Ключові події 2021 року по секторах

Рік розпочався з найнижчої в історії України облікової ставки – 6%, а закінчується він на рівні 9%. НБУ протягом року п'ять разів змінював облікову ставку.

Крім того, 2021 рік розпочався з новини, що НБУ почне підвищувати вимоги до кредитів без забезпечення, а саме збільшувати вагу ризику надання таких кредитів.

Також Нацбанк заявив про намір провести перевірку 43 банків та 32 небанківських установ.

Альфа-Банк і ПриватБанк встигли отримати штраф у розмірі 27 та 54 тисячі гривень від Антимонопольного комітету за несвоєчасне надання інформації.

Навесні 2021 року стало відомо, що суд Парижа скасував рішення арбітражного суду про експропріацію активів Ощадбанку в окупованому Криму, а отже, держбанк не отримає жодних компенсацій за збитки внаслідок анексії півострова.

Банківські установи також розпочали підтримку програми «єПідтримка» – першими нараховувати 1 тис. грн за вакцинацію двома дозами стали monobank та Альфа-Банк. Сьогодні банками-партнерами програми стали сім банків. До вже згаданих приєдналися А-Банк, Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк, Укргазбанк.

Протягом року в інформаційному полі дедалі частіше з'являлися новини щодо продажу державних банків. Нагадаємо, у 2018 році було оголошено план щодо їх приватизації. Відповідно до цього плану, всі чотири держбанки – Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк та ПриватБанк – мають бути приватизовані до 2022 року.

У листопаді Україна підписала меморандум із Міжнародним валютним фондом, у якому йдеться, що ПриватБанк та Ощадбанк разом із Міністерством фінансів затвердять кроки для повної чи часткової приватизації банків до кінця 2021 року.

Крім того, планується залучити міжнародного радника для проведення оцінки роботи кожної наглядової ради держбанку у 2021 році. Основні висновки радника будуть опубліковані в червні 2022 року.

У НБУ ж раніше заявляли, що загалом поставили для держави стратегічну мету вже до 2025 року зменшити частку держави в банківському секторі до 25%.

Курс долара на початок року становив 28,27 грн і поступово знижувався, досягнувши у листопаді мінімальної позначки 26,06 грн, після чого він розпочав стрімке зростання. Цьому, зокрема, сприяли новини про можливе широкоформатне вторгнення РФ в Україну, а також заяву президента України Володимира Зеленського про можливий державний переворот.

Крім того, зріс попит на валюту. За даними НБУ, з початку листопада чисті покупки валюти населенням становили 200 млн дол.

У держбюджеті-2022 уряд заклав середньорічний курс гривні до долара на рівні 28,6-28,7 грн. А от МВФ пропонує оптимістичніший сценарій – середньорічний курс долара на рівні 27,43 грн.

Водночас у консенсус-прогнозі від Мінекономіки аналітики зійшлися на таких цифрах: середній курс долара у 2022 році – 28,5 грн, а станом на кінець року – 29 грн.

У бюджетній декларації 2022-2024 Міністерство фінансів прогнозує курс на рівні 28,6 грн наступного року, 28,8 грн – 2023-го, 29,2 грн – 2024-го.

Не обійшлося і без новин на ринку страхування: найважливішою подією став вихід нової редакції Закону України «Про страхування».

Згідно з текстом Закону, були висунуті нові вимоги до страховиків, які бажають вийти на ринок, запроваджена одна ліцензію на всі види послуг замість кількох, як було раніше, а також з'явилася необхідність реєстрації посередників у Єдиному реєстрі.

Крім того, поправки були внесені до Закону України «Про ОСЦПВ»: зросли розміри страхових сум, а ліміт виплат за Європротоколом збільшився до 80 тисяч гривень. Так, за шкоду життю та здоров'ю тепер належить 1 млн грн виплат на людину, а за шкоду майну – 500 тисяч грн.

Крім того, Верховна Рада внесла зміни до ПКУ в липні 2021 року, які торкнулися страхування сільгосппродукції за підтримки держави. Відсоток часткової компенсації страхових премій тепер дорівнює 60%, а положення про страхування сільгосппродукції через Аграрний страховий пул було скасовано.

За 2021 рік страховий ринок України зріс на 15,4%.

Поточний рік став значущим для криптолюбителів: 8 вересня Верховна Рада ухвалила закон про легалізацію криптовалюти в Україні. Ініціативу підтримали 276 депутатів.

Завдяки такому рішенню українці зможуть декларувати свої доходи у віртуальній валюті, а криптобіржі – офіційно працювати в юрисдикції країни та відкривати рахунки.

Крім того, права учасників ринку будуть захищені законом, що спростить процедуру оскарження транзакцій і дій однієї зі сторін.

Платформа Triple A також встигла скласти свій топ 2021 року, де Україна посіла почесне перше місце. Головним критерієм була кількість власників криптовалюти у країні. В Україні відсоток криптоінвесторів склав майже 13%, що дорівнює 5,5 млн жителів.

