Електромобілі чи бензинові авто: що обрати у 2025 році з точку зору грошей? Частина 2

У першій частині статті ми робили акцент на тому, які зараз ціни на електрокари та машини з двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ). Порівнювали, які суми треба викласти сьогодні за зарядку «зеленого» авто та заправку традиційної машини.

Електрокари мають на порядок менше рухомих частин, ніж бензинові авто. Це означає:

• відсутність потреби в заміні масла, свічок запалювання, ременів, фільтрів двигуна;
• менше зносу гальм завдяки рекуперативному гальмуванню;
• менше шансів на значні злами.

Попри це, обидва варіанти мають і чимало спільного. Так, до цього числа відносяться: тягова батарея, електромотор, інвертор, система керування (яка необхідна для управління всіма компонентами). Також є ходова частина, системи безпеки та комфорту та інші компоненти, котрі роблять електромобіль подібним до автомобіля з ДВЗ.

Можна було б сказати, що тут електрокари мають чималу перевагу, адже не настільки вони примхливі в обслуговуванні, як авто з ДВЗ, якби не одне «але». Йдеться про акумулятор, який кожного року втрачає 1−3% продуктивності. Тож, саме на нього витрачається й близько 50−60% від загальної вартості авто.

Порахуємо, скільки приблизно коштує замінити батарею на популярних електрокарах в Україні.

На прикладі популярного Nissan Leaf:

• 24 кВт-год (2011−2015): 5,500 — 7 тис. доларів;
• 30 кВт-год (2016−2017): 6,500 — 8 тис. доларів;
• 40 кВт-год (2018−2020): 7,500 — 9 тис. доларів;
• 62 кВт-год (2020−2024): 8,500 — 10 тис. доларів.

Tesla Model 3:

• Standard Range: 3−6 тис. доларів;
• Long Range: 5−9 тис. доларів;
• Performance: 7−12 тис. доларів.

Zeekr 001 та Zeekr 7Х є досить новими моделями на ринку. Однак, враховуючи місткість та технології, орієнтовна вартість може бути в межах 15−20 тис. доларів.

Окрім батареї в електромобілі варто перевіряти: стан приводного редуктора та здійснювати заміну мастила (іноді разом з фільтром) у ньому.

Також необхідна діагностика стану тягової батареї, щоб уникнути її пошкодження у разі розбалансування окремих елементів. Та регулярна перевірка системи нагрівання/охолодження АКБ, якщо така система є в автомобілі.

Візьмемо за приклад Nissan Leaf з батареєю в 40 кВт·год. У нього перший техогляд настає після 30 тис. км пробігу. Тож, після року використання електромобіля у ньому потрібно замінити лише фільтр очищення повітря для салону.

Разом з роботою це коштуватиме 2,2 тис. гривень. Якщо ця модель проїхала понад 100 тис. км, то тут вже варто замінити фільтр салону, гальмівну рідину та охолоджувальну рідину. Тут вартість робіт з матеріалами коштуватиме 5 тис. гривень.

Авто з ДВЗ, своєю чергою, вимагають регулярного технічного обслуговування кожні 10−15 тисяч км, що може обходитися в суми від кількох тисяч гривень до кількох десятків тисяч гривень. Традиційне авто має чіткі регламенти щодо заміни моторного мастила, мастила в КПП, фільтрів, ременів приводу, водяної помпи, допоміжних роликів, свічок тощо.

Існує й те, що об’єднує ці два типи авто: регулярна перевірка стану шин, гальм, підвіски, рульового керування, зовнішніх світлових приладів.

Щодо традиційного авто, то тут візьмемо за приклад кросовер Renault Duster.

Перше регламентне ТО проходимо після позначки у 15 тисяч кілометрів пробігу. В нього входить: заміна мастила у двигуні, заміна фільтрів (повітряного, масляного, салонного), перевірка ходової, системи керування, працездатності замків. Вартість цього першого регламентного ТО складає 4,7 тис. гривень. Якщо ж йдеться про пробіг у понад 100 тис. км, то тут витрати сягнуть близько 10 тис. гривень.

Бачимо, що електрокар в обслуговуванні все ж дешевший. Утім, не забувайте про чи не найважливіший фактор — акумулятор. Так, його не треба змінювати кожен рік, але згодом цей час усе ж таки настане. І ось тут за витратами вже попереду буде саме «зелене» авто.

Звісно, ключовим критерієм будь-якого авто є надійність, аби водій, пасажири та інші учасники руху почувалися в безпеці. Тож, що ж з безпекою в електрокарів та авто з ДВЗ і хто за цим критерієм є лідером?

Дослідники з Бірмінгемського університету та Лондонської школи економіки (LSE), вивчивши понад 300 мільйонів записів, включаючи інформацію про 30 мільйонів транспортних засобів, дійшли висновку, що електромобілі не лише здатні служити так само довго, як і автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння, а й часто перевершують їх у надійності.

