Зелена енергетика та війна: чи є світло в кінці енергетичної залежності від рф

Протягом останніх п’яти років Україні вдалося залучити близько 10 млрд євро інвестицій у цю галузь, що вивело нас на передові позиції.

За темпами розвитку зеленої енергетики Україна у 2019 році опинилася в топ-10 країн світу, а 2020-го – в першій п’ятірці країн Європи за темпами розвитку сонячної енергетики.

На початок 2022 року загальна потужність об’єктів зеленої енергетики в Україні сягнула позначки 9 656 МВт.

А потім росія розв’язала повномасштабну війну.

Це не лише зупинило розвиток галузі, але й завдало колосальних збитків, підприємства опинилися на межі банкрутства.

То чи є майбутнє у вітчизняної відновлювальної енергетики, з якими викликами їй доводиться наразі зіштовхуватися, і як Україна може допомогти Європі позбутися енергетичної залежності від росії – на ці та інші питання Finance.ua шукав відповіді разом з експертами.

Через географічні особливості більшість об’єктів зеленої енергетики в Україні зосереджені у південних і південно-східних областях України, тобто в регіонах, які тимчасово окуповані, або де ведуться активні бойові дії.

За словами керівниці аналітичного департаменту Української вітроенергетичної асоціації Катерини Книш, 85% українських вітроелектростанцій стали «заручниками» росіян.

У роботі залишаються 372,5 МВт вітрових потужностей (із загальних 1 673 МВт) – це, переважно, Львівщина й Одещина.

Як мінімум дві вітрові турбіни були знищені. Одна з них належить Сиваській електростанції. Ще чотири турбіни компанії «ВіндКрафт» на Херсонщині були пошкоджені. Доступу до них працівники не мають – окупанти розстрілюють машини з персоналом.

Заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський каже, що росіяни оглядали місцеві вітроелектростанції і хочуть приєднати потужності до кримських. Принаймні, окупанти обговорювали такі плани. Але їх зупиняє те, що компанії, яким належать ці вітряки, – європейські.

«Може бути додаткова реакція ще з боку Євросоюзу. Там дуже великі інвестиції в ці вітряки саме європейських країн», – зазначив він.

Утім, найбільших втрат зазнає сонячна генерація. Близько 60% промислових сонячних електростанцій – так само на півдні та південному-сході України.

Генеральний директор Solar Generation, засновник Харківського енергетичного кластера Станіслав Ігнатьєв стверджує, що в регіонах, які потерпають від російського вторгнення, постраждало 30-40% сонячних електростанцій, а це 1120-1500 МВт встановленої потужності. У Харківській області взагалі знищені 100% генерувальних потужностей.

«37% наземних, 35% дахових/фасадних сонячних електростанцій та майже половина станцій на біомасі також опинилися в зонах активних бойових дій. Наразі частина станцій відновлювальних джерел енергії вже припинила свою роботу, зафіксовані випадки знищення вітротурбін, сонячних панелей, електрообладнання станцій, ліній електропередачі, підстанцій. Крім того, російські окупанти крадуть обладнання зі станцій ВДЕ», – розповів Finance.ua керівник відділу енергетики ГО «Екодія» Костянтин Криницький.

Керівник Запорізької РДА раніше заявив журналістам, що окупанти намагаються «тихо» вивозити майно сонячної електростанції «Грін Енерджі Токмак», яка розташована поблизу міста Токмак Запорізької області.

Але співвласник електростанції Олександр Рєпкін інформацію спростував. Станція через обстріли з «Градів» та іншої зброї зазнала значних руйнувань, втративши близько 20% потужностей.

До широкомасштабного вторгнення росіян її потужність складала 64 МВт – це третя найбільша сонячна електростанція в Україні.

Під час експертної дискусії «Зелена енергетика для відновлення післявоєнної України», яка відбулася 4 липня в Брюсселі, голова підкомітету з питань газової, газотранспортної галузі та політики газопостачання Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Жупанин заявив, що до кінця року в Україні має запрацювати завод біометану.

