Нацбанк «відпустив» валюту: що змінилося

Зокрема, Національний банк скасував обмеження, згідно з яким банки мали право продавати готівкову валюту клієнтам за курсом, який не перевищує офіційний курс НБУ більше ніж на 10%.

Тобто раніше курс продажу готівкового долара в касах банківських відділень не міг бути вищим за 32,18 гривні, притім що буквально минулого тижня долар у небанківських обмінниках столиці подорожчав до 38 гривень. А в інших містах сягав навіть 40 гривень. Відтепер і банки могли встановлювати ринкові курси, чим вони і скористалися.

Вже з понеділка, 23 травня, банки почали встановлювати нові (вищі) курси купівлі-продажу іноземних валют, і в них нарешті знову можна купити долари і євро.

Крім того, Національний банк тимчасово знизив місячний ліміт на зняття за кордоном готівки з карток українських банків зі 100 до 50 тисяч гривень. Це було зроблено з метою зниження непродуктивного відтоку капіталу, зменшення можливостей для спекуляцій та обходу валютних обмежень, як було сказано на сайті регулятора.

При цьому українці, які опинилися за кордоном, зберегли можливість зняття готівки з валютних рахунків у рамках щоденного ліміту 100 тисяч гривень. Також обмеження не торкнулися можливості здійснювати оплату за кордоном за допомогою українських карток у національній валюті.

З понеділка банки підвищили не лише курси для готівкового валютообміну, а й для карткових операцій.

Зокрема Таскомбанк підняв його до 36 гривень за 1 долар, Акордбанк – до 36,8 гривень за 1 долар, а банк Форвард у вівторок, 24 травня – до 38 гривень. У результаті у тих, хто розраховувався в магазинах за кордоном картками цих банків, витрати зросли на 10-15%.

Показовою стала поведінка найбільшого банку країни – ПриватБанку.

Як повідомив член наглядової ради банку Роман Сульжик, ПриватБанк ухвалив рішення зберегти курс конвертації гривні в іноземну валюту за його картками за межами України, який діяв до скасування Національним банком обмежень.

Таке рішення було ухвалено свідомо. Більше того, було дано недвозначний меседж іншим банкам: якщо вони продовжать тримати високі курси за картковими операціями, це лише призведе до зменшення кількості їхніх клієнтів та зростання кількості клієнтів ПриватБанку.

Схоже, посил був почутий: вже у вівторок деякі банки знизили карткові курси.

Знімаючи обмеження щодо готівкового валютообміну, Національний банк не вжив жодних дій щодо роботи міжбанківського валютного ринку. Курс долара, за яким проводяться всі операції на міжбанку, залишився без змін: 29,2549/29,5475 гривні.

Такий курс зберігається вже три місяці. За цей час реальний ринковий курс зріс 25%.

Не дивно, що експортери, які насилу заробляють для країни валюту в цей нелегкий час, не дуже хочуть продавати її за фактично заниженим курсом.

Як наслідок Національному банку доводиться покривати потреби імпортерів у валюті шляхом інтервенцій.

Тільки за останній тиждень (з 16 по 20 травня) Національний банк продав імпортерам 650,37 млн доларів. А за три місяці війни обсяг інтервенцій Національного банку склав 4,36 млрд доларів і 1,79 млрд євро.

Продовжуючи закривати левову частку потреби країни у валюті інтервенціями, Національний банк не поспішає вводити обов'язковий продаж валюти експортерами.

Для порівняння, росія вже в перший день свого віроломного нападу на Україну запровадила обов'язковий продаж валютної виручки у розмірі 80% і лише днями знизила до 50%.

І якщо бажання утримувати офіційний курс на низькому рівні можна пояснити прагненням здешевити критичний імпорт (насамперед, товари військового призначення та ПММ), то відсутність обов'язкового продажу хоча б у розмірі 50% пояснити нічим.

Такі дії Національного банку в результаті призвели до виникнення та формування у країні двох курсів, різниця між якими постійно зростає та вже перевищила 25%. І як наслідок – до значних перекосів.

Існування кількох валютних курсів різко розкритикував один із засновників monobank Олег Гороховський. На своїй сторінці у Facebook він звернувся до Національного банку із закликом «подивитися на ситуацію очима клієнтів».

Одними з перших, хто вважав себе незаслужено скривдженими, стали працівники IT-галузі.

По суті, заробляючи для країни валюту (а лише за перший квартал 2022 року робота української IT-галузі забезпечила надходження в економіку країни 2 млрд доларів), вони змушені з одного боку продавати зароблену валюту за низьким курсом, а з іншого – купувати готівкову валюту або розраховуватися картками за кордоном за курсом, що на 25% перевищує курс продажу.

Асоціація «IT Ukraine», що об'єднує понад 110 компаній та 77 тис. українських IT-фахівців, звернулася до Правління Національного банку України з відкритим листом-пропозицією:

• встановити такий режим валютного курсу, який враховуватиме інтереси експортних галузей та дозволить у короткі терміни повернутися до плаваючого курсу;
• дозволити експортерам продаж частини валютної виручки за комерційним курсом із поступовим збільшенням цієї частини;
• зберегти можливість розрахунків кредитними/депозитними картками та зняття готівки за кордоном за офіційним курсом НБУ +10% у межах еквівалента 50 тис. гривень на місяць. І дозволити банкам застосовувати комерційний курс лише понад цей обсяг, але вже без обмежень у сумі.

Тиждень тому в інтерв'ю виданню The Asahi Shimbun глава НБУ Кирило Шевченко зізнався, що Національний банк подумує про скасування фіксованого курсу валют, запровадженого на час воєнного стану, та повернення до плаваючого курсу.

«Хочу повідомити, що зараз ми розглядаємо можливість пом'якшення деяких валютних обмежень. Ми також думаємо, як повернутись до режиму плаваючого обмінного курсу. Такий крок принесе більшу стабільність на валютний ринок», – сказав він.

Водночас заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук заявив, що вважає відмову від фіксованого курсу гривні до долара передчасною.

«Зараз ми бачимо більше переваг від фіксації обмінного курсу, ніж іншого режиму. Якщо ситуація змінюватиметься, ми змінюватимемо нашу валютно-курсову політику. Але поки що вважаємо такі кроки недоцільними», – зазначив він.

Як бачимо, у керівництві головного банку немає єдиного підходу. Залишається лише сподіватися, що такі дії не знищать остаточно експортну галузь.

До чого призводять обмеження на ціни, ми наочно побачили на прикладі ситуації з бензином. Обмеження вже скасували, але бензину у вільному доступі, як і раніше, немає.