Гроші від держави на бізнес: хто і як може отримати кошти

Ще 21 червня 2022 року Кабмін своїм рішенням підтримав запуск трьох програм, спрямованих на стимулювання підприємницької діяльності та створення нових робочих місць в межах економіки воєнного часу, об’єднаних під назвою «єРобота».

Підприємці можуть отримувати від держави гранти та пільгові кредити. На фінансування проєкту Міністерству економіки виділили 16 мільярдів гривень.

Перша програма передбачає надання безповоротних грантів в сумі до 250 тисяч гривень на створення нового або розвиток наявного бізнесу.

Охочі отримати ці гроші підприємці зможуть оформити відповідні заявки через портал «Дія», або звернутися до відділень Ощадбанку, який виступає уповноваженим банком програми. Останній вже оголосив, що з 1 липня приймає заявки від бізнесу.

На максимальну суму можна претендувати за умови створення двох нових робочих місць.

При створені одного місця сума гранту не перевищуватиме 150 тисяч гривень. За надані гроші можна придбати обладнання, сировину, матеріали, закупити інструменти, оплатити оренду. Але щоб їх отримати потрібен бізнес-план, життєздатність якого проаналізують в Ощадбанку, Державному центрі зайнятості та незалежні оцінювачі-підприємці.

За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля на рік держава планує видавати до 20 тисяч таких гранів на загальну суму в 5 мільярдів гривень.

Крім того, отримувачі мікрогрантів зможуть оформити додатковий інвестиційний кредит за Програмою «5-7-9%» у сумі до 2,5 мільйона гривень відповідно до стандартних умов цієї програми.

Суть другої програми в тому, що держава співфінансуватиме проєкти з садівництва, надаючи гранти у розмірі до 70% від їхньої вартості (без ПДВ). Це становить від 150 до 400 тисяч гривень на 1 гектар садів. Решту коштів вносять самі аграрії.

На думку урядовців, завдяки цій програмі вже найближчим часом вдасться закласти до 10 тисяч гектарів нових фруктових та ягідних садів. Міністр агрополітики та продовольства України Микола Сольський стверджує, що держава планує виділити на неї 4 мільярди гривень.

Кошти переказуватимуть на банківський рахунок, щоб була можливість контролю їх цільового використання: закупівлі саджанців, обладнання, систем поливу та добрив.

Третя програма спрямована на розвиток овочівництва. Завдяки їй фермер має можливість збудувати легкий тепличний модуль розміром близько 2 га для вирощування овочів, сплативши половину його вартості.

Для перших 1 тис. заявників держава надає грант у розмірі 70% від вартості проєкту (без ПДВ), але не більше 7 мільйонів гривень, і лише 30% сплачує сам інвестор. Усі наступні заявники отримують грант на 50% вартості проєкту (без ПДВ), але не більш як 5 мільйонів гривень.

Програма має забезпечити створення до 40 нових робочих місць одним отримувачем гранту. Взяти участь у ній можуть як приватні підприємці, так і агрокомпанії та фермерські господарства — власники чи орендарі (щонайменше на 25 років) сільськогосподарських угідь.

Бюджет цієї програми — 7 мільярдів гривен. За оцінками уряду, завдяки їй у стислі терміни вдасться ввести в експлуатацію до 3 тис. нових теплиць.

Ідея програми зрозуміла — багато людей залишилися без роботи, тож варто спробувати дати їм можливість започаткувати власний бізнес. У мирний час, звісно, стартапи точно не повинні підтримуватись з державного бюджету, для цього є венчурні фонди. Але оскільки зараз з інвестиціями не дуже, із зрозумілих причин, то й виникла така ідея.

Власне в програмі залишаються ризики — ми не знаємо якості бізнес-ідей, з якими потенційні підприємці прийдуть за коштами, та здатності цих людей їх реалізувати. Левова частка ідей не доживає до успішного продукту навіть у мирний час, а зараз факторів ризику ще більше.

