0 800 307 555
0 800 307 555

Іранські безпілотники та дрони-камікадзе в Україні. Що вони можуть змінити?

Характеристики та можливості дронів

У питанні про постачання іранських дронів росії вже немає інтриги. Безпілотники ВЖЕ застосовуються на території України. Їх збивають, уламків більш ніж достатньо для підтвердження присутності.
Зміст

Розберімося, що являють собою іранські безпілотники, чим вони небезпечні, скільки їх і як можна боротися з цією загрозою?

Статті на актуальні теми оперативно публікуються в нашому телеграм-каналі. Підпишіться, щоб нічого не пропустити.

Іранські безпілотники

Іран приділяв безпілотній авіації дуже багато уваги. Причина цьому — багаторічні санкції, які обмежували розвиток пілотованої авіації, та будь-яких складних систем озброєння. Тож безпілотні літальні апарати (БПЛА) в Ірані є. Їх досить багато, і вони часто застосовують у військових діях, які повсякчас веде Іран із сусідами.

БПЛА в Ірані випускається трьома підприємствами:

  • Shahed Aviation Industries
  • Qods Aviation Industry Company
  • Iran Aircraft Manufacturing Industrial Company (HESA)

Продукцію двох компаній вже було знищено в Україні: дрони-камікадзе Shahed-136 (Shahed Aviation) збиваються ЗСУ досить регулярно, а 23 вересня неподалік Одеси було збито багатоцільовий безпілотник Mohajer-6 (Qods Aviation).

Shahed-136 (Герань-2)

Це дрон-камікадзе, або як ще називають цей тип БПЛА, «боєприпас, що барражує». Його єдиним завданням є прилетіти у вказану точку і там вибухнути.

Більше ні на які завдання ці дрони не розраховані, тому їх роблять максимально простими та дешевими, щоб промисловість Ірану могла виробляти такі дрони у великій кількості.

Аеродинамічна схема такого літального апарату називається «літаюче крило", вона забезпечує низький опір і в результаті високу дальність польоту.

Матеріал виготовлення — гетинакс (композит на основі паперу. — Ред.), гвинт, що штовхає, зроблений з дерева. Такі матеріали одночасно і здешевлюють конструкцію і ускладнюють виявлення за допомогою радара.

Двигун двоциліндровий бензиновий карбюраторний, тому працювати на великій висоті Шахід-136 не може. Літає досить повільно та дуже гучно.

Бойова частина Шахед-136 складає лише 40 кг вибухівки. Для порівняння, бойова частина крилатої ракети «Калібр» в залежності від модифікації — 200-450 кг, така ракета може летіти до цілі на дальність до 2500 км, маневруючи і використовуючи рельєф місцевості для того, щоб ховатися від ППО. Але й коштує така ракета 5-6 мільйонів доларів за одиницю.

Що означає шахід/шахед?

Насправді, ці іранські безпілотники називаються не «Шахід», а «Шахед». Слово «Шахід» (شهید) арабського походження и означає щось на кшталт «мученик», тобто людина, яка загинула за віру.

А ось слово «Шахед» (شاهد) перекладається як «спостерігач» або «свідок». Втім, слова однокорінні, адже «Шахідами» називають не лише тих, хто загинув за віру, а й свідків у суді. Тому обидва варіанти вимови назв іранських дронів можливі.

Тактико-технічні характеристики Shahed-136

Максимальна дальність

1000-1500 км

Максимальна висота польоту

4 км

Крейсерська швидкість

180 км/год

Маса бойової частини

40 кг

Розмах крила

2,5 м

Довжина

3,5 м

Система наведення

інерційна / дистанційна

Двигун

поршневий, бензиновий

Є непідтверджена інформація про застосування дрона Shahed-131, це зменшена версія моделі Шахед-136, що несе вибухівку масою 15 кілограм.

Скільки дронів Shahed-136 було поставлено з Ірану, наразі невідомо. Дехто стверджує, що 40 одиниць, інші говорять про 300, треті – про 1000.

