Відкритий банкінг: що він змінить для українців
Відкритий банкінг дозволяє вашому банку ділитися інформацією про ваші рахунки
Нацбанк у Положенні про відкритий банкінг надає таке формулювання: «структурований і безпечний обмін даними між НПП (надавачем платіжних послуг ― авт.) з обслуговування рахунку та стороннім НПП через спеціалізовані інтерфейси, який здійснюється за згодою користувача під час доступу до рахунку користувача стороннього НПП з метою надання нефінансових платіжних послуг користувачу таким стороннім НПП».
Простими словами, відкритий банкінг дозволяє вашому банку ділитися інформацією про ваші рахунки з іншими фінансовими компаніями, але тільки з вашого дозволу і через захищені канали.
Модель Open Banking успішно функціонує у десятках держав, зокрема у Великій Британії, США, Канаді, Австралії, Китаї, Бразилії та більшості країн Євросоюзу.
Закон України «Про платіжні послуги» зобов’язує усі банки відкрити свої API. Тут варто згадати про положення Постанови НБУ щодо відкритого банкінгу, у якому перераховані єдині вимоги до обміну даними.
Згідно з документом, фінансові установи надаватимуть інформацію про рахунки клієнтів виключно зі згоди останніх. Українці зможуть самостійно обирати які дані повідомляти третій стороні та термін дії згоди на поширення інформації.
Відкритий банкінг дає можливість фінтех-компаніям створювати застосунки, які об’єднають усі вибрані рахунки клієнта в одному місці.
Щось подібне раніше впровадили ПриватБанк і monobank, хоча й з суттєвими обмеженнями. Їхні клієнти можуть прив’язувати картки інших банків, оплачувати з них підписки, переказувати кошти, але не мають доступу до залишків на рахунках.
Нова технологія викликає неоднозначні реакції. Прихильники цієї моделі вважають, що відкриття даних стимулюватиме конкуренцію, а значить ― розвиток екосистеми фінансових послуг. Великі та малі компанії зможуть пропонувати більше послуг своїм клієнтам, а фінтех-стартапи отримають можливість конкурувати з великими, системними банками.
Водночас є і певні застереження. Великі банки мають більше ресурсів і зможуть швидше оновити інфраструктуру, запустити продукти. Є версія, що менші установи, що не мають такої змоги, стануть неконкурентними.
Світовий досвід показує, що ця технологія є досить вигідною. Дослідники міжнародної групи економістів виявили, що впровадження відкритого банкінгу пожвавлює інвестиції у фінтех-сферу та інновації.
«Дослідження показує, що після впровадження відкритого банкінгу кількість інвестиційних угод у фінтех-сфері зростає приблизно на третину, а обсяг інвестицій — подвоюється. У грошовому вимірі це десятки мільйонів доларів додаткового фінансування щороку в кожній країні, яка впровадила відкритий банкінг. І мова не лише про інвестиції в сервіси кредитування, а й про сервіси фінансових порад, управління рахунками та платежами», ― йдеться у статті видання «Вокс Україна».
Finance.ua поспілкувався з представниками деяких українських банків стосовно їхнього ставлення до відкритого банкінгу. Вони позитивно оцінюють цю технологію, хоча й мають певні застереження.
Володимир Москаленко, директор департаменту продуктів та технологій роздрібного бізнесу Ощадбанк, називає впровадження Open Banking стратегічно правильним і неминучим процесом.
«Він принесе довгострокові переваги як споживачам, так і бізнесу, але потребує зваженого впровадження, чіткого регулювання з боку НБУ та активної комунікації з громадськістю», ― розповів Москаленко.
Інна Тютюн, членкиня Правління, директорка блоків IT, роздрібного та платіжного бізнесу, диджиталізації Сенс Банк теж позитивно оцінює впровадження відкритого банкінгу. Водночас вона називає це складним етапом для фінансової системи України.
«З одного боку, ми очікуємо зростання конкуренції, появу нових інноваційних сервісів і підвищення якості обслуговування для клієнтів. Модель відкритого банкінгу відкриває можливості для третіх сторін, за згодою клієнта, надавати сервіси, які раніше були виключно банківськими. Водночас критично важливо приділити увагу захисту персональних даних користувачів, запровадженню чітких регуляторних рамок і підвищенню фінансової грамотності споживачів», ― зазначила Тютюн.