Зважаючи на нові закони, на ринок країни вийшов і Wirex – ліцензована FCA криптовалютна платформа. Компанія незабаром планує випустити віртуальні криптокартки та відкрити накопичувальні рахунки у цифровій валюті для громадян України.

Знаковим стало і прохання Олега Гороховського, співзасновника monobank, адресоване НБУ, про дозвіл на випуск карток з валютою у Bitcoin.

Щодо майнінгових ферм, то й тут не обійшлося без новин: поряд із Запорізькою та Рівненською АЕС планують встановити криптоферми. Інвестором проєкту виступила швейцарська компанія H2, яка показала готовність вкласти 700 млн доларів у цю галузь.

Фінансові технології протягом року активно розвивалися та модернізувалися: наприклад, британський банк-стартап Revolut розпочав пошук співробітників в Україні та запланував відкриття R&D-центру.

У 2021 році знаменними також були такі події:

• Договір між Visa та ПриватБанк щодо запуску технології «Термінал» для бізнесу, що дозволило підприємцям приймати платежі безпосередньо зі смартфона.
• Запуск та тестування NFC-міток ПриватБанком.
• Прийняття податкового режиму «Дія City» для IT-компаній та підготовка до запуску проекту у 2022 році.

Крім того, у 2021 році засновники сайту № 1 для інвесторів «Мінфін» за підтримки інвестиційної компанії Dragon Capital оголосили про підготовку до запуску нового мобільного застосунку для інвестицій – Multi Invest. Старт намічено на перший квартал 2022 року. Утім, вже зараз можна підписатися на новини застосунку й отримати спеціальні умови для перших користувачів.

Розробники Multi Invest кажуть, що це унікальний продукт для ринку України, мета якого зробити інвестиції зрозумілими та доступними для всіх.

У застосунку можна буде купувати держоблігації, вкладатись у фонди, купувати криптовалюти, а також інвестувати в акції іноземних компаній. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку вже видала відповідну ліцензію.

За 2021 рік відбулося кілька подій, які вплинули та впливатимуть на роботу фінансових організацій в Україні. Один із прикладів – вимога НБУ про докладніше розкриття інформації небанківськими фінустановами. Обов'язковою залишається публікація та загальнодоступний характер фінансової звітності таких організацій.

Також з 1 січня 2021 року набрав чинності закон 891-ІХ, який відніс кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця та договорів, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, до споживчих кредитів та застосування до них вимог Закону «Про споживче кредитування».

Також в Україні 2021 року запрацював закон 1349-IX. Його в народі прозвали «Про колекторів». Закон встановлює жорсткі межі, в яких відтепер можуть працювати колекторські компанії. Зокрема, особисті зустрічі з боржником можливі лише за згодою останнього та у місці, яке він визначить сам, у період з 9 до 19 години. Причому – лише у робочі дні та не більше двох разів на добу. Колекторам заборонили збирати інформацію про боржника – графік його роботи, місця зустрічей, інформацію про здоров'я, фото та відео його особистого життя тощо.

Пресслужба НБУ також повідомила про вимогу регулятора оцінювати проєкти щодо їхнього впливу на навколишнє середовище.

Була розроблена дорожня карта, яка передбачає впровадження екологічних і соціальних факторів у систему корпоративного управління банків та небанківських фінустанов. Правила мають набути чинності у 2023-2024 роках.

У червні 2021 року Верховна Рада ухвалила закон «Про платіжні послуги», згідно з яким в Україні буде визначено дев'ять категорій постачальників платіжних послуг.

З'являться нові учасники ринку – установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, постачальники послуг з надання відомостей з рахунків, платіжні установи.

Небанківські постачальники платіжних послуг (платіжні установи, установи електронних грошей, поштові оператори та деякі інші постачальники платіжних послуг) зможуть відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки й електронні гроші. А від небанківських фінансових установ не вимагатиметься участі в платіжних системах для здійснення переказів.

Набути чинності закон має у серпні 2022 року.

НБУ в 2021 році представив проєкт миттєвих платежів. Сервіс покликаний бути доступним 24 на 7, надати QR-код для реквізитів, а також бути представленим у вигляді мобільного застосунку.

Нацбанк, крім іншого, погодив нові правила для міжнародної платіжної системи LEO, серед яких – посилення фінансового моніторингу.

Міністерство цифрової трансформації анонсувало запуск платіжної системи Stripe в Україні. Мінцифри також почало вести переговори про можливу появу PayPal в країні.

2021 рік видався аж ніяк не простим, але багатим на значущі події: різні сектори економіки як страждали від нововведень, так і показували стрімкий розвиток.

На ринок вийшло безліч нових перспективних проєктів, а чинне законодавство все-таки почало змінюватися у бік діджиталізації та модернізації.