Де можна отримати гроші на бізнес під час війни

За оцінками Київської школи економіки (КШЕ), збитки від війни від 22 лютого 2022 року до листопада 2024 року оцінюються у 170 млрд доларів. Найбільше постраждали житловий фонд, транспортна інфраструктура та енергетика, проте і бізнес зазнав великих втрат.

Війна суттєво ускладнила фінансову ситуацію для українських підприємств. Їм доводиться адаптовуватися до нових умов:

• релокувати бізнес з території бойових дій;
• оптимізувати витрати, запроваджувати заходи економії;
• реорганізовувати підприємства та змінювати бізнес-моделі;
• оперативно відновлювати інфраструктуру у разі пошкоджень;
• розробляти стратегії на короткий період;
• шукати нові ринки збуту;
• вкладати кошти в енергонезалежність та безпеку (наприклад, побудова укриттів);
• знижувати вимоги до кандидатів та підвищувати заробітні плати, щоб заповнити вакансії.

Директор Академії «Делойт» в Україні, викладач Единбурзької бізнес-школи Іван Компан розповів Finance.ua, що під час повномасштабної війни приватний сектор почав зменшуватися, а роль держави навпаки зростає.

За словами експерта, наразі все обертається навколо державних грошей і підтримки, яку дають союзники. Водночас головні фінансові виклики приватного сектору залишаються незмінними.

«Одна з основних проблем українського бізнесу завжди була у тому, що немає доступу до капіталу. Кредитування, навіть якщо воно є, дуже дороге. А без капіталу ніякий бізнес не розвивається», — зазначив Компан.

В умовах повномасштабної війни доступ до фінансових ресурсів став питанням виживання для українських підприємств. Розглянемо основні способи отримання коштів для підтримки діяльності бізнесу.

1. Внутрішні джерела — власний капітал та реінвестування прибутку. Це один з найбільш надійних способів знайти кошти для підтримки діяльності або розвитку. Для цього компаніям варто переглядати структуру витрат, оптимізувати бізнес-процеси та спрямувати вивільнені гроші на підтримку критично важливих напрямків діяльності.
2. Банківське кредитування. Бізнесу пропонуються різні продукти — від кредитних ліній для підтримки діяльності до видавання коштів на купівлю нерухомості чи обладнання.
3. Інвестиційне фінансування передбачає венчурний капітал та допомогу від бізнес-янголів. Зазвичай це актуально для молодих компаній та стартапів.
4. Грантове фінансування передбачає отримання безповоротної допомоги від міжнародних донорів, фондів та організацій.
5. Державна підтримка та цільові програми. Уряд розробив низку заходів підтримки для бізнесу й стимулювання економіки, зокрема у вигляді пільгових кредитів та грантів.
6. Альтернативні методи включають краудфандинг, P2P-кредитування, корпоративні облігації, факторинг, бартерні операції.

Наразі найбільш зручними способами отримання коштів є внутрішні джерела та банківське кредитування. Також збільшилася роль державного фінансування приватного сектора. Підтримка бізнесу є одним з пріоритетів роботи Уряду.

Кредити для бізнесу є дорогими, але часто це єдиний спосіб швидко знайти фінансування. Сьогодні для великих підприємств є десятки варіантів банківського кредитування. Пропонуємо ознайомитися з актуальними продуктами деяких популярних фінансових установ.