Ми в ЦЕС вважаємо, що за умови обмежених ресурсів в бюджеті, можливо, доцільніше все ж витрачати кошти на підтримку тих бізнесів, які постраждали від війни. Їх випадіння з ланцюжків створення доданої вартості більш болюче, ніж нестворення нових бізнесів, оскільки на них вже спирались постачальники та, навпаки, споживачі. Тож ефект був не тільки через скорочення виробництва на конкретному підприємстві, але й непрямий, по ланцюжку. Краще намагатись нівелювати цей вплив.

Підтримка та стимулювання роботи бізнесу наразі є вкрай важливою – щоб підтримувати економічний фронт країни, людей тощо. Зокрема, анонсована Урядом грантова програма може стати хорошим інструментом для цього.

Звісно, вкрай важливою є прозорість використання коштів та наявність компенсаторів для цієї ініціативи (іншими словами, яким буде джерело цих грантових коштів).

Однак, на цей час про слабкі місця та проблеми говорити зарано, адже програму лише запущено. Дуже сподіваємось, їх і не буде, а програма працюватиме ефективно.

Водночас не варто забувати й про наявний середній та великий бізнес, який, власне, сплачує податки, підтримує країну та людей. Так, ключовою риторикою цього бізнесу не є заклик від держави надавати допомогу. Адже бізнес розуміє, що ресурси країни спрямовані на війну. Ба більше, зі свого боку підприємці намагаються всіляко підтримувати країну, ЗСУ, медиків тощо.

Однак, для прозорого бізнесу вкрай важлива, наскільки це нині можливо, стабільність наявних правил і процедур та розробка зрозумілих нових, які не будуть заважати роботі. Наприклад, це стосується податкових ініціатив.

Якщо ми говоримо про економічне відновлення, то важливим є максимальне прибрання обмежень, бо ними економіку не піднімеш. Тож в контексті підтримки бізнесу важливим є комплексний підхід, прозорість і готовність до діалогу.

Почнемо з питання про своєчасність та доцільність запровадження подібних грантів. На мою думку, відповідь на нього більше так, ніж ні, оскільки в такий складний період для економіки необхідно здійснювати сприятливе регулювання для розвитку одного з основних джерел податкових надходжень — бізнесу.

Окрім того, наразі не дуже сприятлива ситуація на ринку праці, оскільки велика кількість людей втратили роботу та не можуть знайти нову, а заявлена програма спрямована також на створення робочих місць.

Об’єктивно, державі набагато вигідніше, шляхом сприяння, створити нові робочі місця та отримувати надходження до бюджету, аніж здійснювати постійні бюджетні витрати на соціальну допомогу безробітним.

Проте, не дивлячись на досить широкий перелік позитивних моментів, серед яких збільшення податкових надходжень, створення нових робочих місць, зниження рівня безробіття, запобігання міграції трудових ресурсів за кордон, покращення економічної ситуації, та загалом позитивну спрямованість та ідейність програми грантів, ми не можемо не звернути увагу на певні недоліки та проблеми, які можуть виникнути в майбутньому.

З метою оцінки ефективності програм грантів, які анонсував уряд, та виокремлення проблем, що можуть виникнути при її наданні, пропоную звернутися до попереднього досвіду України при реалізації програми «Рука допомоги».

Звертаю увагу саме на цю програму, бо вона також реалізувалась через надання фінансової допомоги особам на відкриття та розвиток власної справи.

Окрім того, з того що наразі відомо, як до отримання грошових коштів в межах програми «Рука допомоги», так і до надання грантів ставиться вимога про наявність бізнес-планів.

Попри ряд позитивних моментів, які стали кінцевим результатом реалізації програми «Рука допомоги» (податкові надходження, нові робочі місця тощо) не обійшлось і без проблем, особливо на етапі набуття статусу учасника цієї програми.

