Оренда житла в Україні: чому людям з дітьми, тваринами, ВПО та людям з інвалідністю найважче знайти квартиру

Оренда житла — це майже завжди завдання із зірочкою. Високі ціни, часто незрозумілі правила гри, обмежена пропозиція та доволі високий попит давно перетворили пошук житла на справжній марафон. А з початком повномасштабної війни ситуація стала тільки складнішою.

Мільйони українців були змушені залишити свої домівки та шукати прихисток у відносно безпечних регіонах. Ринок оренди там буквально вибухнув від попиту, а разом з цим — і кількість відмов. В оголошеннях нерідко можна побачити такі формулювання: «без дітей», «без тварин», «ВПО не турбувати».

За даними дослідження OLX Нерухомість, найбільші страхи орендодавців пов’язані з можливими ризиками від орендарів. Найчастіше упередження виникають до сімей із тваринами — 59,1% власників бояться, що вони пошкодять меблі, залишать запахи чи створюватимуть зайвий шум. Схожі побоювання є і щодо маленьких дітей: понад 42% орендодавців вважають, що вони можуть зіпсувати ремонт.

Водночас реальність значно м’якша, ніж ці страхи. Лише близько 14% власників тварин і стільки ж сімей із дітьми зізнаються, що колись завдавали шкоди майну, причому більшість таких випадків вирішувалися ремонтом або компенсацією. Та попри це, саме упередження стають причиною вищих витрат або відмови в оренді. За статистикою, 56% сімей із дітьми та 78% власників тварин хоча б раз чули «ні» від потенційного орендодавця, а майже половина з них — погоджувалися на завищену ціну, аби все ж знайти житло.

28% власників житла відкрито заявляють, що не здають квартири переселенцям. Головні причини — сумніви у платоспроможності (40%) та побоювання за майно (25%). Водночас 60% ВПО витрачають понад половину свого доходу на оренду, що свідчить про їхню фінансову відповідальність.

Наталія з Краматорська, яка наразі живе у Кропивницькому, говорить, що у багатьох людей досі живе стереотип, що «люди зі Сходу принесуть їм „руский мир“, тому відмовляють у здаванні житла». Також вона зіштовхнулася і з відмовами через тварин: «Якщо є тваринки — більшість одразу каже „ні“. Говорять, що колись хтось із тваринами жив і зіпсував квартиру, тому тепер не хочуть мати з цим справи».

Рієлторка, яка працює у Києві підтверджує, що тварини — головна причина відмови.

«Власники пухнастиків самі винні, що їх не хочуть заселяти. Багато хто каже, що тварина вихована, але це не так. Ще жоден власник тварини не визнає, що його кіт чи собака можуть шкодити. А буває, заходиш у квартиру — стоїть сморід, наче лоток не прибирали тиждень, шерсть усюди. Додаємо сюди алергіків, і маємо масові відмови», — пояснює вона.

Є рідкісні випадки, коли господарі самі хочуть орендарів із собакою, бо люблять тварин, але це виняток. Як компроміс, рієлтор радить пропонувати додаткову страхову суму за тварину, щоб покрити можливі збитки.

Ольга, яка 2023 року переїхала з Покровська до Полтави, не має тварин, але зіштовхнулася з труднощами у пошуках комфортної квартири.

«Житло нам часто пропонують у поганому стані за високу ціну. Якщо намагаєшся казати, що ціна завищена, орендодавці обурюються: „Переселенці мають бути раді і такому“. Але ж ми не безпритульні — ми мали хороші квартири з ремонтом, машини, комфортне життя», — ділиться Ольга.

Для літніх чи маломобільних людей ситуація ще гірша — відмовляють майже завжди. І лише зрідка трапляються винятки, коли житло здають за комуналку, але це — одиничні випадки.

Найменш захищена група — люди з інвалідністю. Проблема не тільки в упередженнях, а й у фізичній недоступності житла. Пандуси, широкі дверні прорізи та ліфти — рідкість, особливо на вторинному ринку. Водночас, за словами рієлторів, з якими вдалося поспілкуватися, або взагалі не мають досвіду роботи з людьми з інвалідністю, або, якщо і мали, то комунікація відбувалася за участі рідних таких людей.

Сім’я Олени з Сумської області шукала квартиру у передмісті столиці. Після кількох дзвінків стало зрозуміло, що дворічний син — «небажаний орендар»: Нам прямо говорили: сусіди скаржаться на дитячий плач, тому власник не хоче проблем. Було боляче, бо ми — акуратна родина, але орендодавці навіть не дали нам шансу".

За словами рієлторки, більшість власників не проти дітей, але часто встановлюють вікові обмеження, щоб уникнути скарг від сусідів.

«Більшість власників не проти дітей, але звичайно є вікові обмеження, так як орендодавці хвилюються за своїх сусідів, щоб не було скарг на постійний дитячий плач і гупання», — пояснює експертка з нерухомості.

Відмова у здаванні житла певним категоріям людей — це фактично дискримінація, але в українському правовому полі вона майже не карається.

«Власник житла має право обирати, кому здавати, і закон не зобов’язує його пояснювати причини відмови. Проте, якщо в оголошенні є формулювання на кшталт „без дітей“, „без тварин“, „не ВПО“ — це може бути підставою для скарги до Уповноваженого з прав людини. На практиці ж такі справи майже не розглядаються», — каже юрист.

Олена, рієлторка з 10-річним стажем роботи у Дніпрі підтверджує, що, дійсно, сьогодні так склався ринок, що найбільші шанси на відмову — у власників тварин, батьків маленьких дітей і ВПО.

«Причини завжди одні: страх пошкоджень ремонту, шуму або проблем з оплатою. Моя порада — бути максимально відкритими. Запропонуйте власнику познайомитися з вашою дитиною, показати фото тварини, надати рекомендації від попередніх орендодавців. Документи про доходи теж дуже допомагають. Це створює довіру, якої так бракує на ринку», — радить Олена.

Серед основних порад також можна виділити такі:

• завжди підписуйте договір оренди з чіткими умовами про проживання з дітьми чи тваринами. Обов’язково пропишіть усі умови, зокрема і про компенсацію або так звану страхову суму за можливі пошкодження, щоб заспокоїти власника. Не зайвим буде і фотофіксація стану житла перед заїздом, що може стати доказом після закінчення оренди;
• покажіть платоспроможність. Запропонуйте власнику довідку про доходи, рекомендаційні листи від попередніх орендодавців або більший завдаток;
• дійте прозоро. Не приховуйте наявність дітей, тварин або статус ВПО. Підкреслюйте свою відповідальність, пропонуйте домовитися про правила, і, якщо можливо, давайте регулярний звіт про стан квартири;
• фіксуйте порушення. Якщо є відмова з явними дискримінаційними формулюваннями — фіксуйте її (знімок з екрана, запис) і звертайтеся до правозахисників та відповідних органів, зокрема до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або Держпродспоживслужби.

Ситуація з орендою житла для ВПО, сімей із дітьми, власників тварин та людей з інвалідністю — це лакмусовий папірець суспільних упереджень. Оренда житла для цих категорій населення залишається часто малодоступною та досі має купу стереотипів.

Водночас більшість страхів власників перебільшені, а ризики можна мінімізувати чіткими умовами. Навіть у складних умовах ринку та війни знайти житло можливо, якщо підходити до пошуку свідомо, відкрито і з підготовкою.