Індивідуальне опалення

Як його встановити і скільки це коштує

Моя мама живе в Прилуках (Чернігівська область) у багатоквартирному будинку. Навесні цього року вона та її сусіди вирішили встановити у своїх квартирах системи індивідуального опалення. На оформлення документів і встановлення самої системи пішло 6 місяців і 22 000 гривень. Але це було того варте. Якщо минулого року в опалювальний період мама щомісяця платила близько 2100 гривень за тепло і 360 гривень за гарячу воду, то тепер обидва рахунки не перевищують суму у 1000 гривень. У цій статті я розповім про нюанси та труднощі процесу підключення так званої «індивідуалки».

Що таке індивідуальне опалення?

Йдеться про автономні системи нагріву повітря і гарячої води в приміщеннях, не підключених до системи централізованого опалення. Залежно від виду теплоносія, вони бувають повітряними, водними, газовими і паровими. Нагрівальним приладом може бути радіатор, тепловий насос, конвектор, бойлер, електричний або газовий котел, який і встановила моя мама.

Газові котли бувають двоконтурні і одноконтурні. Перші опалюють приміщення і нагрівають воду, другі — виключно опалювальні.

Навіщо ставити такі системи?

«Індивідуалка» має незаперечні плюси.

Перший – це незалежність від системи центрального опалення. Опалювальний сезон в Україні починається в жовтні і закінчується в квітні. Точні дати його початку і кінця корелюються в залежності від погодних умов. Але часто буває так, що в жовтні люди мерзнуть, тому що тепло ще не дали, а в квітні відкривають вікна і опалюють вулицю, тому що його ще не вимкнули. Встановивши індивідуальну систему, людина сама вирішує, коли вмикати опалення у своїй квартирі.

Другий – крім обігріву квартири, мешканці багатоквартирних будинків платять ще й за опалення під'їздів. При індивідуальній системі платити доведеться тільки за тепло в своїх квадратних метрах.

Третій – при централізованому опаленні і подачі гарячої води споживач сплачує за встановленими тарифами, незалежно від того, чи є тепло в будинку або вода в крані. Перерахунки у разі їх відсутності –радше рідкість, ніж правило. Індивідуальна система опалення дозволяє в будь-який момент встановити комфортну для себе температуру радіаторів та води в гарячих кранах. І платити доведеться лише за фактично спожиті, а не віртуальні послуги.

Четвертий – економія. На встановлення індивідуального опалення доведеться витратити час і гроші, але ці вкладення досить швидко окупляться. В маминому випадку – трохи більше, ніж за два опалювальні сезони.

Технічні обмеження

Ви не зможете встановити газову «індивідуалку», якщо мешкаєте у багатоквартирному будинку, в якому більше ніж 10 поверхів. Газифікація таких будинків заборонена законодавством, і їх мешканцям доведеться шукати інші варіанти реалізації індивідуального опалення. Це єдина категорична заборона для газових котлів. Але багато в чому можливість і доцільність їх встановлення буде залежати від проекту вашого будинку, схеми розводки в ньому системи центрального опалення (вертикальної або горизонтальної) та тепло- і газопостачальних компаній, що його обслуговують і які будуть затверджувати проект переобладнання квартири.

Купівля котла

У будь-якому разі за сам котел і його встановлення платить споживач. Але є два можливі варіанти розвитку подій. Перший — самому обрати потрібну модель котла, підрядника з відповідною ліцензією, який його встановить, і оплатити. Другий — скористатися програмами підтримки утеплення житла та теплопостачання квартир, які діють у багатьох містах України. Суть в тому, що проект частково фінансує місцева влада. Тобто послуги з реорганізації газової системи у квартирі оплачує споживач. Обійдеться це в середньому близько 9000 гривень. А на придбання котла і необхідного для його встановлення додаткового обладнання (мамин котел, наприклад, коштує 11 000 гривень) — місцева влада дає йому відстрочку платежу. І споживачі повертають ці гроші рівними платежами протягом 3 або 5 років. Мінус цього варіанту в тому, що такі програми діють за умови відключення від системи централізованого опалення стояка, під'їзду чи будинку. Тобто всі сусіди повинні бути єдині у своєму бажанні перейти на індивідуальне опалення, що не завжди так. Майже завжди знайдуться ті, яким «і так добре». До того ж, швидше за все, це буде довго. Місцеві тепловодопостачальні компанії, з якими доведеться підписувати договір на встановлення обладнання, часто недоукомплектовані штатом і тому завантажені. Наприклад, мама і її сусіди чекали на фахівців півтора місяці.

У першому варіанті можна обрати приватного підрядника, але потрібно переконатися в тому, що у нього є ліцензія на такий вид діяльності. Якщо котел встановить компанія, у якої її немає, то газовики можуть відмовитися його підключати.

Які потрібні документи

  • Рішення виконавчого комітету місцевої ради на відключення квартири/будинку від системи центрального опалення та гарячого водопостачання.
  • Проект реконструкції газопостачання житлової квартири та встановлення системи індивідуального газового опалення.
  • Акт про відключення централізованого опалення.
  • Акт про відповідність нормам системи газопостачання після реконструкції.
  • Договір про сервісне обслуговування котла.
  • Акт про обстеження димоходу.

Порядок дій

Спочатку потрібно отримати дозвіл на відключення квартири/будинку від центральної системи опалення, який видають виконкоми місцевих рад. Після цього в управління газового господарства подається заявка на виготовлення проекту реконструкції газопостачання квартири і встановлення в ній системи індивідуального газового опалення. Коли проект готовий, можна приступати до вибору котла та монтажу системи. До вже встановленої системи газовики повинні провести газові туби і встановити газовий лічильник. Потім управління газифікації та газопостачання перевіряє монтаж труб та обладнання на відповідність проекту і видає дозвіл на введення його в експлуатацію.

