення пенсійного віку. Але вони не впливають на пенсійні надбавки, оскільки ці надбавки прив’язані не до роботодавця, а до страхового стажу та часу звернення за пенсією. Зацікавленість буде лише у великих компаній, де кадрова стратегія орієнтована на збереження персоналу», — каже він.

А на думку Руслани Головінової певні види робіт, наприклад, у газовій чи енергетичній сферах, потребують навиків і досвіду, які наявні у зрілого працівника.

«Тому у такому випадку, роботодавець може бути зацікавлений у більш пізньому виході на пенсію. Але існує інший бік медалі — є певні категорії робіт, де як тільки громадянин досягає пенсійного віку — роботодавець завершує з ним трудові відносини. На жаль, це реальність», — додає вона.