Як розмитнити «євробляху»

Протягом останніх чотирьох років на дорогах України стрімко збільшувалася кількість машин на іноземній реєстрації. За даними Державної фіскальної служби, в країну було завезено приблизно 630 000 «євроблях». Але, за неофіційними даними, їх може бути близько двох мільйонів.

Їх завозили, використовуючи дві схеми. Перша – режим транзиту. Суть в тому, що громадянин України ставав власником або співвласником машини, яка була зареєстрована в країні ЄС. Після того як він її завіз, мав кожні 5-10 днів перетинати кордон. Через 5 днів – якщо виїжджав з тієї ж області, через яку ввозив, і через 10 днів – якщо виїжджав через іншу область.

Друга схема – використання в режимі тимчасового ввезення. У цьому випадку «євробляху» приганяв іноземець (в народі їх називають «верблюдами») і за дорученням передавав її в користування українцю. Той міг їздити на ній по країні від двох місяців до року. Саме за такою схемою в Україну було завезено більшість машин-нерезидентів. За словами Станіслава Бучацького, виконавчого директора громадського об'єднання «Доступне авто», так в Україні було пригнано близько 500-800 тисяч автомобілів.

Крапку в використанні цих схем поставили закони №8487 та №8488, які набрали чинності 25 листопада і змінили порядок розмитнення б/у автомобілів. У режимі транзиту їх стало ввозити невигідно, оскільки тепер при в'їзді в країну потрібно платити заставу в євро, що дорівнює митним платежам. При виїзді його, звісно, повернуть, але в гривнях. Без грошового забезпечення ввезти авто можуть тільки іноземці, але не більше одного.

Власникам «євроблях» дали півроку на їх розмитнення. І навіть ввели пільговий період – 50%-ву знижку на оплату акцизного збору, яка буде діяти до 22 лютого. Декотрі вирішили нею скористатися. Зокрема, Володимир, менеджер з продажу львівської компанії, який просив не вказувати його прізвище.

Mercedes-Benz W210 на польських номерах 2000 року випуску з дизельним мотором 2,2 л і пробігом 350 000 км Володимир купив у приятеля за €1500. Той був співвласником машини разом з поляком з міста Ярослав і використовував її в режимі транзиту. Домовившись про угоду, він разом з приятелем поїхав в Ярослав і переоформив документи на себе, ставши новим співвласником машини. Поляк, на якого була зареєстрована не одна машина, побудував на цьому бізнес. За переоформлення він взяв 300 злотих (близько 2200 гривень).

«Договір купівлі продажу або купча оформляється в довільній формі, без нотаріусів, – розповідає Володимир. – Двоє людей – власник і покупець – просто сідають і описують предмет угоди і її умови: один продає іншому автомобіль за такою ціною. Поставили свої підписи і дату. З цим документом ми пішли в ужонд (центр адміністративних послуг при місцевих органах влади в Польщі, – авт.) і перереєстрували авто на мене і поляка».

Володимира вписали в польський техпаспорт. Більше року він їздив на своєму авто в транзитному режимі, перетинаючи кордон раз на 5-10 днів. Заради одного такого рейду доводилося долати по 200-600 км. Але, з огляду на те, що йому періодично потрібно бувати в Польщі по роботі, така ситуація Володимира цілком влаштовувала.

За підрахунками Володимира, з урахуванням знижки на акциз легалізація його авто за новими правилами коштувала б майже €2000. Але таких грошей у нього не було, і в кінці листопада перед ним постав вибір: позичити їх і розмитнити авто відразу, або почекати, накопичити, але заплатити додаткові 8500 гривень штрафу за перевищення терміну перебування транзитного авто в Україні. Він вибрав перший варіант.

Насамперед довелося їхати в Польщу, щоб там зняти машину з реєстрації. Для цього довелося скласти новий договір купівлі-продажу, в якому українець ставав єдиним власником автомобіля. За свій підпис в новій купчій поляк-співвласник запросив ще 500 злотих (3660 гривень). Після чого вони разом пішли в ужонд і зняли машину з реєстрації. Українцю видали тимчасові техпаспорт і номерні знаки.

Умовна сума договору склала €1500. Вказуючи її, Володимир орієнтувався на німецький каталог Schа, оскільки оцінює машину за датою першої реєстрації, пробігом та комплектацією, але не враховує зовнішні дефекти, які з'являються в процесі експлуатації. Якщо ж опустити цінник (навіть якщо це виправдано), то у митниці, швидше за все, з'являться претензії щодо заниження ринкової вартості автомобіля. Доступ до каталогу, до речі, платний. Щоб оцінити своє авто, Володимиру довелося заплатити 250 гривень.

Власники б/у авто-нерезидентів можуть розмитнити їх на будь-якій українській митниці. Спершу Володимир хотів зробити це в найближчій – в Городку Львівської області. Але потім передумав. «Мені розповіли, що там за новими законами машини ще ніхто не розмитнював, і мало хто знає, як це взагалі має відбуватися», – каже автолюбитель.

У ЗМІ він прочитав, що перші «євробляхи» були легалізовані в Чернівцях і на Волині. Ближче було їхати до Луцька. На митницю він потрапив в останніх числах листопада, на 10-й останній день легального перебування свого авто на тимчасових закордонних номерах.

Далі потрібно було заповнити митну декларацію. Теоретично це можна зробити самому, але митники порадили Володимиру звернутися до брокера. Цей процес вимагає певних знань і програмного забезпечення (до паперової декларації повинна бути додана електронна копія). Та й помилки в її заповненні можуть призвести до неприємностей: від плати за додатковий час простою авто на митниці до складання протоколу про порушення митних правил.

