Іноземні компанії в Україні: що відкривається за повномасштабної війни

Початок повномасштабної війни рф проти України не зупинив потік прямих іноземних інвестицій у нашу державу та відкриття нових фірм з суто закордонним капіталом. Щоправда, 2022-й виявився роком суцільного падіння цих обсягів, але вже починаючи від 2023-го цей процес ожив. Згідно з дослідженнями Нацбанку України, 2022 року відтік за цим показником був (- 0,6 млрд доларів), 2023−24 роках чистий приплив становив 1,1 млрд доларів, а за перший квартал 2025 року — 689 млн доларів.

Саме за роки повномасштабного вторгнення в Україну зайшло та було зареєстровано, згідно з інформацією Опендатаботу, близько 3 тисяч компаній за участю понад 100 країн. Це фактично велика грошова, технічна та технологічна допомога у розвиток економіки нашої країни. Вже не кажучи про те, що іноземці за цей період створили тисячі нових робочих місць, чим значно покращили ринок праці України.

Хоча експерти зазначають й негативну тенденцію: кількість нових іноземних компаній, які заходять на наш ринок і реєструються тут для своєї діяльності, стала значно зменшуватися.

Як зазначає для Finance.ua доктор економічних наук завідувач сектору міжнародних фінансових досліджень відділу публічних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України Олена Борзенко, у тому, що іноземці почали фактично на другому році війни масово відкривати компанії в нашій країні, немає нічого дивного.

«І у часи Першої та Другої світових воєн таке відбувалося і масово практикувалося. Можу навіть навести приклад зі свого особистого життя: у 90 роки минулого сторіччя я працювала у Держстаті Таджикистану. Тоді там відбувалася війна, але іноземні інвестиції у цю країну надходили: відкривалися нові компанії, вкладалися кошти, попри величезні ризики їхнього неповернення. Проте закордонні фірми розуміли, що саме після закінчення воєнних дій настануть часи відновлення та відбудови економіки, і ці кошти окупляться чи принаймні можуть окупитися у чимало разів. Така ж сама картина відбувається зараз і в Україні. Теперішні іноземні інвестиції та закріплення закордонних компаній в нашій країні у часи, коли ще тривають воєнні дії, — це інвестиції у їхнє майбутнє».

Зі своєю колегою погоджується й аналітик Центру перспективних досліджень, кандидат економічних наук Єгор Киян, який зазначає у коментарі Finance.ua, що на другий та третій роки війни, вкладаючи свої кошти в Україну та відкриваючи нові компанії у нас в державі, їхні керівники керувалися відносною стабільністю та можливостями, які надав ринок в нових умовах розвитку.

«Хоча наша економіка значно і постраждала, але продовжувала функціонувати; виникали нові потреби та запити на продукцію та послуги, пов’язані з частковою відбудовою інфраструктури та іншими аспектами. Також зверталася увага і на перспективи післявоєнного розвитку», — додає він.

Основа іноземних інвестицій (за обсягами вкладень у свої компанії) в Україну — це створені іноземцями фінансові, по суті, венчурні фірми. А венчурний бізнес, як відомо є вкрай ризикованим і для тих, хто його тримає, і для тих, хто тісно співпрацює з такими компаніями.

Отже, ТОВ «Тенс1ма» та закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юген» — дві найбільші іноземні компанії в Україні, які зайшли на наш ринок саме після початку повномасштабного вторгнення.

Статутний капітал першої складає 1,28 млрд гривень, другої — 700 млн гривень.

Опендатабот дає чимало цікавої та водночас відносно вичерпної інформації про ці компанії. Так, засновником ТОВ «Тенс1ма» є громадянин Вірменії, якого звуть Маріне Агоронян. Саме він є засновником «Версаріум Лімітед», компанії, яку було зареєстровано на Кіпрі.

Станом на початок 2025 року активи ТОВ «Тенс1ма» склали понад 1,6 млрд гривень. В Опендатабот немає інформації щодо доходу цієї компанії за 2023 та 2024 роки, правда відомо, що чистий прибуток у цих роках був від’ємним.

Щодо сфер діяльності компанії, то вони є надто широкими: факторингові послуги, оформлення свопів, опціонів, інвестдіяльність (венчури), управління цінними паперами, торгівля та лізинг нерухомим майном, а також будівництво тощо.

Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юген», друга інкомпанія, власником якого є громадянин США Хансен Делл Лой. Статутний капітал фонду складає 700 млн гривень. Активи компанії 2023 року були на рівні 66,46 млн гривень, а 2024-го — 8,2 млн гривень. Чистий прибуток за перший квартал 2025 року був від’ємним — (- 355 тис. гривень), а коефіцієнт поточної ліквідності — 42,56.

Видом діяльності компанії є: трасти, фонди та подібні фінансові суб’єкти.

«Цей клас включає юридичні особи, створені задля об’єднання цінних паперів або інших фінансових активів без управління від імені акціонерів або бенефіціаріїв. Портфелі цінних паперів оформлюють з метою досягнення певних інвестиційних характеристик, таких як диверсифікація, інвестиційний ризик, ставка прибутковості та зміна рівня цін. Такі одиниці одержують відсотки, дивіденди та інші доходи від власності, але в них майже немає найманого персоналу та ніякого доходу з продажу послуг», — зазначають фахівці Опендатабот.

Тобто такі компанії, як ми бачимо, хоча і вклали значні кошти в Україну, проте не створили робочих місць.

На думку засновника та президента інвестиційної групи Універ Тараса Козака, ризики інвестування як юридичними, так і фізособами у різні фонди незалежно від їхньої «прописки» (української чи іноземної, у нашому випадку такий фонд є американським — Авт.) є надзвичайно високими.

