Що буде з тими, хто не оновив дані: штрафи, блокування рахунків, арешти майна?

Одразу зазначимо, що це зробили не всі, тому для них мають настати наслідки, передбачені статтями 210 «Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку» та 210−1 «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Кодексу України про адміністративні правопорушення, зміни до яких внесла Верховна Рада у травні цього року.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» вказує, що оновити облікові дані мали військовозобов’язані громадяни України, які перебувають на військовому обліку. Цей обов’язок стосується й тих, хто перебуває за кордоном.

Зверніть увагу — йдеться не про всіх військовозобов’язаних, а виключно про тих із них, хто перебуває на військовому обліку. Тому, якщо ви не перебуваєте на військовому обліку, такий обов’язок у вас не виникає. Отже, якщо у вашому військово-обліковому документі є відмітка про те, що ви зняті або виключені з обліку, наслідків для вас не буде.

Для всіх інших законодавець передбачив низку каральних заходів, серед яких найбільше на слуху величезні штрафи, адміністративні затримання, блокування рахунків та арешти майна.

Нагадаємо, покарання за порушення правил військового обліку та мобілізаційного законодавства передбачають дві статті КУпАП — стаття 210 «Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку» та стаття 210−1 «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суми штрафів за ці порушення наразі становлять від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 тис. до 25 500 гривень.

Окрім того, важливо пам’ятати нюанс — якщо штраф не буде сплачено протягом 15 днів від дня накладення, його сума подвоюється.

Якщо ж його стягнення буде передано до виконавчої служби, до цієї суми додається виконавчий збір у розмірі 10%. Тобто, за фактом, максимальний розмір штрафу може становити 56 100 гривень.

Але це — за одне правопорушення, тобто за одну постанову. Однак можлива ситуація, коли до штрафу за неоновлення даних можуть додатися штрафи за неявку за повісткою, яку надішлють на ту адресу, яка є в базах ТЦК та СП, та відмову від проходження ВЛК. Суми тут теж такі самі — від 17 тис. до 25 500 гривень.

Далі органи ТЦК та СП зможуть передати справу до правоохоронців для порушення кримінальної справи за ухилення від мобілізації, однак це можливо лише у випадку, якщо «ухилянт» не оскаржував жодну з постанов. Утім, цей шлях для ТЦК та СП досить складний і дуже довгий, тому це поки що лише теорія.

Якщо штрафи у більшості своїй цілком можливо оскаржити, то оголошення в розшук, яке, швидше за все, буде ініційоване разом з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності і штрафом, оскаржити навряд чи вдасться.

Це не кримінальне правопорушення, однак під час будь-якої перевірки документів таку особу чекає неприємний сюрприз у вигляді адміністративного затримання.

Суто теоретично у цьому немає нічого страшного — стаття 263 КУпАП передбачає, що таке затримання не має перевищувати трьох годин — однак на практиці це правило порушується.

Окрім того, затриманого буде доставлено до органів ТЦК та СП, працівники яких у більшості своїй мають досить приблизне уявлення про базові права людини загалом та порядок здійснення адміністративного затримання зокрема.

На практиці це означає, що перебування у базі розшуку за неоновлення облікових даних може потягнути за собою куди гірші наслідки, ніж штраф, який, зрештою, можна оскаржити.

Примусовий візит до ТЦК та СП може закінчитися стрімким проходженням ВЛК та не менш стрімкою мобілізацією. Не кажучи вже про випадки, коли такі «ухилянти» їхали з військкоматів до лікарень або моргів.

Однак краще повернемося до штрафів. Якщо штраф не сплачено добровільно, у дію, як уже зазначалося, вступає виконавча служба, яка має для стягнення коштів цілий набір інструментів, серед яких найважливішими у нашому випадку є блокування рахунків та накладення арештів на майно.

Блокування рахунку означає, що його власник не зможе розпоряджатися коштами, які на ньому є, і користуватися цим рахунком.

Виконавча служба має доступ до всіх банків, які працюють в Україні, і після того, як до неї потрапить на виконання постанова ТЦК та СП про накладення на конкретного громадянина штрафу, запустить процедуру розшуку та арешту рахунків цього громадянина. Ця процедура автоматизована, тому жодних труднощів у виконавців не виникне.

Вони виникнуть у власника рахунку, який для того, щоб мати змогу ним користуватися, повинен буде або оскаржити постанову про накладення штрафу, або сплатити його.

Якщо на рахунках боржника коштів недостатньо, то виконавча служба має право звернути стягнення на майно. В теорії це означає, що належне боржнику майно має бути продане з аукціону, із суми продажу сплачено штраф та всі відповідні витрати, а решта повернута боржнику.

Однак не треба лякатися — на практиці таке навряд чи буде застосовано. Бо процедура це складна і довготривала.

Та право розпоряджатися майном буде все ж обмежено — ви не зможете його продати, обміняти, подарувати. Йдеться насамперед про нерухомість — землю, квартири, будинки тощо.

