Іран на зламі: як революційні події можуть ударити по росії

Криваві протести населення Ісламської республіки Іран, які почалися наприкінці 2025-го та тривають цілком можуть наблизити час падіння дуже жорсткого режиму президента Масуда Пезешкіана. Це надасть великий шанс цій країні побудувати більш демократичне суспільство.

Проте, якщо споглядати на це питання крізь призму російсько-української війни та враховувати, що іранський режим останніми роками був вірною «рукою» Москви, усіляко підтримуючи її, зокрема зброєю, яка вбивала тисячі українців, то слід задуматися — чи кінець іранській владі дійсно значно послабить росію?

Іран перебуває в ситуації, коли до масових протестів пересічних людей призвели тиранські політичні рішення, великі економічні проблеми (зокрема завдяки чинним жорстким санкціям проти країни. — Ред.) та такі ж серйозні екологічні негаразди. Останній чинник є унікальним для держав, але він один із найболючіших.

Так у країні катастрофічно не вистачає води. Ця проблема, звісно, не нова, вона накопичувалася роками. Іран неодноразово розглядав різні можливості щодо створення індустрії з опріснення води, а також навіть її імпорту, проте у нього на це не вистачало власних коштів, а міжнародна ізольованість не дозволяла залучити іноземні.

Щодо економіки: весь 2025 рік Іран переживав дуже глибоку кризу, зростання ВВП країни майже не було відчутно. Показник склав лише 0,3%. Це можна цілком справедливо назвати стагнацією. Проте вирувала шалена інфляція. За підсумками року вона склала 40%. Це спонукало зростання цін на харчі та товари першої потреби, а також на енергоносії.

Станом на 14 лютого 2026 року, курс американського долара до іранського ріала становив 1137500. Тобто фактично купівельної спроможності нацвалюти країни немає. Це просто крах грошової одиниці. У країні також зростає безробіття.

Через санкції західних країн різко впали обсяги експорту та імпорту (на 16 та 10 відсотків відповідно) і дефіцит бюджету став просто шаленим.

У країні спостерігається серйозний дефіцит електроенергії — до 25 МВт, також перебої з водопостачанням. Наприкінці 2025 року уряд та місцева влада столиці країни Тегерану всерйоз розглядала можливості переселення більшої частини 10 мільйонного міста у сільські місцевості, де є вода. Її можна хоч якимось чином отримувати з колодязів.

Отже країна, як ми бачимо, знаходиться у плачевному стані, що бути активним помічником «у справах» агресії рф проти України, у неї дійсно замало сил.

До цього слід додати особливу «вишеньку на торті» ­- 12 січня 2026 року Президент США Дональд Трамп заявив, що Америка запровадить ввізні мита для всіх країн, які провадять торгівлю з Іраном. Він навіть назвав цифру — 25% від усіх ділових операцій, що проводяться з США.

До числа найважливіших зовнішньоторгівельних партнерів Ірану належать Індія, Китай та Туреччина. Слід очікувати, що ці раїни, які сильно впливають на світову економіку та політику, не ризикнуть після такого кроку Америки підтримувати тісні торгівельні зв’язки з іранським режимом, якщо він і надалі правитиме цією країною.

15 травня 2025 року набула чинності повноформатна угода про вільну торгівлю між Іраном і так званим Євразійським економічним союзом (до нього належать Білорусь, Казахстан, рф, Вірменія та Киргизстан. — Ред.). Головну партію на «скрипці» у цьому союзі грає росія.

Цей документ передбачав скасування чи суттєве зменшення мит практично на всі товари та зниження середньої ставки мита для російських постачальників від 30%до 4,5%.

Окрім того, 17 січня 2025 року було підписано Договір про всеосяжне стратегічне партнерство між рф та Іраном. Ця угода, окрім різних економічних та політичних моментів, включає поглиблення військово-технічного співробітництва. Проте вона не містить положень про взаємну оборону.

Там чітко йдеться про постачання безпілотників Shahed та купу іншого обладнання військового призначення. Тобто все, що потрібно росії для війни проти України.

Звісно, й задовго до того Іран розпродував свою військово-технічну продукцію росії. Так, 12 січня 2026 року агентство Bloomberg повідомило (з посиланням на західного експерта. — Ред.), що контракти між рф та Іраном, укладені від жовтня 2021 року на закупівлю озброєння, становили 2,7 млрд доларів.

Цей експерт наголошує, що закупівлі включали сотні балістичних ракет середньої дальності, майже 500 інших балістичних ракет малої дальності, а також близько 200 зенітних ракет. Також Іран надав росії мільйони патронів і артилерійських снарядів.

Водночас така оцінка західного експерта не охоплює всі обсяги постачань. Ось чому він оцінює остаточну суму, на яку було закуплено рф всієї військової продукції у 4 млрд доларів.

Звісно всі ці поставки йдуть в обхід санкцій через треті країни. У цьому і Іран, і росія мають великий досвід.

Це дійсно дуже висока цифра, враховуючи те, що, приміром, офіційний показник іранського експорту до росії 2024 року склав лише 1,9 млрд доларів, а за підсумками 2025 року ця цифра очікується навіть меншою — 1,4 млрд доларів.

