В умовах повномасштабної війни росії та України, що триває четвертий рік, вітчизняна економіка гостро потребує бюджетних надходжень. Насамперед, гроші потрібні для фінансування нашої армії, виробництва та закупівлі зброї та боєприпасів.
Водночас знекровлена українська економіка важко справляється з наповненням дохідної частини бюджету. Не дивно, що в ситуації, що склалася, Верховна Рада, точніше, окремі її представники, щосили шукають, де ще можна взяти гроші, чим і як наповнити бюджет.
Законопроект № 14097, який готується до другого читання, містить дві ключові норми щодо банків:
- тимчасове підвищення ставки податку на прибуток підприємств для банків до 50% (на 2026 рік);
- заборона банкам зменшувати фінансовий результат до оподаткування у сумі збитків минулих періодів.
Джерело фото: pixabay
Вперше 50% податку на прибуток банків було впроваджено наприкінці 2023 року. 21 листопада 2023 року Верховна Рада ухвалила закон № 3474-IX, який тимчасово підняв ставку податку на прибуток банків до 50%. За 2023 рік банки мали перерахувати весь прибуток і сплатити податок за новою ставкою. Закон набрав чинності 8 грудня 2023 року.
Подібне сталося і наступного року. 10 жовтня 2024 року було ухвалено закон № 4015-ІХ, який встановлює на 2024 рік ставку податку на прибуток у розмірі 50%.
Водночас з 1 січня 2025 року базову ставку для банків з податку на прибуток знижено до 25%.
Таким чином, зараз подібне відбувалося вже двічі. Це дозволило суттєво поповнити державний бюджет: у 2023 році надходження від цього податку становили 77 млрд гривень, а у 2024 році — 96 млрд гривень, що забезпечило третину всіх податкових надходжень держави.
У Національному банку вважають небезпечною ініціативу запровадити підвищену ставку податку на прибуток утретє. На думку регулятора, ресурс банківської системи обмежений, і подальше впровадження підвищеного податку на прибуток банків матиме негативний ефект для сектора та може підірвати його здатність підтримувати відновлення економіки.
Очікувані реальні наслідки підвищення податку:
- ризик податкового арбітражу та демотивації вести бізнес прозоро через винятковий характер підвищеного податку та непропорційного податкового навантаження на один сектор економіки, що суперечать завданням уряду та парламенту сприяти детінізації;
- ризик невиконання низкою банків (в т.ч. державних) програм капіталізації та регуляторних вимог у рамках інтеграції з ЄС, що може призвести до необхідності докапіталізації держустанов коштами платників податків;
- негативний вплив на ліквідність банківського сектора через необхідність відволікти на сплату податку значну частину коштів;
- обмеження кредитного потенціалу банків на 20−25% або близько 200−300 млрд грн нових коштів.
До того ж, на думку НБУ, це матиме незначний або істотно нижчий від заявленого, фіскальний ефект (близько 20 млрд грн за два роки. — Ред.). Більшість податків і так буде отримано від державних банків, які сплачують державі дивіденди.
Зрештою, це призведе до порушення умов співпраці з Міжнародним валютним фондом та матиме довгострокові негативні наслідки для бізнес-клімату країни, зокрема, може загрожувати провалом приватизації державних банків.
Джерело фото: pixabay
У ПриватБанку прокоментували цей закон так: «думка найбільшого державного банку з цього питання не буде релевантною, оскільки левова частка його доходів і прибутку за будь-якої формули оподаткування направляються до держбюджету».
Представники іншого державного банку загалом заявили, що не коментують питання, пов’язані з оподаткуванням.
А ось що з цього приводу вважає голова правління Банку Кредит Дніпро Сергій Панов: «Впровадження податку на прибуток банків у розмірі 50% вплине на функціонування фінансової системи. Насамперед, суттєве скорочення чистого прибутку обмежить можливості банків щодо нарощування власного капіталу. Як наслідок може призвести до зниження обсягів кредитування економіки. Банки будуть змушені діяти обережніше, що негативно позначиться на доступності фінансових ресурсів для бізнесу та населення як з точки зору вартості кредитів, так і вимог до позичальників. Додатковим наслідком є зниження інвестиційної привабливості банківського сектора. Адже високі податки безпосередньо впливають на рентабельність операцій, що може як мінімум стримувати прихід нових інвесторів».
З одного боку, банкіри переймаються майбутнім банківської системи в Україні. З іншого боку, депутати намагаються терміново заткнути «діру» в бюджеті. Нардепи вирішують поточну проблему і абсолютно не замислюються про можливі більш серйозні наслідки їхніх рішень для української економіки.