Історія моєї мами

Мама живе в триповерховому будинку, в якому 2 під'їзду і 12 квартир. Разом з нею системи індивідуального опалення встановлювали власники ще шести квартир. У решти вони вже були. 20 травня у виконавчий комітет Прилуцької місцевої ради було подано заяву на відключення будинку від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання. Виконком видає такі дозволи на підставі рішень комісії, яка збирається раз на місяць. Через 20 днів було отримано рішення комісії, ще через 10 — ращрешение виконкому.

Отримавши його, мешканці вирушили в Управління газифікації та газопостачання (УГГ), щоб подати заяви на створення проектів реконструкції газопостачання квартир і встановлення «індивідуалки». І тут виник перший нюанс. З'ясувалося, що прилуцьке УГГ реорганізували, і тепер воно могло розробити проект, але для його узгодження та затвердження довелося звертатися в іншу компанію – ПАТ «Чернігівгаззбут». Це затягнуло процес. Заявки подавалися в першій половині липня, а затверджені проекти були отримані тільки 21 вересня.

Мама і її сусіди скористалися програмою підтримки утеплення житла та теплопостачання квартир. Тому монтувати обладнання могла тільки місцева тепловодопостачальна організація — комунальне підприємство «Тепловодопостачання». Її працівники розпочали роботу лише 7 листопада. Потім газовики підвели до системі труби і встановили газовий лічильник. Залишилося тільки пустити в систему газ, і всі думали, що історія наближається до кінця. Але тут оглядати встановлене обладнання прийшов перевіряючий з УГГ. Він сказав, що котел не підключать до системи газопостачання без договору на його сервісне обслуговування. А з ким його укладати – загадка. У штаті «Тепловодопостачання» не виявилося фахівців, які можуть надавати такі послуги. І на запитання, де їх шукати, ніхто чітко відповісти не міг. Тільки залучення депутата місцевої ради змусило тепловодопостачальну компанію відкрити завісу таємниці і дати контакти потрібних фахівців. У підсумку на їх пошук пішло 3 дні, а на укладання договорів з ними – ще 5.

Другий обов'язковий документ, якого не вистачало – акт обстеження димоходу квартири. Він видається ЖЕКом, за яким закріплений будинок. Його оформлення зайняло ще близько трьох днів.

Остання претензія перевіряючого була в тому, що газові труби повинні бути свіжопофарбовані. Тому мамі і всім іншим довелося купити білу фарбу і трохи попрацювати малярами. Після чого він виписав акт про відповідність змонтованої системи всім нормам. Коли останній дозвільний документ був у мами на руках, їй видали платіжку на 317,82 гривень за оплату послуги пуску газу після реконструкції системи газопостачання. Газовики зобов'язані подати газ в систему протягом 5 днів після оплати. До мами і її сусідів вони прийшли саме на п'ятий день. І вже після цього працівники сервісної служби запустили сам котел. Запрацював він 28 листопада.

Найбільший дискомфорт цієї історії був у тому, що мама три тижні сиділа без опалення і два – без газу. Перед встановленням систем її будинок відрізали спочатку від котельні, потім від газової системи.

Висновки і рекомендації

Встановлення індивідуального газового опалення тривало півроку і коштувало 22 000 гривень, але економічний ефект від нього очевидний — мамині витрати на опалення і гарячу воду знизилися майже в 2,5 разу.

Ну а тим, у кого вистачить мужності зайнятися встановленням такої системи, можна порадити наступне:

  1. Будьте готові до регулярних візитів в місцеві виконкоми, енерго – і газові компанії, а на період монтажу обладнання візьміть відпустку.
  2. Під час цих візитів завжди носіть із собою по кілька копій паспорта, ІПН, всіх документів на квартиру та на ваш проект. Також майте при собі пару тисяч гривень готівкою. Держструктури працюють за своєрідним графіком (кілька днів на тиждень з обмеженою кількістю прийомних годин на день), тому до потрібних фахівців шикуються великі черги. Вистоювати їх повторно через те, що у вас не було зайвої копії або готівки для оплати різних довідок та актів, буде дуже незручно. В цілому, у всіх інстанціях мама заплатила понад 9000 гривень, і терміналів в касах оплати не було.
  3. Паралельно з монтажем котла (у мами це тривало 5 днів) займайтеся оформленням договору на його сервісне обслуговування і отриманням акта про обстеження димоходу. Це може заощадити тиждень-півтора часу.
  4. Купіть стабілізатор напруги. Стрибки в електромережі можуть вивести з ладу недешеві електронні елементи котла. У середньому ціни на стабілізатори коливаються в межах 350-1000 гривень, а можуть заощадити тисячі.
  5. Оформіть гарантію на котел. Навіть якщо за неї доведеться доплатити. Наприклад, моїй мамі «пощастило» — він згаснув, пропрацювавши три дні. У сервісі сказали, що на одній з плат згоріла деталь, яка була погано припаяна, через що довелося міняти всю плату. Якщо б гарантії не було, за неї довелося б заплатити 4500 гривень. Після цього в котлі поміняли ще дві деталі. Річна гарантія обійдеться приблизно в 400-600 гривень.
  6. Купіть програматор для котла. Це не обов'язкове, але дуже бажане до нього доповнення. За його допомогою можна налаштувати час роботи котла, температуру нагрівання води і батарей, а значить — економити. Можна, наприклад, зменшити показники, поки ви на роботі або поїхали на кілька днів, або, навпаки, додати, якщо на ніч передали сильні морози. Програматори коштують від 250 до 1500 гривень і дозволяють знизити витрати на опалення на 30-40%. Мама обрала модель за 900 гривень.