Майнінг криптовалют: з чого починати, і чи варта шкурка вичинки

За створення чергової структурної одиниці зазвичай передбачено винагороду за рахунок нових одиниць криптовалюти та/або комісійних зборів.

Зазвичай майнінг зводиться до серії обчислень із перебором параметрів для знаходження хешу із заданими властивостями.

Різні криптовалюти використовують різні моделі обчислень, але вони завжди досить тривалі за часом знаходження прийнятного варіанта і швидкі для перевірки знайденого рішення.

Такі обчислення використовуються алгоритмами криптовалют для забезпечення захисту від повторного витрачання тих самих одиниць, а винагорода стимулює людей витрачати свої обчислювальні потужності та підтримувати роботу мереж.

«Майнити» (тобто видобувати) криптовалюту можна навіть за допомогою звичайного смартфона. Зрозуміло, що за його допомогою багато не отримаєш – обчислювальні потужності не ті.

Спочатку для майнінгу криптовалют використовувалися об'єднання персональних комп'ютерів чи серверів, але, як виявилося, це дуже дорого та нерентабельно.

Пізніше було знайдено більш оригінальне та ефективне рішення. Для серйозного процесу майнінгу почали створювати спеціальні конструкції, які називаються майнінг-ферми.

Майнінг-ферма є каскадом з відеокарт, з'єднаних між собою і підключених до персонального комп'ютера.

В одну стандартну майнінг-ферму зазвичай поєднують 6-8 відеокарт, але може бути і ферма з 12 відеокарт. Можна використовувати як однакові, так і різні відеокарти в одній конструкції.

Головна умова – відеокарта повинна мати оптимальне поєднання продуктивності роботи та енергоспоживання, а також окупності.

Наприклад, краще купити відеокарту, яка коштує 100 дол. і приносить, умовно, 1 дол. на день. Але не відеокарту вартістю 1 тис. дол., яка приноситиме 2 дол. за той самий час.

Варто також враховувати максимальне навантаження на розетку (якщо ферма експлуатуватиметься вдома, а не в промислових умовах).

Першим у світі майнером став легендарний Сатоші Накамото – людина (або група людей), яка створила Bitcoin.

На той час для видобутку криптовалюти використовувався звичайний центральний процесор (CPU) комп'ютера. Це, за задумом, мало зробити Bitcoin по-справжньому децентралізованим, адже процесори ПК – наймасовіші у світі. Але тут була і вразливість – шкідливі програми можуть змусити майнити на один гаманець комп'ютери мільйонів користувачів.

Використовувати потужності графічного процесора (GPU) вперше почали такі собі ArtForz та Ласло Ханеч.

Останній відомий як перший, хто купив реальну річ за біткойни, а саме 22 травня 2010 року переказав іншій людині 10 тис. BTC за доставку двох піц Papa John's на загальну суму в 41 дол. За сьогоднішнім курсом це понад 191 млн дол.

Так от, перша майнінгова ферма на GPU запрацювала 18 липня 2010 року. Використання відеокарт для видобутку криптовалюти зробило революцію.

Процесорний майнінг відійшов на другий план, хоча все ще доступний (наприклад, Bitcoin Core, хоча майнити за його допомогою практично не має сенсу. – Ред.).

Використання графічних процесорів для майнінгу підштовхнуло і виробників, почалися натуральні перегони. У вересні 2010-го було опубліковано майнер на базі CUDA для карт nVidia, а у жовтні – для ATI Radeon на базі OpenCL.

Майнери кинулися скуповувати відеокарти, а видобуток криптовалюти почав виходити на промислові рейки.

2012 року почали з'являтися перші ASIC-проєкти. ASIC – це такий чип, що виконує суворо обмежені функції. Він не настільки гнучкий, як CPU або GPU, але поставлену перед ним функцію виконує набагато швидше, а отже дешевше.

Ось ці хлопці стояли біля витоків ASIC-проєктів, вони, мабуть, найвідоміші ASIC-революціонери в криптосвіті:

Зліва направо: Сем Коул (KnC Miner), Джош Зерлан (Butterfly Labs), FriedCat (ASICminer) [імовірно] та Йїфу Гуо (Avalon). Сінгапур, серпень 2013 року

Власне, зараз Bitcoin майнять саме на ASIC, а його видобуток на відеокартах вважається неефективним.

Вартість ASIC-майнерів стартує зі 100 тис. грн.

Більшість майнерів останніми роками займалися майнінгом не Bitcoin, а Ethereum (ETH), оскільки це простіше і давало більший результат.

Finance.ua поговорив з майнером, який займався видобутком криптовалюти з грудня 2017 по травень 2021 року. Він використовував для майнінгу ферми, що складаються з 6-8 відеокарт Sapphire Radeon RX 570, а також Sapphire Nitro+ Radeon RX 580.

Спочатку одна ферма приносила приблизно 0,02 ETH на добу. При цьому ферми працювали цілодобово. На початку 2021 року Ethereum зріс у ціні до 4800 дол. за 1 ETH, але потім його ціна стала падати.

До того ж у зв'язку зі зростанням загальної продуктивності мережі винагорода за майнінг почала знижуватися, опустившись до 0,008 ETH.

За нинішньої ціни Ethereum у 1300-1400 дол. за одну монету це приносило б 10-11 дол. на день. Однак у результаті переходу від алгоритму PoW (proof-of-work) до алгоритму PoS (proof-of-stake) майнити цю криптовалюту стало остаточно невигідно.