На мою думку, однотипні проблеми можуть виникнути і при реалізації програми грантів, враховуючи сутність цих програм та методи їх реалізації, а тому, проаналізувавши дію програми «Рука допомоги», бачимо наступні «прогалини», які можуть мати місце і при наданні грантів, анонсованих КМУ.

По-перше, враховуючи суми виділених коштів, соціальна програма «Рука допомоги» була розрахована орієнтовно всього на 1 тис. осіб, водночас кількість осіб, які її потребували та хотіли б нею скористатися була значно більшою. На мою думку, на ці гранти також виділять певну фіксовану суму коштів із бюджету, а тому кількість учасників знову буде певним чином обмеженою по верхній межі.

Щодо питання чи вистачить коштів у бюджеті, то як було вже було зазначено, найімовірніше виділять фіксовану суму, здійснивши певні розрахунки з урахуванням пропорційності та спроможності бюджету покрити ці витрати.

По-друге, хоч програма «Рука допомоги» і передбачала допомогу спеціалістів центрів зайнятості при складанні бізнес-планів, на практиці цю допомогу не можна було назвати досить кваліфікованою, особливо якщо говорити про регіональні центри зайнятості.

Тобто, досвід схожої програми показав, що в певних службах зайнятості не вистачає кваліфікованих фахівців, які б допомогли розробити ефективний та продуманий бізнес-план у тій чи іншій сфері. Коли особа започатковує свою першу власну справу, то навряд чи володіє достатніми навичками складання якісних та успішних бізнес-планів.

Якщо звернутися до анонсованої програми грантів, то в ній наразі взагалі немає чітких вимог до бізнес-планів. І поки не було анонсовано можливу допомогу у складанні або ж хоча б перевірку складених бізнес-планів кваліфікованими суб’єктами.

Сподіваємось, що пізніше з’являться більш детальні роз’яснення та чітка процедура реалізації свого права на той чи інший грант і буде детальніше врегульовано питання вимог до бізнес-планів і допомоги у їх складанні.

По-третє, на момент реалізації програми «Рука допомоги», на жаль, спостерігались випадки «кумівства» при виборі осіб, які отримували фінансову допомогу. Хоча, враховуючи підвищення рівня правової свідомості українців останнім часом, щиро сподіваємося, що такої проблеми не виникне, утім, вона мала місце в минулому, і може мати місце при наданні анонсованих грантів.

По-четверте, КМУ анонсувало, що отримувачі мікрогрантів зможуть оформити додатковий інвестиційний кредит за Програмою «5-7-9%». Проте, на практиці отримати кредит за цією програмою не так вже й легко. Банки, як правило, скептично налаштовані до новостворених суб’єктів підприємницької діяльності або до суб’єктів із невеликим оборотом, оскільки бояться, що вони просто не зможуть повернути кошти.

У програмі братимуть участь переважно новостворені та невеликі суб’єкти підприємництва, які залучатимуть ці гранти для створення та розвитку своїх бізнесів, а тому, враховуючи негативні тенденції щодо відмов банків у таких кредитах – це також є значною проблемою для повної реалізації заявлених та очікуваних програмних цілей.

Водночас сама ідея надання інвестиційних кредитів, є дуже хорошою, за умови, що банки більш охоче йтимуть на зустріч новоствореним бізнесам у питаннях надання кредитних коштів.

Варто тут згадати досвід Польщі, де такі «дешеві кредити» охоче та без проблем надаються саме новоствореним суб’єктам з метою економічного зростання та розвитку підприємницької сфери в країні.

Отже, анонсована урядом програма грантів має цілком позитивну спрямованість, проте не можна ігнорувати й імовірні проблеми, які вже виникали при реалізації схожих програм.

На мою думку, варто проаналізувати проблеми, що вже мали місце, а також керуватися європейським досвідом у наданні дешевих кредитів, для того, щоб заявлені урядом програми були максимально ефективними, а всі поставлені цілі були досягнуті.