Система пенсійних накопичень у смартфоні: наскільки це реально для України

Україна вже кілька років асоціюється з поняттям «цифрова держава». Запуск застосунку «Дія» та переведення більшості адміністративних послуг онлайн стало прикладом для інших країн. В наші дні уряд та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) розглядають наступний етап — зробити пенсійні накопичення доступними у кілька кліків.

Мова про інтеграцію недержавного пенсійного забезпечення в цифрову інфраструктуру України. Ідея звучить прогресивно, але виникає питання: чи готова країна до такої трансформації, та що показує міжнародний досвід? Finance.ua дослідив ці питання.

Голова НКЦПФР Руслан Магомедов у коментарі Finance.ua пояснив, що диджиталізація — природний крок для українського фінансового ринку:

«Україна лідирує у цифровізації, тому логічно зробити недержавне пенсійне забезпечення доступним через смартфон. Коли в „Дії“ з’явилися ОВДП (облігації внутрішньої державної позики — Ред.), навіть військові на передовій змогли інвестувати без паперових процедур. Так само потрібно диджиталізувати відкриття пенсійних рахунків, щоб люди могли відкладати кошти дистанційно. Тож ми пропонуємо започаткувати діалог між Комісією, Мінцифри та НПФ».

За його словами, у світі вже існують цифрові сервіси, що дозволяють накопичувати пенсійні кошти безпосередньо зі смартфона: «У Великій Британії та Швейцарії працюють цифрові платформи для управління пенсійними накопиченнями, є й інші приклади, де існують мобільні сервіси автоматичних внесків. Україна може використати найкращі практики й адаптувати їх до власної цифрової інфраструктури».

Загалом важливо просувати культуру інвестування та зробити ринок доступним для людей, зауважив Магомедов.

«Комісія також планує запустити індивідуальні інвестиційні рахунки за аналогічною диджиталізованою моделлю, що стане основою перезапуску фондового ринку. Наступний крок — продаж близько 7% акцій прибуткових держкомпаній, щоб кожен українець у кілька кліків міг стати їх співвласником. Це дасть громадянам легкий старт в інвестуванні, а недержавне пенсійне забезпечення залишатиметься надійною „подушкою“ для майбутнього», — зазначив він.

Українська пенсійна система базується переважно на солідарному принципі: нинішні робітники фінансують пенсії нинішніх пенсіонерів. Але через демографічні зміни (старіння населення, трудова міграція, війна. —  Ред.) ця модель стає дедалі менш стійкою.

Накопичувальна система — коли громадяни відкладають власні кошти на персональні рахунки — покликана стати другою опорою. Проте рівень її розвитку в Україні залишається мізерним: лише близько 1% населення бере участь у недержавних пенсійних фондах.

Інтеграція пенсійних накопичень у смартфон може вирішити одразу кілька проблем:

• спростити доступ до накопичень;
• збільшити довіру завдяки прозорості цифрових інструментів;
• залучити молодь, яка звикла керувати фінансами онлайн;
• підвищити фінансову культуру через зрозумілий інтерфейс.

• Велика Британія: автозапис і мобільні пенсійні кабінети

2012 року Британія запровадила систему auto-enrolment: усіх працівників автоматично підключають до пенсійної схеми, якщо вони самостійно не відмовляться. Роботодавець і працівник роблять внески, які інвестуються у фонд.

Мобільні сервіси на кшталт PensionBee дозволяють у режимі реального часу перевіряти баланс, обирати інвестиційні стратегії й переводити кошти між фондами. Простота інтерфейсу стала ключовим фактором популярності.

• Швейцарія: банківська інтеграція

У Швейцарії діє трирівнева пенсійна система: державна пенсія, виплати від роботодавця, а також інвестування в приватні пенсійні фонди. Приватні накопичення (3-й рівень) тісно інтегровані з банківськими сервісами. Через мобільні застосунки клієнти бачать динаміку інвестицій, можуть автоматизувати внески та контролювати доступ до коштів.

• США: онлайн-інструменти для 401 (k)

401(k) — спеціальний рахунок, на який кошти перераховує работодавець. Це дозволяє найманому працівнику відкладати певний відсоток від своєї заробітної плати на неоподатковуваний рахунок. Точніше, сплата податків відкладається до часу виплати пенсій. Таким чином американці відразу заощаджують на податках, накопичуючи водночас на майбутнє. Зазвичай розмір відрахувань на рахунок 401 (k) складає 6% від заробітної плати до сплати податків.

Накопичувальна програма 401(k) управляється через провайдерів, як-от Fidelity чи Vanguard. У застосунках можна змінювати розмір внесків, обирати портфель інвестицій та відстежувати рентабельність. Такий доступ робить інвестиції звичним елементом життя.

• Естонія: цифровізація як стандарт

Естонія традиційно виступає прикладом у диджиталізації. Пенсійні рахунки інтегровані в електронний банкінг, що дозволяє громадянам у кілька кліків відстежувати накопичення. Держава активно просуває фінансову грамотність, пояснюючи користь довгострокових внесків.

Попри технологічну готовність, Україні доведеться долати кілька бар’єрів:

• довіра. Недержавні пенсійні фонди в Україні не мають значної історії успішної роботи. Часто саме брак довіри стримує людей;
• регуляторна база. Потрібно розробити надійні механізми контролю й захисту коштів, зокрема у випадках кіберзагроз;
• фінансова грамотність. Багато українців не розуміють принципів накопичувальної системи. Доступний мобільний застосунок може допомогти, але його треба супроводжувати кампаніями з поясненнями;
• війна та економічна нестабільність. В умовах війни люди часто віддають перевагу короткостроковим фінансовим рішенням, а не довгостроковим інвестиціям.

Успішна реалізація ініціативи може дати старт новій фінансовій культурі в Україні:

• мільйони громадян отримають можливість інвестувати в майбутнє, не виходячи з дому;
• фондовий ринок отримає приплив капіталу;
• зросте роль населення як інвестора у державні та приватні активи.

Проте критично важливо, щоб процес супроводжувався прозорістю, гарантіями захисту і незалежним контролем. Без цього навіть технологічно досконала система ризикує залишитися лише красивою ідеєю.

Пенсійні накопичення у смартфоні — це не фантастика, а логічний наступний крок для країни, яка вже створила одну з найпрогресивніших систем цифрових державних послуг у світі. Міжнародний досвід підтверджує, що подібні моделі працюють — від Лондона до Таллінна.

Україна має всі шанси стати одним із лідерів у цій сфері, але успіх залежить не лише від технологій, а й від здатності держави та ринку забезпечити довіру, прозорість і зрозумілі правила гри.