Відключення світла, води чи газу: як скасування мораторію вплине на боржників з комуналки

Триватиме вона лише на окупованих територіях і там, де ведуться бойові дії, а не по всій країні. Перелік таких зон затверджує Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Утім, опублікували постанову № 1405 від 29 грудня 2023 року, яка регулює це питання, лише 8 січня. Тобто, коли в Україні остаточно закінчився період різдвяно-новорічних свят.

Нагадаємо, мораторій на припинення житлово-комунальних послуг, нарахування і стягнення неустойки (штрафів, пені), стягнення заборгованості за ЖКП для населення в разі несплати був запроваджений 5 березня 2022 року.

Робилося це з огляду на складне матеріальне становище громадян після початку повномасштабної війни з росією. Статистика ж каже, що матеріальне становище українців тільки погіршується.

Інститут демографії та соціальних досліджень ім. Птухи констатує: у 2023 році 67% українців опинилися за межею бідності. У 2022-му цей показник був на рівні 60%. Тобто бідних стало більше. Ми фактично повернулися в реалії 2001 року, коли 69% населення вважалися бідняками.

Завідувачка відділу цього інституту Людмила Черенько в ефірі Українського радіо уточнила, що йдеться про близько 20 млн осіб, що проживають на підконтрольній території України. За її словами, найвищі показники бідності – традиційно в селах і в молодих родинах з дітьми.

Борги українців за комунальні послуги колосальні. Тільки за 2022 рік, відповідно до даних Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, вони склали 40 млрд 453,3 млн грн – і це без врахування тимчасово окупованих територій Криму, Донецької, Луганської, Харківської та Херсонської областей. Фактична сума заборгованості набагато вища.

Адже ще влітку 2021-го ця цифра була більшою – 68,9 млрд грн, свідчать дані Держстату.

Офіційних даних за 2023 рік ще немає, утім можна очікувати, що цифра матиме негативну динаміку – борги зростатимуть, особливо, якщо брати до уваги оцінку Асоціації споживачів комунальних послуг.

Так, її очільник Олег Попенко стверджує, що на 1 січня 2022 року загальний борг українців за комунальні послуги становив 81,6 млрд грн, а на 1 квітня 2023 року борг уже склав щонайменше 140 млрд грн.

У реаліях фіксованих тарифів, які давно не відповідають ринку, компанії, що надають комунальні послуги, терплять грандіозні збитки. Це ж своєю чергою унеможливлює не тільки розвиток відповідних систем, а й утримання їх у належному стані.

Тому після ухвалення постанови № 1405 варто очікувати хвилю судових позовів проти боржників.

З ухваленням документа, по суті, ми повернулися до довоєнних реалій правовідносин між споживачами комунальних послуг і компаній, які їх надають. Тобто Кабмін своєю постановою:

• повернув нарахування пені за несплату житлово-комунальних послуг;
• відновив стягнення заборгованості за ЖКП через суд;
• повернув можливість відключення від комунальних послуг боржників у разі несплати або недоплати за отримані послуги.

Окрім того, цією постановою до правил надання житлово-комунальних послуг була внесена норма про необхідність надати постачальникам комунальних послуг заяву та документальне підтвердження в електронній або паперовій формі про тимчасову відсутність у житловому приміщенні споживача й інших осіб понад 30 календарних днів.

Це можуть бути довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (зокрема, отримані в іноземній державі), відбування покарання, виїзд за кордон. І таке підтвердження необхідно оновлювати що пів року.

У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.

Це регулюється статтею 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У статті 8 закону «Про житлово-комунальні послуги» йдеться, що виконавець комунальної послуги має право, зокрема припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором.

Окрім того, є ціла низка відповідних постанов НКРЕКП й уряду, які регулюють це питання.

Якщо споживач має заборгованість за житлово-комунальні послуги та відмовляється сплачувати її в добровільному порядку або укласти договір реструктуризації, то така заборгованість стягується в судовому порядку.

Судовий процес проходить в спрощеному режимі через видачу судового наказу, без виклику сторін, відповідно до Розділу II Цивільного процесуального кодексу України.

За рішенням суду до боржника застосовують санкції – від заборони виїзду за кордон до арешту рухомого й нерухомого майна. Стягнення боргу відбувається в примусовому порядку. Насамперед ідеться про кошти боржника – вони арештовуються на рахунках і списуються.

У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог, стягнення невідкладно звертається на майно. Утім, є умова – сума боргу має перевищувати 20 мінімальних зарплат. Нині це 142 тис. грн.

Також відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, може вимагатися сплата заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми боргу.

Громадяни, які не можуть дозволити собі повноцінно сплачувати за житлово-комунальні послуги, мають право на субсидію. Житлова субсидія – це адресна державна соціальна допомога, яку уряд України започаткував ще 1995 року для допомоги малозабезпеченим родинам.

Перелік житлово-комунальних послуг, на які можна оформити субсидію, регулюється статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Час від часу цей перелік змінюється.

До речі, Міністерство соціальної політики розробило зміни до законодавства, які дозволять спростити отримання пільг на оплату житлово-комунальних послуг для ветеранів війни та членів їхніх сімей.

Раніше для призначення пільг, особа, що має на них право, мала особисто звернутись до уповноважених органів. Це ускладнювало процедуру для ветеранів, які перебувають на передовій.

Постанова Мінсоцполітики спрощує процес. Експериментальний порядок має запрацювати через чотири місяці після технічних доопрацювань, тобто орієнтовно у квітні 2024 року.

Якщо житло зруйноване, то плата за житлово-комунальні послуги не повинна нараховуватися.

Власник пошкодженого чи зруйнованого житла насамперед має повідомити про ситуацію поліцію. Розрахунки розміру збитків і компенсації проводитиметься на основі такої заяви.

Окрім того, відповідну заяву можна подати через Дію.

Органи місцевого самоврядування самостійно обстежують зруйноване й пошкоджене житло та передають інформацію комунальним підприємствам.

У разі нарахування плати за ЖКП має відбутися коригування.

Відповідно до статті 7 закону «Про житлово-комунальні послуги», не платити за ЖКП мають право всі громадяни, які понад 30 днів не проживають у своїй квартирі чи будинку.

Для цього потрібно звернутися із заявою до постачальника послуг та надати довідку про відсутність у своїй оселі. Власне надання такої інформації вимагає постанова Кабміну № 1405.

Надіслати документи постачальнику можна онлайн або ж поштою.

Утім, майте на увазі, що за опалення й управління багатоквартирним будинком усе одно доведеться заплатити, навіть якщо ви не проживаєте в квартирі понад 30 днів.

Редакція Finance.ua звернулася до пресслужби уряду щодо коментаря про скасування мораторію. Ми оновимо матеріал, як тільки надійде відповідь.