Брокер розрахував митні платежі на основі купчої з ціною €1500. В цьому випадку набігала сума в 62 500 гривень (або €1953). Вона включала €1237,5 акцизу з урахуванням 50% знижки, а також ввізне мито (10% від вартості авто) і ПДВ (20% від акцизу, вартості авто і ввізного мита) – €715,5 (обидві суми).

Але працівники митниці вирішили інакше. Вони вирішили, що ціна машини занижена і виставили платежі на основі суми в €1900. Чому так, толком ніхто пояснити не зміг. «Незрозуміло, звідки вони беруть ці цифри, – обурюється Володимир. – Schwacke видав цифру €1500, але для них вона виявилася занижена. Мені сказали, що це вони ще не сильно підняли».

У підсумку він змушений був заплатити митних платежів на 67 230 гривень або приблизно €2100. Ще $300 Володимир заплатив за послуги брокера.

В цілому проходження митниці зайняло шість днів. Тепер, крім польського техпаспорта і купчої, у Володимира була вантажна митна декларація – документ про те, що авто пройшло митне очищення зі сплатою все відповідних платежів.

Для отримання українських номерів не вистачало тільки сертифіката відповідності. Це документ, який підтверджує, що транспортний засіб відповідає вимогам українських стандартів у сфері безпеки руху. Він необхідний при первинній постановці авто на облік або після його переобладнання.

Володимир отримував його там же в Луцьку, на держпідприємстві «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» через три дні після проходження митниці. «Вони просто подивилися, чи є фари, повороти, чи світять вони. Перевірили ремені безпеки, заглянули під капот і виміряли рулеткою колісну базу», – перераховує він. Ця послуга коштувала ще 2700 гривень. На наступний день сертифікат був на руках.

Ставити машину на облік Володимир також вирішив у Луцьку. У місцевому сервісному центрі МВС її оглянули, сфотографували і запросили документи: договір купівлі-продажу, польський техпаспорт, вантажну митну декларацію, сертифікат відповідності, паспорт і ІПН. За послуги центру довелося віддати 560 гривень. Ще один платіж – 3% від вартості автомобіля або +1824 гривні (€57) – потрібно було внести до Пенсійного фонду. Через пару годин після сплати останніх платежів і передачі документів Володимир отримав довгоочікувані українські номери і техпаспорт.

За розмитнення, сертифікацію та постановку на облік свого 18-річного «Мерседеса» Володимир заплатив 80 714 гривень або €2522. Якщо врахувати гроші, заплачені поляку за зняття з реєстрації, то набігає сума в €2636 або 176% від реальної ціни, заплаченої за автомобіль. Це при тому, що завдяки знижці на сплату акцизу йому вдалося заощадити €1500. Що про це думає Володимир? «Недешево. Думаю, коли закінчиться пільговий період, в розмитненні авто старше 15 років взагалі не буде ніякого сенсу», – підсумував він.

Чиновники погоджуються, що розмитнення авто старше 15 років – невигідне. «Є певна межа, коли розмитнення б/у авто економічно доцільне. Як правило, це автомобілі 13-20 річного віку. Якщо власники не захочуть їх розмитнювати, нехай утилізують або вивозять за межі України», – заявив в одному з інтерв'ю заступник міністра фінансів Сергій Верланов.

Проблема в тому, що в Україні ввезено багато саме таких машин. Вже сьогодні очевидно, що більшість «євроболях» розмитнено не буде. За даними Мінфіну, станом на 10 січня 2019 року легалізацію пройшли лише 24,6 тисяч авто, з яких до бюджету сплачено 1,5 млрд гривень. Влада країни планує заробити на цьому в 3-6 разів більше. Якщо врахувати млявість процесу при діючому пільговому періоді це занадто амбітні плани.

На думку Сергія Головатенка, прес-секретаря «АвтоЄвроСили» – організації, яка була організатором протестів «євробляхерів» під Верховною Радою, розмитнювати свої авто планують не більше 10% власників. Інші або чекають спрощення правил легалізації, або вирішили їздити до кінця 6-місячного періоду, а потім просто розберуть своїх «коней» на запчастини. Багато вже намагаються позбутися їх. В інтернеті безліч оголошень про продаж «євроблях» за $300-1000.

Головна претензія власників – дорожнеча процесу за рахунок акцизного збору і штучного завищення вартості авто на митниці. «Я б із задоволенням заплатив 30% від вартості, поставив би українські номери і був би повноцінним власником. Але машина у мене подряпана, а на митниці відкривають німецький каталог і оцінюють її як цілу», – міркує Головатенко.

Володимир витратив на легалізацію свого авто 10 днів і €2522. На його думку, є три моменти, які можуть заощадити час і гроші в процесі розмитнення «євробляхи»:

1. Найбільшу економію дає 50%-ва знижка на сплату акцизу. Якщо плануєте легалізувати авто, краще зробити це до 22 лютого. Потім буде набагато дорожче.
2. Перед тим, як заїжджати на митний термінал, переконайтеся в тому, що у вас готовий повний пакет документів: паспорт, ІПН, закордонний техпаспорт і договір купівлі-продажу автомобіля. Дооформлювати щось в процесі – дорого. За день стоянки на терміналі в залежності від митниці з вас візьмуть від 500 до 1000 гривень.
3. Для заповнення митної декларації краще скористатися послугами митного брокера. Це коштує грошей, але в кінцевому підсумку може заощадити як час, так і гроші. Адже за неправильно заповнену декларацію митниця може оштрафувати.