Додамо, що й ризики роботи самого такого фонду в Україні для нього теж є дуже ризикованою справою.

Якщо казати про географію країн, переважна більшість з яких відкрили свої представництва та вклали гроші в Україну, то за інформацією менеджерів Опендатабот, яку вони надали Finance.ua, на першому місці у цьому почесному переліку Туреччина. Йдеться про більше, ніж 350 компаній з цієї країни.

«Туреччина намагається впродовж 20 років стати членом ЄС, як, по суті, і чимало років того ж самого хоче й Україна. Тому протягом доволі тривалого часу ця країна активно розвивала свою економіку і стала досить потужною індустріальною державою. Отже, турецькі компанії мають неабиякий досвід у першу чергу: в будівництві, архітектурі, енергетиці та військовому виробництві. До того ж ця країна має досить теплі стосунки з Україною, а остання чимало допомагала Туреччині, коли їй було скрутно. Приміром, у часи подолання різних природних катастроф. І взагалі турки не бояться ризикувати вкладати кошти у нашу країну, бо бачать майбутнє та прибутки для своїх компаній», — зазначає Олена Борзенко.

На думку голови Турецько-української асоціації бізнесменів (TUİD) Бурака Пехлівана, торік в Україні було відкрито 1109 компаній з іноземним капіталом, з яких 20% були компаніями з суто турецьким капіталом. Станом на березень 2025 року за інформацією TUİD, турецькі інвестиції у нашу державу склали практично 5 млрд доларів.

Крім будкомпаній, за інформацією Опендатадот, в Україну у ці роки зайшла фірма Dalgakıran Kompresör, яка постачає компресорне обладнання (поршневі, гвинтові та відцентрові компресори); осушувачі та фільтри стисненого повітря; роторні повітродувки; дизельні та бензинові електростанції (генератори); установки для промислового охолодження; витратні матеріали та оригінальні запасні частини.

Чимало проєктів суто турецькі компанії розглядають щодо можливості будівництва заводів з виробництва кормів та біоетанолу в Україні та інших у сфері агропромислового комплексу.

За інформацією менеджерів Опендатабот, компанія Baykar, яка також у роки війни вийшла на наш ринок, будує завод із виробництва безпілотників, який має бути відкрито 2025 року. Звісно, що всі дані про цей проєкт та його фінансування, як, до речі, і про чимало інших невоєнних проєктів, є засекреченими.

Головною польською компанією, яка відкрила свій бізнес в Україні у роки війни, є ТОВ «ЛФС», що має статутний капітал 300 млн гривень. За даними Опендатабот, (див. діаграму — Ред.) кількість польських компаній дозволяє знаходитися Польщі на другому місці серед фірм інших держав. Засновником та власником є громадянин Польщі Павел Косина.

Інформація щодо чистого прибутку, активів та доходу є лише станом на 2022 рік — відповідно 274,9 тис. гривень, 2,32 млн гривень, 3,28 млн гривень.

Компанія займається оптовою торгівлею зерном, необробленим тютюном та кормами для тварин.

Проте, як свідчить інформація Опендатабот, крім цього існує дуже великий перелік інших видів діяльності: видобування корисних копалин, діяльність у торгівлі паливом, рудами, металом, деревиною, санітарно-технічними виробами, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими жирами.

Також ТОВ «ЛФС» здійснює гуртову торгівлю машинами та устаткуванням для добувної промисловості та будівництва, рідким паливом, твердим паливом тощо.

Отже, як бачимо, сфер діяльності чимало. І звісно, керівники компанії, як й інших фірм, використовуючи таку широку сферу діяльності, намагаються нівелювати ризики вкладання коштів в якісь окремі проєкти, перекриваючи їх іншими.

Загалом нових польських компаній, які відкрили свої бізнеси у нашій країні за період від 2022 до 2025 роки налічується близько 200. Чимала кількість з них працює у Західній Україні. Таким чином, поляки, так як і турки, уже створили чимало робочих місць для українських працівників.

Як зазначає Єгор Киян, нові іноземні компанії активно проникають у військову, будівельну галузь, енергетику (зокрема відновлювану), агроперероблювання.

«Вони покриють прогнозований дефіцит продукції внаслідок війни та відбудови — цемент, метал, енергообладнання. І це дійсно нам всім конче буде необхідно та вже й зараз необхідно теж», —­ додає він.

Яскравим прикладом компанії, яку було зареєстровано у липні 2024 року французькими інвесторами, є ТОВ «ДВЛ УКР». Засновник — ДВЛ Телеком, а статутний капітал обчислюється 1,8 млрд гривень.

Основна діяльність — управління хед-офісами. Інші види діяльності — провідний та безпровідний електрозв’язок, консультування з питань комерційної діяльності.

На ринок нашої країни також свого часу зайшли греки (Омбрі Електрікал Енержді — енергетичний сектор), спільний бізнес США та Австрії (АП «Біоенергетичний комплекс» — АПК та новітня енергетика). Безумовно, це значно підсилює енергетичні спроможності України, тим більше за умов постійної дронової та ракетної атаки на наші підприємства.

Однак кількість нових компаній, які починають працювати в України, дедалі скорочується. Так, за інформацією Єдиного державного реєстру, за підсумками 2024 року було зареєстровано 1109 нових іноземних підприємств, що практично на четвертину менше, ніж 2023 року.

Єгор Киян вважає, що іноземців все ж таки частково відштовхує війна та пов’язана з нею нестабільність.

«Ключовими для іноземних компаній, як на мене, є складнощі на ринку праці. Звісно, що міграція, мобілізація та нестача кадрів у деяких галузях не додає позитиву. Також у компаній є проблеми через збільшення витрат бізнесу, релокацію, обстріли та вимкнення електроенергії, зростання тарифів, перебої в логістиці», — резюмує він.