Податкова амністія: які цілі переслідує влада

Головний постулат документа – всі громадяни, що мають активи, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки, можуть подати до податкових органів одноразову декларацію.

Стартувати декларування повинно вже з 1 вересня 2021 року.

Для активів встановлений такий собі «поріг», нижче якого можна їх не декларувати (вважається, що з них вже сплачені податки).

Відповідно до закону, це:

• валютні цінності вартістю до 400 тисяч гривень (в еквіваленті);
• нерухомість або майнові права на неї – квартира площею до 120 кв. м, житловий будинок площею до 240 кв. м або незавершене будівництво;
• нежитлова нерухомість некомерційного призначення площею до 60 кв. м;
• земельні ділянки в межах норм безкоштовної приватизації;
• один транспортний засіб з об'ємом двигуна до 3000 куб. см і середньоринкової вартістю до 400 тисяч гривень або мотоцикл з об'ємом двигуна до 800 куб. см.

Все, що перевищує ці межі, задекларувати доведеться.

Щоб задекларувати наявні валютні цінності (в національній або іноземній валютах, банківських металах тощо), доведеться розмістити їх на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання в комерційних банках (або простіше кажучи, на спецрахунках).

Причому банк розміщує ці кошти на спецрахунках тільки після проведення обов'язкової процедури перевірки особистості декларанта згідно з вимогами законодавства у сфері фінансового моніторингу.

Декларувати готівку, не вносячи її в банк, заборонено.

Навіщо насамперед задумана ця процедура? Щоб змусити громадян добровільно сплатити податок з наявного майна.

Ставка податку при такому декларуванні становить:

5% – для валютних цінностей, розміщених на рахунках в банках України. Водночас якщо у декларанта є готівка, щоб її задекларувати, її теж треба внести на спеціальні рахунки в українських банках. Як альтернативу, можна вибрати ставку 6% з оплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щороку;

9% – для валютних цінностей, розміщених на рахунках в закордонних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, а також об'єктів оподаткування, що перебувають за кордоном. Як альтернативу, можна вибрати ставку 11,5% з оплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щороку;

2,5% від номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу понад 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подачі одноразової декларації. Як альтернативу, можна вибрати ставку 3% з оплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щороку.

Як бачимо, друга мета, що проглядається – змусити українців звернути пильну увагу на ОВДП, тобто, простіше кажучи, позичити грошей державі.

Причому позичити на термін більше року, з неможливістю отримати назад ці гроші раніше, ніж закінчиться термін дії цінного паперу. І тільки в цьому разі податок буде вдвічі меншим за початковий.

Автори закону про «нульову декларацію» вважають, що в такий спосіб держава надає можливість усім, хто в результаті життя в українських реаліях отримував зарплату «в конвертах», сірим способом монетизував доходи від роботи в інтернеті, не декларував криптовалюту та її продаж, легалізувати свої кошти і в подальшому користуватися ними на свій розсуд і не боятися фінансового моніторингу.

Водночас юристи, які аналізують закон, визнають, що в ньому закладені великі ризики для тих, хто захоче подати таку декларацію.

Наприклад, у разі внесення готівки на спецрахунки банки все одно вимагатимуть документи про походження даних коштів. І якщо документів не виявиться, як знати, чи не потраплять кошти під арешт, з неможливістю їх забрати в подальшому?

Водночас влада чудово розуміє, що українці в основній своїй масі не стануть добровільно декларувати свої капітали. Тому вже розробляється законопроєкт про непрямі методи податкового контролю.

У разі, якщо в подальшому людина планує придбати якесь цінне майно – наприклад, квартиру або автомобіль, вона повинна буде пояснити податковій, звідки у неї гроші на таку покупку. У разі, якщо пояснити походження коштів не вийде, і декларація про амністію не подавалася, доведеться заплатити податок з витрат, які фізособа не зможе пояснити.

Висловлюючись по-простому: українцям пропонують заплатити одноразово 5% зараз або 18% пізніше, коли прийде час витрачати гроші на великі покупки.

Причому закон прописаний у такий спосіб, що стосується всіх: і тих, хто подасть одноразову декларацію, і тих, хто відмовиться це робити. У разі неподання одноразової декларації за замовчуванням вважається, що фізична особа заявила, що не має активів, з яких не сплачені податки.

Особлива увага буде приділена тим, хто має будь-які активи за кордоном. За твердженням глави комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, планується запуск автоматичного міжнародного обміну податковою інформацією. І вже до кінця 2022 року податкова буде в курсі про всі активи українців, які перебувають за кордоном. Їм прямим текстом натякають: краще заплатіть 9% зараз.

Нова законодавча ініціатива вже бурхливо обговорюється в соцмережах і на сторінках різних інтернет-форумів.

Перша реакція – різко негативна. Абсолютна більшість тих, хто обговорює податкову амністію, стверджує, що влада просто хоче (цитата) «наварити грошей з людей» і наповнити таким нехитрим способом бюджет.

У всіх на слуху електронні декларації народних депутатів і чиновників вищої ланки, які задекларували мільйони й мільярди готівки, але водночас не сплатили з цих сум жодної копійки податків.

По численних «гастарбайтерах», які працюють на підприємствах Європи, РФ та інших країн.

Потрапляють під удар і дрібні підприємці «ППшники», які платять невеликі податки та не завжди показують реальні обороти.

Узагалі ж пояснювати походження накопичень, зроблених за багато років, тепер доведеться всім, хто жодного разу не подавав декларації про доходи. У разі масової подачі таких декларацій їх перевірка загрожувала розтягнутися на багато років.

Ось тільки чи стануть українці масово «стукати» на самих себе?

Наостанок, один приклад з історії: у 2005 році схожу амністію для тіньових капіталів оголосила Грузія. Уряд розраховував, що задекларують близько $4 млн. В реальності запропонованими умовами скористалися всього 8 осіб, а загальна сума задекларованого склала... $ 35 тисяч.