Біометан – це паливо, отримане з біогазу. Концентрація метану в ньому становить 95-98%. Він практично не відрізняється від природного газу, тому його можна транспортувати та використовувати з мінімальною модернізацією інфраструктури. Біометан має переваги природного газу, але залишається вуглецево нейтральним.

На рік Україна може виробляти близько 8 млрд кубічних метрів біометану – це четверта частина від загального споживання природного газу в Україні.

Наразі підприємства, що генерують електричну та теплову енергію з біомаси в Україні мають встановлену потужність 224,5 МВт: з них біомаса – 119,1 МВт, біогаз – 105,4 МВт.

Такі об’єкти розкидані по Україні з прицілом на великі міста й агропідприємства, що й не дивно, адже сировина для того ж біометану – відходи аграрного сектору.

Потужності біоенергетики також постраждали від російської навали. Насамперед це стосується міст, інфраструктура яких зазнала бомбардування, та регіонів активних бойових дій. Якщо казати мовою цифр, це близько 15% встановлених потужностей.

Через забруднення угідь і лісів боєприпасами, що не розірвалися, і замінування територій рівень заготівлі біомаси зменшився, що, як кажуть експерти, матиме вплив на галузь не тільки сьогодні, а й у майбутньому.

На початку липня Європарламент підтримав пропозицію Європейської комісії про те, щоб вважати природний газ і ядерну енергію зеленими або стійкими джерелами енергії.

Правила набудуть чинності 2023 року, але для цього їх мають підтримати щонайменше 20 з 27 країн-членів ЄС. Більшість, включно з Німеччиною і Францією, підтримали принаймні одне з двох джерел енергії.

Вчені та захисники навколишнього середовища вже розкритикували таку позицію європейської влади.

Але що це означає для України? Усе-таки саме в Україні розташована найбільша в Європі атомна електростанція – Запорізька. І хоч наразі вона окупована, рано чи пізно Енергодар повернеться під український прапор.

У березні Україна синхронізувала свою енергетичну систему із системою ЄС. І вже з 30 червня розпочався експорт української електроенергії до Румунії.

«Початковий обсяг становить 100 МВт. Лише за перший день державне підприємство «Укренерго» заробило 10 млн грн на продажі доступу до міждержавного перетину. Потенціал експорту української електроенергії в Європу складає до 2,5 ГВт. За таким сценарієм держава зможе отримувати понад 70 млрд грн на рік», – зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

За словами радниці міністра енергетики України Олени Зеркаль, за всіх сприятливих умов Україна до кінця року мінімально розраховує вийти на експорт 800 МВт електроенергії в ЄС, але мета – 1000 МВт.

Керівник Нафтогазу Юрій Вітренко переконаний, що електроенергія з України може замінити в ЄС до 10 млрд кубометрів російського газу.

«Ми можемо експортувати [електроенергії] в 35 разів більше, ніж ми експортуємо наразі», – наголосив він під час дискусії «Зупинити російську воєнну машину: перспективи енергетичних санкцій ЄС і США».

Утім, є і зворотний бік.

На думку керівника відділу енергетики ГО «Екодія» Костянтина Криницького, рішення Єврокомісії та Європарламенту – прикре. І підстави для обурення громадськості не лише екологічні, мовляв, газ – це брудне викопне паливо, а атомна енергетика продукує величезну кількість радіоактивних відходів.

«На фоні руйнівної війни росії в України, занепокоєння викликає той факт, що включення атомної енергетики та газу до таксономії ЄС насправді може зіграти на руку режиму путіна та фактично допоможе й надалі фінансувати російську військову машину, – каже він. – Нещодавнє дослідження Greenpeace Франції показує, що росія та російські компанії активно лобіювали це рішення до початку повномасштабного вторгнення. За оцінками експертів, внесення атомної енергетики та газу до таксономії ЄС принесе росії близько 4 млрд євро додаткових щорічних прибутків від експорту газу до Євросоюзу, а також дозволить Росатому вже до 2030 року збільшити портфель закордонних замовлень на будівництво нових АЕС майже на 500 млрд євро».

