Банківські комісії: що нового з’явилося останнім часом

Багато українців помиляються, вважаючи, що банки заробляють виключно за рахунок відсотків за кредитами. Звісно, це головна стаття банківських доходів, але не єдина.

Однією з комісій, що запровадили зараз майже всі банки (з великих приємним винятком є monobank, у якого подібної комісії немає. — Ред.), є так звана «плата за неактивність».

Плата за неактивний рахунок (або інакше «комісія за обслуговування неактивного рахунку/картки») — це фіксована комісія, яку банк може утримати, якщо за вашим рахунком або карткою тривалий час не було жодних операцій (поповнення, списання, переказів) з ініціативи клієнта.

Банк вважає рахунок «неактивним» після певного періоду без вашої активності.

Нарахування комісії залежить від умов конкретного банку — тарифів, договору з клієнтом, виду рахунку. Умови і, найголовніше, період може відрізнятися для різних банків.

Наприклад, у Сенс Банк неактивним вважається рахунок, за яким понад 180 днів (6 місяців) не проводилися розрахунково-касові операції. В Укрсиббанк та Акордбанк «неактивність» настає через рік, а в Izibank — лише через 3 місяці.

Варто знати, що кожен банк по-різному підходить і до розміру плати за неактивний рахунок, і до умов списання з клієнтського рахунку.

Щодо розміру комісії, то з гривневого рахунку списують від 20 до 100 грн на місяць залежно від банку. З валютного ж плата за неактивний рахунок може сягати 10 доларів/євро.

Щодо періодичності стягнення комісії, то є банки, які через рік одноразово візьмуть плату — і на тому все.

Існують банки, які після настання факту «неактивності» починають стягувати плату щомісяця, доки у клієнта на рахунку не закінчаться гроші.

Трапляються навіть випадки, коли банки починають брати плату за неактивність з іншого клієнтського рахунку у разі, якщо на «неактивному» немає грошей.

Тому, якщо ви постійно не користуєтеся якимось своїм банківським рахунком, слід обрати одне з двох: або закрити цей рахунок за непотрібністю, або (якщо він надалі може знадобитися) ретельно вивчити, як підтримувати активний рахунок (наприклад, роблячи з нього поповнення мобільного телефону раз на півроку) і не забувати це робити постійно.

Ще однією комісією, яка з’явилася не більше ніж рік-півтора тому і настільки «сподобалася» деяким банкам, що вони почали масово її запроваджувати до ДКБО (договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. — Ред.), є плата за розрив ділових відносин за ініціативою банку.

Банки мають повне право розірвати договір банківського обслуговування та закрити рахунки клієнта за власною ініціативою. Існує п’ять основних причин, з яких це може статися:

1. Порушення вимог закону про фінансовий моніторинг.
2. Сумнівні фінансові операції.
3. Потрапляння клієнта чи його контрагентів під санкції.
4. Рішення банку щодо власної комерційної політики.
5. Порушення умов договору.

У разі виникнення причин для розірвання ділових відносин банк зобов’язаний повідомити клієнта про припинення обслуговування, зазвичай, за 30 днів (якщо інше не передбачено договором).

Але в екстрених випадках (наприклад, у разі підозри у скоєнні злочину чи необхідності блокування відповідно до вимог Закону про фінансовий моніторинг. — Ред.) рахунок може бути заблоковано негайно. Після чого клієнту повідомляється про те, що банк вирішив розірвати з ним ділові відносини.

На відміну від плати за неактивність, яка для гривневого рахунку становить від 20 до 100 гривень, плата за розрив ділових відносин за ініціативою банку може сягати 30% від залишку клієнтських коштів без обмежень за сумою. Саме стільки беруть, наприклад, абанк, банк Південний та Банк Власний Рахунок. В інших банках ця плата менша, але все одно досить суттєва.

^{Джерело фото: pixabay}

Саме тому клієнт у жодному разі не повинен доводити до розриву відносин з ініціативи банку. І, звичайно, укладаючи договір з банком, варто заздалегідь поцікавитися розміром подібної комісії.

Логічно припустити, що банк зацікавлений у тому, щоб клієнт зберігав на своєму рахунку великі суми. Однак трапляються парадоксальні випадки, коли банк може брати за це плату.

Яскравим прикладом є Піреус Банк, який ввів з 1 червня 2023 року щомісячну комісію за обслуговування поточних валютних рахунків у доларах США та євро, якщо середньомісячний залишок на них перевищує 10 тис. доларів США або 10 тис. євро.

За це банк бере 0,1% від суми, мінімум 1 долар, максимум 100 доларів — для доларових рахунків та 0,2% від суми, мінімум 1 євро, максимум 100 євро — для рахунків у євро.

Комісія нараховується на всю суму середньомісячного залишку, якщо він перевищує поріг.

Дуже оригінальну комісію запровадив Ощадбанк. При спробі зняти у банкоматі або розплатитися у торговій точці на суму більшу, ніж залишок на картковому рахунку, банк знімає комісію у розмірі 3 грн.

^{Джерело фото: pixabay}

При цьому жодних попереджень про те, що буде списано таку комісію, звісно, не видається. І скільки буде подібних спроб, стільки разів ця комісія зніматиметься. У банку цю комісію назвали «комісія при обробці авторизованого запиту на суму, що перевищує доступний залишок».

Саме через подібні випадки Finance.ua радить витратити час і ретельно вивчити тарифи банку, в якому ви обслуговуєтеся. Це дозволить надалі уникнути неприємних несподіванок та непотрібних витрат.