Новий закон про житлову політику: що змінюється для українців

Ухвалений закон скасовує радянський Житловий кодекс, який діяв від 1983 року, а також закон про приватизацію державного житлового фонду. До появи цього законопроєкту приватизувати соціальне житло в Україні було неможливо.

За словами голови Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії «Слуга Народу» Олени Шуляк, новий закон змінює підхід до врегулювання житлових відносин, оскільки застарілий кодекс давно не відповідає сучасним реаліям. Закон має на меті створити більш гнучкі умови для доступу до житла, адаптовані до ринкової економіки.

За словами пані Шуляк, до законопроєкту, ухваленому у першому читанні 16 липня, було подано майже 2 тисячі правок, над відпрацюванням яких Комітет спільно з низкою міністерств, усіх ключових стейкхолдерів ринку, а також міжнародних експертів і фінансових інституцій працював понад 5 місяців. Також цей законопроєкт є частиною зобовʼязань України за програмою Ukraine Facility.

Згідно з ухваленим документом, безкоштовне житло від держави зможуть отримувати чотири категорії населення — військовослужбовці, рятувальники, поліціянти та діти-сироти. Для всіх інших громадян, які, фактично, безнадійно стоять у квартирних чергах, запровадять дві нові форми житла — доступне і соціальне житло.

«Доступне житло — це житло, яке особи, які стоять у черзі на поліпшення житлових умов, зможуть придбати на пільгових умовах — шляхом низки механізмів, які запроваджуються.

Йдеться про кілька пільгових іпотек, оновлений механізм житлово-будівельних кооперативів, лізинг тощо. Соціальне житло — це житло, яким можна буде користуватись тимчасово на умовах так званої соціальної оренди", — пояснила Шуляк.

^{Джерело фото: pixabay}

Остаточно ухвалений законопроєкт змінює правила щодо службового житла — відтепер воно надаватиметься виключно тимчасово, його не можна буде приватизувати, а проживати можна буде тільки на час виконання службових обовʼязків за пільгову орендну плату і після припинення трудових відносин його потрібно буде звільнити.

Виняток — якщо людина отримала інвалідність під час виконання службових обовʼязків.

Ще один інструмент, який запроваджується — оренда з правом викупу. Це житло, яке після 10 років оренди можна буде отримати у власність, але цим правом можна буде скористатися тільки один раз.

Платежі, які сплачував орендар за цей період, надходитимуть у спеціальний револьверний фонд, з якого будуватимуть нове соціальне житло. У цей же фонд йтимуть платежі і за соціальну оренду, яка для кожної родини буде вираховуватися окремо, оскільки має складати не більше ніж 30% доходу родини.

«Оренда з правом викупу — один з найпопулярніших інструментів у ЄС. Подібні механізми існують у різних країнах світу. Наприклад, в США така угода відома як „lease with option to purchase“ або „rent-to-own“. У Великій Британії це називається „rent-to-buy“ або „lease option“. На запровадженні цього інструменту наполягали міжнародні партнери», — наголосила Олена Шуляк.

Власником соціального житла, з якого воно надаватиметься в соціальну оренду, будуть безпосередньо громади. Буде запроваджено два типи операторів — оператор соціального житла (муніципальна неприбуткова організація для підтримки вразливих груп) та оператор доступного житла (бізнес, що пропонує оренду з викупом чи продаж). Аби житло стало справді доступним, законопроєкт пропонує інструменти його здешевлення: громади зможуть безкоштовно виділяти землю під забудову, надавати дешеві кредити або місцеві гарантії для їхнього залучення.

«Серцем» нової житлової політики, підкреслила Шуляк, буде цифровізація, яка унеможливить будь-які корупційні зловживання. Так, буде створено єдину інформаційно-аналітичну систему у сфері житла, яка, по-перше, оцифрує всі квартирні черги, по-друге — працюватиме як єдиний цифровий хаб, що об’єднає всі дані в одному місці та автоматично взаємодіятиме з іншими державними реєстрами.

Система збиратиме та оброблятиме інформацію за трьома головними напрямками:

• люди — чіткий облік усіх, хто потребує житла та має право на підтримку;
• житло — повна база даних про наявний житловий фонд (адреси, технічний стан, тарифи тощо);
• можливості — перелік усіх доступних програм (державних, місцевих, кредитних), житлових кооперативів, фінансових установ та операторів соціального житла.

«Жодного „ручного керування“ чи загублених паперів. Ви зможете самостійно шукати житло, яке надається за підтримки держави або вашої громади. Система гарантує, що ваша черга чи право на пільгу зафіксовані й захищені», — підкреслила Шуляк.

^{Джерело фото: pixabay}

Народний депутат України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, ветеран російсько-української війни Роман Лозинський у коментарі для Finance.ua зазначив, що цей законопроєкт не є настільки резонансним, щоб змінити життя українців: «Це рамковий законопроєкт, який дає загальні напрямки. Тобто конкретики, яка вплине на соціальне житло в нашій країні, чекати „завтра“ ще зарано. Але це частина нашої європейської інтеграції».

Нардеп наголосив, що йдеться також про роботу з нашими кодексами: земельним, цивільним, житловим. За його словами, дуже важливо, аби всі черги на квартири військовослужбовців чи інших категорій населення, які на них мають законне право, функціонували максимально ефективно та прозоро, а зловживання було мінімальним.

«Саме тому у нас з’являється поняття оператор соціального житла та певні зрозумілі процедури. Все задля того, аби ті, хто претендують на соціальне житло, і ті, хто отримали таку нерухомість, могли мати максимально прозорі, чіткі правила гри, щоб їх не можна було міняти кожного року чи місяця, щоб була певна стабільність», — прокоментував Лозинський.

За його словами, законопроєкт є складовою Ukraine Facility та виконує функцію рамкового документа. Після набуття чинності він не запустить негайних змін, але сформує правове поле, в межах якого уряд підготує низку конкретних законодавчих ініціатив і підзаконних актів для впровадження реформи житлового законодавства.

Зараз будь-яке планування ускладнене війною, наголошує нардеп: «Я думаю, ні для кого не секрет, що ті ініціативи, які планувалися в коротші терміни, на превеликий жаль, голосуються з затримкою на місяці, а то й роки».

Він додав, що у контексті житлової політики активні євроінтеграційні процеси та реформи, які нині впроваджує Україна, дають підстави очікувати, що в найближчі роки ця сфера буде врегульована системно й повноцінно: «Але нові законодавчі ініціативи та підзаконні акти, я гадаю, ми побачимо вже у 2026 році».

Ухвалений закон не принесе миттєвих змін для більшості українців, однак закладає основу для комплексної реформи житлової політики. Він скасовує застарілу радянську модель, запроваджує нові інструменти доступу до житла та формує правове поле для подальших рішень уряду.

Реальні зміни залежатимуть від того, як швидко й ефективно будуть ухвалені наступні законодавчі ініціативи та підзаконні акти, очікувані вже найближчими роками.