0 800 307 555
0 800 307 555

Удари по російським НПЗ. Наскільки це економічно боляче для них

Та чи можемо зробити ці удари ще болючішими

«У росії горить НПЗ» — один з найприємніших заголовків останніх місяців, які ми бачили у ЗМІ за останні пів року. Це заслуга наших Сил оборони, які прицільно б’ють по нафтопереробній промисловості рф. Сьогодні ми розберемося, який ефект мають атаки наших БПлА по НПЗ росіян та як це впливає на економіку окупантів.
Зміст

Хронологія ударів по російських НПЗ

З початку 2024 Україна вдарила дронами щонайменш по двох десятках нафтових об’єктів у росії.

Наші колеги з Texty.Org, наприклад, зібрали всі влучання з січня по травень на карту. На ній можна побачити, що українські безпілотники почали долати рекордні для себе відстані на більше ніж 1000 кілометрів і долітати до таких далеких цілей як «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі чи Нижньокамського НПЗ у Татарстані.

Крім того, за цей же період дрони долітали й до інших не менш цікавих цілей, наприклад цехів збирання Шахеді у місті з мальовничою назвою Єлабуга, декількох аеродромах, серед яких «Енгельс-2», чи авіазаводу ім. Горбунова, де росіяни виробляють літаки Ту-22М і Ту-160М

Чому удари по НПЗ — це важливо?

Нафта завжди була одним з головних джерел доходів рф, і забезпечувала близько 25−35% бюджету країни.

Після початку повномасштабного вторгнення ситуація не сильно змінилася — наприклад, у 2022 році росіяни експортували нафти на 383.7 мільярдів доларів — це в 7 разів більше, ніж український бюджет отримав у 2023 році.

А цього року росіяни змогли прийняти рекордний військових бюджет — 112 мільярдів доларів — частково завдяки продажу сирої нафти до Індії на 37 млрд.

До слова, Індія переробила цю нафту, і експортувала отримані нафтопродукти у США за понад 1 мільярд доларів. Європа теж забруднилася російським чорним золотом — з початку війни країни ЄС закупили у рф викопного палива на 185 млрд євро.

Жодні західні санкції не змогли відрізати росію від найбільшого джерела доходів. На це, мабуть, і було дарма сподіватися, зважаючи на об’єми — у 2021 році російський видобуток сирої нафти досяг 10,5 млн барелів на день, а це становило 14% від світового обсягу. Десятки країн залежали й залежать досі від російської нафти, і ніякі дипломатичні зусилля чи звернення до совісті не змінять цього.

Тому удари по НПЗ — це логічний крок, аби завадити росії отримувати мільярдні прибутки з нафти.

Окрім того, від обстрілів НПЗ є ще один менш очевидний плюс — росіяни починають стягувати свої засоби ППО та ПРО до нафтопереробних заводів усередині країни. А звідки вони їх беруть? Перевозять з лінії зіткнення, а це лише на руку нашим захисникам, яким стає легше бити по цілях на фронті.

Наслідки ударів

Стратегія ударів по НПЗ вже приносить плоди. Наприкінці березня економіст Сергій Куюн зазначив, що удари по НПЗ зменшили виробництво світлих нафтопродуктів мінімум на 1,7 млн т на місяць ринковою вартістю приблизно $1,5 млрд.

У той же березень виробництво бензину у рф впало більш ніж на 7 відсотків.

У травні Пентагон повідомив, що удари наших безпілотників вивели з ладу 14% нафтопереробних потужностей рф і призвели до зростання внутрішніх цін на паливо на 20−30%.

Країна-агресорка заборонила експорт бензину на шість місяців, з березня імпортує нафтопродукти з білорусі, які планувала імпортувати з Казахстану, і надала пріоритет відвантаженню нафтопродуктів російськими залізницями на противагу іншим видам транспорту.

Загалом, про успішність наших атак може казати один простий факт: у травні російське міністерство енергетики вирішило припинити публікувати статистичні дані щодо виробництва бензину, бо «нібито розкриття такої інформації може стати приводом для маніпулювання ринком з боку несумлінних його учасників».

