Держбюджет-2026: ключові цифри та ризики

Очікувані доходи — 2 трлн 917,9 млрд грн (без урахування грантів та міжнародної допомоги), зокрема загальний фонд — 2 трлн 625 млрд грн, спеціальний фонд — 292,9 млрд грн.

Доходи 2026 року будуть більші на 415,3 млрд грн, ніж 2025-го.

Видатки та надання кредитів із державного бюджету 2026 року становитимуть 4 трлн 837,4 млрд грн, що на 134,5 млрд грн більше, ніж 2025-го. Загальний фонд — 4 трлн 416,5 млрд грн, спеціальний фонд — 420,9 млрд грн.

Це означає дефіцит бюджету приблизно 1,9 трлн грн, що становить близько 18,5% ВВП та потребу в зовнішньому фінансуванні у розмірі приблизно 2 трлн 79 млрд грн. Ще близько 430 млрд грн планується отримати користуючись з внутрішніх запозичень.

Головний акцент проєкту Держбюджету на 2026 рік — на оборону країни. Він передбачає збільшення видатків на безпеку і оборону 2 трлн 805,8 млрд грн або 27,2% ВВП, що на 168,6 млрд грн більше порівняно з 2025 роком.

Тобто практично всі очікувані доходи загального фонду будуть спрямовані на оборону країни.

Для порівняння, Держбюджет-2025 передбачав видатки на безпеку і оборону у розмірі 2,2 трлн грн або 26,3% ВВП. У липні 2025 року Рада збільшила видатки на безпеку і оборону на 412 млрд грн.

^{Джерело фото: pixabay}

Мінімальна зарплата 2026 року зросте від 8 тис. до 8 647 грн; загальний прожитковий мінімум — від 2 920 до 3 209 грн. Прожитковий мінімум для працездатних осіб збільшать від 3 028 до 3 328 грн, а для осіб, які втратили працездатність — від 2 361 до 2 595 грн.

Суттєві зміни чекають на сферу освіти. Передбачається підвищення заробітної плати учителям на 30% від 1 січня 2026 року і ще на 20% - від 1 вересня 2026 року. На це передбачено додатково плюс 55,4 млрд грн порівняно з 2025 роком. Планується, що від 1 січня 2026 року середня зарплата вчителя зросте від 16,7 до 21,7 тисячі грн, а з 1 вересня — до 30 тисяч грн.

Підвищується одноразова допомога в разі народження дитини від 10 до 50 тисяч грн, допомога по догляду за дитиною — до 7 тис. грн.

З цікавого: на підвищення зарплати військовим грошей не вистачило. Разом з тим 2 млрд грн на фінансування «Телемарафону», які планувалось прибрати з Держбюджету, залишили.

Важливий момент: у Держбюджет-2026 вперше в історії закладено не лише середньорічний курс долара США на рівні 45,7 грн/долар, а й середньорічний курс євро на рівні 49,40 грн/євро. Встановлення саме таких цифр як орієнтир може створити проблеми у майбутньому. По-перше, співвідношення євро/долар у результаті простої операції ділення отримуємо на рівні 1,08. Водночас все сьогодні на світовому валютному ринку FOREX воно складає 1,1660, тобто на 8% вище.

По-друге, якщо зараз міжбанківський курс долара коливається у межах 42,10−42,30 грн/долар (більш ніж на 8% нижче за прогнозований), то курс євро — 49,20−49,30 грн/євро. Тобто у майбутньому Національний банк опиниться перед вибором: або тримати «зубами» курс долара, або дозволити курсу євро піднятися вище 50 грн. Можливо, закладаючи занижений курс євро (а багато ставок акцизів прив’язані саме до євро), депутати намагались таким чином сховати частину дефіциту бюджету.

Головним ризиком даного бюджету є повна залежність від зовнішнього фінансування та міжнародної допомоги.

Якщо надходження коштів ззовні до України навіть не припиниться, а лише зменшиться, бюджет може стати кризовим.

Виконання всіх соціальних зобов’язань держави перед своїми громадянами ­- виплата заробітної плати працівникам державних установ, виплата пенсій, соціальної допомоги тощо може опинитися під загрозою.

Ще одним ризиком для українців є високий дефіцит і зростання державного боргу. Це тягар, який лягає на плечі майбутніх поколінь, і може призвести до перегляду соціальних стандартів.

У разі, якщо коштів не вистачатиме, держава може увімкнути «друкарський верстат», що загрожуватиме інфляцією та девальвацією гривні і призведе до знецінення як доходів, так і заощаджень громадян.

Наступний ризик — нерівномірне фінансування так званих «мирних» потреб. Освіта, медицина, соціальний захист можуть бути недостатньо профінансованими, якщо оборонні витрати з’їдатимуть левову частку бюджету.

І нарешті, варто пам’ятати про непередбачуваність війни. Будь-яке загострення може вимагати додаткових витрат на безпеку, що знову зменшить ресурси для цивільної сфери.

Розглянемо ключові моменти, які вплинуть на життя кожного українця. Перш за все, у проєкті Держбюджету-2026 закладене підвищення мінімальної заробітної плати. Для найменш оплачуваних працівників це шанс на підвищення доходів; крім того, пропорційно зростатимуть також соціальні виплати, допомоги, пенсії тощо.

Зростання зарплат вчителів — спроба підтримати цю безсумнівно важливу галузь.

^{Джерело фото: pexels}

Якщо державі вдасться забезпечити і бюджетні доходи, і міжнародну допомогу на достатньому рівні, то соціальна сфера (освіта, медицина, соціальний захист) має шанси на підтримку.

Однак високий дефіцит і залежність від зовнішніх запозичень створюють ризики: економіка може відчувати інфляційний тиск, курс гривні — волатильність, а заощадження — знецінення.

Зростання податкового навантаження на українські банки (збільшення податку на прибуток до 50%), яке ми спостерігаємо останнім часом, - ще один варіант спробувати наповнити бюджет у ситуації, коли українська економіка ледве тягне. Звісно, це створить проблеми для нормального функціонування економіки, проте вибирати не доводиться.

Те, що практично вся дохідна частина бюджету спрямовується на оборону, зайвий раз нагадує кожному українцю про те, що в країні йде жорстока війна.

Водночас рівень життя українців (й не лише найменш забезпечених) знижується, і це погіршення триватиме й надалі.

Для підприємців і бізнесів Держбюджет-2026 — це чіткий меседж, що варто очікувати збільшення податкового навантаження і зменшення пільг.

Якщо висловлюватися одним словом, Держбюджет-2026 — це бюджет боротьби.