Мобілізація: скільки вона триватиме, та кого і як призивають

Після виходу Указу президента, 3 березня 2022 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», який, власне, просто затверджує на законодавчому рівні рішення президента.

Загальні ж засади мобілізації регламентуються Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та низкою підзаконних актів, які унормовують порядок дій державних органів під час мобілізації та права й обов’язки осіб, що підлягають мобілізації.

Мобілізація, згідно з Указом президента, має тривати 90 діб з дня набрання ним чинності, тобто від 24 лютого. Отже, якщо не буде додаткових Указів, то її строк має закінчитися 25 травня 2022 року.

Мобілізація має тривати в чотири етапи і здійснюється «в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами».

Мобілізаційних планів ми не знаємо. Це секретні документи, тому гадати, що в них написано, не будемо. Однак щодо черговості призову військовозобов’язаних, то вони відомі, а визначаються ці параметри Генеральним штабом Збройних Сил України.

Отже, наразі заплановано чотири черги мобілізації:

• перша черга – колишні військовослужбовці до 40 років, які мають бойовий досвід і відслужили за контрактом або в одній з хвиль мобілізації;
• друга – військовослужбовці, які проходили строкову службу до 2014 року або служили за контрактом;
• третя черга мобілізації або мобілізаційний резерв – військовозобов'язані громадяни, які закінчили військові кафедри вишів як офіцери запасу;
• четверта черга або громадський резерв – громадяни, у яких немає вікових і фізичних обмежень щодо призову на військову службу.

Відомості щодо того, на якому етапі мобілізації перебуває Україна зараз, дещо різняться, однак, судячи з матеріалів преси, наразі триває третя черга мобілізаційних заходів, тобто до лав ЗСУ призиваються військовозобов'язані громадяни, які закінчили військові кафедри вишів як офіцери запасу.

Щодо переходу до четвертої черги, то її дати визначатимуться Генштабом ЗСУ, як це і передбачає Указ президента. В її межах передбачається мобілізація чоловіків без бойового досвіду, яких можуть направити у військові формування за умов критичного сценарію війни.

Однак вірогідність того, що Україна перейде до четвертого етапу мобілізації, досить мала.

Згідно з повідомленнями Генштабу й органів, що займаються мобілізацією, наразі Збройні Сили України зіткнулися з несподіваною проблемою – охочих служити в армії більше, ніж передбачають мобілізаційні плани. Простими словами – у військкоматах стоять черги з потенційних призовників, які вимагають відправити їх до армії.

Ці дані опосередковано підтверджуються особистими розмовами автора матеріалу з бійцями одного з провінційних підрозділів Територіальної оборони, які повідомляють, що місць у них нема та рекомендують охочим, яких до ТрО переадресував військкомат з тих же причин, записатися в чергу та чекати виклику.

Мобілізації підлягають громадяни України віком від 18 до 60 років. Це переважно стосується чоловіків, однак можуть бути також мобілізовані й жінки, які перебувають на військовому обліку за потрібними армії військово-обліковими спеціальностями.

У загальному правилі є винятки. Перелік тих, хто не підлягає призову до ЗСУ під час мобілізації, визначає стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Цей перелік досить великий, тому назвемо лише основні категорії:

• визнані непридатними до служби за рішенням медкомісії;
• чоловіки й жінки, які були на період військових дій заброньовані за органами державної влади;
• батьки трьох і більше дітей;
• батьки-одинаки й матері-одиначки;
• батьки дитини з інвалідністю;
• опікуни дитини-сироти;
• народні депутати;
• опікуни недієздатних осіб.

На період дії правового режиму воєнного стану чоловікам-громадянам України віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України.

Однак під цю заборону не потрапляють особи, перелічені у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто ті військовозобов'язані, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Існують ще деякі винятки, але рекомендуємо у кожному конкретному випадку розбиратися окремо.

Крім того, перелік тих, кому то дозволяють, то забороняють виїзд за кордон, постійно змінюється.

Наприклад, виняток щодо заборони виїзду за кордон зроблено для водіїв, які здійснюють вантажоперевезення. Так, згідно з постановою Уряду № 194 від 03.03.2022, дозвіл на перетин кордону може бути наданий наступним військовозобов’язаним:

• водіям, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги;
• працівникам підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці.

За ухилення від мобілізації передбачена відповідальність. Її визначає стаття 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка говорить наступне: «громадяни за невиконання своїх обов’язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом».

В умовах воєнного стану це означає кримінальну відповідальність.

Цю відповідальність передбачено у статті 336 Кримінального кодексу України «Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період». Такі дії караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

У випадку ігнорування повісток та неявки до місця виклику військкомат направляє до прокуратури відповідного листа, на підставі якого починають проводитися слідчі дії.

Також не варто намагатися давати хабар військовому комісару чи комусь іншому. Навіть якщо вам на нього натякають, а ви не маєте бажання йти до війська. За це також передбачена кримінальна відповідальність.

Згідно з нормами ККУ, «пропозиція, обіцянка чи надання неправомірної вигоди службовій особі, а також прийняття такої обіцянки, пропозиції або одержання неправомірної вигоди службовою особою» є правопорушенням, за яке законом передбачено кримінальну відповідальність.

В залежності від обставин та суми, у яку були оцінені «послуги» щодо ухилення від мобілізації, можна отримати цілий спектр покарань – від штрафу у 17 тис. гривень до ув’язнення строком на десять років з конфіскацією майна.

Водночас майте на увазі – надання неправомірної вигоди (так юридичною мовою називається хабар) у такому випадку майже гарантовано розслідуватиметься в комплексі зі статтею ККУ про ухиляння від мобілізації.

І не забувайте – законодавець передбачив відповідальність як для того, хто бере хабар, так і для того, хто його дає.