Закон про множинне громадянство в Україні: що змінюється для людей, які розпоряджаються активами

18 червня 2025 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 11469, який вперше надає правове визнання множинного громадянства для громадян України. Закон дозволяє українцям, які проживають за кордоном або мають іноземне громадянство, зберігати українське громадянство, навіть якщо вони отримали інше.

Закон передбачає, що українці можуть мати громадянство інших держав, окрім випадків, передбачених у спеціальних винятках. Найбільше ця норма орієнтована на українську діаспору в країнах ЄС, США, Канаді, Австралії та інших демократичних країнах.

Наразі немає закритого переліку «дозволених» держав, але на практиці уряд орієнтується на держави, що:

• підтримують територіальну цілісність України;
• не є ворожими або санкційними режимами.

В найближчі два місяці Кабінет міністрів має скласти перелік країн, громадяни яких мають право на спрощене оформлення українського паспорта.

Закон прямо забороняє українським громадянам набувати громадянство держави-агресора (росії) та інших країн, які:

• здійснюють збройну агресію проти України;
• не визнають територіальну цілісність України;
• визнані такими, що створюють загрозу національній безпеці.

Також особи, що вже мають таке громадянство, не можуть отримати українське громадянство.

Ця заборона не є абсолютно постійною, але прив’язана до факту збройної агресії або загрози безпеці. У випадку припинення агресії, укладення мирного договору або зміни політичного режиму в державі-агресорі, відповідні обмеження можуть бути переглянуті.

Юристи та правозахисники вказують на низку ризиків, які містить в собі новий закон.

Це, зокрема, політичні ризики: особи з множинним громадянством можуть бути нелояльними, мати конфлікт інтересів, особливо в разі зайняття посад в органах влади.

Також закон містить багато юридичних прогалин. Серед іншого не врегульовано, як саме здійснюватиметься контроль за обов’язками таких громадян — наприклад, військова служба, оподаткування, дипломатичний захист тощо.

Існує й ризик маніпуляцій — закон може бути використаний для уникнення відповідальності чи отримання вигоди через інші паспорти.

Не треба забувати й про культурну асиміляцію — послаблення вимог до інтеграції іноземців може вплинути на національну ідентичність.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради України застерігає, що держава може почати вимагати перевірку доходів і активів таких осіб — включно з податками, наявним майном, грошовими коштами, оподаткуванням, аспектами військової служби, дипломатичного захисту тощо.

Сам факт множинного громадянства може поставити людину у статус податкового резидента іншої країни, навіть без наміру особи. Це несе за собою ризик подвійного оподаткування, якщо фізична особа стає податковим резидентом іншої держави: без відповідного звітного механізму Україна та іноземні податкові служби можуть застосувати необґрунтовані донарахування.

Також особам з подвійним громадянством загрожує жорсткіша фінансова дисципліна: йдеться насамперед про звітність, перевірки, можливі штрафи й донарахування. Це також означає нові звітності, потенційні подвійні зобов’язання та більший контроль з боку держав.

Варто враховувати, що, хоча Україна й використовує угоди про уникнення подвійного оподаткування з понад сімдесятьма країнами, але щоб скористатися ними, потрібно збирати офіційні довідки та вести звітність, що створює додаткові труднощі та проблеми.

Якщо ви володієте іноземними активами, навряд вдасться уникнути ризиків і штрафів без консультацій з фахівцями з податкового права відповідних країн. Це, зрозуміло, породжує додаткові витрати як грошових коштів, так і часу та інших ресурсів.

Переважна більшість із них сходиться на думці, що закон вкрай суперечливий і містить низку ризиків і невідповідностей Конституції.

Стаття четверта Конституції України прямо вказує, що в Україні існує єдине громадянство. Хоча закон не скасовує цього принципу — він радше визнає наявність іншого громадянства як факт, не змінюючи внутрішньої концепції громадянства.

Тобто, навіть якщо українець має інше громадянство, держава розглядає його виключно як громадянина України — до нього застосовуються всі права та обов’язки відповідно до українського законодавства.

Однак очевидна невідповідність закону нормам Конституції, що неприпустимо. Це створює конституційний конфлікт, який, найімовірніше, буде предметом майбутніх розглядів Конституційного Суду.

Крім того, якщо держава розглядає громадянина України, який має громадянство іншої країни, виключно як громадянина України, то виникає логічне питання — а навіщо тоді взагалі закон, який допускає множинне громадянство?

Загалом же потрібно почекати, чи підпише новий закон президент України, адже саме його підпис робить будь-який закон чинним.