Чи вигідно Польщі відмовлятися від злотого та переходити на євро

Польща є однією з 27 країн-членів Європейського Союзу (ЄС), проте вона не входить до єврозони — об’єднання держав зі спільною валютою (євро). Країни єврозони мають спільну грошово-кредитну політику, яку визначає Європейський центральний банк (ЄЦБ).

Розмови про можливий перехід Польщі на євро ведуться роками, попри те, що більшість поляків виступають проти й кількість євроскептиків лише зростає. 2024 року проти переходу на нову валюту висловилися 56,5% респондентів в опитуванні, організованому Фондом економічної свободи. 2023 проти євро були 50,8% опитаних. Кількість тих, хто виступає за входження Польщі у єврозону, зменшилася за рік від 34,9% до 30,7%.

Євро може ще більше ослабити менш розвинені економіки. Саме тому країни проходять багаторічну підготовку перед тим, як увійти до єврозони. Умова приєднання ― відповідність критеріям конвергенції або Маастрихтським критеріям. Усього їх 5.

1. Відношення державного бюджетного дефіциту до валового внутрішнього продукту (ВВП) не повинно перевищувати 3%. У Польщі 2023 року, наприклад, цей показник становив 5,1%.
2. Відношення держборгу до ВВП не повинно перевищувати 60%. Польські економісти нарахували 49,6%.
3. Стабільність цін і сталість середніх темпів інфляції ― 2023 року контрольне значення було 3,3%. Показник Польщі становив 6,1%.
4. Довгострокова номінальна відсоткова ставка. У Польщі показник був вищий за контрольне значення 4,8%.
5. Відхилення величини обмінного курсу. Польща поки не виконує цей критерій.

Зміна валюти матиме серйозні наслідки для економіки, бізнесу та пересічних громадян. Звичайних людей найбільше турбує, чи не зростуть ціни після переходу на євро. Як показує досвід, це можливо.

Підвищення цін зумовлене перерахунком вартості в євро. Водночас уряд і регуляторні органи Польщі повинні вживати кроки для стримування інфляції та запобігання спекулятивному зростанню цін. Від ефективності політики залежатиме, наскільки подорожчає життя після відмови від злотого.

Переваги переходу на євро для звичайних громадян:

• легше порівнювати вартість товарів та послуг у інших країнах єврозони;
• більш прозоре ціноутворення на міжнародні товари;
• не потрібно обмінювати валюту під час подорожей, що економить час та гроші.

Вхід у єврозону позбавить польський бізнес валютних ризиків. Це особливо важливо під час укладення довгострокових контрактів. Міжнародні торгові операції будуть простішими та дешевшими, зокрема завдяки економії на транскордонних платежах. Стабільність нової валюти також може позитивно вплинути на інвестиційну привабливість польських підприємств.

Економіка Польщі виграє від переходу на євро внаслідок дешевших державних запозичень через підвищення кредитного рейтингу. Країни єврозони також можуть розраховувати на доступ до додаткових інструментів ЄЦБ.

Проте досвід інших країн показує, що перехід на євро має і суттєві недоліки:

• можливе зростання цін;
• психологічна неготовність громадян перейти на євро, через що зростає недовіра до влади та фінансових інструментів;
• держава втратить змогу змінювати облікову ставку відповідно до власних економічних потреб, зокрема можливість суттєво девальвувати національну валюту, що впливає на експортний потенціал і може погіршити конкурентоспроможність вітчизняного бізнесу.

Польща має бути готовою до викликів, пов’язаних з переходом на єдину валюту. Проте поки ні уряд, ні громадяни не прагнуть відмовлятися від злотого.

У польському уряді не ведеться дискусій стосовно відмови від злотого найближчим часом. Міністр фінансів Анджей Доманський 2024 року офіційно заявив, що виступає проти переходу на євро у короткостроковій перспективі.

«Я вважаю, що злотий зіграв важливу роль у пом’якшенні економічних потрясінь», ― сказав Доманський і додав, що саме завдяки національній валюті Польща уникла рецесії під час світової фінансової кризи.