Одна з версій Shahed-136 оснащена камерою і може керуватися віддалено оператором. Тобто можна змінювати маршрут польоту і, можливо, перенацілити дрон на інші об'єкти. Але оснащення дрона-камікадзе складною і схибленою системою управління йде в розріз з основною перевагою — простотою виготовлення, застосування високих технологій в іранських дронах-камікадзе чекати не доведеться.

Тактика застосування

Позаяк Shahed-136 не може самостійно знаходити цілі і атакувати об'єкти, що рухаються, його запускати тільки в бік великих стаціонарних цілей.

Точність цілевказівки у дрона-камікадзе дуже низька, тому що використовується інерційна система наведення. Чим далі від цілі, то більшою буде похибка і тим менша точність.

Тобто він становить загрозу для українських міст, а не для ЗСУ.

Виявити Шахід-136 можна візуально, тому що летить він низько, тому росіяни запускають їх уночі, щоб ускладнити це завдання. Збити теж не важко завдяки низькій швидкості і висоті польоту навіть зі стрілецької зброї.

На дату написання цієї статті можна зробити попередній висновок, що при тактиці, що використовується, збивається до 75% дронів камікадзе Shahed-136. З напрацюванням досвіду боротьби з такими цілями, відсоток напевно зростатиме.

Але все сказане вище не робить іранський дрон «іграшкою». Якщо в росію їх було поставлено багато, то росіяни можуть застосувати тактику насичення ППО, тобто запустити більше безпілотників, ніж фізично можна встигнути збити.

Проте перевага дронів Шахід-136 саме в їх кількості. Вони небезпечні, тільки коли їх справді багато.

Mohajer-6 (Мохаджер-6)

Це ударний безпілотник середнього класу виробництва Ірану. Він може використовуватися і для розвідки, і для ударів. За характеристиками та призначенням близький до «нашого» Байрактар TB2.

Безпілотник Мохаджер-6 може перебувати в повітрі до 12 годин, вести спостереження на дальності до 60-80* км (за іншими даними, лише 12-10 км. – Ред.) і завдавати ударів по рухомим і стаціонарним цілям на дальності до 200 кілометрів (дальність дії зв'язку зі станцією управління (Ред.).

*Дальність залежить від якості камери, малоймовірно, що іранцями використовується порівнянна оптика за якістю з європейськими або американськими аналогами. Тому значення 60-80 кілометрів можливі лише для великих цілей (наприклад, корабель у морі) в ідеальних умовах.

Про систему спостереження та її можливості відомо мало. Встановлено, що вона складається з камери видимого спектру, тепловізора та лазерного далекоміра. Але точних характеристик всіх елементів у відкритому друку знайти не вдалося.

Mohajer-6 має 2 модифікації, що відрізняються кількістю точок підвіски: 2 для версії А та 4 для версії B.

Озброєння є протитанковими ракетами Almas або Qaem TV/IR з інфрачервоною або оптичною системою наведення.

Вартість Mohajer-6 невідома, але, виходячи з характеристик і класу безпілотника, його ціна ніяк не може бути низькою. Швидше за все, Мохаджер-6 дешевший, ніж Байрактар ТВ-2, але незначно, тому можна орієнтуватися на суму не менше 2-4 мільйонів доларів, включаючи станції управління, озброєння та навчання операторів.

Відомо, що з початку серійного виробництва у 2018 році було зібрано 210 екземплярів.

Крім того, що іранці використовують цей безпілотник у бойових діях, він також поставлявся на експорт до Ефіопії та Венесуели. Тому кількість безпілотників, які може отримати росія, обчислюється десятками, а не сотнями.

Тактико-технічні характеристики Mohajer-6

Бойовий радіус

до 2000 км

Максимальна швидкість

200 км/год

Крейсерська швидкість

150 км/год

Максимальна висота польоту

5,4 км

Бойове навантаження

до 100 кг

Озброєння

2 (4) ракети «Qaem TV/IR» або «Almas»

Розмах крила

10 м

Довжина

5,6 м

Система управління

дистанційна / автопілот

Двигун

поршневий, бензиновий

Тактика застосування

Поки що інформації про тактику застосування безпілотників Mohajer-6 досить мало. Але можна зробити припущення, що використовуватися він буде так само і для тих же цілей, що і знаменитий Байрактар.