• ПриватБанк — кредитна лінія для клієнтів середнього та корпоративного бізнесу, бізнес-овердрафт, кредитна лінія, кредитна лінія «Агросезон», кредит під депозит.
• Ощадбанк — овердрафт, поповнення обігових коштів, придбання транспортних засобів та обладнання, транспортні засоби за програмою «Автобіз», кредит під депозит, енергонезалежність бізнесу, кредитування експортерів в рамках співпраці з експортно-кредитним агентством.
• ОТП Банк — відновлювана кредитна лінія для фінансування оборотного капіталу, інвестиційний кредит, структуроване фінансування торгівельних операцій, energy efficiency
• Банк Південний — кредит «West Bridge», овердрафт, кредитування поточної діяльності, інвестиційний кредит, казначейська кредитна лінія, казначейський овердрафт, кредитна лінія на корпоративну картку, кредит під депозит, мультивалютна кредитна лінія, факторинг, сільськогосподарська техніка в кредит, авалювання векселів, кредити для сільгоспвиробників.
• Креді Агріколь Банк — кредитна лінія, кредит на розвиток бізнесу, фінансування енергонезалежності бізнесу, кредит на автомобілі з автосалону на потреби бізнесу, кредит на купівлю іншого транспорту, кредит під депозит та овердрафт.
• ПУМБ — овердрафт «Легкий».
• Укргазбанк — кредит під депозит, овердрафт для бізнес-клієнтів, поповнення обігових коштів, інвестиційні кредити, у тому числі на впровадження енергонезалежних проєктів, кредитування агробізнесу, кредитування на придбання транспорту, с/г техніки та обладнання, партнерська програма з Ukravit, кредитування експортерів у рамках співпраці з ЕКА.

Наразі два банки — ПриватБанк та Південний — планують зберегти пріоритетним кредитування корпоративного бізнесу. Ці установи можуть запропонувати низку фінансових продуктів для різних цілей — від підтримки поточної діяльності підприємств до інвестицій у масштабні проєкти.

Переважна більшість кредитів видається на термін до 12−36 місяців. Разом із цим є досить високі шанси отримати кошти без застави. А от річна процентна ставка «кусається» — від 16 до 21%.

Є більш вигідний варіант — «Доступні кредити 5−7-9%». Деталі про цю програму читайте нижче.

З початку повномасштабної війни держава розробила декілька програм підтримки підприємств у вигляді пільгових кредитів, грантів, програм фінансової та консультаційної допомоги. Більшість з них розрахована на малий та середній бізнес (МСБ).

Програми державної підтримки можна розділити на декілька типів залежно від основної мети:

1. Стимулювання попиту на українські товари (компенсації за покупку техніки).
2. Інвестиції в реальний сектор економіки («Доступні кредити 5−7-9%», Гранти для переробних підприємств, Індустріальні парки, Підтримка проєктів зі значними інвестиціями).
3. Збільшення несировинного експорту (Кредитна програма доступного фінансування для експортерів, Національні стенди, Офіс з розвитку підприємництва та експорту, Міжнародна платформа «NAZOVNI»).

Найбільш відомою державною програмою підтримки бізнесу є «Доступні кредити 5−7-9%».

Суть полягає у видаванні коштів під знижений відсоток, а частину ставки банкам компенсує держава. Участь у програмі беруть 46 банків. Бізнес може отримати кошти на фінансування оборотного капіталу та інвестиційні цілі. Пріоритетними напрямами кредитування є наступні:

• діяльність сільськогосподарських товаровиробників;
• діяльність підприємств, що провадять діяльність у сфері переробної промисловості та тваринництва;
• відбудова зруйнованих будівель внаслідок російської військової агресії;
• кредитування бізнесу, виробничі потужності яких знаходяться на тимчасово окупованій території;
• фінансування підприємств, які здійснюють енергосервіс для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності;
• фінансування заходів з підвищення енергоефективності об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та житлово-будівельних кооперативів (ЖБК).

На підтримку бізнесу 2025 року Уряд заклав щонайменше 36 млрд грн. Згідно з даними Міністерства економіки України, від початку року підприємствам було видано 7325 пільгових кредитів на загальну суму 23,8 млрд гривень.

Популярним інструментом фінансування є гранти, проте вони більш актуальні для малого бізнесу та громадян, які тільки починають власну справу.

Фінансування від міжнародних інвесторів має свою специфіку. Від початку повномасштабної війни Україна залучає багато коштів, проте це робиться через державу. Гроші використовуються для стабілізації економіки й забезпечення першочергових потреб держави в умовах воєнного стану.

Залучити іноземні кошти можна через урядові програми підтримки. Подібних можливостей більше у МСБ.