Колишній член польського уряду, ексзаступник держсекретаря в Міністерстві економіки та праці Пьотр Кульпа розповів ексклюзивно для Finance.ua, чому Польща ще довго не зможе перейти на євро.

На його думку, економічний розрив між Польщею та провідними країнами єврозони все ще занадто великий для успішного переходу на єдину валюту. Економіка повинна досягти рівня, коли per capita (дохід на душу населення. — Ред.) становитиме не менше 80% від доходу на душу населення в Німеччині.

Кульпа не підтримує перехід на євро. Він назвав дві причини, чому країна повинна зберегти національну валюту.

"По-перше, євро тягнеться туди, де ефективніше працює ― у сторону вищої капіталізації, і біжить від нижчої капіталізації. Воно (євро ― ред.) тікало з Півдня в Німеччину, залишаючи там борги. По-друге, кризи 2008 та 2013 років показали, що через ослаблення злотого Польща уникла банкрутств і зберегла зростання економіки, хоча навколо все розвалювалося", ― пояснив Кульпа.

Економіст WSB Academy Марек Цубер вважає, що найближчим часом немає сенсу обговорювати перехід на євро.

"Ми могли б серйозно говорити про приєднання до єврозони через десять років", ― сказав Цубер і додав, що це буде вигідним рішенням, коли економіка Польщі наблизиться до показників найбагатших країн.

Естонія першою з балтійських країн увійшла до єврозони. Це сталося 1 січня 2011 року. Естонці не хотіли введення євро через страх підвищення цін. У цьому зізналися 55% опитаних громадян.

Входження Естонії в єврозону дійсно співпало з суттєвим збільшенням цін на товари та послуги. Проте аналіз Скандинавського приватного банку (SEB) не підтвердив, що це сталося через введення євро. Однією з причин зростання цін назвали «компенсацію» за попередні роки, коли зростання вартості було мінімальним.

«Введення євро в основному вплинуло на товари, які були значно дешевшими в Естонії порівняно з єврозоною», ― зазначив Трійн Месімас, менеджер з розвитку приватних клієнтів SEB.

Дослідження банку Естонії виявило, що євро мінімально вплинуло на зростання цін. 2014 року на нову валюту можна було списати лише до десятої частини від загальної інфляції.

Останні роки естонська економіка переживає серйозний спад. Ще 2023 року Банк Естонії прогнозував, що рецесія триватиме довше, ніж очікувалося.

«Згідно з прогнозом, економіка Естонії цього року впаде на 3,5%, а у 2024 році ― на 0,4%. Економічне зростання очікується з 2025 року», ― йшлося у повідомленні Банку Естонії.

Проте початок цього року теж був складним для країни. Роздрібний продаж виявився на 15% нижчий, ніж у період свого розквіту, а промислове виробництво становить лише 80% від свого піка. Базовий сценарій економічного аналітика SEB Міхкеля Нестора передбачає помірне економічне зростання 2025 року.

Країна перейшла на євро від 1 січня 2014 року. На відміну від литовців та естонців, більшість латвійців підтримували зміну валюти. Згідно з даними опитування Євробарометра, проведеного Центром соціологічних досліджень Європейської комісії, 53% громадян 2013 року підтримували перехід на євро.

Професорка Латвійського університету, голова Ради з фіскальної дисципліни Інна Штейнбука вважає, що громадяни країни отримали багато переваг, приєднавшись до єврозони. Вона назвала ЄЦБ гарантом економічної безпеки та валютної стабільності.

Основні переваги введення євро, які стали помітними за перші десять років у Латвії:

• більша безпека в інвестуванні чи запозиченнях на міжнародних фінансових ринках у періоди криз;
• громадянам Латвії легше виїжджати за кордон, порівнювати ціни і робити більш вигідні покупки;
• державі дешевше брати позики, бо членство в єврозоні означає вищий кредитний рейтинг і нижчі відсотки за кредитами;
• клієнти комерційних банків отримали доступ до швидких та дешевих переказів.

Член Ради Банку Латвії та тодішній міністр фінансів Латвії Андріс Вілкс за 10 років з моменту введення євро назвав цей крок правильним.

