Як отримати виплату після звільнення за кордоном

Після початку повномасштабного вторгнення мільйони українців були змушені залишити свої домівки й шукати прихистку в країнах Європейського Союзу. Польща, Німеччина та Чехія — три ключові країни, де сьогодні працює найбільше українців. І хоча умови працевлаштування дещо відрізняються, головне правило скрізь одне: офіційний трудовий договір — це ваш головний захист.

Трудові відносини у Європі зазвичай чітко прописані в договорі, але це не завжди гарантує вам захист. Формально все може виглядати правильно: письмове повідомлення про звільнення, визначений період «відпрацювання», право на відпустку або компенсацію. Але на практиці, роботодавець може мати значно більше важелів впливу, які не завжди використовує у прозорий спосіб.

На нашому форумі чимало історій українців. Наприклад, одного дня вам можуть сказати, що ви «не пройшли випробувальний період», хоча до того не було жодних зауважень. Іншого разу — ви отримаєте лист про звільнення поштою, перебуваючи у відрядженні. Хтось дізнається, що йому нібито дали «оплачувані два тижні вдома» — а насправді це просто спосіб розірвати договір без додаткових витрат. Дехто й досі не може отримати останню зарплату чи компенсацію за відпустку.

Далі ми детально розберемо, як працюють трудові договори, процедура звільнення та які підводні камені можуть чекати на працівників за кордоном на прикладі трьох країн, де нині мешкає найбільше українців.

Польща залишається однією з головних країн, куди рушили українці після початку великої війни. За даними Управління у справах іноземців Польщі, на кінець лютого 2025 року тут проживає близько 1,55 мільйона громадян України.

Близько 462 тисяч українців отримали тимчасові посвідки на проживання — переважно через роботу. А офіційно працевлаштованими є приблизно 400 тисяч осіб, тобто 27% від усіх, хто приїхав у країну після 2022 року.

У Польщі багато українців влаштовуються швидко: попит на працівників великий, особливо в промисловості, логістиці, торгівлі та на сезонних роботах. Але умови роботи можуть бути різні: хтось працює за стандартним трудовим контрактом (umowa o pracę), а хтось — за спрощеною формою (umowa zlecenia), яка дає менше соціальних гарантій і часто не передбачає компенсацій під час звільнення.

Це класичний контракт між роботодавцем і працівником, який надає найбільший рівень захисту і соціальних гарантій.

Його переваги:

• оплачувана відпустка — від 20 до 26 днів на рік;
• оплачувані лікарняні — 75% від зарплати;
• можливість отримати іпотечний кредит;
• декретна відпустка та виплати для вагітних жінок;
• захист від раптового звільнення: роботодавець зобов’язаний повідомити про розірвання договору заздалегідь (1−3 місяці).

Умови:

• мінімальна заробітна плата: Від 1 січня 2025 року становить 4666 злотих брутто на місяць (приблизно 3510 злотих нетто);
• обов’язкові умови договору: чітко вказані посада, місце роботи, графік, розмір оплати, дата початку роботи;
• робочий тиждень — 40 годин (8 годин на день);
• доступ до соціальних пільг, включаючи медичне обслуговування та пенсійні виплати.

Підводні камені, про які вам варто знати:

1. Обов’язковий термін попередження про звільнення (okres wypowiedzenia), який залежить від тривалості роботи у цього роботодавця:

• якщо працівник працював менш як 6 місяців — термін попередження становить 2 тижні;
• якщо від 6 місяців до 3 років — 1 місяць;
• якщо понад 3 роки — 3 місяці.

Тобто, якщо ви хочете піти з роботи, доведеться чекати довго або домовлятися про розірвання «за згодою сторін».

Також варто знати, що період попередження починається з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому подано заяву про звільнення, тому фактично відпрацьовувати доведеться до кінця місяця плюс термін попередження.

2. Випробувальний термін — час «непевності». Umowa o pracę часто починається з випробувального періоду (na okres próbny), зазвичай до 3 місяців. У цей час звільнити можуть майже без пояснень, і прав у працівників значно менше. Але соціальні гарантії вже діють.

3. Високий рівень соціальних відрахувань (ZUS) зменшує «чисту» зарплату. В Польщі зарплата зазвичай вказується у брутто (до вирахування податків і внесків), а на руки (нетто) працівник отримує меншу суму через обов’язкові соціальні відрахування (внески до ZUS) і податки. Тобто, як ми писали раніше, якщо ви домовилися про зарплату 4666 злотих брутто на місяць, то отримаєте приблизно 3510 злотих нетто, може й менше — залежно від конкретних умов.

Станом на 2025 рік у Німеччині перебуває понад 1,1 млн українських біженців (за деякими оцінками — близько 1,17−1,25 млн осіб). Проте лише близько 19−25% із них офіційно працевлаштовані — це один із найнижчих показників.