Таким чином, військова допомога рф за роки українсько-російської повномасштабної війни з боку Ірану є колосальною. Чи зменшиться вона у разі, якщо іранська революція переможе і до влади у цій країні прийдуть зовсім нові та більш демократичні особистості? І нарешті чи зменшиться ця допомога, якщо влада у країні залишиться «старою», а революція зазнає краху?

Спершу слід сказати, що великі економічні та соціальні проблеми переживає не лише Іран, а й сама росія (падіння виробництва, різке зменшення обсягів золотовалютного запасу, інфляція, зростання безробіття тощо. — Ред.). Проте звісно, проблеми рф зараз не такі драматичні, як в Ірані.

Фінансові обмеження росії суттєво звужують її можливості закуповувати іранське озброєння. Паралельно Іран, перебуваючи у критичній точці власного політичного розвитку, буде змушений переглянути пріоритети на користь внутрішньої безпеки, що неминуче вплине як на експорт, так і на обсяги виробництва зброї.

До речі, є цікава інформація, яка свідчить про те, у росії великі фінансові проблеми щодо розрахунків зі своїми партнерами. Так, колишній керівник досліджень Ірану в Моссаді Бені Сабті нещодавно заявив, що рф не розплатилася повною мірою з Іраном за отримані нею безпілотники та технології. Фахівець впевнений у тому, що проблеми будуть також між двома країнами у невійськовій галузі. Росія свого часу запустила проєкти щодо будівництва нових АЕС.

Можна припустити, що ці проблеми будуть актуальними за будь-якого сценарію подій в Ірані. Отже, революція в цій азійській країні може призвести до призупинення або значного скорочення постачання зброї до росії.

Уже зараз заколот в Ірані спричинив значні логістичні проблеми, пов’язані з виробництвом та відвантаженням зброї до росії, про що повідомляють розвідки різних країн.

Як зазначає у коментарі Finance.ua директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, Ірану доведеться підписувати нову ядерну угоду, що значно послабить її позиції.

«Влада цієї країни прекрасно розуміє, що для її порятунку та порятунку економіки треба виходити з підсанкційного режиму, у якому вони знаходяться чимало років. Без цього неможливий розвиток держави. А задля досягнення цієї мети Ірану доведеться підписувати нову ядерну угоду, і вона стане набагато жорсткішою, ніж стара, яку було ухвалено 2015 року. Чи буде у цьому випадку росія допомагати Ірану? Ні, не буде. І це, я зазначу, теж значно послаблює позиції рф», ­- каже експерт.

Хоча можна посперечатися з аналітиком: знаючи, як поводила себе росія чи СРСР. Коли падали криваві режими у різних дружніх ним країнах вона з останніх сил намагалася підтримати їх та утримати на плаву. На це гроші знаходилися, правда за це все платили пересічні росіяни.

До того ж західні країни, безумовно, скористаються нагодою революції в Ірані та посилять тиск не лише на цю країну, а й на саму росію. Слід очікувати на появи нових додаткових санкцій від ЄС та США щодо рф. Це теж наш український «козир».

Щодо геополітичної складової: неспокійна ситуація в Ірані та на Близькому Сході може сприяти тому, що росії буде складніше «грати» на геополітичній карті. Адже їй доведеться шукати нових союзників, яких у неї і так небагато.

Сподіватися на підтримку Китаю, Туреччини чи Індії, як ми писали вище, буде вже набагато складніше. Адже всі ці країни прекрасно розуміють, що їм треба лишатися у «цивілізованому полі діяльності» та співробітництва, на якому росія вже давно «не грає».

Це підтверджує у коментарі Finance.ua аналітик Центру перспективних досліджень, доктор політичних наук Ігор Петренко.

«Китай не залежить від росії ніяким чином, а завжди розглядав її як сировинну базу. Можна сказати, що росії більше потрібен Китай, ніж навпаки. Тому влада КНР після початку революції в Ірані дуже серйозно задумалася з приводу тісних зв’язків з рф. Тим більше, що КНР зараз має свої дуже великі економічні проблеми (приміром, криза перевиробництва. — Ред.), вирішення яких є першочерговими завданнями. А політична гра, по суті, є другорядною».

«Поки ще зарано говорити про те, що буде надалі. Адже те, що відбувається в Ірані зараз не виглядає, як зміна уряду та політики держави, а просто, як повстання. А це буває успішним чи неуспішним. Питання у тому, скільки триматиметься цей режим. Ми ж, українці можемо висловити свою позицію — за зміну влади в Ірані, адже нинішня влада представляє для нас зло, у тому числі своєю активною допомогою росії у веденні проти України кривавої війни», — наголошує Ігор Семиволос.

І він, і Ігор Петренко впевнені, що великих позитивних змін у переломі чи перемінах на фронтах на користь України, зміна влади в Ірані не призведе. Все буде лише опосередкованим.

«У випадку перемоги іранської революції, для росії це буде просто певним ускладненням, але, на жаль, не драматичним моментом. Звісно, після цього, рф не буде стратегічним партнером Ірану і це добре. Вона вже втратила фактично такого партнера, як Венесуелу. Іран може бути наступним. Але все це не позначиться активно на успіху українців на фронтах війни проти росії. Останній буде важче обходити санкції, проте вона це робитиме, адже має великий та успішний досвід у такій справі. Проте, певною мірою, буде уражено військову промисловість рф — їм складніше буде виробляти шахеди та іншу зброю», — додає Петренко.