«Те, що ми зараз включені до значно більшого фінансового простору як рівноправні партнери, однозначно позитивно вплинуло на те, що ми стали стійкішими проти різних зовнішніх шоків, спекуляцій, політичних впливів, а також на середовище, яке сформувалося у зв’язку з введенням євро», ― сказав Вілкс.

Водночас зміна валюти погіршила стан латвійських підприємців, які не можуть експортувати стільки товарів, скільки імпортують. Про це заявляв економіст і бізнесмен Яніс Ошлейс.

«Те, що через євро погіршилася конкурентоспроможність наших компаній на зовнішніх ринках, ― справжня проблема. Ось чому я з самого початку попереджав, що запровадження євро ― це не якась чарівна паличка чи панацея, і що запровадження євро має справжні проблеми», ― пояснив Ошлейс.

Декан факультету бізнесу, менеджменту та економіки Латвійського університету професор Гундарс Берзіньш також підтверджує, що введення євро мало негативні наслідки для вітчизняних підприємців.

Проте зміна валюти зміцнила стабільність фінансової системи країни. Берзіньш назвав це «найбільшою вигодою, яку Латвія отримала від членства в Європейському Союзі».

1 січня 2025 року виповнилося 10 років від дня впровадження євро у Литві. До цього країна користувалася литовським литом, який 1993 року замінив купони. Керівник департаменту монетарної політики Банку Литви Сігітас Шяудініс назвав введення євро природним і найкращим продовженням монетарної політики країни.

Литовці спочатку не довіряли євро та скептично поставились до зміни національної валюти. Вони боялися суттєвого підвищення цін. Проте вже 2024 року 71% громадян країни позитивно оцінили введення нової валюти.

Перехід на євро був плавним. Економіку до цього готували від того моменту, як уряд Литви визначився з курсом на Євросоюз. Литовський лит був прив’язаний до євро ще 2002 року. На повноцінний перехід на євровалюту країні знадобилося 13 років.

Перехід на євро мав позитивні наслідки для економіки країни та зміцнив її фінансову стійкість. Зокрема відбулося структурне зниження процентних ставок. Введення євро знизило середню процентну ставку за кредитами компаніям і домогосподарствам на 0,35%. На це вплинуло 3 фактори:

• ліквідація ризику девальвації литовського лита;
• зниження ризику заборгованості держави та інших суб’єктів господарювання завдяки більш передбачуваній економічній політиці;
• поява додаткових заходів з запобігання та управління фінансовою кризою.

«Запровадження євро значно зміцнило фінансову стійкість Литви як держави. Боргові рейтинги уряду Литви підвищилися з BBB до A», ― зазначив Шяудініс.

Водночас ціни у Литві протягом цього десятиріччя росли швидше, ніж у середньому в ЄС. Проте ця тенденція спостерігається і в інших балтійських країн. Як зазначив Шяудініс, це характерно для економік, які наближаються до рівня життя західних країн.

Зростання зарплат та пенсій суттєво випередило підвищення цін на товари та послуги. На графіку видно, що заробітні плати почали стрімко зростати від 2019 року (темно-зелена лінія). Ціни збільшувалися поступово, а різкий підйом фіксувався 2021−2022 роках.

^{Інфографіка Банку Литви}

Якщо загальний рівень цін від 2000 року до 2025 зріс на 50%, то номінальна заробітна плата зросла на 150%. Приблизно на стільки ж збільшився середній розмір пенсії. А середні реальні доходи зросли на 66%.

Згідно з даними Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, у сусідній країні перебувають близько 1,5 млн українців. Приблизно 980 тисяч з них користуються тимчасовим захистом. 779,3 тис. українців офіційно працюють.

Введення євро у Польщі для громадян України матиме такий же вплив, як і для поляків. Враховуючи, що країна поки не готова до входу у єврозону, є ризик суттєвого підвищення цін на товари та послуги. Якщо польська економіка не буде справлятися, є вірогідність скасування допомоги для мігрантів, зокрема і з України.