Причина полягає у високому рівні соціальних виплат, які держава надає біженцям, і складному доступі до ринку праці. Це формує особливу динаміку: українці часто тривалий час перебувають у статусі безробітних, або працюють за контрактами, де відсутні чіткі гарантії.

У Німеччині усі трудові відносини відбуваються за письмовим контрактом — Arbeitsvertrag. Це не просто формальність: контракт визначає не лише умови роботи, а й ваші права під час звільнення, оплати лікарняних, відпустках тощо.

Його переваги та умови:

1. Офіційне працевлаштування з повним пакетом соціальних гарантій: медичне страхування, пенсійні внески, оплачувані відпустки та лікарняні.
2. Відпустка не менше 20 оплачуваних робочих днів на рік (за 5-денного тижня) або 24 — за 6-денного. Це близько 4 повних тижнів відпочинку.
3. Прозорі умови, тобто в контракті чітко вказані зарплати (ставка + доплати), графік роботи, місце праці та випробувальний термін (до 6 місяців).
4. Після 6 місяців роботи в компанії з понад 10 працівниками вас не можуть звільнити без вагомої причини — працює закон про захист від необґрунтованого звільнення.
5. З 2025 року мінімальна ставка — 12,82 євро/год брутто.
6. Українці з кваліфікацією можуть скористатися спрощеним доступом до Блакитної карти або робочої візи — зокрема у сферах ІТ, медицини, інженерії.
7. Форми зайнятості на вибір, тобто можна працювати на повний день (Vollzeit), неповний (Teilzeit), а також через Minijob або Midijob — ці варіанти мають спрощене оподаткування і підходять, зокрема, для студентів чи батьків.
8. Соціальна підтримка під час адаптації, тобто особи зі статусом тимчасового захисту можуть отримувати допомогу (Bürgergeld), проходити інтеграційні курси та мають право на медичне страхування.

Однак цей договір має і свої підводні камені або так звані «сірі зони». Ви повинні знати про:

1. Випробувальний термін — це «джокер» у рукаві роботодавця. Він зазвичай триває 6 місяців, і протягом цього періоду звільнення можливе без обґрунтування, з двотижневим терміном попередження. Навіть якщо співпраця почалася добре, вас можуть раптово звільнити «бо просто не підходите» — і це не буде вважатися за порушення.

2. Звільнення — формально чесно, на практиці не завжди. Майже завжди надсилається письмово поштою, навіть якщо ви в той момент — у відрядженні або на лікарняному. Після отримання листа про звільнення у вас є лише три дні, щоб зареєструватися як безробітний у Bundesagentur für Arbeit (Федеральне агентство з працевлаштування Німеччини). Якщо не встигнете — можуть зменшити або затримати соціальні виплати.

3. Зауважте, що термін попередження про звільнення залежить від часу, який ви працювали на фірмі:

• до 2 років — 4 тижні;
• 2−5 років — 1 місяць;
• 5−8 — 2 місяці;
• 8−10 — 3 місяці тощо.

Найчастіше звільнення оформлюють до 1 або 15 числа місяця.

4. Зарплата після звільнення теж не завжди прозора. Часто залишок відпустки змушують «відгуляти» перед звільненням. Якщо це неможливо, то залишок відпустки має бути сплачений грошима.

У деяких випадках роботодавець «звільняє» працівника від обов’язку працювати, але продовжує платити зарплату (так званий Freistellung). Це означає, що працівник не ходить на роботу, але отримує оплату до кінця терміну договору або періоду попередження. У вас повинна залишитися виписка про розрахунок зарплати (Lohnabrechnung), де вказані всі нарахування і утримання. Обов’язково вимагайте її, щоб контролювати правильність виплат.

5. Німецьке трудове право формально захищає працівника, але в реальності роботодавець має більше юридичних важелів і ресурсів для захисту своїх інтересів. Процес оскарження звільнення чи порушень договору може бути довгим (іноді місяці або навіть роки), дорогим (потрібні послуги адвоката) і психологічно виснажливим, особливо для тих, хто не володіє мовою і не знайомий із системою. Важливо пам’ятати, що позов про незаконне звільнення (Kündigungsschutzklage) потрібно подати протягом 3 тижнів після отримання письмового повідомлення про звільнення. Якщо цей строк пропущено, суд відхилить позов.

Чехія — приклад країни, де адаптація українців до ринку праці відбувається найшвидше. За даними Міністерства праці та соціальних справ Чехії, у першому кварталі 2025 року в країні перебувало понад 566 тисяч громадян України, з них понад 286 тисяч офіційно працевлаштовані (понад 50%).

