Валютні обмінники змусять працювати по-іншому

Однак ринок вирішив по-іншому: готівковий курс різко пішов вгору і до кінця липня досяг рівня 42,60 гривні.

У «розгойдуванні курсу» звинуватили небанківські обмінники, чиї табло з високими курсами «лякали» простих українців і «змушували» купувати валюту за будь-яким курсом.

Отже, 29 липня Національний банк видав постанову № 165 «Про особливості регулювання та нагляду за провадженням діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі в період дії воєнного стану», в якій, зокрема, заборонив обмінним пунктам «здійснювати інформування про встановлені курси купівлі та продажу іноземних валют поза касами установ та їх структурних підрозділів, привертаючи до них додаткову увагу будь-якими цифровими значеннями чи символами».

Простіше кажучи, обмінникам заборонили показувати на цифрових табло курси валют.

«Ухвалюючи постанову, Національний банк керувався насамперед необхідністю мінімізації негативних тенденцій зі спекулятивними ознаками у небанківському сегменті готівкового валютного ринку, уникнення випадків штучного та необґрунтованого підвищення курсу, а також розхитування ситуації з готівковим курсом задля отримання додаткової маржі», – пояснили Finance.ua в пресслужбі регулятора у відповідь на журналістський запит.

В НБУ наголосили, що постанова № 165 – «це не лише про «табло», а насамперед про безпеку як надавачів, так і споживачів фінансових послуг під час війни».

«Це також про забезпечення прозорої діяльності небанківських фінансових установ та захист прав споживачів фінансових послуг, яких небанківські обмінні пункти вводять в оману. І ця мета досягалася комплексним посиленням вимог до небанківських обмінних пунктів. Зокрема, і щодо охорони приміщень, і подання РРО в НБУ, і обов'язкового введення відеоспостережень, а також надання інформації населенню про встановлені курси купівлі та продажу іноземних валют в стандартизованому вигляді в чітко визначеному форматі.

Необхідність застосування обмежень, пов'язаних із демонстрацією обмінними пунктами поточного курсу валют, доводить той факт, що табло є основним інформаційним каналом, а продемонстрований курс сприймається як однозначно правильний і ринковий. Результатом штучно завищеного курсу, який демонстрували небанківські обмінники на кожному кроці, стали панічні настрої населення, які призводили до спонтанних покупок валюти та значних коливань обмінного курсу на ринку. З введенням всіх зазначених вище обмежень ми спостерігаємо стабілізацію ситуації на ринку, зокрема завдяки і зменшенню психологічного чинника», – зазначили в Нацбанку.

Паралельно з цим по всій країні прокотилася хвиля перевірок співробітниками НБУ та податкової дотримання вимог чинними пунктами обміну валют.

У п'ятницю, 5 серпня, на сайті НБУ з'явилося повідомлення, що чотирьом фінансовим компаніям за виявлені порушення анулювали ліцензії. Ще двом фінкомпаніям доведеться сплатити штраф у розмірі 151 тис. гривень.

Однак цього працівникам регулятора здалося замало. В інтернеті з'явилися витяги з нових правил роботи валютообмінників, які хочуть запровадити найближчим часом.

Основних пунктів – чотири:

1. Обмеження курсів, що встановлюються

Якщо наразі обмінники ставлять курси купівлі та продажу, виходячи з поточного попиту та ситуації на ринку, то надалі їм можуть встановити жорсткі обмеження як за величиною (не вище за заданий рівень), так і за розміром спреду (різниці між курсом купівлі та курсом продажу валюти).

2. Заборона будь-якої реклами курсів валют

Йдеться вже не лише про цифрові табло, а й навіть про публікації у телеграм-каналах чи на інших майданчиках.

Втім, кмітливі підприємці з притаманним українцям почуттям гумору вже відреагували на це таким креативом:

3. Збільшення податків, що стягуються з кожного обмінного пункту

Ведуться запеклі обговорення, як краще це зробити. Один із найпопулярніших варіантів (із запропонованих) – запровадити щомісячну плату «за патент на валютообмін», розмір якої залежатиме від розміру населеного пункту та місцезнаходження обмінника.

Називаються цифри від 2-3 тис. гривень на місяць для «глибинки» до 15 тис. гривень для обмінника десь на Хрещатику.

Що цікаво: розмір отриманого прибутку більше не бере участі в розрахунку податків. Як-то кажуть, «виживуть найсильніші».

4. Посилення контролю над діяльністю обмінного пункту

У разі виявлення порушень буде оформлено письмове попередження, після другого порушення – відбиратимуть ліцензію на валютообмін.

Утім, в Нацбанку поки не поспішають офіційно оголошувати про нові правила.

«Сьогодні Національний банк уважно стежить за ситуацією на ринку готівкової валюти. Необхідність додаткових заходів залежатиме від тенденцій розвитку ситуації. Наша мета – прозорий ринок торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та цивілізовані правила роботи на ньому», – коментують в НБУ.

Однак, на мій авторській погляд, за зовнішнім прагненням навести лад проглядається і бажання «розчистити» ринок валютообміну, на якому внаслідок великої кількості учасників утворилася жорстка конкуренція.

До чого призведуть такі дії? Чи стане валюта для українців дешевшою та доступнішою? Навряд чи.

Найімовірніше, такими діями валютообмін повернеться в «дикі 90-ті роки», а на місце цивілізованих обмінників прийдуть забуті міняйли з табличками, які шепочуть: «Куплю долар, євро, злоті»…

Хоча в НБУ вважають, що шанси на формування такого чорного ринку мінімальні:

«Національний банк обов'язково враховує всі можливі сценарії розвитку подій у разі ухвалення того чи іншого рішення. Водночас, відсутність панічних настроїв, адекватні пропозиції валюти в готівковому сегменті ринку торгівлі валютними цінностями та можливість купити готівкову валюту за ринковим, а не спекулятивним курсом, мінімізують шанси на формування чорного ринку».