За даними рецензованого дослідження, на початку свого розвитку електрокари поступалися за довговічністю традиційним авто, однак наразі вони практично вирівнялися з ними за цим показником. Особливо вражає швидкість удосконалення електромобілів: щороку ймовірність їх зламу зменшується на 12%, тоді як для бензинових моделей цей показник становить 6,7%, а для дизельних — лише 1,9%. Це означає, що з кожним новим поколінням електрокарів їхня надійність суттєво зростає, а проблеми ранніх моделей залишаються лише в минулому.

Для демонстрації досягнень електромобілів дослідники навели статистичні дані. Сучасні електрокари в середньому здатні прослужити 18,4 року й подолати 200 тисяч кілометрів без суттєвих проблем, що не лише відповідає, а й перевершує середній пробіг бензинових аналогів.

Для порівняння: бензинові авто зазвичай мають трохи довший термін експлуатації — близько 18,7 року, однак за цей час вони долають у середньому лише 187 тисяч кілометрів. Натомість дизельні машини служать менше — близько 16,3 року, але здатні подолати значно більший шлях — до 410 тисяч кілометрів до моменту виходу з експлуатації.

Як ми зазначали вище, однією з причин, чому електрокари менш схильні до зламів, є відсутність складних вузлів, характерних для ДВЗ. В електромобілях немає масла, коробки перемикання передач чи традиційного зчеплення — це означає менше деталей, які можуть вийти з ладу.

Електромобілі мають відмінні показники безпеки, зокрема завдяки низькому центру тяжіння через розташування батарей, що зменшує ризик перекидання.

Втім, саме електрокари частіше стають учасниками ДТП, ніж їхні бензинові чи дизельні аналоги.

Згідно з аналізом, який охоплює 51 мільярд кілометрів пробігу електромобілів та гібридів і майже п’ять трильйонів кілометрів, пройдених традиційними авто з ДВЗ, виявлено: у міських районах електрокари та гібриди втричі частіше збивають пішоходів, ніж звичайні машини.

На це впливають кілька чинників. Електромобілі частіше експлуатують у містах, де рух пішоходів інтенсивніший. Крім того, їх нерідко купують молодші й менш досвідчені водії. Важливу роль відіграє і майже безшумна робота електрокарів — це ускладнює пішоходам сприйняття швидкості та наближення автомобіля, що підвищує ризик наїздів.

Хто ж втрачає у вартості найбільше? Вартість електрокарів падає швидше з роками, особливо моделей з обмеженим запасом ходу. Також до цього числа можна віднести й преміальні електрокари.

Головний фактор — вартість акумулятора, який неодмінно старішає, причому незалежно від пробігу. Як ми вже зазначали, за 10 років місткість батареї може втратити від 10 до 20%. Місткість може знизитись й значно більше, якщо ви постійно заряджаєте акумулятор за допомогою швидкої зарядки. В такому випадку замінити батарею, можливо, доведеться значно раніше, а це обійдеться в ціну не найгіршого вживаного авто з ДВЗ.

Покупці вживаних автомобілів знають про це і зазвичай відмовляються платити великі гроші за електромобіль без гарантії й зі старим акумулятором. В результаті продати електромобіль з пробігом набагато складніше, ніж автомобіль із ДВЗ.

В бензиновій чи дизельній машині головний чинник втрати ціни — великий пробіг і відповідно зношення найскладнішого компонента — силового агрегата, тобто двигуна і трансмісії. Утім, це все може коштувати дешевше, ніж нова батарея для електрокара.

Якщо підсумовувати цей пункт, то електрокари більш дієві в перепродажу на короткострокову перспективу, тоді як авто з ДВЗ — в довгострокову.

Наостанок зазначимо, що електрокари працюють значно тихіше та плавніше за традиційні авто, а також не шкодять довкіллю. Утім, багато хто не погодиться з цією думкою, адже вже не раз проводилося дослідження, завдяки яким з’ясовували, що батареї для «зелених» авто спричиняє значно більше викидів в атмосферу, адже містять отруєні хімікати та погано піддаються утилізації. Також не на користь електрокарів й нюанс з електростанціями, на яких вони заряджаються. Річ у тому, що більшість електроенергії у багатьох країнах виробляється на вугільних або газових електростанціях, які виділяють велику кількість вуглекислого газу під час своєї роботи.

Й головне — відстань. Автомобілі з ДВЗ можуть долати великі відстані на одному баку палива і швидко заправлятися, що робить їх ідеальними для далеких поїздок. Електромобілі ж, своєю чергою, мають обмежений запас ходу, що робить їх ідеальними для міських поїздок. До того ж, кількість зарядних станцій поки значно поступається заправкам.