На порталі «Дія.Бізнес» нещодавно з’явився Інвестиційний каталог імпакт-підприємств, у якому перелічений бізнес із соціальною складовою. Міжнародні інвестори можуть напряму зв’язатися з представниками підприємств з каталогу та запропонувати співпрацю.

Корпоративному бізнесу важче напряму залучати міжнародні інвестиції. Компан зазначає, що наразі великим підприємствам не варто розраховувати на це джерело фінансування.

«Хіба що будуть поодинокі відчайдухи, які будуть інвестувати в Україну, і це буде іноземний акціонерний капітал, який прийде, бо хтось з українців захоче повернути свої гроші назад в Україну. Але я думаю, що це точно не буде масово», — сказав Компан.

Так само в нинішніх умовах нереально залучити кошти через корпоративні облігації чи акції, зазначає експерт. Проте бізнесу варто пам’ятати, що завжди потрібно бути готовими до залучення фінансування. Вже зараз можна готуватися до майбутніх можливостей, зокрема завдяки підвищенню ефективності та прозорості, підвищенню стандартів корпоративного управління.

Наразі український бізнес мало що може запропонувати іноземним інвесторам. Це пов’язано з ризиками країни: повномасштабна війна, політичні та макроекономічні ризики, корупція, відсутність верховенства права.

«Коли іноземний інвестор планує якусь інвестицію, робить оцінку цієї можливості, то він завжди підраховує та обчислює ризики. І оцей ризик країни є панівним. Будь-який український бізнес, хоч найкращий, хоч би „зі штанів вистрибнув“, все одно нічого не змінить. Тому можна робити себе кращим, так би мовити, тренуватися, але поки не зміниться ситуація в країні, не зміняться умови ведення бізнесу — нічого не буде, ніяких залучень інвестицій. Так було 30 років, так і продовжується. Мізерний обсяг прямих іноземних інвестицій у країну є підтвердженням моїх слів», — резюмував Компан.

Краудфандинг — це колективне фінансування проєктів. Стартовий капітал формується з великої кількості маленьких внесків. Інвестором може стати кожен. Сьогодні це джерело фінансування стає все більш популярним, бо дає змогу презентувати ідею на широку аудиторію та зібрати кошти через онлайн-платформи.

Є три основні види краудфандингу:

1. Донорський. Інвестори роблять внесок і не очікують на винагороду.
2. За винагороду. За внесок люди отримують продукцію чи послугу.
3. Інвестиційний чи краундівестинг. Інвестори отримують фінансову вигоду, наприклад, частку в бізнесі.

Краудфандинг переважно застосовується для втілення суспільно значущих ініціатив та проєктів із соціальною складовою. Менш поширеною, але також дієвою є практика використання цього інструменту фінансування для підтримки стартапів на ранніх етапах розвитку.

Великі підприємства зазвичай уникають зборів коштів через краудфандинг з двох основних причин: по-перше, звернення великої компанії до «народного фінансування» може негативно позначитися на її діловій репутації; по-друге, потенціал краудфандингових онлайн-платформ здебільшого обмежений сумами, що не відповідають фінансовим запитам та інвестиційним потребам великого бізнесу.

Кожне джерело фінансування має свої переваги та обмеження. І хоч найбільш доступним залишається банківське кредитування, інші інструменти теж можуть бути корисними. Ознайомтеся з основними характеристиками різних джерел фінансування в інфографіці.

Варто пам’ятати й про ризики. Наприклад, у разі непогашення банківських кредитів підприємство ризикує заставним майном.

Залучаючи міжнародні інвестиції, потрібно бути готовим до суттєвого впливу на управління та ризик втрати контролю.

Використання краудфандингу може не принести результатів, але призведе до репутаційних втрат.

Державні програми підтримки також мають певні обмеження, до того ж треба бути готовими до звітування та змін умов надання коштів.

Отже, сьогодні фінансова ситуація для корпоративного бізнесу є вкрай складною. Одним з небагатьох реально доступних джерел фінансування, яке працює, є банківське кредитування з високими процентними ставками. Проте є альтернатива у вигляді пільгових кредитів та інших програм державної підтримки.