Процес переходу на нову модель є досить складним, бо вимагає додаткових ресурсів на оновлення технічної інфраструктури. До того ж є й певні законодавчі обмеження. Попри набуття чинності норм закону про відкриття даних, досі немає затвердженої технічної специфікації API. Нацбанк має її затвердити протягом 18 місяців від моменту набуття чинності Постанови «Положення про відкритий банкінг в Україні» (вступила в законну силу 01.08.2025).
У Нацбанку повідомили, що спочатку будуть відкриті API для доступу до рахунків фізичних осіб, а потім ― для ФОПів та юридичних осіб.
Очікується, що Open Banking повноцінно запрацює до 2027 року. Проте деякі установи мають більш сміливі плани.
Наприклад, Ощадбанк. Установа наразі зосереджена на забезпеченні безпечного, стандартизованого та контрольованого обміну даними між надавачами платіжних послуг через спеціалізовані інтерфейси (API). Цей етап планують завершити до 1 січня 2026 року.
«Паралельно ми вивчаємо можливість виступати в ролі PISP (Payment Initiation Service Provider) та AISP (Account Information Service Provider) для власних клієнтів, а також розглядаємо потенціал створення комерційних API. Це дозволить не лише відповідати регуляторним вимогам, а й запропонувати нові сервіси, сприяти розвитку фінтех-екосистеми та розширенню відкритого банкінгу в Україні», ― розповів Москаленко.
Відкритий банкінг спростить українцям такі процеси:
- оплата покупок ― щоб сплатити за товар чи послугу, не доведеться заходити в онлайн-банкінг;
- кредитування ― кредитор може через API отримати повну картину доходів і витрат з усіх банків. Що швидше, ніж власноруч, звертатися до кожного банку за виписками;
- фінансове планування ― можна об’єднати в одному агрегаторі дані з усіх рахунків (зокрема і депозитних);
- оптимізація витрат ― користування сервісами, що допомагають згрупувати витрати з усіх карток за різними категоріями (зараз для цього треба вручну вводити дані).
Водночас варто розуміти, що підключення до відкритого банкінгу для українців добровільне. Без особистої згоди рахунки громадянина не підключатимуть до єдиної системи. До того ж можна самостійно вирішувати, які картки під’єднувати до єдиного інтерфейсу.
Багатьох українців турбує це питання, але хвилюватися немає причин. Як запевняє податковий консультант Михайло Смокович, інформація про стан рахунку не передаватиметься у державні органи. Користуватися даними зможуть лише фінансові компанії та сервіси, що попередньо отримають дозвіл від клієнта.
«Сама банківська інформація залишається в межах управління НБУ, в межах фінансових установ в системі НБУ. Інформація не йде в жодні державні органи. Банківська таємниця залишається, її не прибирають», — розповів Смокович.
Нацбанк та фінансові установи звертають увагу, що безпека користувачів буде в пріоритеті. Банки обіцяють дотримуватися всіх вимог регулятора.
Технологія буде безпечною для всіх учасників процесу завдяки наступним аспектам:
- обмін даними відбувається через спеціалізовані API (програмні інтерфейси) з високим рівнем шифрування;
- використання сучасних протоколів автентифікації;
- обмін даними доступний лише для ліцензованих установ, що відповідають стандартам безпеки;
- передача даних про рахунки відбувається лише зі згоди користувача;
- третя сторона отримує лише інформацію про рахунки, а не доступ до коштів.
«Щоб надати третім сторонам доступ до своїх даних, користувач має надати на це відповідну згоду ― безпосередньо банку чи фінансовій установі, що веде його рахунок. Під час надання такої згоди діятиме посилена (двофакторна) автентифікація. Адже фінустанова має переконатися, що згоду надає саме власник цього рахунку. Надавати її треба буде щоразу під час здійснення операцій у межах відкритого банкінгу», ― повідомляє Нацбанк.