У травні 2022 року ЄС презентував ініціативу REPowerEU. Це пряма реакція на повномасштабне вторгнення росії в Україну. План допоможе відмовитися від російського викопного палива саме завдяки пришвидшеному переходу на відновлювану енергетику.

«Ми в «Екодії» ще до початку вторгнення говорили, що розвиток зеленої енергетики – це не тільки про захист навколишнього середовища, зниження викидів парникових газів та боротьбу зі зміною клімату. Це ще й про енергетичну незалежність нашої держави та громад», – наголошує Криницький.

Він переконаний, що перехід на малу, децентралізовану генерацію ВДЕ в громадах може стати основою енергетичної безпеки в майбутньому:

«Сонячні електростанції на дахах будівель, вітрова генерація навколо міст, стала біоенергетика – все це можливо впроваджувати на локальному рівні з додатковими перевагами для місцевих жителів. Навіть в умовах повномасштабного вторгнення росії вже зараз можна починати робити конкретні кроки. Так, можна встановити правило, що всі відремонтовані та відбудовані будівлі державної і комунальної власності (лікарні, школи, дитячі садки, міські ради тощо), які були пошкоджені або знищені внаслідок бойових дій мають обладнуватися сонячними панелями».

Локальні зелені проєкти, переконані експерти, допоможуть Україні пройти опалювальний сезон, який цьогоріч намічається непростим. Місцеві ініціативи готові фінансово підтримати зокрема німецькі партнери.

«Ми отримуємо багато звернень від громад з Німеччини, які хочуть співпрацювати з українськими містами та підтримати українців у цей непростий час», – каже Тамара Вуковіч – представниця організації Engagement Global, яка фінансується німецьким міністерством економічної співпраці та розвитку.

Звісно, ці гранти розраховані не тільки на енергетичні проєкти, але питання енергобезпеки наразі одне з найактуальніших на порядку денному Європи.

Особливо після того, як росія зупинила подачу газу в ЄС через «Північний потік». І хоч Газпром обіцяє поновити постачання з 21 липня, Німеччина побоюється, що цього не станеться.

Окрім того, очільник Закарпатської ОВА Віктор Микита під час свого візиту до Австрії повідомив, що австрійські фахівці мають дослідити можливості розвитку зеленої енергетики на Закарпатті.

«Бургенланд – один із найпрогресивніших куточків Європи в питаннях альтернативної енергетики. Передовий досвід набуваємо у співпраці з компанією Burgenland Energie. Вивчаючи досвід наших партнерів, бачимо, що ефективна робота у напрямку енергозабезпечення на регіональному рівні може сприяти розвитку громад. Особливо це стосується населених пунктів у гірській місцевості», – повідомив він.

Під час експертної дискусії «Зелена енергетика для відновлення післявоєнної України» міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що в повоєнному відновленні України зелена трансформація має бути в центрі уваги.

«Наша мета – побудувати 7,1 ГВт нових потужностей відновлюваних джерел енергії, переходячи на ринкові моделі стимулювання зеленої енергетики, зокрема, зелені аукціони. Ми також плануємо на першому етапі встановити 750 МВт акумуляційних потужностей, що підвищить стабільність енергетичної системи», – зазначив він, додавши, що вагомий внесок в зелену трансформацію може зробити розвиток водневої енергетики.

«Отримавши статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, ми маємо думати про досягнення цілей Європейської зеленої угоди одночасно з іншими державами ЄС», – підкреслив міністр.

Справді, кандидатство на членство в ЄС стимулюватиме розвиток зеленої енергетики в Україні.

«Статус кандидата відкриває нові можливості для розвитку ВДЕ в Україні – щонайменше через приведення у відповідність нашого законодавства до директив ЄС та розвитку нових механізмів розвитку галузі відновлюваної енергетики. Але також вагомий аргумент чисто фінансовий – Євросоюз не фінансуватиме «брудні» проєкти у відбудові України. Фокус буде саме на відновлювальних джерелах і передових енергоефективних технологіях», – наголошує Криницький.