Що таке «зелені» облігації та чому українцям варто звернути увагу на цей фінансовий інструмент

Поки держава не здатна виділяти кошти на захист довкілля, бо більшість грошей йде на оборону. Та одним з ефективних інструментів залучення фінансування на екопроєкти в Україні можуть стати «зелені» облігації.

Цей фінансовий механізм вже успішно працює в провідних країнах світу, зокрема у США, Китаї, Франції та Німеччині. Хоча для України це новий інструмент, його активне впровадження може стати важливим кроком у відновленні країни та захисту довкілля.

Розглянемо детальніше, що таке «зелені» облігації та чому їхнє активне впровадження може допомогти у розвитку держави.

«Зелені» облігації (бонди) або облігації сталого розвитку ― це боргові цінні папери, кошти від розміщення яких спрямовуються на фінансування екологічних проєктів. Облігації випускають спеціально для отримання грошей на конкретну ціль. Наприклад, на спорудження джерел відновлювальної енергетики, заміну обладнання на енергоефективне чи модернізацію очисних споруд.

«Зелені» облігації отримали свою назву завдяки тому, що вони фінансують проєкти, спрямовані на покращення екологічного стану планети. Саме цей колір асоціюється з захистом навколишнього середовища. Тому фінансовий інструмент часто згадують у контексті сталого розвитку.

Основні характеристики «зелених» облігацій.

1. Номінальна вартість. Цінні папери можуть мати різну номінальну вартість залежно від емітента (юридичної особи, яка випускає облігації) та ринку.
2. Прибутковість. Вона залежить від відсоткової ставки (яка може бути фіксованою та змінною), терміну погашення, умов ринку та ризикованості емітента.
3. Термін погашення. Бонди випускаються на різний строк, від кількох років до десятиліть.
4. Цільове використання коштів. Надходження від продажу повинні використовуватись виключно для фінансування конкретного екологічного проєкту.

«Зелені» облігації можуть бути випущені державними установами, корпораціями або місцевими органами влади. Придбати ці облігації можуть окремі інституції (наприклад, банки, страхові компанії, пенсійні чи страхові фонди), корпорації та комерційні компанії чи приватні інвестори.

Для України це новий інструмент. У липні 2021 року «зелені» облігації були затверджені як окремий вид цінних паперів з набуттям чинності однієї з останніх редакцій Закону України № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».

«Облігації залежно від мети використання залучених коштів можуть бути ординарними, зеленими або інфраструктурними… Зелені облігації ― облігації, проспект (рішення про емісію, а для державних облігацій України ― умови розміщення) яких передбачає (передбачають) використання залучених коштів виключно на фінансування екологічного проєкту або окремого його етапу», ― йдеться у п. 5 ст. 11 Закону.

У ст. 18 Закону мова про те, що емісію (випуск цінних паперів в обіг. — Ред.) може здійснювати особа, що реалізує або фінансує проєкт екологічного спрямування у наступних сферах:

• альтернативної енергетики;
• мінімізації утворення, утилізації та перероблювання відходів;
• впровадження екологічно чистого транспорту;
• енергоефективності;
• збереження флори та фауни, водних і земельних ресурсів;
• органічного землеробства;
• адаптації до змін клімату;
• інших проєктів, спрямованих на захист навколишнього природного середовища, впровадження екологічних стандартів, скорочення викидів у навколишнє природне середовище.

Кабінет Міністрів України (КМУ) встановлює порядок відбору та супроводження проєктів екологічного спрямування, які фінансуються за кошти державного і місцевих бюджетів.

Якщо емітентом «зелених» облігацій є держава, то кошти від їхнього розміщення будуть використовуватися згідно з вимогами Бюджетного кодексу України.

Реалізовувати проєкт екологічного спрямування можуть держава Україна (в особі уповноважених органів), територіальна громада (в особі представницького органу місцевого самоврядування) чи юридична особа приватного права.

Згідно з Законом, фінансувати проєкт можуть лише фінансові установи, утворені КМУ чи іншим уповноваженим органом, юридичні особи приватного права (зокрема банки та фінансові компанії) або міжнародні фінансові організації.

