Державний бюджет 2025: доходи, витрати, дефіцит. Та як це вплине на курс

Отже, 19 листопада Верховна рада схвалила закон про державний бюджет на наступний, 2025 рік. Як і слід було очікувати, він має значний дефіцит — заплановані витрати перевищують планові доходи на понад 1,5 трлн гривень.

Якщо дохідна частина бюджету планується у розмірі у розмірі 2 045,2 млрд гривень, то витратна становить аж 3 607,8 млрд гривень.

Понад половина з цих запланованих витрат — 2 224,8 млрд гривень — збираються витратити на сектор безпеки та оборони.

Депутати планують, що граничний розмір дефіциту бюджету 2025 року становитиме 19,4% від ВВП, а державний та гарантований державою борг на кінець 2025 року не має перевищити 8,62 трлн гривень — 97% від ВВП.

Як це все буде виконано — покаже час. Однак деякі експерти називають цей бюджет популістським. Наприклад, наступного року заплановано витратити близько 10 млрд гривень на виплати «тисячі Зеленського». Інша неоднозначна позиція — доплати вчителям: наступного року кожному вчителю обіцяють доплачувати по 1 300 гривень щомісяця, а від вересня — аж по 2 600 гривень. На це піде майже 12 млрд гривень.

Однак держава через популістські кроки намагається віднайти внутрішні резерви для вирівнювання балансу. Так, наприклад, не будуть підвищувати зарплату прокурорам та іншим держслужбовцям, що викликає питання у тих, хто розуміє роль останніх в управлінні державою та неможливість колективної відповідальності за ознакою професії.

Також буде обмежено розмір максимальної пенсії для тієї категорії пенсіонерів, які через суди добиваються собі пенсій у сотні тисяч гривень: граничний розмір її, згідно з держбюджетом на наступний рік, не має перевищувати 23 610 гривень на місяць, тобто десять прожиткових мінімумів. Хоча таке популістське рішення, без сумніву, можна вітати, однак конкретних кроків для його практичного виконання знадобилося майже три роки. Втім, побачимо, як це працюватиме на практиці.

Є й непопулярні кроки — наприклад, не змінять розмір більшості соціальних виплат, які прив’язані до прожиткового мінімуму. Розмір мінімальної зарплати (8 тис. гривень) також не підвищуватимуть, хоча інфляцію ніхто не скасовував, а в тому ж держбюджеті її розмір заплановано на рівні 9,5%.

Також наступного року сильно постраждають пенсіонери-переселенці. Депутати вирішили, що якщо такий пенсіонер не користується своїм пенсійним рахунком понад рік, то кошти з нього вилучаються до Пенсійного фонду. У такий спосіб держава планує отримати 11,3 млрд гривень, однак це рішення дуже контроверсійний з погляду чинного законодавства.

Також варто зазначити, що в ухваленому Верховною Радою законі про держбюджет на наступний рік у дохідну частину закладено 141 млрд гривень, які мають туди надійти від підвищення податків. Однак відповідний закон президент ще не підписав, тому питання це поки ще «висить в повітрі».

Так чи інакше, внутрішніх резервів для поповнення дефіциту у понад 1,5 трлн гривень не вистачить. Хоча держава й обходить питання про покриття колосального дефіциту державного бюджету на наступний рік делікатним мовчанням, вихід один — запозичення та міжнародна допомога.

Частину цих грошей — 3,2 млрд гривень — планують отримати від приватизації, однак ця цифра настільки скромна порівняно з дефіцитом бюджету, що й говорити про неї не варто.

Усе інше будуть позичати. За розрахунками Уряду, який і подав на затвердження Верховній Раді проєкт Держбюджету, зовнішні запозичення наступного року мають становити 1 568,4 млрд гривень. Внутрішні — 579,2 млрд.

Частина цих коштів піде на забезпечення внутрішніх потреб України, частина — на покриття тих боргів, які вже існують. Так, наступного року Україна має погасити частину свого державного боргу на суму у 691,4 млрд гривень, а на його обслуговування витратити ще 480,8 мільярда.

Більшість експертів впевнена — гривня й далі буде падати. А долар, на який орієнтована наша економіка, — зростати.

Депутати планують, що його курс не перевищить 45 гривень за долар в наступному році. Цей показник закладено і в держбюджет.

Частина експертів ставляться до цієї цифри скептично, оскільки для підтримки курсу долара на прогнозному рівні Україна має отримати всі ті кошти, які заплановано у Держбюджеті. Чи отримає вона їх — як внутрішні доходи та запозичення, так і зовнішні — питання відкрите. Особливо на фоні результатів виборів у США та турбулентності, яка внаслідок цих виборів виникла у світовій політиці.

Сказати тут щось зараз важко, оскільки незрозуміло, як будуть розвиватися події. Поки що з приводу курсу долара, виходячи з досвіду попередніх років, можна сказати наступне: якщо не буде різких змін, про які зазначено у попередньому абзаці, прогноз Уряду щодо його вартості плюс-мінус відповідає дійсності.

Однак, як зазначалося, точну цифру його ціни наразі не може сказати ніхто. Тому будемо поки що виходити з розрахунків Уряду, пам’ятаючи водночас про те, що 45 гривень за долар — це прогноз на кінець 2025 року, а не на весь рік.