Стосовно рухомого майна — зокрема транспортних засобів — то тут буде обмежене й право користування: ви ризикуєте під час першої ж перевірки документів піти далі пішки, оскільки автомобіль чи мотоцикл можуть у вас вилучити й відвезти на штрафмайданчик.

Однак, швидше за все, ви підете не додому, а поїдете до ТЦК та СП у «бусику незламності» з усіма відповідними наслідками — не забули про розшукову базу?

Якщо у вас ані майна, ані рахунків — радіти теж не варто: вам або доведеться жити у підпіллі, або вас чекає та ж сама процедура поїздки до органів ТЦК та СП за першої ж перевірки документів.

З тими військовозобов’язаними, які перебувають за кордоном, і не оновили свої дані, алгоритм приблизно той самий: вони можуть отримати штрафи, блокування рахунків в українських банках та арешти майна. Ну і, звісно, внесення до розшукових баз.

Однак нагадаємо ще раз — порушення статей 210 і 210−1 КУпАП — це не кримінал. Тому міжнародного розшуку і, відповідно, депортації, не буде.

Щоправда, невідомо що буде з оновленням паспортів громадянина України, однак, як видається, Європа буде дивитися на все це насамперед з поглядуна права людини. Тому, якщо вас не лякає блокування рахунків і арешт майна в Україні — наслідків для вас фактично ніяких.

Якщо ви думаєте, що для тих, хто виконав вимоги держави і оновив дані, наша держава не припасла сюрпризів, ви помиляєтеся. Щоправда, тут все буде відбуватися дещо в іншому плані — тих, хто оновив дані, органи ТЦК та СП запросять для подальшого оновлення даних. Звучить це трохи дико, однак так і буде — виявиться, що оновлені дані оновлені не повністю.

Тобто — чекайте «листів щастя» із запрошенням зайти до ТЦК. Якщо ж ви його проігноруєте — то повертайтеся на початок матеріалу і вивчайте всі ті наслідки, яких ви щасливо уникнули, оновивши облікові дані.

Річ у тому, що ігнорування повістки потягне за собою практично увесь той набір каральних заходів, які описані у цьому матеріалі. Та вже через неявку за повісткою. Але от чи вдасться оскаржити постанову, яка буде винесена у цьому випадку — вже питання далеко не таке однозначне, як у випадку зі штрафними санкціями за неоновлення даних.

Дійсно, під час практичного застосування всієї тієї юридичної вакханалії, яку український законодавець витворив у сфері мобілізації та військового обліку протягом останніх кількох місяців, раптово виявилося, що тих, хто не оновив дані, представники ТЦК та СП штрафувати не можуть. Принаймні, про це свідчить судова практика, хай і не у всіх випадках.

Оскільки, як передбачає примітка до статті 210 КУпАП, «Положення статей 210, 210−1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (зокрема публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи».

А у органів ТЦК та СП доступ до всіх цих баз є. Хоча, попри це, ці органи штрафи таки накладають. Тому наразі ми маємо цілий шквал судових позовів щодо оскарження постанов ТЦК та СП у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 та 210−1 КУпАП. І, що головне, — суди часто стають на бік громадян України.

Чим закінчиться все те, що наробили наші законотворці у сфері мобілізаційного законодавства, поки що прогнозувати важко, але для тих, хто отримав чи отримає від ТЦК та СП постанову про штраф, кому внаслідок цього арештували рахунки та майно або застосували інші заходи, з цим пов’язані, важливо розуміти: методи боротьби з такими діями є. І, що ще важливіше — вони дієві.

Тому дозволимо собі дати пораду: у разі, якщо на вас таки наклали штраф — звертайтеся до суду і оскаржуйте його. Адвокати оперативно відреагували на позитивну судову практику, тому ви можете розраховувати на кваліфіковану, а, найголовніше, — дієву юридичну допомогу. Ціна питання порівняно з сумами стягнень однозначно варта витрат на адвоката та судовий позов.

Однак із усім цим позитивом усе ж таки зробимо застереження: Україна є правовою державою суто на папері. У нашому випадку це означає, що одні суди скасовують постанови ТЦК та СП про притягнення до адміністративної відповідальності, винесені з порушенням процедури, а інші — ні. І до якого саме суду потрапите саме ви — питання, як ви розумієте, риторичне.

Окрім того, варто пам’ятати про правовий нігілізм працівників ТЦК та СП. Тому, чи оновили ви дані, чи не оновили — будьте готові до найнеприємніших сюрпризів.

Отже, підсумовуючи, можна зробити наступний висновок: життя після 16 липня не закінчиться. Все буде не так страшно, як про те кричать жахливі заголовки, однак і зовсім не так безхмарно, як пророкують деякі безвідповідальні блогери, які називають себе юристами та правозахисниками. Рано чи пізно держава добереться до всіх. У той чи інший спосіб.

А оновлювати чи не оновлювати дані і як потім з цим жити — рішення особисто ваше.