ДТЕК стала першою серед українських компаній, яка випустила «зелені» євробонди. Це сталося у листопаді 2019 року.

ДТЕК розмістила єврооблігації на Ірландській фондовій біржі. Цінні папери були розміщені на строк 5 років під 8,5%. Залучені кошти (325 млн євро) використали для проєктів компанії ДТЕК ВДЕ.

Зокрема за ці гроші профінансували будівництво Тилігульської вітроелектростанції (ВЕС) на Миколаївщині.

За два роки «зелені» облігації розмістила державна компанія «Укренерго». Євробонди були розміщені на Лондонській фондовій біржі під гарантії Уряду України. Ці п’ятирічні облігації з дохідністю 6,875% залучили 825 млн доларів. Згодом термін погашення збільшився до семи років. Залучені кошти пішли на оплату електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел.

Екологічний вплив на довкілля є першою перевагою впровадження «зелених» облігацій в Україні.

Завдяки облігаціям можна залучити кошти безпосередньо на «екофрендлі проєкти». Це вкрай важливо, враховуючи сильне забруднення навколишнього середовища, зокрема через бойові дії, і недостатнє фінансування на захист довкілля зі сторони держави та територіальних громад. Покращення екологічного стану важливе для забезпечення здорового життя населення та збереження біорізноманіття.

Другою ключовою перевагою є економічний розвиток. Облігації стимулюють розвиток «зеленої» економіки через створення нових робочих місць у сфері відновлюваної енергетики.

Такі інвестиції також зумовлюватимуть технологічне оновлення промисловості, підвищення конкурентоспроможності українських підприємств та зростання експортного потенціалу.

Третя перевага ― визнання на міжнародній арені. Активне використання «зелених» облігацій демонструватиме прихильність України до глобальних кліматичних цілей та готовність докладати реальних зусиль для захисту довкілля.

Тут варто згадати про те, що у вересні 2015 року всі 193 члени Організації Об’єднаних Націй (ООН) ухвалили 15-річний план досягнення спільного кращого майбутнього. Він складається з 17 завдань, які називають Цілями сталого розвитку. Деякі серед них стосуються саме екології та захисту навколишнього середовища:

• міцне здоров’я;
• чиста вода;
• доступна та чиста енергія;
• сталий розвиток міст та громад;
• боротьба зі зміною клімату;
• збереження морських ресурсів;
• збереження екосистем суші.

Остання ціль ― партнерство заради сталого розвитку. Залучення фінансування на реалізацію екологічних проєктів в Україні буде проявом цієї загальнолюдської мети.

Впровадження цього інструмента матиме відчутний вплив для всіх громадян. «Зелені» облігації фінансують проєкти, які очищають довкілля, покращують якість повітря та води в містах, модернізують транспортну інфраструктуру та сприяють енергоефективності будівель, що поступово змінюватиме життя в громадах та всій країні.

Що це означає для пересічного українця? Зміни стосуватимуться як фінансової складової, так і підвищення рівня комфорту життя.

• Нижчі витрати на комунальні платежі. Економія коштів можлива завдяки модернізації житлових будинків, встановленню енергоефективних систем опалення та впровадженню технологій збереження енергії.
• Чисте довкілля. Фінансування проєктів з очищення повітря та води, переробки відходів, розвитку відновлюваної енергетики та зменшення промислових викидів покращить стан навколишнього середовища. Це важливо не тільки для комфорту, а й для здоров’я громадян.
• Збільшення робочих місць. Активне впровадження облігацій стимулюватиме розвиток «зелених» галузей економіки, що для України є новим і досить перспективним явищем.
• Комфортні міста. Модернізація транспортної інфраструктури, розвиток зелених зон і впровадження розумних технологій освітлення вулиць зробить проживання у містах більш комфортним.

Отже, «зелені» облігації не тільки залучають інвестиції в екологічні проєкти, але й забезпечують реальні вигоди для пересічних громадян. Цей механізм є поширеним у розвинених країнах та має значний потенціал в Україні. Впровадження зелених облігацій може стати важливим кроком на шляху до екологічно стійкого та економічно розвиненого майбутнього.