Одна з нещодавніх атак, а саме удар 5 червня по Новошахтинському заводу нафтопродуктів у Ростовській області, знищив 1,5 млн тонн нафти та нафтопродуктів, що дорівнює 540 мільйонам доларів.

Символічно, що саме цей НПЗ став першою успішною атакою далекобійними дронами два роки тому, у червні 2022. З того часу наші можливості зросли, адже та атака була здійснена китайськими цивільними дронами, а не дронами-камікадзе, які зараз можуть долетіти на глибину 1400 км у тил ворога.

Роль дронів

До слова про дрони — саме вони запорука успішного знищення нафтопереробної індустрії рф. І хоча ми вже маємо іншу зброю від партнерів, яка в теорії могла б допомогти бити по НПЗ, ми обмежені в її використанні.

Наприклад, США дозволили використовувати зброю включно по російських військах, які зосереджуються на російському боці кордону, а потім атакують Україну. НПЗ в цей перелік, на жаль, не входить.

Компактні, дешеві у виробництві, дрони стали одним з пріоритетів вітчизняного ОПК. З початку вторгнення, виробництво безпілотників в Україні зросло у понад 100 разів.

Зокрема, одним із найтаємніших та проєктів є дрон «Бобер». Його тактико-технічні характеристики залишаються таємницею, але за плітками, радіус його дії може досягати 1000 км.

Цей безпілотник також виявився однією зі складових частин проєкту «Back Box», який реалізував Фонд «Повернись живим» спільно з Ігорем Лаченковим для Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

За словами Притули, вартість «Бобра» складає 108 тисяч доларів США. Цей безпілотник закуповують не тільки фонди та волонтери, а також різні державні структури для сил оборони.

Ще одним українським безпілотником, який успішно атакував цілі у глибині території РФ, став UJ-22 Airborne. Окрім боєприпасів, він може брати також фотоапарат та оптико-електронну станцію. Заявлена дальність польоту — до 800 км, тривалість — до 14 годин. Максимальна швидкість — 160 км/год.

Існує також ударний дрон «Лютий», який може долати відстань у 1000 км та нести корисне навантаження вагою 75 кг.

Це ще не повний список дронів-камікадзе, які використовують наші сили оборони, бо найновіші розробки залишаються засекреченими.

Що далі?

Що ж очікувати далі? Усього в росії налічується близько 30 великих нафтопереробних заводів та ще 80 міні-НПЗ. З тим, що нам відомо про влучання в близько 20 об’єктів перероблювання, у наших Сил Оборони залишається великий потенціал для ударів дронами по НПЗ.

Чи призведе це до обвалу економіки росії? Як би ми цього не хотіли, до повного краху рф ще далеко. Відчутного дефіциту для населення там немає, і рф все ще може заробляти гроші, продаючи сиру нафту, як вони це і роблять з Індією.

Але зробити нерви це може. У будь-якому випадку, росія втрачає виробничі можливості. Відновити їх буде складно, адже росія не може виробляти потрібне обладнання сама, для цього доведеться думати, як обходити санкції. Це — дорого та довго.

Окрім того, руйнування НПЗ в європейській частині рф ускладнить забезпечення нафтопродуктами їхньої армії. Паливо доведеться завозити з територій, які знаходяться за тисячі кілометрів, а це складна та дорога логістика.

До того ж не варто недооцінювати психологічний вплив таких атак. Бавовна на території росії — це завжди приємна картинка для нашого ока. Тож підтримуймо наші сили оборони та донатити за можливості на дрони та інші потреби наших сил оборони.

Будьте як редакція Finance.ua. Донатьте шановним панам. Наприклад, пану Стерненко:

Постійна банка send.monobank.ua/jar/dzBdJ3737

Приват 5 168 745 030 910 761
PayPal sternenkopaypal@gmail.com

Пану Притулі:
Банка: send.monobank.ua/jar/5jeP2fYaga
PayPal: serhiy.prytula.kyiv@gmail.com
Інше: prytu.la/nichnyy-koshmar

Чи іншим, кому ви довіряєте. Слава Україні!