З кожним роком винагорода за майнінг скорочується. Це пояснюється дуже швидким збільшенням загальної обчислювальної потужності учасників процесу, внаслідок чого помітно зростає кількість витрачених на видобуток ресурсів, що рівною мірою відноситься як до електроенергії, що витрачається, так і до апаратних потужностей.

Цілком логічно, що ранній майнінг був набагато ефективнішим і вигіднішим за пізній, причому така тенденція зберігається і зараз.

Ще один наш співрозмовник використав майнінг-ферму, що складається з 10 відеокарт: 6 карт AMD Radeon RX 470 і 4 карти AMD Radeon RX 570. Він займався майнінгом з 2020 року по теперішній час.

Спочатку, за його словами, майнінг приносив 30-40 доларів на день (залежно від коливання вартості Ethereum). Потім «вихлоп» впав до 20 доларів. До вересня 2022 року на день таким чином можна було заробляти близько 8 дол.

Після 15 вересня в результаті переходу мережі ефіріуму на інший алгоритм підрахунку його майнінг втратив сенс.

Зараз, за словами нашого співрозмовника, можна майнити Ethereum Classic (ETC), але через те, що ця монета набагато дешевша (зараз ціна коливається в межах 22-30 дол. – Ред.), заробіток на день становитиме лише 1 дол., що можна порівняти з витратами на електроенергію.

Як бачимо, наразі майнінг криптовалют втратив колишню привабливість: великі витрати (вартість відеокарт у гривневому еквіваленті зросла через падіння гривні), а «вихлоп» – слабкий.

Тим, хто хоче заробити на криптовалютах, слід обрати між біржовою торгівлею (прибутковіший, але й більш ризиковий спосіб) і стейкінгом криптовалютних монет (щось віддалено нагадує депозити в комерційних банках).

До цього можна додати й проблеми з електроенергією, які виникають в Україні після атак дронами та ракетних обстрілів.

Тут обирати не доводиться – або Nvidia, або AMD. На ринку лише два виробники дискретних (тобто тих, що зібрані на окремій платі) відеокарт.

Intel також планує повернутися в цей сегмент, навіть представила свою першу майже за 20 років дискретну відеокарту Iris Xe, але говорити про повноцінне повернення поки що зарано. До того ж потужності відеокарти від Intel навряд чи вистачить для продуктивного майнінгу.

При виборі відеокарти для майнінгу необхідно врахувати хоча б ключові характеристики.

Пам'ять. Чим більше тим краще. Для майнінгу деяких криптовалют потрібно від 5 ГБ пам'яті.

Охолодження. Воно має бути максимальним. Краще підійдуть ті, що оснащені двома-трьома кулерами, що дозволить продовжити термін служби пристрою. Не забувайте, що відеокарті доведеться працювати цілодобово.

Споживання енергії. Деякі відеокарти від AMD споживають більше енергії, ніж аналоги. Для майнінгу вони невигідні, незважаючи на продуктивність. У цьому питанні потрібно знайти баланс.

Шина. Від неї залежить, скільки даних відеокарта обробляє за одиницю часу. Чим вища розрядність – тим більша ефективність. Для майнінгу варто розглядати моделі від 256 біт.

Майнінг криптовалюти в українському законодавстві не описаний, проте правоохоронці час від часу повідомляють про закриття чергової незаконної майнінгової ферми. То, власне, наскільки ж законно майнити криптовалюту в Україні?

«Що таке майнінг? Це математичні розрахунки на комп'ютері. Тут головні два чинники: ти маєш чесно платити за електроенергію, а не красти її. І обладнання, на якому ці розрахунки здійснюються, має бути легально ввезене до країни. Якщо цих двох факторів дотримано, ти можеш майнити», – пояснив виконавчий директор криптобіржі Kuna Exchange Семен Каплоушенко.

За його словами, питання полягає в іншому – що робити з намайненою криптою?

«В ідеалі ти маєш продати її на біржі, показати, що умовно намайнив мільйон гривень, а витратив 900 тис. на світло, обладнання, обслуговування, і тоді з різниці сплатити податок», – зазначив Каплоушенко.

На його думку, робоча схема оподаткування для майнерів – виключно податок на прибуток.

«Якщо вони платитимуть з обороту, бізнес майнерів, маржинальність яких нижча ніж 3,5%, буде вбито", – підсумував Каплоушенко.

Нагадаємо, 17 лютого Верховна Рада 272 голосами повторно ухвалила закон «Про віртуальні активи», взявши до уваги пропозиції президента. Вже 15 березня Володимир Зеленський підписав закон.

Втім, набути чинності він має лише після відповідних змін до Податкового кодексу.

Експерти вважають, що майнінг, принаймні приватний, себе вичерпав. Заробити на ньому вкрай складно, а час окупності обладнання в кращому разі становитиме від пів року до півтора року. Інтерес до майнінгу падає, про що свідчить зниження цін на відеокарти – дефіциту, який виник за останні роки, більше немає. І, згідно з прогнозами, вартість відеокарт продовжить падіння.

Крім того, зростання цін на електроенергію в усьому світі в рази знижує рентабельність майнінгу. У деяких випадках він взагалі вийде негативним. Тобто замість прибутку вам доведеться витрачатися.

На самому початку історії майнінг був своєрідним притулком гіків – ним займалися ентузіасти не стільки заради вигоди, скільки вірячи в сам принцип криптовалюти, яка мала стати альтернативою фіатним валютам. Все вказує на те, що коло замкнулося, змія вкусила себе за хвіст, і майнінг знову стане притулком гіків.

Ставити крапку у цій історії ще зарано. Хто знає, може гіки таки виведуть процес на новий рівень?