Зміни щодо примусового стягнення боргів та арештів банківських рахунків

Що та як змінюється для українців

Ще 8 травня набув чинності Закон України № 3048-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану», який вносить низку змін до кількох законів, що стосуються діяльності державних та приватних виконавців в умовах воєнного стану.
Зміст

Серед іншого цей закон скасовує дію розпорядження Кабінету Міністрів від 2 березня 2022 року № 198-р, яке дозволяло фізичним особам на час дії воєнного стану здійснювати видаткові операції з рахунків, на які виконавчою службою накладений арешт, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищувала 100 тис. грн.

Більше інформації на актуальні теми – в нашому телеграм-каналі. Також у нас є сторінка в Instagram.

Що це означає?

По-перше, треба пам’ятати, що торішня постанова Кабміну, яку і скасував ухвалений закон, стосувалася лише фізичних осіб. На юридичних осіб і ФОП положення цього нормативного акту не поширювалися. Тобто йдеться не про бізнес, а про пересічних громадян.

Саме для них ухвалення вищевказаного Закону вже має наслідки – як заявили, наприклад, в monobank, під його дію потрапляє щонайменше 436 тис. їхніх клієнтів.

Крім того, відразу за новиною про набуття чинності Законом з’явилася ціла низка спекуляцій. Зокрема, багато людей чомусь думає, що їхні рахунки в банках будуть автоматично заблоковані, а вони залишаться без грошей.

Насправді це не так – блокування рахунків у банках, як і раніше, відбуватиметься за суворо визначеною процедурою.

Звісно, не обійдеться без ексцесів і плутанини, але знову ж – тут нічого нового, процедура автоматичного арешту рахунків боржників не є новацією, вона працює вже досить давно. І при всіх ексцесах виконавців, які завдали чимало клопотів тим людям, які від цих ексцесів постраждали, є доволі відпрацьованою.

Про те, як відбувається арешт рахунку і кому слід цього остерігатися – трохи нижче, а поки спробуємо розібратися, що ж, власне, змінилося.

Що змінилося?

В Законі № 3048-IX передбачено цілу низку змін, які стосуються особливостей організації примусового виконання судових рішень.

Однак нас цікавить в даному разі не стільки особливості діяльності виконавців, а зміни, що стосуються боржників.

Отже, з березня минулого року з рахунків, на які були накладені арешти, у разі, якщо сума стягнення за виконавчим листом не перевищувала 100 тис. грн, можна було здійснювати видатки. Тобто рахунками та коштами на них можна було користуватися.

Щодо всіх інших (тобто тих, хто заборгував понад 100 тис. грн), ця норма не діяла – їхні рахунки були заблоковані.

Відтепер блокування рахунків стосується всіх, незалежно від суми боргу – хоч тисяча гривень, хоч сто, хоч мільйон.

Особливості користування арештованими рахунками

Однак є кілька нюансів, які варто врахувати. Видатки з арештованих рахунків таки можна здійснювати, хоча й невеликі.

Як роз’яснили в Асоціації приватних виконавців України, боржники можуть здійснювати видаткові операції з арештованого рахунку у межах двох мінімальних розмірів зарплати на місяць.

Ця сума наразі складає 13 400 гривень (розмір «мінімалки» станом на травень становить 6 700 грн. – Ред.) і може бути використана з арештованого рахунку не лише одномоментно, гроші можна знімати чи переказувати кілька разів, головне, щоб загальні видатки не перевищили встановлену норму.

Сума не є накопичуваною, тобто якщо ви не знімали кошти в цьому місяці, то в наступному зможете все одно використати не більш ніж дві мінімальні зарплати.

Для того, щоб мати можливість здійснювати такі операції, боржник має звернутися до виконавця, який наклав арешт на рахунки й здійснює виконавче провадження, із відповідною заявою.

Зразок заяви – за посиланням, але краще взяти його у банку, в якому у вас відкритий рахунок.

Якщо заарештованих рахунків кілька, то дозволять здійснювати видатки лише з одного з них, незалежно від того, в одному чи в кількох банках вони відкриті.

Також це не залежить від кількості виконавчих проваджень стосовно одного боржника – визначається лише один рахунок для здійснення видаткових операцій.

Кількість виконавчих проваджень також не впливає на розмір суми, з якої боржник може здійснювати видаткові операції. Банк здійснює видаткові операції в межах дозволеної суми лише у разі надходження від виконавця постанови про визначення рахунку.

Як відбувається арешт рахунків?

А тепер повернемося до того як, власне, відбувається арешт рахунків боржника. Перед повномасштабною війною ця процедура була спрощена.

Звісно, це не сподобалося тим, кого вона торкнулася безпосередньо, тобто боржникам, але значно полегшила життя тим, хто займався стягненням боргів.

Головне, що варто знати – рахунки блокуються на підставі відповідної процедури і мають чіткий алгоритм. Як це відбувається, можна прочитати тут.

Для того, щоб рахунок (чи рахунки) клієнта банку був заблокований, щодо нього обов’язково має бути відкрито виконавче провадження і проведено всі необхідні дії, передбачені законом.

Також варто пам’ятати, що арешт рахунку не означає автоматичного списання з нього коштів у рахунок погашення боргу – для цього існує своя процедура.

Однак навіть без цього арешт рахунку має вельми неприємні наслідки – це означає відсутність можливості користуватися своїми коштами на рахунку в банку.

Арешт може бути накладений на рахунок будь-якого типу – картковий, депозитний, поточний тощо.

Окрім того, після арешту одного рахунку клієнт банку вже не може відкрити нові рахунки – будь-які рахунки, які будуть відкриті, підлягають блокуванню.

Щодо списання коштів з арештованого рахунку, то, хоча це й не відбувається негайно, однак процедура ця не є складною і залежить, в принципі, лише від дій виконавця – він формує до банку додаткову вимогу про списання тієї суми, яка значиться у виконавчому провадженні.

Хто в зоні ризику?

В зону ризику повертаються всі ті, хто й був у ній до 2 березня 2022 року, коли Кабмін дозволив користуватися рахунками, сума боргу у власників яких не перевищувала 100 тис. грн.

Найбільше дрібних боргів, які стягуються з українців, це, зокрема, борги за комунальні послуги, побутові кредити, несплачені штрафи, орендна плата тощо.

Відтепер у цих категорій боржників також стягуватимуться кошти з арештованих банківських рахунків. Як це працює, можна прочитати тут.

Однак наголошуємо ще раз – для того, щоб ваш рахунок у банку був арештований, а з нього почали списувати кошти у рахунок погашення боргу, має відбутися відповідна процедура і має бути наявним відкрите виконавче провадження.

Чи морально в час війни стягувати з людей борги за комуналку чи несплачений штраф – питання інше. Однак є і зворотний бік медалі – права кредиторів, які теж мають отримувати те, що їм винні. Утім, це тема для іншої дискусії.