Тобто насамперед — розвідка і у разі удачі атака важливих цілей, на кшталт бронетехніки, систем ППО чи штабів.

Mohajer-6 більш небезпечний безпілотник, ніж Shahed-136. Він малопомітний для радарів та візуального спостереження, може керуватися оператором на дистанції до 200 кілометрів, та атакувати цілі високоточною зброєю.

Швидше за все, у зоні дії сучасних засобів ППО середнього радіусу дії на зразок NASAMS чи IRIS-T (про які ми писали раніше) цей безпілотник діяти не зможе. Сучасні радари його легко виявлять попри невеликі розміри та композитний корпус. Але для радарів старих систем ППО ще радянського виробництва, наприклад «Оса» або «Бук М1» Мохаджер може стати складною ціллю.

Інші іранські безпілотники

Окрім БПЛА, присутність яких уже доведено на фронті, росія може одержати з Ірану й інші моделі безпілотників.

Mohajer-4 (Мохаджер-4)

Це БПЛА вдвічі меншого розміру, ніж Мохаджер-6. Його бойовий радіус складає всього 150 км, а бойове навантаження 2 керовані ракети.

Оскільки його виробництво було розпочато далекого 1999 року, він вже морально застарів і замінений в іранській армії більш сучасною моделлю. Тому купівля цього безпілотника росією малоймовірна.

Shahed-129 (Шахід-129)

Важкий ударний безпілотник. Це «піратська копія» американського ударного БПЛА MQ-1 Predator. Він може перебувати у повітрі до 24 годин, підніматися на висоту до 7,3 км та подолати відстань у 1700 км.

Як озброєння Shahed-129 несе 4 керовані бомби Sadid-345, кожна вагою 34 кг.

Швидше за все росія не зможе отримати ці безпілотники, оскільки їх вартість оцінюється в 7,5 мільйона доларів і вироблено їх не більше 30 штук.

Shahed-191 (Шахід-191)

Скопійовано з американського RQ-170 Sentinel, який було втрачено на території Ірану у 2011 році. Може підніматися на висоту до 7,5 км, але через застосування реактивного двигуна час роботи обмежений 4,5 годинами та дальністю 500 км.

Озброєний двома бомбами Sadid-345.

Найімовірніше, теж не з'явиться в українському небі з тієї ж причини, їх мало і вони потрібні самим іранцям.

Чим збивати іранські безпілотники

Іранські дрони-камікадзе не є складною ціллю у разі, якщо бути готовим до їх застосування противником. Вони можуть бути небезпечними лише у разі масового застосування або несподіваної атаки.

У будь-якому іншому випадку вони легко виявляються та збираються засобами ППО ближнього радіусу («Стріла-10», «Оса», ЗУ-23, німецькі ЗСУ «Гепард»), переносними зенітно-ракетними установками («Стінгер», «Стріла», « Старстрік» і т.д.) і навіть звичайними кулеметами та автоматами.

Більш просунуті іранські БПЛА вже складніше виявити та збити. Вони літають високо і виявити їх за допомогою простого людського зору та слуху неможливо, збити за допомогою ПЗРК неможливо з тієї ж причини.

Старі радянські системи ближнього радіусу дії виявлятимуть безпілотники гірше, ніж більші пілотовані літаки та вертольоти, а отже, в системі ППО з'являтимуться «прогалини», і які можуть проникнути іранські БПЛА

Для цього потрібні сучасні засоби ППО (NASAMS, IRIS-T, Aspide і т.д.) здатні виявляти малопомітні повітряні цілі або винищувачі, які для перехоплення безпілотників використовувати складно і дорого. А найкращим варіантом, звісно, є виявлення та знищення станцій управління БПЛА.