Більшість мають безстрокові трудові договори. Це один з найвищих показників у Європі. Українці тут працюють як у промисловості, логістиці та будівництві, так і в ІТ, медичній та освітній сферах.

Великий попит на робочу силу та спрощена система працевлаштування для громадян України дали результат — і разом з тим, порушили нові питання щодо умов контрактів, дотримання прав працівника та порядку звільнення.

У Чехії існує три основних типи трудових договорів (práce smlouva), які укладаються між працівником і роботодавцем:

1. Umowa o pracę (pracovní smlouva) — основний трудовий договір з повним соціальним захистом і правами працівника.
2. Dohoda o provedení práce (DPP) — договір про виконання певної роботи, короткостроковий, з обмеженням доходу (до 10 тисяч крон на місяць без сплати соціальних внесків).
3. Dohoda o pracovní činnosti (DPČ) — договір про роботу з більшим обсягом годин, ніж DPP, але з певними обмеженнями.

Основні умови та права за трудовим договором (pracovní smlouva)

1. Договір має бути укладений у письмовій формі та містити чіткі умови: посаду, зарплату, робочий час, місце роботи, тривалість договору (строковий або безстроковий).
2. Випробувальний термін зазвичай до 3 місяців (до 6 місяців для керівників).
3. Мінімальна місячна зарплата у 2025 році — 20 800 крон, погодинна — 124 крони.
4. Гарантований трудовий стаж та внески у пенсійну систему.
5. Працівник має право на оплачувану відпустку (мінімум 4 тижні на рік).

Dohoda o pracovní činnosti (DPČ) — договір про трудову діяльність

Він підписується, якщо обсяг роботи не перевищує 20 годин на тиждень.

Особливості:

1. Працівник має обмежені соціальні гарантії.
2. У разі досягнення певного рівня доходу сплачуються внески до соцфондів.
3. Підходить для студентів, пенсіонерів, тимчасових працівників.

Dohoda o provedení práce (DPP) — договір про виконання роботи

Дуже гнучкий варіант — за цим договором можна працювати не більше 300 годин на рік у одного роботодавця.

Переваги:

1. Мінімальні податки.
2. Підходить для тимчасових робіт чи підробітків.

Але немає оплачуваної відпустки та лікарняних, а також обмежені права під час звільнення.
Також важливо: Від 1 січня 2025 року доходи за DPP понад 10 тисяч крон на місяць підлягають сплаті соціальних внесків. Раніше цей поріг був 4 500 крон, але зміни скасували.

Що обов’язково має бути вказано у трудовому договорі:

1. Розмір зарплати (брутто/нетто).
2. Робочий графік (повний/неповний).
3. Випробувальний термін (зазвичай до 3 місяців).
4. Обов’язки, місце роботи, умови звільнення.
5. Рівень оподаткування та внесків (пенсійне, медичне страхування, податок на доходи).

Важливі нюанси для українців:

1. Українці, які мають тимчасовий захист (vízum dočasné ochrany), мають право працювати без спеціального дозволу.
2. Роботодавець зобов’язаний укласти письмовий договір до першого дня роботи.
3. Виплати за відпустку чи звільнення можливі лише в разі офіційного працевлаштування — тому «робота без контракту» завжди ризикована.
4. Якщо працівника звільняють, він має право стати на облік у службі зайнятості та отримати допомогу по безробіттю.

1. Повідомте роботодавця офіційно, бажано письмово.

Термін попередження залежить від країни та типу договору:

• у Польщі — від 2 тижнів до 3 місяців;
• у Німеччині — стандартно 4 тижні до кінця місяця;
• у Чехії — мінімум 2 тижні, якщо це трудовий договір.

2. Вимагайте розрахунок і довідку про відпрацьовані дні.

Навіть якщо ви працювали частково чи не до кінця контракту, вам мають виплатити відпрацьовані дні, компенсацію за невикористану відпустку та лікарняні (якщо були офіційні документи).

3. Станьте на облік у центрі зайнятості.

Усі три країни дозволяють звільненим працівникам отримувати допомогу по безробіттю, якщо вони були офіційно працевлаштовані.

4. Звертайтеся за допомогою, якщо ваші права порушують.

У кожній країні діють служби захисту прав працівників, де можна поскаржитися або звернутися за допомогою, навіть без наявності громадянства чи знання мови.

І наостанок, радимо також:

• завжди підписувати договір до початку роботи. У ньому має бути вказано: зарплата, графік, обов’язки, умови звільнення;
• уникати «сірих схем» без договору або з зарплатою «в конверті» — такі працівники не мають права на відпустку, лікарняні чи компенсації в разі звільнення;
• якщо не розумієте мови, звертатися до перекладача або громадських організацій. Часто підсовують «гнучкі» договори з багатьма нюансами;
• зберігати всі документи: копії контракту, платіжні відомості, листи від роботодавця.