Допомога по безробіттю 2023

Навіть без урахування мігрантів оцінка середнього рівня безробіття за 2022 рік практично незмінна.

«Хоча динаміка внутрішньоукраїнського безробіття в IV кварталі [2022 року] погіршується після поліпшення в III кварталі, а кількість безробітних оцінено в середньому у 2,9 млн осіб», – ідеться в інфляційному звіті НБУ.

В Нацбанку констатують, що ринок праці ще тривалий час залишатиметься слабким, проте поступово відновлюватиметься завдяки адаптації населення та бізнесу до воєнних умов.

Очікується, що вже цьогоріч безробіття почне скорочуватися, але кількість пошукачів роботи досі значно перевищує кількість вакансій.

Для наочності офіційні цифри Державної служби зайнятості. Станом на 1 лютого 2023 року статус безробітного мали 166 тис. осіб, а кількість вакансій, зареєстрованих в Держслужбі зайнятості, становила 25,9 тис. одиниць.

Дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили залишається суттєвим. В середньому по Україні на одне вільне робоче місце претендують шестеро безробітних, кажуть в Державній службі зайнятості.

За таких умов ринок праці зараз нагадує дитячу гру зі стільцями – місць вистачить не всім. Проте в Україні діє закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідно до якого, безробітні можуть отримувати відповідну матеріальну допомогу.

Розберемо, що потрібно зробити, щоб отримувати допомогу по безробіттю та про які суми йдеться.

Насамперед потрібно розібратися з процедурою звільнення. Адже звільнення за статтею 36 КзПП (угода сторін), надає суттєві переваги при постановці на облік у Центрі зайнятості.

У цьому разі, починаючи з восьмого дня з дати звільнення, звільнений працівник може отримувати допомогу з безробіття.

При звільненні за власним бажанням (стаття 38 КзПП) на таку допомогу можна розраховувати лише по закінченню тримісячного терміну з дати постановки на облік у службі зайнятості.

Детальніше про це ми раніше писали в статті «Як звільнитися з роботи правильно».

Людина, яка має статус внутрішньо переміщеної особи та не могла припинити дію трудового договору з роботодавцем у порядку, визначеному Кодексом законів про працю, також необхідно звернутися до Центру зайнятості.

Там вона може подати на ім’я роботодавця заяву про припинення трудового договору. Датою припинення вважатиметься дата, наступна за датою подання такої заяви.

Подальші дії вчинять співробітники Центру зайнятості, а людина отримає право на набуття статусу безробітного й отримання допомоги по безробіттю.

У частині 1 статті 43 закону «Про зайнятість населення» визначено, що статус безробітного може набути:

• особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна стати до роботи;
• особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу;
• особа, молодша 16-річного віку, яка працювала та була звільнена через зміни в організації виробництва та праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності працівників;
• одинока мати/батько, що здійснює догляд за дитиною з інвалідністю та один з батьків, названих батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновитель, опікун, піклувальник дитини з інвалідністю підгрупи А, які мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною.

Заяву про набуття статусу безробітного можна подати:

• особисто до обраного Центру зайнятості (мапа Центрів зайнятості);
• в електронній формі через застосунок (Послуги – Допомога по безробіттю) чи портал Дія;
• за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку, заповнивши заяву онлайн на офіційному сайті Державної служби зайнятості, або ж надіславши електронною поштою видруковану, заповнену, підписану та сфотографовану заяву;
• через чат-бот (Telegram, Viber), якщо ви перебуваєте на тимчасово окупованій території або на території, де ведуться бойові дії.

Також Державна служба зайнятості має гарячу лінію. Вона працює з понеділка до четверга з 9:00 до 18:00, у п’ятницю – з 9:00 до 16:45 за номером 0 800 33 70 20.

Окрім заяви потрібно надати такі документи:

• паспорт або єДокумент (на період воєнного стану);
• податковий номер;
• трудову книжку (за наявності) або документ, що підтверджує припинення останнього виду зайнятості;
• документ про освіту (за наявності);
• військовий квиток (для військовозобов’язаних осіб).

У разі подання заяви в електронній формі копії документів не знадобляться. Але їх потрібно надати протягом 30 календарних днів після припинення чи скасування воєнного стану, під час першого фактичного відвідування безробітним Центру зайнятості, де відбувалася реєстрація.

Під час дії воєнного стану максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати розмір мінімальної зарплати, встановленої законодавством на 1 січня календарного року. У 2023-му – це 6700 грн.

Мінімальний розмір допомоги для застрахованих осіб, які протягом 12 місяців перед реєстрацією в Центрі зайнятості мають страховий стаж менш як сім місяців – 1 тис. грн.

Допомога по безробіттю призначається з першого дня після дня надання статусу безробітного та в період дії воєнного стану не може перевищувати 90 календарних днів.

Водночас для осіб передпенсійного віку (за рік до досягнення відповідного віку та за наявності необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів.

На допомогу з безробіття та сприяння зайнятості уряд цьогоріч планує витратити 11,8 млрд грн. Це на понад 5 млрд грн менше ніж у 2022 році.

Виплата допомоги по безробіттю припиняється в разі працевлаштування безробітного, вступу до навчального закладу, призову на строкову військову або альтернативну службу, у разі перебування безробітного за кордоном понад 30 календарних днів.

Часткове безробіття – це вимушене тимчасове скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу, і як наслідок, втрати частини зарплати працівником через зупинення (скорочення) виробництва з причин економічного, технологічного характеру, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного або воєнного стану, встановлення карантину.

На початку березня 2023 року уряд затвердив зміни до Порядку надання допомоги по частковому безробіттю, погодивши його із законом «Про зайнятість населення».

В новому Порядку розширили перелік критеріїв, за якими надається допомога по частковому безробіттю, зокрема щодо відсутності у роботодавця або фізичної особи підприємця, яка є застрахованою особою, заборгованості перед державним (місцевим) бюджетом понад 6 місяців.

В Міністерстві економіки кажуть, що цьогоріч допомогою по частковому безробіттю зможе скористатися 21 тис. українців. На це передбачено 226 млн грн.

Регіональний Центр зайнятості перераховує кошти на поточний рахунок ФОПу або підприємству для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю.

Заява для отримання допомоги по частковому безробіттю подається роботодавцем або ФОПом до Центру зайнятості за місцем провадження господарської діяльності.

Рішення про надання або відмову в допомозі ухвалюють протягом п’яти робочих днів.

У липні 2022 року уряд презентував програму єРобота. Цей проєкт охоплює шість грантових програм, спрямованих на стимулювання підприємницької діяльності.

Ідеться про відкриття чи розвиток власного бізнесу, грантів на створення й розвиток переробних підприємств, закладки саду та виноградарства, тепличного господарства, підтримки ІТ-стартапів та старту в ІТ-сфері.

У межах програми сьогодні можна безповоротно отримати до 8 млн грн.

Гранти надаються, щоб створити нові робочі місця. Це є основною вимогою при отриманні коштів. Очікується, що завдяки програмі буде створено 300 тис. нових робочих місць.

Щоб отримати гроші, потрібно подати заявку та бізнес-план і пройти перевірку ділової репутації. Її проводитиме уповноважений банк. У разі позитивного рішення кошти надійдуть на спеціальний банківський рахунок, який потрібно відкрити заздалегідь.

Уряд планує запустити програми для створення та розвитку бізнесу й активні програми зайнятості для працевлаштування ветеранів, зокрема людей з набутою внаслідок війни інвалідністю.

«Ключовим для держави в політиці інтеграції ветеранів у ринок праці є забезпечення їх економічної незалежності та права на гідну працю. Нині уряд напрацьовує низку варіантів для різних груп ветеранів. Ті, хто захоче стати підприємцями чи розвивати власний бізнес, яким займались до війни, зможуть скористатись грантовими програмами.

Уже у квітні ми запустимо нові напрямки – гранти на власну справу для другого з подружжя ветеранів до 500 тис. грн і гранти до 1 млн грн для групи ветеранів. За нашими оцінками, близько 170 тис. ветеранів матимуть бажання зайнятися підприємництвом», – каже заступниця міністра економіки Тетяна Бережна.

Ветерани, які захочуть отримати нову, потрібнішу на ринку праці спеціальність, зможуть пройти перенавчання коштом держави або отримати грант на таке навчання.

«З квітня стартує нова грантова програма «Старт в ІТ», за якою можна отримати грант до 30 тис. грн на навчання у сфері ІТ. Цією програмою зможуть скористатись і ветерани, що матимуть бажання опанувати сучасні технології», – додала чиновниця.

Окрім того, уряд стимулюватиме роботодавців наймати на роботу ветеранів, компенсуючи частину витрат на оплату праці.

Серед інших варіантів розглядається напрямок спрощення доступу на ринок охоронної діяльності, що дозволить колишнім військовим реалізовуватися в цій сфері.

Проєкт «Армія відновлення» був запроваджений урядом восени 2022 року. Його мета – залучати людей, які тимчасово втратили роботу, до відбудови країни через виконання ними суспільно корисних робіт.

Види суспільно корисних робіт залежать від потреб конкретного регіону. Найчастіше людей залучають до:

• будівництва захисних споруд цивільного захисту, укріплення дамб;
• розвантаження та фасування гуманітарної допомоги;
• надання соціальних послуг в Пунктах незламності;
• розбору завалів та відновлення житлових будинків і приміщень, пошкоджених в результаті бойових дій;
• облаштування та укріплення блок-постів, підвальних приміщень під укриття;
• розчищення залізничних колій та автомобільних доріг;
• заготівлі дров для військових та населення.

З безробітними укладається строковий трудовий договір на період виконання зазначених робіт. Оплата складає щонайменше 6700 грн і може дофінансовуватись з місцевих бюджетів чи коштом замовників таких робіт.

Наразі до виконання суспільно корисних робіт в межах проєкту залучили 8,5 тис. безробітних у 13 регіонах країни. Лідерами за кількістю залучених безробітних є:

На організацію суспільно корисних робіт у 2023 році у Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття передбачено 104 млн грн.